Главная страница
Навигация по странице:

  • 2. Меншікті салма› дегеніміз не

  • 3. Ты“ызды› дегеніміз не

  • 24. Ньютон ±›састы› саны не сипаттайды

  • 25. Фруд ±›састы“ы нені сипаттайды

  • 26. Эйлер ±›састы› саны нені сипаттайды

  • 27. Рейнольдс саны нені сипаттайды

  • 28. Гомохронды› ±›састы› саны нені сипаттайды

  • 29. Ламинарлы ›оз“алыс кегізіндегі Їйкеліс коэффициенті ›ай формуламен аны›талады

  • 35.ТЇйіршікті ›абаттыЈ меншікті бос ›уыстарыныЈ балама диаметрі неге теЈ

  • 38. ДйЈгелек ›иманыЈ гидравликалы› радиусын аны›тайтын балансы ›айсы

  • 47. љандай Щртекті жЇйелерде с±йы› жене ›атты фазалар болу керек

  • 48.љандай Щртекті жЇйелерде екі с±йы› фаза болу керек

  • процестермен аппараттар. Аушы кЇші а ысымдар айырмасы б температуралар айырмасы в концентрациялар айырмасы г ты



    Скачать 2.68 Mb.
    НазваниеАушы кЇші а ысымдар айырмасы б температуралар айырмасы в концентрациялар айырмасы г ты
    Анкорпроцестермен аппараттар.doc
    Дата10.01.2018
    Размер2.68 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлапроцестермен аппараттар.doc
    ТипДокументы
    #14899
    страница1 из 9
      1   2   3   4   5   6   7   8   9

    Процесстер мен аппараттар-1

    1. Гидромеханикалы› процестердіЈ ›оз“аушы кЇші?

    а) ›ысымдар айырмасы

    б) температуралар айырмасы

    в) концентрациялар айырмасы

    г) ты“ызды›тар айырмасы

    д) меншікті салма›тар айырмасы



    2. Меншікті салма› дегеніміз не?

    а) с±йы›тыЈ кйлемдік йлшем бірлігініЈ салма“ы

    б) с±йы›тыЈ массалы› йлшем бірлігініЈ массасы

    в) с±йы›тыЈ кйлем бірлігініЈ массасы

    г) ты“ыздыЈ кері шамасы

    д) ›ысымныЈ кері шамасы



    3. Ты“ызды› дегеніміз не?

    а) с±йы›тыЈ кйлем бірлігіндегі массасы

    б) с±йы›тыЈ кйлем бірлігіндегі салма“ы

    в) масса бірлігініЈ кйлемі

    г) салма› бірлігініЈ кйлемі

    д) ›ысым“а кері шама


    4. Масса мен салма› арасында“ы байланыстылы›

    а) m = G/g

    б) G = m/g

    в) m = G·g

    г) G = m·g

    д) m = g/G



    5.Абсолюттік ›ысымды сипаттайтын байланыстылы›ты аны›таЈыз

    а) Рабс= Рарт + Ратм

    б) Рабс= Ратм - Рарт

    в) Рабс= Рарт - Ратм

    г) Рабс= Ратм + Рвак

    д) Рабс= Рарт + Рвак


    6.Т±т›ырлы›тыЈ динамикалы› коэффициентініЈ йлшем бірлігі

    а) Па·с

    б) м2/сек

    в) м3/сек

    г) н·м2/сек

    д) м/сек


    7. Т±т›ырлы›тыЈ кинематикалы› коээфициентініЈ йлшем бірлігі

    а) м2/сек

    б)Па·с

    в) м3/сек

    г) н·м2/сек

    б) м/сек


    8. ГидростатиканыЈ негізгі тймендегі келтірілген теЈдеуіндегі Z11/ρg = Z2 + Р/ ρg, Р/ρg - мЇшесі ›алай аталады?

    а) пьезометрлік тегеуірін

    б) кинематикалы› тегеуірін

    в) толы› тегеуірін

    г) геометриалы› тегеуірін

    д) динами›алы› тегеуірін


    9. Эквалентті (балама) диаметрді есептеу Їшін керек байланысты аны›та.

    а) dэ=4S/П

    б) dэ=4П/ S

    в) dэ=S/П

    г) dэ=П/ S

    д) dэ = 4S/V


    10. Идеалды с±йы› Їшін Бернулли теЈдеуін табыЈыз

    а) Z11/ρg+W21/2g = Z22/ρg+W22/2g

    б) Р1/ρg +W21/2g = Р2/ρg +W22/2g

    в) Z11/ρg = Z22/ρg

    г) Z21/ρg -W21/2g = Z22/ρg +W22/2g

    д) Z1- Р1/ρg -W21/2g = Z22/ρg - W22/2g



    11. Бернулли теЈдеуіндегі W2/2g ›атынасын ›алай атайды?

    а) жылдамды› (динамикалы›) тегеуірін

    б) статикалы› тегеуірін

    в) геометриялы› тегеуірін

    г) гидродинамикалы› тегеуірін

    д) гидростатикалы› тегеуірін



    12. Бернулли теЈдеуіндегі W2/2g ›атынасы нені сипаттайды?

    а) берілген нЇктедегі меншікті кинематикалы› энергия

    б) берілген нЇктедегі меншікті потенциалды энергия

    в) берілген нЇктедегі жа“дайыныЈ меншікті потенциалды

    г) меншікті динамикалы› энергия

    д) меншікті статикалы› энергия



    13. С±йы›тыЈ тесіктен йткен кездегі жылдамды“ын аны›тайтын теЈдеудегі

    W0 = E =a Е – мЩні не білдіреді :

    а) а“ынныЈ сы“ылу коэффициенті

    б) жылдамды› коэффициенті

    в) шы“ын коэффициенті

    г) кедергі коэффициенті

    д) ±л“аю (кеЈею) коэффициенті



    14. С±йы›тыЈ тесіктен йткен кездегі жылдамды“ын аны›тайтын теЈдеудегі

    W0 = E =a - мЩні не білдіреді :

    а) жылдамды› коэффициенті

    б) а“ынныЈ сы“ылу коэффициенті

    в) шы“ын коэффициенті

    г) кедергі коэффициенті

    д) ±л“аю (кеЈею) коэффициенті


    15. С±йы› тесік ар›ылы йткен кездегі жылдамды“ын аны›тайтын теЈдеудегі W0 = E =a , а – мЩні не білдіреді:

    а) шы“ын коэффициенті

    б) а“ынныЈ сы“ылу коэффициенті

    в) жылдамды› коэффициенті

    г) кедергі коэффициенті

    д) ±л“аю (кеЈею) коэффициенті



    16. Тймендегі сййлем ±›састы› теориясы ›ай теоремасында кездеседі:

    «°›сас ›±былыстар бірдей ±›састы› сандарымен сипатталады?»

    а) НьютонныЈ ±›састы›тыЈ бірінші теоремасы

    б) БекингемніЈ ±›састы› екінші теоремасы

    в) М.КирпичевтіЈ ±›састы›тыЈ Їшінші теоремасы

    г) физи›алы› ›±былыстардыЈ ±›састы“ы

    д) ±›састы›тыЈ бастап›ы жЩне шекаралы› шарттардыЈ ±›састы“ы


    17. Тймендегі сййлем: «Айнымалы шамаларды байланыстыратын дифференциалды теЈдеудіЈ шешімін бір бірімен байланыс›ан ±›састы› сандары кйбейтіндісі ретінде тЇрлендіруге болады»?

    а) БекингемніЈ ±›састы› екінші теоремасы

    б) НьютонныЈ ±›састы›тыЈ бірінші теоремасы

    в) М.КирпичевтіЈ ±›састыЈ Їшінші теоремасы

    г) физи›алы› ›±былыстардыЈ ±›састы“ы

    д) бастап›ы жЩне шекаралы› шарттардыЈ ±›састы“ы


    18. Тймендегі сййлем ±›састы›тыЈ ›ай теоремасында кездеседі: «Бір мЩнділіктіЈ шарттарына сЩйкес келетін жЩне бір тЇрлі жЇйемен сипатталатын дифференциалды теЈдеулермен тЇрленетін ›±былыстар ±›сас болады».

    а) М.КирпичевтіЈ ±›састы›тыЈ Їшінші теоремасы

    б) НьютонныЈ ±›састы›тыЈ бірінші теоремасы

    в) БекингемніЈ ±›састы›тыЈ екінші теоремасы

    г) физи›алы› ›±былыстардыЈ ±›састы“ы

    д) бастап›ы жЩне шекаралы› шарттардыЈ ±›састы“ы


    19. НьтонныЈ ±›састы› санын кйрсетіЈіз:

    а) f /mw

    б) w2/ g

    в) Р/ w2

    г) wd /

    д) w /


    20. ФрудтыЈ ±›састы› санын кйрсетіЈіз:

    а) w2/ g

    б) f /m w

    в) Р/ w2

    г) wd /

    д) w /


    21. ЭйлердіЈ ±›састы› санын кйрсетіЈіз:

    а) Р/ w2

    б) w2/ g

    в) f /m w2

    г) wd /

    д) w /


    22. РейнольдстіЈ ±›састы› санын кйрсетіЈіз:

    а) wd /

    б) f /w2

    в) w2/ g

    г) Р/ w

    д) w /


    23. Гомохронды›тыЈ ±›састы› санын ›йрсетіЈіз:

    а) w /

    б) f /m w2

    в) w2/ g

    г) Р/ w

    д) wd /




    24. Ньютон ±›састы› саны не сипаттайды?

    а) бйлшекке Щсер етуші кЇшттіЈ инерция кЇшіне ›атынасы

    б) инерция кЇшініЈ салма› кЇшіне ›атынасы

    в) гидростатикалы› кЇштіЈ йзгеруініЈ инерция кЇшіне ›атынасы

    г) инерциялы› кЇштердіЈ Їйкеліс кЇштеріне ›атынасы

    д) ›оз“алыстыЈ т±ра›талма“ан сипатын ескереді




    25. Фруд ±›састы“ы нені сипаттайды?

    а) салма› кЇшініЈ инерция кЇшіне ›атынасы

    б) бйлешекке Щсер етуші кЇштіЈ инерция кЇшіне ›атынасы

    в) ›ысымныЈ гидростатикалы› кЇшініЈ йзгеруініЈ инерция кЇшіне ›атынасы

    г) инерциялы› кЇштердіЈ Їйкеліс кЇштеріне ›атынасы

    д) ›оз“алыстыЈ т±ра›талма“ан сипатын ескереді




    26. Эйлер ±›састы› саны нені сипаттайды?

    а) ›ысымныЈ гидростатикалы› кЇшініЈ йзгеруініЈ инерция кЇшіне ›атынасы

    б) бйлшекке Щсер етуші кЇштіЈ инерция кЇшіне ›атынасы

    в) инерция кЇшініЈ салма› кЇшіне ›атынасы

    г) инерциялы› кЇштердіЈ Їйкеліс кЇштеріне ›атынасы

    д) ›оз“алыстыЈ т±ра›талма“ан сипатын ескереді




    27. Рейнольдс саны нені сипаттайды?

    а) инерциялы› кЇштердіЈ Їйкеліс кЇштеріне ›атынасы

    б) бйлшекке Щсер етуші кЇштіЈ инерция кЇшіне ›атынасы

    в) инерция кЇшініЈ салма› кЇшіне ›атынасы

    г) ›ысымныЈ гидростатикалы› кЇшініЈ йзгеруініЈ инерция кЇшіне ›атынасы

    д) ›оз“алыстыЈ т±ра›талма“ан сипатын ескереді




    28. Гомохронды› ±›састы› саны нені сипаттайды?

    а) ›оз“алыстыЈ т±ра›тама“ан сипатын ескереді

    б) бйлшекке Щсер етуші гидростатикалы› кЇштіЈ инерция кЇшіне ›атынасы

    в) инерция кЇшініЈ салма› кЇшіне ›атынасы

    г) ›ысымныЈ гидростатикалы› кушініЈ йзгеруініЈ инерция кЇшіне ›атынасы

    д) инерциялы› кЇштердіЈ Їйкеліс кЇштеріне ›атынасы




    29. Ламинарлы ›оз“алыс кегізіндегі Їйкеліс коэффициенті ›ай формуламен аны›талады?

    а) =

    б) Їйк = /d

    в)

    г) PЇйк = ( / d)( w2/2)

    д) hтыл= w2/2g



    30. ®йкеліске шы“ындал“ан тегеуірінді аны›таЈыз:

    а)

    б) =

    в) Їйк = /d

    г) PЇйк = ( / d)( w2/2)

    д) hжылд.= w2/2g



    31. ®йкеліс кедергісініЈ жеЈуге ж±мсалатын ›ысым шы“ынын аны›таЈыз.

    а) PЇйк = ( / d)( w2/2)

    б) =

    в) Їйк = /d

    г)

    д) hжылд.= w2/2g



    32. Жылдамды› тегеуірінін аны›таЈыз.

    а) hжылд.= w2/2g

    б) =

    в) Їйк = /d

    г)

    д) PЇйк = ( / d)( w2/2)



    33. ТЇйіршікті ›абаттыЈ меншікті бетініЈ йлшем бірлігін кйрсетіЈіз.

    а) м23

    б) м2

    в) м/м2

    г) м3

    д) йлшемсіз шама


    34. Бос кйлемді тЇйіршікті ›абаттыЈ меншікті йлшем бірлігін кйрсетіЈіз.

    а) м2

    в) м3

    с) м2 / м3

    д) безразмерная величина

    е) м /м2




    35.ТЇйіршікті ›абаттыЈ меншікті бос ›уыстарыныЈ балама диаметрі неге теЈ?

    а) dб = 4

    б) dб =

    в) dб = 4Г

    г) dб = 4S/П

    д) dб =(dт- dж)



    36. С±йы›тыЈ массалы› шы“ыныЈ д±рыс байланысын кйрсетіЈіз.

    а) м = wS

    б) м = wS

    в) м = vS

    г) м = w

    д) м = S



    37. Бернулли теЈдеуіндегі Z + Р/ g + w2/2g байланысыныЈ аталуы:

    а) толы› гидродинамикалы› тегеурін

    б) статикалы› тегеуірін

    в) динамикалы› тегеуірін

    г) геометриялы› тегеуірін

    д) жылдамды› тегеуріні




    38. ДйЈгелек ›иманыЈ гидравликалы› радиусын аны›тайтын балансы ›айсы?

    а) d/4

    б) ав/2(а+в)

    в) D-d/4

    г) а/4

    д) h/6



    39. Тік б±рышты тйртб±рыштыЈ гидравликалы› радиусын аны›таЈыз.

    а) ав/2(а+в)

    б) d/4

    в) D-d/4

    г) а/4

    д) h/6



    40. Са›иналы ›иманыЈ гидравликалы› радиусын аны›таЈыз.

    а) D-d/4

    б) d/4

    в) ав/2(а+в)

    г) а/4

    д) h/6



    41. Квадратты ›иманыЈ гидравликалы› радиусын аны›таЈыз.

    а) h/6

    б) d/4

    в) ав/2(а+в)

    г) D-d/4

    д) а/4



    42. С±йы›тыЈ массалы› шы“ынын аны›таЈыз.

    а) wS

    б) wS

    в) wv

    г) vS

    д) vсек/S



    43. С±йы›тыЈ кйлемдік шы“ынын аны›таЈыз.

    а) wS

    б) wS

    в) vS

    г) wv

    д) vсек/S



    44. С±йы›тыЈ жал“ан жылдамды“ын аны›таЈыз.

    а) vсек/S

    б) wS

    в) vS

    г) wS

    д) wv



    45. JQH байланысы насостардыЈ ›ай параметрін сипаттайды? М±нда“ы Н – меншікті энергия JQ – с±йы› шы“ыны.

    а) пайдалы ›уат

    б) с±йы›тыЈ жылдамды“ы

    в) йнімділік

    г) тегеурінін

    д) пайдалы Щсер коэффициенті ( п.э.к.)



    46. С = mw2r=G/g w2r байланысында“ы w – мЩні нені білдіреді?

    а) б±рышты жылдамды›

    б) сызы›ты жылдамды›

    в) айналмалы жылдамды›

    г) айналудыЈ орта жылдамды“ы

    д) айналудыЈ еЈ Їлкен жылдамды“ы




    47. љандай Щртекті жЇйелерде с±йы› жене ›атты фазалар болу керек?

    а) суспензия

    б) эмулсия

    в) кйбік

    г) шаЈ жЩне тЇтін

    д) т±ман




    48.љандай Щртекті жЇйелерде екі с±йы› фаза болу керек?

    а) эмульсия

    б) суспензия

    в) кйбік

    г) шаЈ жЩне тЇтін

    д) т±ман



      1   2   3   4   5   6   7   8   9
    написать администратору сайта