Главная страница
Навигация по странице:

  • 95. Ортадан тепкіш кЇштіЈ Щсері ар›ылы газдарды шаЈнан тазалау Їшін ›андай аппарат керек

  • 96. Ыл“алды Щдіс ар›ылы газдарды шаЈнан тазарту Їшін ›андай аппараттар керек

  • 97. љаптамалы ›±бырлы жылуалмастыр“ыш жылуалмастыр“ыштардыЈ ›ай тобына жатады

  • 98. Барометрлік конденсатор жылуалмастыр“ыштардыЈ ›ай тобына жатады

  • 99. Аралыстыру жылуалмастыр“ыштары ›андай ма›саттар Їшін керек

  • 100. Буландыру дегеніміз не

  • 101. Буландыру Їшін ›андай жылу тасымалда“ыштармен жылуды алып келуге болады

  • 102. љайна“ан кЇйдегі ерітіндіден булан“ан бу ›алай аталады

  • 104. Абсолютті кебу зат бойынша аппараттыЈ материалды› балансы ›айсы

  • 105. АппараттыЈ буландырыл“ан ерітінді бойынша йнімділігі ›айсы

  • 106. АппараттыЈ б±ландырыл“ан еріткіш бойынша йнімділігі ›айсы

  • 110. БуландырудыЈ ›ай тЩсілінде екіншілей бу ›олданылмайды жЩне атмосфера“а жіберіледі

  • 111. Буландыру аппараты ›андай негізгі бйлшектерден т±рады

  • 112. Кйпкорпусты бірба“ытта“ы буландыру ›ондыр“ысында жылу беру коэффициенті К Щр корпустан кейін ›алай йзгереді

  • 113. Кйпкорпусты бір ба“ытта“ы буландыру ›ондыр“ысында ерітіндініЈ ›айнау температурасы Щр корпустан кейін ›алай йзгереді

  • 117. ЕрітіндініЈ соЈ“ы концентрациясы ›алай аны›талады

  • 133. Массатасымалдау жЩне массаберу кйлемдік коэффициенттерініЈ йлшем бірлігі ›андай

  • 136. љатты фазалы› массатасымалдауда ›атты дененіЈ ішінде тарал“ыш заттыЈ орын алмасуы ›андай жолмен жЇреді

  • 137. љатты фазалы› массатасымалдауда шайылу фазасыныЈ ядросында тарал“ыш заттыЈ орын алмасуы ›андай жолмен жЇреді

  • процестермен аппараттар. Аушы кЇші а ысымдар айырмасы б температуралар айырмасы в концентрациялар айырмасы г ты


    Скачать 2.68 Mb.
    НазваниеАушы кЇші а ысымдар айырмасы б температуралар айырмасы в концентрациялар айырмасы г ты
    Анкорпроцестермен аппараттар.doc
    Дата10.01.2018
    Размер2.68 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлапроцестермен аппараттар.doc
    ТипДокументы
    #14899
    страница3 из 9
    1   2   3   4   5   6   7   8   9

    94. Салма› кЇші ар›ылы газдарды шаЈнан тазарту Їшін ›андай аппарат керек?

    а) шаЈ отыр“ызу камерасы

    б) НИИГаз циклонныЈ конструкциясы

    в) батареялы циклондар

    г) жеЈді сЇзгілер

    д) скрубберлер




    95. Ортадан тепкіш кЇштіЈ Щсері ар›ылы газдарды шаЈнан тазалау Їшін ›андай аппарат керек?

    а) гидроциклондар

    б) шаЈ отыр“ызу камералары

    в) батареалы циклондар

    г) скрубберлер

    д) барботажды шаЈ ±ста“ыштар




    96. Ыл“алды Щдіс ар›ылы газдарды шаЈнан тазарту Їшін ›андай аппараттар керек?

    а) скрубберлер

    б) гидроциклондар

    в) батареялы циклондар

    г) НИИГаз циклондары

    д) шаЈ отыр“ызу камералары




    97. љаптамалы ›±бырлы жылуалмастыр“ыш жылуалмастыр“ыштардыЈ ›ай тобына жатады?

    а) бетті жылуалмастыр“ыштар

    б) аралыстыру жылуалмастыр“ыштар

    в) регенеративті жылуалмастыр“ыш

    г) блокты жылуалмастыр“ыштар

    д) шнекті жылуалмастыр“ыштар




    98. Барометрлік конденсатор жылуалмастыр“ыштардыЈ ›ай тобына жатады?

    а) аралыстыру жылуалмастыр“ыштар

    б) бетті жылуалмастыр“ыштар

    в) регенеративті жылуалмастыр“ыш

    г) блокты жылуалмастыр“ыштар

    д) шнекті жылуалмастыр“ыштар




    99. Аралыстыру жылуалмастыр“ыштары ›андай ма›саттар Їшін керек?

    а) ›ондыр“ыда вакуум жасау Їшін

    б) ›ондыр“ыда жо“ары ›ысым жасау Їшін

    в) ›ондыр“ыда атмосфералы› ›ысым са›тау Їшін

    г) ›ондыр“ыда жо“ары температура жасау ушін

    д) ›ондыр“ыда тйменгі температураны жасау Їшін




    100. Буландыру дегеніміз не?

    а) практика жЇзінде ±шпайтын немесе аз ±шатын заттар с±йы› ±шпалы еріткіштердегі ерітінділердін концентрациясын жо“арылату Їшін

    б) ›айна“ан ерітіндіден еріткіштіЈ шамалы кйлемін буландыру

    в) жо“ары концентрациялы ерітіндіні алу Їшін

    г) ›айнау температурасынан тймен кЇйдегі ерітіндіден еріткіштіЈ шамалы кйлемін буландыру

    д) еріткішті таза кЇйде алу




    101. Буландыру Їшін ›андай жылу тасымалда“ыштармен жылуды алып келуге болады?

    а) су буы

    б) су

    в) ›атты жылу тасымалда“ыштар

    г) жо“ары жиілікті ток

    д) жылулы сЩуле тарату




    102. љайна“ан кЇйдегі ерітіндіден булан“ан бу ›алай аталады?

    а) екіншілей

    б) ›ыздыр“ыш

    в) біріншілей

    г) экстра – бу

    д) су буы



    103. Біркорпусты буландыру аппаратыныЈ жалпы материалдыЈ балансын аны›таЈыз

    а) Gб= Gк+W

    б) Gб·хб/100 = Gк·хк/100

    в) Gк= Gб·хб/ хк

    г) W = Gб(1- хб/ хк)

    д) Gк= Gб - W




    104. Абсолютті кебу зат бойынша аппараттыЈ материалды› балансы ›айсы?

    а) Gб·хб/100 = Gк·хк/100

    б) Gб= Gк+W

    в) Gк= Gб·хб/ хк

    г) W = Gб(1- хб/ хк)

    д) Gк= Gб - W



    105. АппараттыЈ буландырыл“ан ерітінді бойынша йнімділігі ›айсы?

    а) Gк= Gб·хб/ хк

    б) Gб·хб/100 = Gк·хк/100

    в) Gб= Gк+W

    г) W = Gб(1- хб/ хк)

    д) Gк= Gб - W



    106. АппараттыЈ б±ландырыл“ан еріткіш бойынша йнімділігі ›айсы?

    а) W = Gб(1- хб/ хк)

    б) Gб= Gк+W

    в) Gб·хб/100 = Gк·хк/100

    г) Gк= Gб·хб/ хк

    д) Gк= Gб - W


    107. Буландыру аппаратында“ы температуралардыЈ жалпы айырмасы tж ›андай температуралар екенін аны›таЈыз

    а) бірінші корпуста“ы ›ыздыр“ыш будыЈ температурасы мен екіншілей б±дыЈ соЈ“ы аппараттан кейінгі температурасы

    б) ерітіндініЈ ›айнау температурасы мен екіншілей б±дыЈ температурасы

    в) екіншілей будыЈ конденсациялану температусы мен буландырылатын ерітіндініЈ ›айнау температурасы

    г) судыЈ температурасы мен екіншілей б±дыЈ температурасы

    д) екіншілей б±дыЈ температурасы мен ерітіндініЈ ›айнау температурасы


    108. Гидростатикалы› депрессияныЈ мйлшері ›андай температуралардыЈ айырмасы?

    а) судыЈ температурасы мен екіншілей будыЈ температурасы

    б) бірінші аппаратты ›ыздырушы жЩне соЈ“ы корпустан кейінгі екіншілей б±дыЈ температурасы

    в) ерітіндініЈ ›айнау температурасы мен екіншілей будыЈ температурасы

    г) будыЈ конденсациялану температурасы мен ерінтіндініЈ ›айнау температурасы

    д) екіншілей будыЈ жЩне ерітіндініЈ ›айнау температуралары



    109. Жеке аппарат›а гидравликалы› депресияныЈ ›ай мйлшерде ›абылдайды:

    а) 1-1,5

    б) 2-4

    в) 5-7

    г) 8-10

    д)11-13




    110. БуландырудыЈ ›ай тЩсілінде екіншілей бу ›олданылмайды жЩне атмосфера“а жіберіледі?

    а) атмосфералы› ›ысымда буландыруда

    б) вакуумды ›ысымда буландыруда

    в) атмосфералы›тан жо“ары ›ысымда буландыруда

    г) жылу насосы бар буландыру ›ондыр“ыларында буландыруда

    д) ерітіндіні ерікті циркуляциямен буландыруда




    111. Буландыру аппараты ›андай негізгі бйлшектерден т±рады?

    а) сепатор мен ›ыздыру камерасынан

    б) циркуляциялы› ›±быр мен ›ыздыру камерасынан

    в) циркуляциялы› ›±быр мен корпустан

    г) циркуляциялы› ›±быр мен сепаратордан

    д) тамшы±ста“ышпен ›ыздыру камерасынан




    112. Кйпкорпусты бірба“ытта“ы буландыру ›ондыр“ысында жылу беру коэффициенті К Щр корпустан кейін ›алай йзгереді?

    а) тймендейді

    б) жо“арылайды

    в) йзгермейді

    г) арифметикалы› прогрессия бойынша жо“арылайды

    д) геометриалы› прогрессия бойынша жо“арылайды




    113. Кйпкорпусты бір ба“ытта“ы буландыру ›ондыр“ысында ерітіндініЈ ›айнау температурасы Щр корпустан кейін ›алай йзгереді?

    а) тймендейді

    б) жо“арылайды

    в) йзгермейді

    г) арифметикалы› прогрессия бойынша жо“арылайды

    д) геометриялы› прогрессия бойынша жо“арылайды



    114. Кйбірек кеЈ тара“ан б±ландыру процесі

    а) вакуумды

    б) ›ысымды

    в) атмосфералы› ›ысымда

    г) йте жо“ары ›ысымда

    д) жо“ары температурада



    115. Еркін циркуляцияда“ы б±ландыру аппараттарында tс шамасын ›абылдау:

    а) ерітіндініЈ соЈ“ы концентрациясымен

    б) ерітіндініЈ орта концентрациясымен

    в) ерітіндініЈ бастап›ы концентрациясымен

    г) ерітіндініЈ концентрациялар айырмасымен

    д) ерітіндініЈ еЈ жо“ар“ы концентрациясымен



    116. ЕрітіндініЈ еркін циркуляцияда“ы буландыру аппаратын кйрсетіЈіз:

    а) ирек ›±бырлы буландыру аппараты

    б) ›айнау запасы бйлінген буландыру аппараты

    в) циркуляциялы› ›±быры бйлінген буландыру аппараты

    г) ›ыздыру камерасы бйлінген б±ландыру аппараты

    д) сепаратор



    117. ЕрітіндініЈ соЈ“ы концентрациясы ›алай аны›талады?

    а) Хс = Gб Хб/ Gс

    б) Хс = Хб/ Gс

    в) Хс = G б Хб

    г) Хс = Хб

    д) Хс = Gб



    118. Егер система екі фазадан ф = 2 жЩне Їш компоненттен К= 3 ›±ралса, фазалар ережесі бойынша ерікті дЩреже санын (с) табыЈыз:

    а) с = 3

    б) с = 1

    в) с = 2

    г) с = 4

    д) с= 0



    119. Барлы› заттар бойынша массаалмасу процесініЈ материалды› балансын табыЈыз:

    а) Gб + Lб = Gс + Lс

    б) Gбуб + Lб Хб = Gс ус + Lс Хс

    в) у= L/GХ + ( уб - L/GХс )

    г) у= L/GХ - ( уб - L/GХс )

    д) у= L/GХ + ( уб + L/GХс )



    120. Массаалмасуда бйлінетін компонент бойынша материалды› балансын аны›таЈыз:

    а) Gбуб + Lб Хб = Gс ус + Lс Хс

    б) Gб + Lб = Gс+ Lс

    в) у = L/GХ + ( уб - L/GХс)

    г) у = L/GХ - ( уб - L/GХс )

    д) у = L/GХ + ( уб + L/GХс )



    121.Массаалмасу процестері Їшін ж±мысты› сызы›тарыныЈ теЈдеуін аны›таЈыз:

    а) у = L/GХ + ( уб - L/GХс)

    б) у = L/GХ - ( уб - L/GХс )

    в) у = L/GХ + ( уб + L/GХс )

    г) Gб + Lб = Gс+ Lс

    д) Gбуб + Lб Хб = Gс ус + Lс Хс



    122. Газ фазасында“ы тарал“ыш заттыЈ ж±мысты› концентрациясын аны›таЈыз:

    а) Соу

    б) С*оу

    в) С*ох

    г) Сох

    д) С



    123.С±йы› фазада“ы тарал“ыш заттыЈ тепе– теЈдік концентрациясын аны›таЈыз:

    а) С*ох

    б) Сох

    в) С

    г) С*оу

    д) Соу



    124. ФиктіЈ бірінші заЈын аны›таЈыз:

    а) dм = -DdFd

    б) =D( + + )

    в) Wgradc= D c

    г) qм= м/F = - D

    д) dмт= - ЕdFd



    125. ФиктіЈ екінші заЈын аны›таЈыз

    а) =D( + + )

    б) dм = -DdFd

    в) Wgradc= D c

    г) qм= м/F = - D

    д) dмт= - dFd



    126. Конвектівті массаалмасудыЈ дифференциалды› теЈдеуін табыЈыз:

    а) Wgradc= D c

    б) dм = -DdFd

    в) =D( + + )

    г) qм= м/F = - D

    д) dмт= - dFd



    127. Диффузия коэффициентініЈ йлшем бірлігі:

    а) м2/сек

    б) м5 сек

    в) кг/ м2 сек

    г) м/сек

    д) н/м2



    128. Пекле диффузиялы› критерийін кйрсетіЈіз:

    а) ω /D

    б) β /D

    в) D/ 2

    г) μ / ρD

    д) ω /



    129. Прандтль диффузиялы› критерийін кйрсетіЈіз:

    а) μ / ρD

    б) ω / D

    в) β /D

    г) D/ 2

    д) ω /



    130.С±йы› фазасыныЈ концентрациясында берілген массаберу теЈдеуін табыЈыз:

    а) м = βх F( хшек - х)

    б) м = βу F ( у - ушек)

    в) м = Кх F ( х* - х )

    г) м = Ку F ( у* - у )

    д) м = Ку F уср



    131. Газ фазасыныЈ концентрациясында берілген массаалмасу теЈдеуін табыЈыз:

    а) м = Ку F ( у* - у )

    б) м = Кх F ( х* - х )

    в) м = βу F ( у - ушек)

    г) м = βх F( хшек - х)

    д) м = Кх F хср



    132. МассаберудіЈ кйлемдік коэффициентін кйрсетіЈіз:

    а) βуа

    б) Куа

    в) аS

    г) Ку

    д) βу




    133. Массатасымалдау жЩне массаберу кйлемдік коэффициенттерініЈ йлшем бірлігі ›андай?

    а) сек-1

    б) м/сек

    в) кг/ м2·сек

    г) н/м2

    д) м2·сек

    134. ФиктіЈ бірінші заЈы ›ай процесті баяндайды Dм = -DdFd ?

    а) молекулярлы› диффузияны

    б) турбуленттік диффузияны

    в) конвективтік массаалмасуды

    г) молекулярлы› диффузия мен турбуленттік диффузияны бір мезгілде

    д) молекулярлы› диффузия мен конвективтін массаалмасуды бір мезгілде.



    135. БИО диффузиялы› критерийін аны›таЈыз:

    а)

    б) /D

    в)  D/ 2

    г)  / D

    д) / D




    136. љатты фазалы› массатасымалдауда ›атты дененіЈ ішінде тарал“ыш заттыЈ орын алмасуы ›андай жолмен жЇреді?

    а) массайткізгіштікпен

    б) молекулярлы› диффузиямен

    в) турбуленттік диффузиямен

    г) конвективтік тасымалдаумен

    д) молекулярлы› диффузия мен конвективтік тасымалдаумен бір мезгілде.




    137. љатты фазалы› массатасымалдауда шайылу фазасыныЈ ядросында тарал“ыш заттыЈ орын алмасуы ›андай жолмен жЇреді?

    а) конвективтік тасымадаумен

    б) массайткізгіштікпен

    в) молекулярлы› диффузиямен

    г) турбуленттік диффузиямен

    д) молекулярлы› диффузиямен конвективтік тасымалдаумен бір мезгілде.



    1   2   3   4   5   6   7   8   9
    написать администратору сайта