Главная страница
Культура
Искусство
Языки
Языкознание
Вычислительная техника
Информатика
Финансы
Экономика
Психология
Биология
Сельское хозяйство
Ветеринария
Медицина
Юриспруденция
Право
История
Физика
Экология
Энергетика
Этика
Логика
Религия
Промышленность
Философия
Геология
Социология
Химия
Политология

процестермен аппараттар. Аушы кЇші а ысымдар айырмасы б температуралар айырмасы в концентрациялар айырмасы г ты


Скачать 2.68 Mb.
НазваниеАушы кЇші а ысымдар айырмасы б температуралар айырмасы в концентрациялар айырмасы г ты
Анкорпроцестермен аппараттар.doc
Дата10.01.2018
Размер2.68 Mb.
Формат файлаdoc
Имя файлапроцестермен аппараттар.doc
ТипДокументы
#14899
страница4 из 9
1   2   3   4   5   6   7   8   9

138. Массайткізгіштік коэффициентініЈ мЩні ›алай табылады?

а) тЩжірибе жЇзінде

б) есептеу ар›ылы

в) аны›тамалардан алынады

г) реалды› мйлшер

д) реалды› емес мйлшер




139. Абсорбция кезінде ж±тылатын газ ›алай аталады?

а) абсорбтив

б) абсорбент

в) десорбент

г) десорбтив

д) сорбент



140. Генри заЈын аны›таЈыз:

а) Р*А = ЕХА

б) Ф + С = К + 2

в) Р = РА + РВ = РА ХА + РВ( 1 – ХА)

г) уА = РА / РХА

д) Е= - q/RТ + С



141. Фазалар ережесін аны›таЈыз:

а) Ф + С = К + 2

б) РА* = ЕХА

в) Р = РА + РВ = РАХА + РВ(1 – ХА )

г) уА = РА / РХА

д) Е= - q /RТ + С



142. Рауль заЈын аны›таЈыз:

а) уА = РА / Р*ХА

б) РА = ЕХА

в) Р = РА + РВ = РАХА + РВ(1 – ХА )

г) Ф + С = К + 2

д) n Е= - q /RТ + С



143. Дальтон заЈын ана›таЈыз:

а) Р = РА + РВ = РАХА + РВ(1 – ХА )

б) РА* = ЕХА

в) Ф + С = К + 2

г) уА = РА / РХА

д) n Е= - q /RТ + С



144.Абсорбция кезінде ерітіндегі газдыЈ мйлшері неге тЩуелді емес:

а) ерітіндініЈ ты“ызды“ына

б) газ бен с±йы›тардыЈ ›асиеттеріне

в) ›ысым“а

г) тампература“а

д) газ фазасыныЈ ›±рамына



145. Абсорбциялы› аппараттыЈ ж±›а беттік ( пленкалы› ) тЇрін кйрсетіЈіз:

а) ›±бырлы абсорбер

б) суландыратын абсорбер

в) ›уыс шашырат›ыш абсорбер

г) пластинкалы абсорбер

д) барботажды абсорбер



146. Беттік абсорбциялы› аппараттыЈ Їлгісін кйрсетіЈіз:

а) суландыратын абсорбер

б) ›±бырлы абсорбер

в) жазы›параллельді абсорбер

г) ›уыс шашырат›ыш абсорбер

д) с±йы›тыЈ ж±›а ›абаты ( пленкасы ) жо“ары кйтерілетін абсорбер




147. Таба›шалардыЈ ›айсы тЇрі ›±йылатын ›ондыр“ысы жо› таба›шалар“а жатады?

а) тесікті

б) тор тесікті

в) ›алпа›шалы

г) клапанды

д) балласты




148. Таба›шалардыЈ ›айсы тЇрі ›±йылатын ›ондыр“ысы бар таба›шалар“а жатады?

а) ›алпа›шалы

б) тесікті

в) тор тесікті

г) тол›ынды

д) ›±лап а“атын



149. Кебу насадканыЈ кедергісі мына формуламен аны›талады:

Ркебу =  Н / dэ2г/2

б±л жерде  :

а) кедергі коэффициенті

б) насадканы суландыру коэффициенті

в) тЩжірибелік коэффициенті

г) байыту коэффициенті

д) бйліп алу коэффициенті


150. Кебу насадканыЈ кедергісі мына формуламен аны›талады:

Ркебу =  Н / dэ2г/2

б±л жерде Н:

а) насадканыЈ биіктігі

б) аппараттыЈ ж±мысты› биіктігі

в) тасымалдау бірлігініЈ биіктігі

г) аппараттыЈ насадкамен толтырыл“ан бйлігініЈ биіктігі

д) аппараттыЈ насадкамен толтырылма“ан бйлігініЈ биіктігі



151. Тймен температурада ›айнайтын компонентпен байытыл“ан с±ы› ›алай аталады?

а) дистиллят

б) конденсат

в) флегма

г) ›оректендіретін с±йы›

д) куб ›алды“ы



152. Жо“ары температурада ›айнайтын компонентпен байытыл“ан с±йы› ›алай аталады?

а) ›алды›

б) дистиллят

в) флегма

г) ›оректендіретін с±йы›

д) конденсат



153. t – х – у диаграммасында ›ай заЈныЈ негізінде б±дыЈ тепе – теЈдік ›±рамы салынады?

а) Рауль заЈы бойынша

б) Дальтон заЈы бойынша

в) Генри заЈы бойынша

г) КоноваловтыЈ 1- ші заЈы бойынша

д) ВревскийдіЈ 2-ші заЈы бойынша



154. Ректификациялы› ›ондыр“ыда газдыЈ жо“ары кйтерілу а“ыны ›ай аппараттыЈ кймегімен жасалады?

а) ›айнат›ыштыЈ

б)дефлегматордыЈ

в) бастап›ы ›оспаны ысытушыныЈ

г) флегманы бйлушініЈ

д) ректификациялы› колоннаныЈ йзімен



155. Ректификациялы› ›ондыр“ыда с±йы›тыЈ тймен тЇсу а“ыны ›ай аппараттыЈ кймегімен жасалады?

а) дефлегматордыЈ

б) ›айнат›ыштыЈ

в) ректификациялы› колоннаныЈ йзімен

г) конденсатор – суыт›ыштыЈ

д) флегманы бйлушініЈ


156. Тймен температурада ›айнайтын компонент бойынша ректификациялы› колоннаныЈ материалдыЈ теЈдеуін аны›таЈыз:

а) FХF = РХР + WХW

б) F = Р + W

в) F + Ф = G + W

г) G = Р + Ф

д) F = РR


157. Ректификациялы› кололннаныЈ жо“ар“ы бйлігі Їшін ж±мысты› сызы›тардыЈ теЈдеуін табыЈыз:

а) у = R/ R + 1х + хР/ R+1

б) у = L/ Gх + ( уб – L/ Gхс)

в) у = R + f/ R+1х + 1- f/ R+1хw

г) у = R/ R - 1х + хР/ R-1

д) у = R + f/ R+1х - 1- f/ R+1хw


158. Ректификациялы› колоннаныЈ тйменгі бйлігініЈ ж±мысты› сызы›тарыныЈ теЈдеуін табыЈыз:

а) у = R + f/ R+1х + 1- f/ R+1хw

б) у= R/ R + 1х + хР/ R + 1

в) у = L/ Gх + ( уб – L/ Gхс)

г) G = Р(R + 1)

д) L = Р R + Рf = Р (R + f )



159. Флегма саны дегеніміз не?

а) R = Ф/Р

б) А = R/ R + 1

в) В = хР/ R + 1

г) Ф = Р R

д)G = Р + Ф



160. Минималды› флегма саны дегеніміз не?

а) Rmіn = (уР – у*F )/(у*F - х F)

б) Rmіn = (хР - у*F )/( хР - х F)

в) Rmіn = хР / R + 1

г) Rmіn = R / R + 1

д) Rmіn = уР + уF/ у*F + х F



161. Ректификация процесінде дефлегматор не Їшін ›олданылады?

а) буды конденсациялау жЩне флегманы колонна“а беру Їшін

б) конденсатты сал›ындату Їшін

в) бастап›ы ›оспаны ысыту Їшін

г) с±йы›ты бу“а айналдыру Їшін

д) с±йы›ты бЇландыру Їшін



162.Кйп компонентті ›оспаларды ажырату Їшін неше колонна ›ажет?

а) n – 1 колонна

б) 1 колонна

в) n + 1 колонна

г) 2 колонна

д) 3 колонна



163. Ажыратушы агент ажырайтын компоненттердіЈ ›андай ›асиетіне Щсер етеді?

а) компоненттердіЈ ±шу ›абілеттілігіне

б) компоненттердіЈ еру ›абілеттілігіне

в) компоненттердіЈ жылуйткізгіштігіне

г) конденсациялау температурасына

д) ›аны“у температурасына


164. Экстракция процесі негізделген:

а) концентрациялар айырмасына

б) ›оспа компоненттерініЈ ±шу йзгешіліктеріне

в) ›айнау температураларыныЈ йзгешіліктеріне

г) парциалды› ›ысымыныЈ йзгешіліктеріне

д) будыЈ конденсациялау температурасы мен ›оспа компоненттерініЈ айырмашылы“ына


165. Экстракциялы› системалар мыналардан ›±ралады:

а) екі с±йы› фазадан

б) Їш фазадан

в) екі газ фазасынан

г) екі газ жЩне с±йы› фазасынан

д) екі ›атты жЩне с±йы› фазадан


166. Экстракция процесініЈ материалдын балансы:

а) М = F + S = R + Е

б) F + Р = Р + W

в) S = F (FМ/М S )

г) R = М ( МЕ/ RЕ )

д) Е = М (RМ/RЕ )



167. Адсорбция кезінде ж±тылатын зат ›алай аталады?

а) адсорбтив

б) адсорбент

в) сорбент

г) десорбент

д) хемосорбент



168. Кептірілуші материал мен кептіргіш агенттіЈ тікелей жанасуымен жЇретін процесс кептірудін ›ай тЇріне жатады?

а) конвективті кептіру

б) жанасу ( контакты ) кептіру

в) радиациалы› кептіру

г) диэлектрилік кептіру

д) сублимациалы› кептіру



169. Жылуды жылутасымалда“ыштардан материал“а оларды бйліп т±ратын ›абат ар›ылы беру кептірудіЈ ›ай тЇріне жатады?

а) жанасу ( контакты ) кептіру

б) конвективті кептіру

в) радиациялы› кептіру

г) диэлектрилік кептіру

д) сублимациялы› кептіру


170. АуаныЈ ›аны“у дЩрежесі йзгеше былай аталады:

а) салыстырмалы ыл“алдылы›

б) абсолютті ыл“алдылы›

в) ыл“алдылы› мйлшері

г) ›±р“а›ты› дЩрежесі

д) гигроскопиялы› ыл“алды›



171. Ыл“алдыЈ материалмен байланыс формасы. Физика- химиялы› байланыс ыл“алдылы›тыЈ ›андай тЇрін біріктіреді?

а) адсорбциялы› жЩне осмотикалы байланыс›ан ыл“алды.

б) микрокапиллярлар ыл“алы

в) макрокапиллярлар ыл“алы

г) бос ыл“алды

д) байланыста“ы ыл“алды


172. Барлы› материалдар бойынша кептірудіЈ материалды› балансын аны›таЈыз:

а) G1 = G2 + W

б) G1· 100 – W1/100 = G2· 100 – W2/100

в) G1 = G2· 100 - W2/100 - W1

г) G2 = G1· 100 - W1/100 - W2

д) W = G2· W1 - W2/100 - W2


173. Абсолютті кебу зат бойынша кептірудіЈ материалды› теЈдеуін аны›таЈыз:

а) G1· 100 - W1/100 = G2· 100 - W2/100

б) G1 = G2 + W

в) G1 = G2· 100 - W2/100 - W1

г) G2 = G1· 100 - W1/100 - W2

д) W = G2· W1 - W2/100 - W2


174.КептірудіЈ ›ай вариантында ауа“а сырт›ы колориферде жылудыЈ тек бйлігі, ал екінші бйлігі ›осымша колорифердіЈ кймегімен берілу ар›ылы жеткізіледі?

а) кептіру камерасында ауаны жартылай ›ыздыру ар›ылы кептіру

б) ауаны зоналар бойында аралы› ›ыздыру ар›ылы кептіру

в) пайдаланыл“ан ауаны жартылай рециркуляциялау ар›ылы кептіру

г) аралы› ›ыздыру мен зоналар бойында ректификациялау ар›ылы кептіру

д) пайдаланыл“ан ауаны толы› ректификациялау ар›ылы кептіру



175. љай аппараттыЈ тЇрі материалдыЈ ›оз“алмайтын немесе ›оз“алатын ›абаты бар конвективті кептіргіштерге жатады?

а) камералы› кептіргіш

б) вакуум – кептіргіш шкаф

в) терморадиациялы› кептіргіш

г) жо“арыжиілікті кептіргіш

д) сублимациялы› кептіргіш



176. АппараттардыЈ ›ай тЇрі материалдарды араластыруы бар конвективті кептіргіштерге жатады?

а) барабанды кептіргіш

б) туннельді кептіргіш

в) ›айнау ›абатты біркамералы› кептіргіш

г) пневматикалы› кептіргіш

д) шашырат›ыш кептіргіш



177. АппараттыЈ ›ай тЇрі материалдардыЈ оспалы ›абатты конвективтік кептіргішке жатады?

а) пневматикалы кептіргіш

б) ленталы кептіргіш

в) ілмекті кептіргіш

г) барабанды кептіргіш

д) екіжаншыл“ан кептіргіш



178. АппараттардыЈ ›айсысы контакты кептіргішке жатады?

а) вакуум кептіргіш шкаф

б) ілмекті кептіргіш

в) ленталы кептіргіш

г) камералы кептіргіш

д) туннельді кептіргіш



179. АппараттардыЈ ›айсысы кептіргіштердіЈ арнайы тЇріне жатады?

а) терморадиациялы кептіргіш

б) шашырат›ыш кептіргіш

в) екі камералы аспалы ›абатты кептіргіш

г) барабанды кептіргіш

д) пневматикалы кептіргіш



180.Тймендегі келтірілген параметрлердіЈ ›айсысы ыл“алды ауаныЈ параметріне жатпайды?

б) салыстырмалы ыл“алдылы›

в) энтальпия

г) ыл“алдылы› мйлшері

д) парциалды ›ысым


181. инімділік индексі шамасыныЈ йрнектелуі:

а) FКр

б) GW2/ gr

в) 2 n / 60r

г) W2 / gr

д) QД / QТ



182. Таралу коэффициенті дегеніміз не?

а) m = у*/х

б) m = х*/у

в) m = у /х

г) m = у*/х*

д) m = х/у


183. Турбуленттік диффузияныЈ жылдамды“ын аны›таЈыз:

а) qт = -

б) qт = - D

в) qт = -DdFd

г) qт = - DdFd

д) qт= - D c


184. Молекулярлы› диффузияныЈ жылдамды“ын аны›таЈыз:

а) qм = - D

б) qм = - D

в) qм= - D c

г) qм = - DdFd

д) qм = -DdFd


185. Затты конвективті тасымалдау жылдамды“ын аны›таЈыз:

а) qк =cw

б) qк= - D c

в) qк = - D

г) qк = -DdFd

д) qк = - D


186. Масса беру коэффициенті  болады:

а) кинетикалы› мінездеме

б) физикалы› константа

в) геометриалы› йлшем

г) йлшемсіз шама

д) статикалы› мінездеме



187.Тасымалдау бірлігініЈ биіктігін аны›таЈыз:

а) hоу = G/ КуаS

б) hоу = G ( уб - ус)

в) hоу = G/ КуаSН

г) hоу = КуаSН/уср

д) hоу = КуаSН/х


188. Тасымалдау бірлігініЈ шамасы:

а) кйлемдік массатасымалдау коэффициентіне кері пропорционалды

б) массатасымалдау коэффициентіне кері пропорционалды

в) кйлемдік массатасымалдау коэффициентіне тЇра пропорционалды

г) массатасымалдау коэффициенттіне тЇра пропорционалды

д) массаберу коэффициентіне кері пропорционалды


1   2   3   4   5   6   7   8   9
написать администратору сайта