Главная страница
Навигация по странице:

  • 190. Бинарлы системаларда тепе – теЈдік ›айсы диаграммамен бейнеленеді

  • 191. АуаныЈ салыстырмалы ыл“алды“ы дегеніміз не

  • 192. Бал›ытылудан кристаллизацияны ›андай жолмен іске асырады

  • 193. љаны››ан ерітінді дегеніміз не

  • 196. Ректификация вакуумда жЇргізуде ›андай аппараттар ›олдалынады

  • 197. љай стадия адсорбция процесін жЇргізуге жатпайды

  • 198. љандай кептіргіш аппараттарда м±здатыл“ан кЇйде кептіру жЇргізіледі

  • 200. ®стемелі центрифуга не Їшін ›олданылады

  • процестермен аппараттар. Аушы кЇші а ысымдар айырмасы б температуралар айырмасы в концентрациялар айырмасы г ты


    Скачать 2.68 Mb.
    НазваниеАушы кЇші а ысымдар айырмасы б температуралар айырмасы в концентрациялар айырмасы г ты
    Анкорпроцестермен аппараттар.doc
    Дата10.01.2018
    Размер2.68 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлапроцестермен аппараттар.doc
    ТипДокументы
    #14899
    страница5 из 9
    1   2   3   4   5   6   7   8   9

    189. Экстракциямен ажыратуда бастап›ы ерітіндініЈ ›алды“ы ›алай аталады?

    а) рафинат

    б) экстракт

    в) конденсат

    г) экстрагент

    д) дистиллят



    190. Бинарлы системаларда тепе – теЈдік ›айсы диаграммамен бейнеленеді?

    а) t – x

    б) P - x

    в) t – x – y

    г) t – P – x

    д) c – x



    191. АуаныЈ салыстырмалы ыл“алды“ы дегеніміз не?

    а) = /

    б) = с + хір

    в) х = /

    г) х =0,662 Рн/Р -

    д) Рпх – 0,662 + х



    192. Бал›ытылудан кристаллизацияны ›андай жолмен іске асырады?

    а) сал›ындату жолымен

    б) бал›ытылауда ›айнау жолымен

    в) кристалдарды ерітіндіге йткізу жолымен

    г) жо“ары кристаллизациялау жолымен

    д) еріту жолымен



    193. љаны››ан ерітінді дегеніміз не?

    а) берілген температурада ›атты фазамен тепе – теЈдікте болу.

    б) берілген температурада еріткішпен тепе – теЈдікте болу

    в) берілген температурамен ›ысымда с±йы› жЩне газ фазаларымен тепе – теЈдікте болу

    г) берілген ›ысымда с±йы› жЩне ›атты фазалармен тепе – теЈдікте болу

    д) ›атты жЩне с±йы› фазалармен тепе – теЈсіздік кЇйде болу


    194. Адсорбция ›оса жЇреді:

    а) бастап›ы ›оспада“ы сіЈірілетін компоненттіЈ ›ысымы ±л“аюмен жЩне жылу бйлінумен

    б) бастап›ы ›оспада“ы сіЈірілетін компоненттіЈ ›ысымы тймендеумен жЩне жылу бйлумен

    в) сіЈірілетін компоненттіЈ ›ысымы тймендеумен жЩне жылу сіЈірумен

    г) сіЈірілетін компоненттіЈ температурасыныЈ ±л“аюымен жЩне жылу бйлінумен

    д) температураныЈ ±л“аюымен жЩне ›ысымныЈ тймендеумен


    195. Массайткізгіштік коэффициентініЈ мЩні:

    а) ішкі диффузия коэффициенті

    б) сырт›ы диффузия коэффициенті

    в) турбулизация коэффициенті

    г) конвекция коэффициенті

    д) температурайткізгіштік коэффициенті



    196. Ректификация вакуумда жЇргізуде ›андай аппараттар ›олдалынады?

    а) роторлы› жЩне пленкалы

    б) насадкалы

    в) таба›шалы

    г) барботажды колонналар

    д) ортадантепкіштер



    197. љай стадия адсорбция процесін жЇргізуге жатпайды?

    а) сіЈіргішті регенерациялау

    б) адсорбцияныЈ йзі

    в) десорбция

    г) сіЈіргішті кептіру

    д) сіЈіргішті сал›ындату



    198. љандай кептіргіш аппараттарда м±здатыл“ан кЇйде кептіру жЇргізіледі?

    а) сублимациялы› кептіргіштерде

    б) жо“арыжиілік кептіргіштерде

    в) терморадиациялы› кептіргіштерде

    г) шашырат›ыш кептіргіштерде

    д) пневматикалы› кептіргіштерде


    199. Ленталы› сЇзгіштердіЈ жа›сы жа›тарын атаЈыз:

    а) конструкциясыныЈ ›арапайымдылы“ы

    б) сЇзіндіні жуудыЈ біркелкі жЩне толы› мЇмкіндігі

    в) Їлкен йнімділік

    г) ж±мыс істеуініЈ Їздіксіздігі мен ›ызмет етуініЈ ыЈ“айлы“ы

    д) сЇзгі матасыныЈ ±за› уа›ыт›а шыдауы



    200. ®стемелі центрифуга не Їшін ›олданылады?

    а) ЩртЇрлі суспензияларды бйлу Їшін

    б) эмульсия мен дисперстік суспензияларды бйлу Їшін

    в) эмульсияны бйлу Їшін

    г) кйбіктерді бйлу Їшін

    д) шаЈдарды бйлу Їшін


    1. Бернулли теЈдеуін жазыЈыз

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Бернулли теЈдеуіндегі W2/2g шамасын ›алай атайды.

    а) жылдамды› тегеуріні

    б) статикалы› тегеурін

    в) геометриялы› тегеурін

    г) гидродинамикалы› тегеурін

    д) гидростатикалы› тегеурін


    1. Бернулли теЈдеуіндегі Р/pg тегеуріні нені сипаттайды.

    а) берілген нЇтедегі меншікті потенциалды› энергияныЈ ›ысымын

    б) берілген нЇктедегі меншіктік потенциалды› энергияныЈ жа“дайын

    в) берілген нЇктедегі меншікті кинетикалы› энергияны

    г) меншікті динамикалы› энергияны

    д) меншікті статикалы› энергияны


    1. Бернулли теЈдеуіндегі W2/2g кЇш ›ысымы нені сипаттайды.

    а) берілген нЇктедегі меншікті кинетикалы› энергияны

    б) берілген нЇктедегі меншікті потенциалды энергияныЈ ›алыптасуын

    в) ›ысымныЈ меншікті потенциалды энергиясын

    г) меншікті динамикалы› энергияны

    д) меншікті статикалы› энергияны


    1. Тесіктен а“ып шы“атын с±йы›тыЈ жылдамды“ын аны›тайтын теЈдеудегі ε – нені кйрсетеді.

    а) а“ыстыЈ со“ылу коэффициенті

    б) жылдамды› коэффициенті

    в) шы“ын коэффициенті

    г) кедергі коэффициенті

    д) ±л“аю коэффициенті


    1. СаЈылау ар›ылы а“ып йтетін с±йы›тыЈ жылдамды“ын аны›тайтын теЈдеудегі φ – нені кйрсетеді.

    а) жылдамды› коэффициентін

    б) сы“ылу коэффициентін

    в) шы“ын коэффициентін

    г) кедергі коэффициентін

    д) ±л“аю коэффициентін


    1. СаЈлау ар›ылы а“ып йтетін с±йы›тыЈ жылдамды“ын аны›тайтын теЈдеудегі α– нені кйрсетеді.

    а) жылдамды› коэффициентін

    б) сы“ылу коэффициентін

    в) шы“ын коэффициентін

    г) кедергі коэффициентін

    д) ±л“аю коэффициентін


    1. Тймендегі т±жырым: «°›сас ›±былыстар сан жа“ынан тек критерия ±›састы›тарымен сипатталады» ›андай ±›састы› теоремасы.

    а) НьютонныЈ бірінші ±›састы› теоремасы

    б) БэкингемніЈ екінші ±›састы› теоремасы

    в) физикалы› ›±былыстардыЈ ±›састы“ы

    г) КирпичевтыЈ Їшінші ±›састы› теоремасы

    д) бастап›ы жЩне шекаралы› шарттардыЈ ±›састы“ы


    1. «Кез-келген дифференциалды теЈдеудіЈ шешімі, ±›састы› критериялармен йзара байланысты болып келетін айнымалы шамалармен байланыс›ан» деген т±жырым ›андай ±›састы› теоремасына жатады.

    а) НьютонныЈ бірінші ±›састы› теоремасы

    б) БэкингемніЈ екінші ±›састы› теоремасы

    в) физикалы› ›±былыстардыЈ ±›састы“ы

    г) КирпичевтыЈ Їшінші ±›састы› теоремасы

    д) бастап›ы жЩне шекаралы› шарттардыЈ ±›састы“ы


    1. НьютонныЈ критериясын кйрсет.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)

    1. Стационарлы с±йы› ›оз“алысында ›андай шарт са›талуы ›ажет.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Стационарлы емес с±йы› ›оз“алысында ›андай шарт са›талуы ›ажет.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. љай теЈдеу с±йы›тыЈ т±т›ыр тамшылы ›оз“алысын кйрсетеді.

    а) Бернулли теЈдеуі

    б) а“ынныЈ беріктік теЈдеуі

    в) гидростатиканыЈ негізгі теЈдеуі

    г) Эйлер ›оз“алысыныЈ дифференциалды› теЈдеуі

    д) Навье-Стокс ›оз“алысыныЈ дифференциалды› теЈдеуі


    1. Шрекет етуші насостыЈ толы› тегеурініЈ ›андай формуламен аны›тайды

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. С±йы› горизонталь ›±бырмен берілсе насостыЈ тегеуріні ›андай теЈдеумен аны›талады.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Берілген теЈдіктіЈ ›айсысы центрден тепкіш машиналардыЈ теЈдеуі.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. НасостардыЈ мінездемесі. индіргіштіЈ ±л“айтылуымен.

    а) насостыЈ тегеуріні азаяды, т±тынатын ›уаттылы“ы йсе бастайды, КПД максимумнен йтеді

    б) насос тегеуріні ±л“аяды, т±тынатын ›уаттылы“ азаяды, КПД максимумнен йтеді

    в) насос тегеуріні ±л“аяды, т±тынатын ›уаттылы“ы азаяды, КПД минимумнен йтеді

    г) КПД азаяды, т±тынатын ›уаттылы› ±л“аяды, насос тегеуріні максимумнен йтеді

    д) КПД ±л“аяды, т±тынатын ›уаттылы› азады, насос тегеуріні минимумнен йтеді


    1. Насос сипаттамасын мыналардыЈ арасында ›айсы тЩуелділік кйрсетеді.

    а) с±йы› пен тегеурінніЈ шы“ынымен

    б) йндіргіштігі жЩне тегеуріні

    в) пайдалы ›уаттылы› пен йндіргіштік

    г) пайдалы ›уаттылы› пен тегеуріні

    д) КПД жЩне йндіргіштік


    1. Насос сипаттамасын ›ай теЈдеу кйрсетеді.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Тйменде берілген C=mw2r=6/gw2r теЈдігінде w аталады.

    а) б±рышты› жылдамды›

    б) с±йы›ты› жылдамды›

    в) айналмалы жылдамды›

    г) орташа айналдыру жылдамды“ы

    д) максималды айналдыру жылдамды“ы


    1. Дисперсті фазада“ы ажырату процесініЈ материалды› балансын аны›таЈыз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Ажырату“а мйлдірленген с±йы›ты аны›таЈыз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Т±нба мйлшерін аны›таЈыз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Ортадан тепкіш кЇштіЈ мЩнін аны›таЈыз.

    а)

    б)

    в)

    г)


    д)


    1. БарабанныЈ айналма жылдамды“ы.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. ЦентрифугалардыЈ ж±мыс істеу тиімділігі.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. ЦентрифуганыЈ йнімділік индексі

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Ауырлы› кЇшін есептейтін болса›, с±йы› ›оз“алысы ›андай критериялы› теЈдеумен жазылады.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Механикалы› араластыру“а модификациялы› Рейнольдс санын аны›таЈыз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Механикалы› араластыру“а модификациялы› Фруд сана аны›таЈыз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Механикалы› араластыру“а модификациялы› Эйлер санын кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Механикалы› араластыру“а ж±мсалатын ›уат критериясын кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Материалдарды кесетін ›±рыл“ылар ›олданылуына байланысты.

    а) ›атты, морт, серпімді, т±т›ыр, пластикалы›

    б) мерзімді, Щртекті, Їздіксіз

    в) серпімді, пластикалы, Щртекті

    г) морт, роторлы, лазерлі

    д) ›атты, пластикалы, роторлы


    1. Материалдарды кесетін ›±рыл“ылар ж±мыс істеу Щрекетіне байланысты.

    а) мерзімді, Їздікіз жЩне жартылай Їздіксіз

    б) роторлы, лазерлі

    в) пластинкалы, дискалы

    г) ішекті, Їздіксіз

    д) роторлы, лазерлі


    1. С±рыптау дегеніміз не.

    а) сусымалы ›оспаларды ЩртЇрлі фракция“а ажырату с±рыптау процесі деп аталады

    б) сусымалы ›оспаларды массасына ›арай ажырату с±рыптау деп аталады

    в) ЩртЇрлі ›оспаларды ажырату с±рыптау деп аталады

    г) пішініне ›арай фракция“а бйлу с±рыптау деп аталады

    д) с±йы›пен ›атты заттарды ажырату с±рыптау деп аталады


    1. БйлшектердіЈ йлшемі бойынша с±рыптауда ›олданылатын ›ондыр“ылар

    а) електердіЈ

    б) таразылардыЈ

    в) диірмендердіЈ

    г) т±ндыр“ыштардыЈ

    д) сЇзгілердіЈ


    1. љоз“алыссыз ортада“ы ›алыптас›ан жылу йткізгіш процесініЈ дифференциалды теЈдеуін жазыЈыз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Конвекция. Ньютон заЈы.

    а) Q=F(tK-tC

    б) Q=dFdτ

    в) Q=КdtdFdτ

    г) Q=КdF

    д) Q=dF


    1. Конвективты жылу алмасудыЈ дифференциалды› теЈдеуін немесе Фурье-Киргоф теЈдеуін кйрсет.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Жылу процесіндегі ±›састы› F0 саныныЈ д±рыс жауабын кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Жылу процесіндегі ±›састы› Рr саныныЈ д±рыс жауабын кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Жылу процесіндегі ±›састы› Fe саныныЈ д±рыс жауабын кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Жылу процесіндегі Nu саныныЈ д±рыс жауабын кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Ысыту, суыту жЩне конденсациялау мерзімді ысыту“а ж±мсал“ан йткір бу мйлшерін аны›таЈыз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Ысыту“а шы“ындал“ан т±йы› бу мйлшерін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Суыту“а шы“ындал“ан су мйлшерін аны›таЈыз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    1. Буландыруда“ы выакуумныЈ ерітіндініЈ ›айнау температурасына Щсері ›андай.

    а) ерітінді ›айнау температурасы тймендейді

    б) температура жо“арылайды

    в) температура йзгермейді

    г) температура атмосфералы› ›ысым кезіндегі температураныЈ квадратына теЈ болады

    д) температура атмосфералы› ›ысым кезіндегі температура“а теЈ болады


    1. Буландыру аппараты ›андай бйлшектерден т±рады.

    б) конденсатор жЩне насос

    в) т±ндыр“ыш жЩне резервуар

    г) беттік конденсатор жЩне ›ысымды бак

    д) компрессор жЩне ›ысымды бак


    1. Екінші корпустан шы››ан ерітіндініЈ концентрациясын есептеуге керек байланысты жазыЈыз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    250. Температуралы› дипрессия дегеніміз не.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    251. Гидростатиклы› депрессия дегеніміз не.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    252. Гидравликалы› депрессия дегеніміз не.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    253. Жылу тасымалда“ыштыЈ бір ба“ытта ›оз“алатын буландыру ›ондыр“ышында ерітіндініЈ ›айнау температурасы ›алай йзгереді.

    а) тймендейді

    б) жо“арылайды

    в) арифметикалы› прогрессия заЈымен кйбейеді

    г) бір ›алыпты болады

    д) геометриялы› прогрессия заЈы бойынша йседі


    254. Масса алмасу процесі G фазасынан L фазасына жЇрсе оныЈ ›оз“аушы кЇші ›алай аны›талады.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    255. Масса алмасу процесі L фазасынан G фазасы ба“ытында жЇрсе оныЈ ›оз“аушы кЇші неге теЈ болады.

    а)

    б)

    г)

    г)

    д)


    256. Масса алмасу процесі L фазасынан G фазасы ба“ытында жЇрсе оныЈ ›оз“аушы кЇші неге теЈ болады.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    257. Масса алмасу процесі L фазасынан G фазасы ба“ытында жЇрсе оныЈ ›оз“аушы кЇші неге теЈ болады.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    258. Молекулалы› диффузия жылдамды“ын сипаттайтын ›атынасын кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    259. Диффузия жылдамды“ы концентрация градиентіне байланыстылы“ын кйрсететін ›атынасты аны›таЈыз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    260. Газ-газ жЇйесіндегі диффузия коэффициентін ›ай формуламен есептеуге болады

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    261. Газ-с±йы› жЇйесіндегі 20 0С молекулалы› диффузия коэффициентін ›ай формуламен есептеуге болады.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    262. Конвекциялы› диффузия ар›ылы масса тасымалдаудыЈ дифференциалды› теЈдеуін кйрсет.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    263. Масса йту процесініЈ жылдамды“ын сипаттайтын теЈдеуді кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    264. Масса йту процесініЈ жылдамды“ын сипаттайтын теЈдеуді кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    265. Масса йту процесініЈ теЈдеуін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    266. Масса йту процесініЈ ›оз“аушы кЇші ›ай теЈдікпен сипатталады. L фазасыныЈ лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    267. Насадкалы диффузиялы› аппараттар“а арнал“ан масса йту процесініЈ теЈдеуі.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    268. Насадкалы диффузиялы› аппараттар“а арнал“ан масса йту процесініЈ теЈдеуі.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    269. Тасымалдау бірлігініЈ жалпы саны.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    270. Тасымлдау бірлігініЈ жалпы саны.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    271. Тасымалдау бірлігініЈ бір йлшеміне сЩйкес келетін насадка биіктігі.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    272. Тасымалдау бірлігініЈ бір йлшеміне сЩйкес келетін насадка биіктігі.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    273. Концентрация йзгеруініЈ бір сатысына сЩйкес келетін тасымалдау бірлігініЈ саны G фазасыныЈ лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    274. Концентрация йзгеруініЈ бір сатысына сЩйкес келетін тасымалдау бірлігініЈ саны L фазасыныЈ лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    275. Концентрация йзгеруініЈ саныныЈ G фазасыныЈ лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    276. Концентрация йзгеруініЈ саныныЈ L фазасыныЈ лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    277. КонцентрацияныЈ йзгеруініЈ жалпы саны ар›ылы насадка биіктігін аны›таудыЈ G фазасыныЈ лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    278. КонцентрацияныЈ йзгеруініЈ жалпы саны ар›ылы насадка биіктігін аны›таудыЈ L фазасыныЈ лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    279. Насадка биіктігін тасымалдау бірлігініЈ жалпы саны ар›ылы аны›таудыЈ G фазасыныЈ лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    280. Насадка биіктігін тасымалдау бірлігініЈ жалпы саны ар›ылы аны›таудыЈ L фазасыныЈ лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    281. НусельттіЈ диффузиялы› ±›састы› саныныЈ G фазасыныЈ лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    282. НусельттіЈ диффузиялы› ±›састы› саныныЈ L фазасыныЈ лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    283. Масса йту жЩне масса беру коэффициенттерініЈ арасында“ы байланыстыЈ G фазасыныЈ лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    284. Масса йту жЩне масса беру коэффициенттерініЈ арасында“ы байланыстыЈ L фазасыныЈ лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    285. Фаза ішіндегі турбуленттік диффузия ар›ылы тасымалданатын зат массасы ›ай теЈдікпен есептелінеді.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    286. Масса йткізгіштіЈ процесі ›ай теЈдікпен сипатталады.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    287. Масса беру процесініЈ теЈдеуін кйлемдік масса беру коэффициентті жЩне аппараттыЈ ж±мысты› кйлемі ар›ылы тЇрлендірудіЈ G фазасыныЈ лайы›ты етіп жазыл“ан тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    288. Масса беру процесініЈ теЈдеуін кйлемдік масса беру коэффициентті жЩне аппараттыЈ ж±мысты› кйлемі ар›ылы тЇрлендірудіЈ G фазасыныЈ лайы›ты етіп жазыл“ан тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    289. Масса беру процесініЈ теЈдеуін кйлемдік масса беру коэффициентті жЩне аппараттыЈ ж±мысты› кйлемі ар›ылы тЇрлендірудіЈ G фазасыныЈ лайы›ты етіп жазыл“ан тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    290. ФазалардыЈ жанасу беті с±йы› фазаныЈ бетіне теЈ абсорберді атаЈыз.

    а) бетті абсорбер

    б) ›±бырлы абсорбер

    в) жазы› параллель насадкалы абсорбер

    г) с±йы› ›абы›ша жо“ары ›оз“алатын абсорбер

    д) насадкалы абсорбер


    291. Бетті абсорберді атаЈыз.

    а) шайылатын абсорбер

    б) бас›алары

    в) жазы› параллель насадкалы абсорбер

    г) с±йы› ›абы›ша жо“ары ›оз“алатын абсорбер

    д) насадкалы абсорбер


    292. Салыстырмалы ыл“алдылы› дегеніміз не.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    293. Ыл“ал мйлшері дегеніміз не.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    294. Тасымалдау бірлігініЈ жалпы саныныЈ G фазасына лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    295. Тасымалдау бірлігініЈ жалпы саныныЈ L фазасына лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    296. Тасымалдау бірлігініЈ бір йлшеміне сЩйкес келетін насадка биіктігініЈ G фазасына лайы›тап жазыл“ан тЇріне кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    297. Тасымалдау бірлігініЈ бір йлшеміне сЩйкес келетін насадка биіктігініЈ L фазасына лайы›тап жазыл“ан тЇріне кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    298. Концентрация йзгеруініЈ бір сатысына сЩйкес келетін тасымалдау бірлігініЈ саны G фазасына лайы› тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    299. Концентрация йзгеруініЈ бір сатысына сЩйкес келетін тасымалдау бірлігініЈ саны L фазасына лайы› тЇрін кйрсетіЈіз

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    300. Концентрация йзгеруініЈ жалпы саныныЈ G фазасына лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    а)

    б)

    в)

    г)

    д)


    301. Буландыру ›ондыр“ысында“ы аппараттардыЈ саны йскен сайын буландыру ›±ны ›алай йзгереді.

    а) кйбейеді

    б) азаяды

    в) т±ра›ты болады

    г) арифметикалы› прогрессия бойынша азаяды

    д) геометриялы› прогрессия бойынша кемиді


    1   2   3   4   5   6   7   8   9
    написать администратору сайта