Главная страница
Навигация по странице:

  • 303. Булану процесі ›ай кезде орын алады

  • 304. љайнау процесі ›ай кезде орын алады

  • 306. Буландыруда“ы вакуумныЈ ерітіндініЈ ›айнау температурасына Щсері ›андай

  • 307. Бір корпусты буландыру кондыр“ысыныЈ ›±рамында“ы барометрлік конденсатор не Їшін керек

  • 308. Екіншілей бу дегеніміз не

  • 333. Циркуляциялы› насосты буландыру аппараттарыныЈ ›атарына ›ай аппарат жатады

  • 343. Десорбция процесі ›андай кезде жЇргізілмейді

  • 344. Абсорбция кезіндегі тепе-тендік ›ай тендікпен сипатталады

  • 345. Дальтон заЈына сЩйкес жеке газдыЈ газдар ›оспасында“ы парциалдыЈ ›ысымы ›ай тендікпен аны›талады

  • 346. Абсорбция процесіне температураныЈ Щсері ›андай

  • процестермен аппараттар. Аушы кЇші а ысымдар айырмасы б температуралар айырмасы в концентрациялар айырмасы г ты


    Скачать 2.68 Mb.
    НазваниеАушы кЇші а ысымдар айырмасы б температуралар айырмасы в концентрациялар айырмасы г ты
    Анкорпроцестермен аппараттар.doc
    Дата10.01.2018
    Размер2.68 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлапроцестермен аппараттар.doc
    ТипДокументы
    #14899
    страница6 из 9
    1   2   3   4   5   6   7   8   9

    302. Буландыру процесі не Їшін керек?

    A) концентрацияны жо“арылату Їшін

    B) концентрацияны тймендету Їшін

    C) концентрацияны т±ра›ты ету Їшін

    D) концентрацияны логарифмдеу Їшін

    E) еріткіштіЈ кйлемін кйбейту Їшін



    303. Булану процесі ›ай кезде орын алады?

    A) Рс  Р0 бол“ан кезде

    B) Рс  Р0 бол“ан кезде

    C) Рс  Р0 бол“ан кезде

    D) Рс2  Р02 бол“ан кезде

    E) Рс  Р03 бол“ан кезде



    304. љайнау процесі ›ай кезде орын алады?

    A) Рс = Р0 бол“ан кезде

    B) Рс  Р0 бол“ан кезде

    C) Рс  Р0 бол“ан кезде

    D) Рс  Р0 +1 бол“ан кезде

    E) Рс  Р0 +2 бол“ан кезде


    305. Буландыруда“ы жо“ары ›ысымныЈ ерітіндініЈ ›айнау температурасына (t) Щсері ›андай?

    A) tжо“арылайды

    B) t тймендейді

    C) t йзгермейді

    D) tатмосфералы› ›ысым кезіндегі t-“а теЈ болады

    E) t вакуум жа“дайында“ы t-“а теЈ болады



    306. Буландыруда“ы вакуумныЈ ерітіндініЈ ›айнау температурасына Щсері ›андай?

    A) eрітіндініЈ ›айнау температурасы (t) тймендейді

    B) tжо“арылайды

    C) t йзгермейді

    D) tатмосфералы› ›ысым кезіндегі t-“а теЈ Болады

    E) t атмосфералы› ›ысым кезіндегі t-ныЈ квадратына теЈ болады



    307. Бір корпусты буландыру кондыр“ысыныЈ ›±рамында“ы барометрлік конденсатор не Їшін керек?

    A) Екіншілей буды конденсациялау Їшін

    B) Екіншілей буды бу кЇйінде ›алдыру Їшін

    C) Ерітіндіні ›ыздыру Їшін

    D) ЕрітіндініЈ концентрациясын арттыру Їшін

    E) ЕрітіндініЈ т±т›ырлы“ын тймендету Їшін



    308. Екіншілей бу дегеніміз не?

    A) Буландыру кезінде ерітіндіден буланып ±ш›ан еріткіштіЈ буы

    B) Буландыру аппаратына берілетіЈ бу ›азанынан келген бу

    C) Ерітіндіні алдын ала ›ыздыратыЈ аппарат›а берілген бу

    D) Буландыру аппаратыныЈ ›ыздыр“ыш камерасына берілген ал“аш›ы бу

    E) Ерітінді мен бу ›азанынаЈ келген ›ыздыр“ыш будыЈ ›оспасы


    309. Буландыру аппараты ›андай бйліктерден т±рады

    A) ›ыздыру камерасы жЩне сепаратордан т±рады

    B) конденсатор жЩне насостан т±рады

    C) т±ндыр“ыш жЩне резервуардан т±рады

    D) беттік конденсатордан жЩне ›ысымды бактан т±рады

    E) компрессор жЩне ›ысымды бактан т±рады


    310. љарапайым буландыру процесініЈ материалды› балансын жазыЈыз.

    A) GbGk+W ; GbXbGkXk

    B) GkGb ; XkXb

    C) Gk Gb + W ; GbXkGkXb

    D) W0 ; Gb0

    E) Gb2Gk2 ; Xb2 = X


    311. Ерітіндіден буландырылан еріткіштіЈ мйлшерін (W) есептеуге керек байланысты аны›таЈыз.

    A) W= Gb (1- )

    B) W= Gb

    C) W=Gb (1-Xb)

    D) W=Gb (1-Xk)

    E) W=


    312. ЕрітіндініЈ кейінгі концентрациясын есептеу (Хк) Їшін керек байланыстылы›ты жазыЈыз.

    A) =

    B) =

    C)

    D)

    E)


    313. Бірінші корпустан шы››ан ерітіндініЈ концентрациясын (Хк1) есептеуге керек Байланысты кйрсетіЈіз.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    314. Екінші корпустан шы››ан ерітіндініЈ концентрациясын (ХкЩ) есептеуге керек байланысты жазыЈыз.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    315. Ерітіндімен бірге келетін жылу мйлшерін (Q) есептеуге керек байланысты кйрсетіЈіз.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    316. Аппараттан шы››ан ерітіндімен ілесіп кететін жылу шы“ынын (Q) есептеу Їшін керек байланысты атаЈыз.

    A) Q = GkCktk

    B) Q = GkCk

    C) Q = Gktk

    D) Q = Cktk

    E) Q = Gk


    317. Бу ›азанынан шы››ан ›ыздыр“ыш бумен келген жылу мйлшерін (Q) есептеЈіз. Осы ма›сат Їшін керек байланысты аны›таЈыз.

    A) Q = DІ

    B) Q = І

    C) Q = D

    D) Q = (І+1)

    E) Q = (D+1)


    318. Ерекшілей бумен ілесіп шы“ындалатын жылу мйлшерін (Q) аны›таЈыз. Осы ма›сат Їшін керек байланысты кйрсетіЈіз.

    A) Q = W і

    B) Q = W

    C) Q = і

    D) Q = W(1+і)

    E) Q = 1+і


    319. Буландыру процесіне ›атысатын жылу тасымалда“ыштардыЈ температураларыныЈ пайдалы айырмасына аны›тама беріЈіз

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    320. ТемпературалардыЈ жалпы айырмасы дегеніміз не

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    321. Температуралы› депрессия дегеніміз не

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    322. Гирдростати›алы› депрессия ( ) дегеніміз не

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    323. Гидравликалы› депрессия дегеніміз не

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    324. Жылу тасымада“ыштары (бу, ерітінді) бір ба“ытта ›оз“алатын буландыру ›ондыр“ысында ерітіндініЈ ›айнау температурасы (t) ›алай йзгереді 

    A) tтймендейді

    B) t жо“арылайды

    C) t Бір ›алыпты болады

    D) t армфметикалы› прогрессия заЈымен кйбейеді

    E) tгеометриялы› прогрессия заЈы бойынша йседі


    325. ТемпературалардыЈ пайдалы айырмаларыныЈ ›осындысыЈ аппараттардыЈ ›ыздыру БеттерініЈ ›осындысы еЈ аз болатындай етіп бйліп тарату ›ай байланысшылы›пен аны›талады 

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    326. Еркін циркуляциялы буландыру аппаратыныЈ ›атарына ›ай аппарат жатады 

    A) Ирек ›±бырлы буландыру аппараты

    C) Циркуляциялы ›±быры сырт›а шы“арыл“ан буландыру аппараты

    D) Ысытатын камерасы сырт›а шы“арыл“ан буландыру аппараты

    E) ›айнау айма“ы (зонасы) сырт›а шы“арыл“ан буландыру аппараты


    327. Еркін циркуляциялы буландыру аппараттарыныЈ ›атарына ›ай аппарат жатады

    A) Ысыту камерасы горизонталь ›±бырлы буландыру аппараты

    B) Ысытатын камерасы аспалы буландыру аппараты

    C) Циркуляциялы ›±быры сырт›а шы“арыл“ан буландыру аппараты

    D) Ысытатын камерасы сырт›а шы“арыл“ан буландыру аппараты

    E) ›айнау айма“ы (зонасы) сырт›а шы“арыл“ан буландыру аппараты


    328. Таби“и циркуляциялы буландыру аппараттарыныЈ ›атарына ›ай аппарат жатады

    A) Орталы› циркуляциялы› ›±бырлы буландыру аппараты

    B) Жейделі буландыру аппараты

    C) Ирек ›±бырлы буландыру аппараты

    D) Ысыту камерасы горизанталь ›±бырлы буландыру аппараты

    E) ›абы›шалы буландыру аппараты


    329. Таби“и циркуляциялы буландыру аппараттарыныЈ ›атарына ›ай аппарат жатады

    A) Ысытатын камерасы аспалы буландыру аппараты

    B) Жейделі буландыру аппараты

    C) Ирек ›±бырлы буландыру аппараты

    D) Ысыту камерасы горизанталь ›±бырлы буландыру аппараты

    E) ›абы›шалы буландыру аппараты


    330. Таби“и циркуляциялы буландыру аппараттарыныЈ ›атарына ›ай аппарат жатады

    A) Циркуляциялы› ›±быры сырт›а ша“арыл“ан буландыру аппараты

    B) Жейделі буландыру аппараты

    C) Ирек ›±бырлы буландыру аппараты

    D) Ысыту камерасы горизанталь ›±бырлы буландыру аппараты

    E) ›абы›шалы буландыру аппараты


    331. Таби“и циркуляциялы буландыру аппараттарыныЈ ›атарына ›ай аппарат жатады

    A) Ысытатын камерасы сырт›а ша“арыл“ан буландыру аппараты

    B) Жейделі буландыру аппараты

    C) Ирек ›±бырлы буландыру аппараты

    D) Ысыту камерасы горизанталь ›±бырлы буландыру аппараты

    E) ›абы›шалы буландыру аппараты


    332. Таби“и циркуляциялы буландыру аппараттарыныЈ ›атарына ›ай аппарат жатады

    A) ›айнау айма“ы сырт›а шы“арыл“ан буландыру аппараты

    B) Жейделі буландыру аппараты

    C) Ирек ›±бырлы буландыру аппараты

    D) Ысыту камерасы горизанталь ›±бырлы буландыру аппараты

    E) ›абы›шалы буландыру аппараты



    333. Циркуляциялы› насосты буландыру аппараттарыныЈ ›атарына ›ай аппарат жатады?

    A) ерексіз циркуляциялы› буландыру аппараты

    B) жейделі буландыру аппараты

    C) ирек ›±бырлы буландыру аппараты

    D) ысыту камерасы горизанталь ›±бырлы буландыру аппараты

    E) ›абы›шалы буландыру аппараты


    334. љабырша›ты буландыру аппаратыныЈ ›атарына ›ай аппарат жатады

    A) ›абы›шалы буландыру аппараты

    B) жылулы насосты буландыру аппараты

    C) барботажды буландыру аппараты

    D) жанар“а батырыл“ан буландыру аппараты

    E) ирек ›±бырлы буландыру аппараты


    335. Жылулы насосты буландыру ›ондыр“ысы не Їшін керек

    A) Температуралы› депрессиясы тймен ерітінділерді буландыру Їшін

    B) Температуралы› депрессиясы жо“ары ерітінділерді буландыру Їшін

    C) Температуралы› депрессиясы т±ра›ты ерітінділерді буландыру Їшін

    D) Температуралы› депрессиясы арифметикалы› прогрессия бойынша йсетін ерітінділерді буландыру Їшін

    E) Температуралы› депрессиясы геометриялы› прогрессия бойынша йсетін ерітінділерді буландыру Їшін


    336. Масса алмасу процесіне еЈ кемі ›анша зат ›атысады

    A) Їш зат

    B) тйрт зат

    C) Бес зат

    D) алты зат

    E) жеті зат
    337. У>Ут бол“анда масса алмасу процесі ›ай ба“ытта жЇреді 

    A) G фазасынан L фазасына ›арай

    B) L фазасынан G фазасына ›арай

    C) G фазасыныЈ шеЈберінде

    D) L фазасыныЈ шеЈберінде

    E) Масса алмасу процесі жЇрмейді


    338. Х< Хт бол“анда масса алмасу процесі ›ай ба“ытта журеді 

    A) G фазасынан L фазасына ›арай

    B) L фазасынан G фазасына ›арай

    C) G фазасыныЈ шеЈберінде

    D) L фазасыныЈ шеЈберінде

    E) Масса алмасу процесі жЇрмейді
    339. У<Ут бол“ан кезде масса алмасу процесі ›ай ба“ытта журеді 

    A) L фазасынан G фазасына ›арай

    B) G фазасыныЈ шеЈберінде

    C) L фазасыныЈ шеЈберінде

    D) G фазасынан L фазасына ›арай

    E) Масса алмасу процесі жЇрмейді
    340. Х>Хт бол“ан кезде масса алмасу процесі ›ай ба“ытта жЇреді 

    A) L фазасынан G фазасына ›арай

    B) G фазасынан L фазасына ›арай

    C) G фазасыныЈ шеЈберінде

    D) L фазасыныЈ шеЈберінде

    E) Масса алмасу процесі жЇрмейді


    341. Масса алмасу процесі GL ба“ытында жЇрсе оныЈ ›оз“аушы кЇші ›алай аны›талады 

    A) У-Ут

    B) Ут –У

    C) У+Ут

    D) У+Ут+1

    E) У+Ут+2


    342. Масса алмасу процесі GL ба“ытында жЇрсе оныЈ ›оз“аушы кЇші неге теЈ болады

    A) Хт

    B) Х-Хт

    C) Хт

    D) Хт+Х+1

    E) Хт+Х+2



    343. Десорбция процесі ›андай кезде жЇргізілмейді?

    A) егер процестіЈ нЩтижесінде дайын йнім пайда болса

    B) егер абсорбция жЇрсе

    D) егер ›ысым жо“ары болса

    E) егер ›ысым мен температура процеске Щсер етпесе

    344. Абсорбция кезіндегі тепе-тендік ›ай тендікпен сипатталады?

    A) Х = Р/Е

    B) Х = Р + Е

    C) Х = Р - Е

    D) Х = З+І

    E) Х = Е+І

    345. Дальтон заЈына сЩйкес жеке газдыЈ газдар ›оспасында“ы парциалдыЈ ›ысымы ›ай тендікпен аны›талады?

    A) р = Р * у

    B) р = Р/у

    C) Р = Р + у

    D) р = Р - у

    E) р = Р - І



    346. Абсорбция процесіне температураныЈ Щсері ›андай?

    A) температура тймендеген сайын абсорбция процесі тезірек жЇреді

    B) температура ессе абсорбция процесі жылдамыра› жЇреді

    C) температура т±ра›ты бол“ан кезде абсорбция тез жЇреді

    D) температура Щсер етпейді

    E) температура тймендесе абсорбция процесі Щлсірейді


    347. Бетті абсорберді атаЈыз.

    A) пластиналы абсорбер

    B) ›±бырлы абсорбер

    C) жазы› параллель насадкалы абсорбер

    D) с±йы› ›абы›ша жо“ары ›оз“алатын абсорбер

    E) насадкалы абсорбер


    1   2   3   4   5   6   7   8   9
    написать администратору сайта