Главная страница
Навигация по странице:

  • 447. Дефлегматор аппараты не Їшін керек

  • 448. Дистиллят мйлшерін ›ай тендікпен есептейді

  • 449. Куб ›алды“ын ›ай тендікпен есептейді

  • 450. Коректендіру саны дегеніміз не

  • 451. Кубты› сан дегеніміз не

  • 453. ДефлегматордыЈ материалды› балансы ›ай тендікпен сипатталады

  • 454. Ректификация аппаратыныЈ жо“ар“ы бйлігініЈ ж±мыс сызы“ыныЈ тендеуі ›айсы

  • 455. Ректификация аппаратыныЈ тйменгі бйлігініЈ ж±мыс сызы“ыныЈ тендеуі ›айсы

  • 461. ®ш ›±растырушыдан т±ратын с±йы› ›оспаны ажырату Їшін ›анша колонна керек

  • 462. Экстракт дегеніміз не

  • 463. Таралу коэффициенті дегеніміз не

  • 464. Колонналы экстракторды атаЈыз

  • 496. ФурьеніЈ диффузиялы› ±›састы› саны ›ай теЈдікпен аны›талады

  • 497. ПекленіЈ диффузиялы› ±›састы› саны ›ай теЈдікпен аны›талады

  • 498. ПрандтльдіЈ диффузиялы› ±›састы› саны ›ай теЈдікпен аны›талады

  • процестермен аппараттар. Аушы кЇші а ысымдар айырмасы б температуралар айырмасы в концентрациялар айырмасы г ты



    Скачать 2.68 Mb.
    НазваниеАушы кЇші а ысымдар айырмасы б температуралар айырмасы в концентрациялар айырмасы г ты
    Анкорпроцестермен аппараттар.doc
    Дата10.01.2018
    Размер2.68 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлапроцестермен аппараттар.doc
    ТипДокументы
    #14899
    страница9 из 9
    1   2   3   4   5   6   7   8   9

    446. љ±йылу ›±рыл“ысы жо› барботажды таба›шалы абсорберді атаЈыз?

    A) тесікті ›±лап а“атын таба›шалы абсорбер

    B) іші ›уыс шашыратпалы абсорбер

    C) шашыратпалы Вентури абсорбері

    D) роторлы ортадан тепкіш шашыратпалы абсорбер

    E) насадкалы абсорбер



    447. Дефлегматор аппараты не Їшін керек?

    A) тез буланатын заттыЈ буын конденсациялау Їшін

    B) с±йы›ты буландыру Їшін

    C) ›оспаны ажырату Їшін

    D) куб ›алды“ын жинау Їшін

    E) дистиллятты жинау Їшін



    448. Дистиллят мйлшерін ›ай тендікпен есептейді?

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)



    449. Куб ›алды“ын ›ай тендікпен есептейді?

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)



    450. Коректендіру саны дегеніміз не?

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)



    451. Кубты› сан дегеніміз не?

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)



    452. Флегма саны дегеніміз не?

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)



    453. ДефлегматордыЈ материалды› балансы ›ай тендікпен сипатталады?

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)



    454. Ректификация аппаратыныЈ жо“ар“ы бйлігініЈ ж±мыс сызы“ыныЈ тендеуі ›айсы?

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)



    455. Ректификация аппаратыныЈ тйменгі бйлігініЈ ж±мыс сызы“ыныЈ тендеуі ›айсы?

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)



    456. ФлегманыЈ арты›ша коэффициенті.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    457. Ректификация процесі кезінде с±йы› ›оспамен бірге келетін жылу мйлшері.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)
    458. Ректификация процесі кезінде куб ›алды“ымен ілесіп кететін жылу мйлшері

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    459. Флегма саны (R) мен ректификация процесініЈ ›оз“аушы кЇші арасында“ы байланыстылы›ты аны›таЈыз.

    A) R йссе ›оз“аушы кЇш йседі

    B) R йссе ›оз“аушы кЇш йзгермейді

    C) R азайса ›оз“аушы кЇш кйбейеді

    D) R ›оз“аушы кЇшке Щсер етпейді

    E) R кйбейсе ›оз“аушы кЇш азаяды


    460. Таба›шалар саны мен флегма саныныЈ (R) арасында“ы байланыстылы›ты аны›таЈыз.

    A) R йссе таба›шалар саны азаяды.

    B) R йссе таба›шалар саны йседі

    C) R таба›шалар санына Щсер етпейді

    D) R азайса таба›шалар саны кемиді

    E) R йссе таба›шалар саны азаймайды



    461. ®ш ›±растырушыдан т±ратын с±йы› ›оспаны ажырату Їшін ›анша колонна керек?

    A) 2

    B) 3

    C) 4

    D) 5

    E) 6



    462. Экстракт дегеніміз не?

    A) ›оспадан бйліп алын“ан заттыЈ экстрагенттегі ерітіндісі

    B) экстрагентте ерімей ›ал“ан ›оспаныЈ бйлігі

    C) рафинат

    D) экстрагент

    E) ›оспа



    463. Таралу коэффициенті дегеніміз не?

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)



    464. Колонналы экстракторды атаЈыз?

    A) шашыратпалы экстрактор

    B) араластырушы - т±ндыр“ыш экстрактор

    C) ленталы экстрактор

    D) шнекті экстрактор

    E) ортадан тепкіш экстракт


    465. Буландыру ›ондыр“ысында“ы аппараттардыЈ саны йскен сайын буландыру ›±ны ›алай йзгереді 

    A) Азаяды

    B) Кйбейеді

    С) Т±ра›ты болады

    D) Арифметикалы› прогрессия бойынша артады

    E) Геометриялы› прогрессия бойынша арта тЇседі


    466. Буландыру ›ондыр“ысында“ы аппараттардыЈ саны йскен сайын амортизациялы› шы“ындар ›алай йзгереді 

    A) кйбейеді

    B) азаяды

    C) т±ра›ты болады

    D) арифметикалы› прогрессия бойынша азаяды

    E) геометриялы›прогрессия бойынша кемиді


    467. Концентрация градиенті дегеніміз не

    A)

    B) dx/dc

    C)

    D)

    E)


    468. Молекулалы› диффузия жылдамды“ын сипаттайтын ›атынасты кйсетіЈіз.

    A) dm/(Fd)

    B) dm/d

    C) dm/F

    D) 1/(іdF)

    E) 1/(Fd)


    469. Диффузия жылдамды“ы концентрация градиентіне байланыстылы“ын кйрсететін ›атынасты аны›таЈыз.

    A) dm/(Fd) = D

    B) dm/(Fd) = Ddc

    C) dm/(Fd) = Ddx

    D) dm/(F) = Ddcdx

    E) dm/(Fd) = D(dc+dx)
    470. Газ-газ жЇйесіндегі диффузия коэффициентін(м2/са“) ›ай формуламен есептеуге болады

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)



    471. Газ-с±йы› жЇйесіндегі 200С молекулалы› диффузия коэффицентін (м2/са“), ›ай формуламен есептеуге болады 

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    472. Шукарев заЈын сипаттайтыЈ теЈдікті кйрсетіЈіз.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    473. Конвекциялы диффузия ар›ылы масса тасымалдаудыЈ дифференциалды› теЈдеуін.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    474. Масса йту процесініЈ жылдамды“ын сипаттайтын теЈдеуді кйрсетіЈіз (G фазасына арнал“ан тЇрін).

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    475. Масса йту процесініЈ жылдамды“ын сипаттайтын теЈдеуді кйрсетіЈіз (L фазасына арнал“ан тЇрін).

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    476. Масса йту процесініЈ теЈдеуін кйрсетіЈіз (G фазасына лайы›ты тЇрін).

    A) М = KуFуор

    B) M = KуF

    C) M = KуF

    D) M =Kууор

    E) M = Kууор


    477. Масса йту процесініЈ теЈдеуін кйрсетіЈіз(L фазасына лайы›ты тЇрін).

    A) М = KxFXор

    B) М = KxF

    C) М = KxF

    D) М = KxXор

    E) М = KxXор


    478. Масса йту процесініЈ орта ›оз“аушы кЇші ›ай теЈдікпен сипатталады G фазасына лайы›ты турін кйрсетіЈіз.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    479. Масса йту процесініЈ орта ›оз“аушы кЇші ›ай теЈдікпен сипатталады (L фазасына лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз).

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    480. Насадкалы диффузиялы› аппататтар“а арнал“ан масса йту процесініЈ теЈдеуі (G фазасына лайы›ты тЇрін табыЈыз).

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    481. Насадкалы диффузиялы› аппататтар“а арнал“ан масса йту процесініЈ теЈдеуі (L фазасына лайы›ты тЇрін табыЈыз).

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    482. Тасымалдау бірлігініЈ жалпы саныныЈ G фазасына лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    483. Тасымалдау бірлігініЈ жалпы саныныЈ L фазасына лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    484. Тасымалдау бірлігініЈ бір йлшеміне сЩйкес келетін насадка биіктігініЈ G фазасына лайы›тап жазыл“ан тЇрін кйсетіЈіз.

    A) h

    B) h

    C) h

    D) h

    E) h


    485. Тасымалдау бірлігініЈ бір йлшеміне сЩйкес келетін насадка биіктігініЈ L фазасына лайы› тЇрін кйрсетіЈіз.

    A) h

    B) h

    C) h

    D) h

    E) h


    486. Концентрация йзгеруініЈ бір сатысына сЩйкес келетін тасымалдау бірлігініЈ саныныЈ G фазасына лайы› турін кйрсетіЈіз.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    487. Концентрация йзгеруініЈ бір сатысына сЩйкес келктін тасымалдау бірлігініЈ саныныЈ L фазасына лайы› тЇрін кйрсетіЈіз.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    488. Концентрация йзгеруініЈ жалпы саныныЈ G фазасына лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    489. Концентрация йзгеруініЈ жалпы саныныЈ L фазасына лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    490. Концентрация йзгеруініЈ жалпы саны ар›ылы насадка биіктігін аны›таудыЈ G фазасына лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    A) H = h ус.Nc

    B) H = Nc

    C) H = hус

    D) H = hус+Nc

    E) H = hус-Nc


    491. Концентрация йзгеруініЈ жалпы саны ар›ылы насадка Биіктігін аны›таудыЈ L фазасына лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    A) H = hxс.Nc

    B) H = Nc

    C) H = hxс

    D) H = hxс+Nc

    E) H = hxс-Nc


    492. Насадка биіктігін тасымалмау бірлігініЈ жалпы саны ар›ылы аны›таудыЈ G фазасына лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    A) H = hуmу

    B) H = mу

    C) H = hу

    D) H = hу-mу

    E) H = h у+mу


    493. Насадка биіктігін тасымалмау бірлігініЈ жалпы саны ар›ылы аны›таудыЈ L фазасына лайы›ты тЇрін кйрсетіЈіз.

    A) H = hxmx

    B) H = mx

    C) H = hx

    D) H = hx-mx

    E) H = hx+mx


    494. НусельттіЈ диффузиялы› ±›састы› саныныЈ G фазасына лайы›ты тЇрін кйрсетеміз

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    495. НусельттіЈ диффузиялы› ±›састы› саныныЈ L фазасына лайы›ты тЇрін кйрсетеміз

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)



    496. ФурьеніЈ диффузиялы› ±›састы› саны ›ай теЈдікпен аны›талады?

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)



    497. ПекленіЈ диффузиялы› ±›састы› саны ›ай теЈдікпен аны›талады?

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    498. ПрандтльдіЈ диффузиялы› ±›састы› саны ›ай теЈдікпен аны›талады?

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    499. Кйлемдік масса беру коэффициентініЈ G фазасына лайы› тЇрін кйрсетіЈіз.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    500. Кйлемдік масса беру коэффициентініЈ L фазасына лайы› тЇрін кйрсетіЈіз.

    A)

    B)

    C)

    D)

    E)


    1   2   3   4   5   6   7   8   9
    написать администратору сайта