Главная страница
Культура
Искусство
Языки
Языкознание
Вычислительная техника
Информатика
Экономика
Финансы
Психология
Биология
Сельское хозяйство
Ветеринария
Медицина
Юриспруденция
Право
История
Физика
Экология
Этика
Промышленность
Энергетика
Связь
Автоматика
Электротехника
Философия
Религия
Логика
Химия
Социология
Политология
Геология

1-Лекція ВС та ТВ --ПТМ-2014. Лекція 1 Вступ. Основні поняття про метрологію Метрологія вчення про міри



Скачать 186.56 Kb.
НазваниеЛекція 1 Вступ. Основні поняття про метрологію Метрологія вчення про міри
Анкор1-Лекція ВС та ТВ --ПТМ-2014.docx
Дата12.02.2018
Размер186.56 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файла1-Лекція ВС та ТВ --ПТМ-2014.docx
ТипЛекція
#16548
страница1 из 4
  1   2   3   4

Лекція №1

Вступ. Основні поняття про метрологію

Метрологія – вчення про міри.

Початок взаємовідносин між людьми неодмінно було пов’язано з необхідністю вимірювань і, відповідно, винайдення мір. В сиву давнину люди почали вимірювати довжину, пощу, об’єм, вагу, час та ін. Сама людина стала прототипом багатьох мір (крок, фут, лікоть, аршин та ін.). всі ці міри в різних країнах були різними за абсолютними значеннями. Тому у народі ходить приказка „Всяк міряє на свій аршин”.

По цей час захоплюються логічністю та стрункістю системи одиниць стародавнього Вавилону. Його основа – одиниця довжини лікоть – міра , що розповсюдилась практично по всьому стародавньому світі:

Міра площі – квадрат із стороною один лікоть,

Міра об’єму – куб зі стороною один лікоть,

Міра ваги – вага води в об’ємі кубічного ліктя.

Для того, щоб оцінити геніальність безіменних творців цієї системи, достатньо згадати, що той же самий принцип все виражати через одиницю довжини (метр) здійснили засновники сучасної метричної системи.

Цікаво: при польоті на Марс похибка в швидкості на 1 м/с (при третій космічній швидкості ≈9000 км/с) викличе відхилення траєкторії апарату на ≈100000км.

Вислови стародавніх вчених кажуть: „Людина – міра всіх речей”.

Одиниці вимірювання в стародавні часи.

Одиниці довжини:

Вершок – довжина фаланги вказівного пальця (≈4,445 см).

Махова сажень – відстань між кінцями пальців витягнутих рук .

Сажень косий – відстань від п’яти однієї ноги до кінця пальців витягнутої руки навпроти.

Лікоть (з перської мови – арш, тобто аршин) – відстань від ліктьового згину руки людини до кінця середнього пальця витягнутої руки (≈0,7112 м).

Дюйм – довжина другого суглобу великого пальця руки (≈25,4 мм).

Фут – довжина ступні людини (≈1фут=12 дюймів=304,8 мм).

Ярд – відстань від кінчика носа англійського короля Генріха 1 (XΙ-XΙΙ ст.) до кінця середнього пальця його витягнутої руки

1 ярд = 3 фута=914,4 мм (точно).

1 Аршин = 711,2 мм - стародавня руська міра довжини. Аршином, також називали мірну лінійку, на яку, зазвичай наносили поділки у вершкахаршин (71,12 см) - старинные русские меры длины, веса, объёма. для измерения применялись так же меньшие величины: локоть, пядь (четверть аршина), вершок (длина = 4,445 сантиметра); и крупные: сажень, верста (1066,8 метров)

Для мелких мер длины базовой величиной была, применяемая испокон на Руси мера - "пядь" (c 17-го века - длину равную пяди называли уже иначе – "четверть аршина", "четверть", "четь"), из которой глазомерно, легко можно было получить меньшие доли – два вершка (1/2 пяди) или вершок (1/4 пяди).

Законний дюйм” – довжина трьох ячмінних зерен.

1 миля = 5280 футів =1760 ярдів =1609,344 м.

1 миля морська (Великобританія) =1853,18 м.

1 миля морська (міжнародна)=1852 м (точно).

1 миля морська (США)=1852 м (точно).

1 миля (міжнародна)=1609,34 м (точно).

Якщо чехові або словакові сказати, що до місця призначення „пара шагов”, то останні шукатимуть попутний транспорт так як в Чехословччині – ШАГ=1,9 км.

Аршин та лікоть одного походження (аршин з персидської мови – лікоть). Ця міра довжини збереглась в Болгарії та Югославії:

1 Лок’ть = 65 см – в Болгарії ;

1 Аршин = 71,2 см – в Югославії.

   Міри довжини вживані в XVII сторіччі в Росії.

Мера

Значення

в руських мерах

в метричних мерах

Верста

100 сажнів

2,16 км




50 сажнів

1,08 км

Сажень

3 аршина

2,16 м

Аршин

4 четверті

72 см

Лікоть

10 2/3 вершка

48 см

Четверть аршина ("пядь")

4 вершка

18 см

Вершок



4,5 см

старинные русские меры длины, веса, объёма
Винные меры

Устав о вине 1781 года устанавливал в каждом питейном заведении иметь «засвидетельствованные в Казённой палате меры».

Ведро – русская дометрическая мера объема жидкостей, равная 12 литров

Четверть <четвёртая часть ведра> = 3 литра (раньше это была узкогорлая стеклянная бутылка)

Мера "бутылка" появилась в России при Петре I.

Русская бутылка = 1/20 ведра = 1/2 штофа = 5 чарок = 0,6 литра (поллитровка появилась позже – в двадцатые годы XX века)

Поскольку в ведре вмещалось 20 бутылок (2 0 * 0,6 = 12 л), а в торговле счет шел на ведра, то ящик до сих пор вмещает 20 бутылок.

Для вина русская бутылка была больше - 0,75 литра.

В России производить стекло заводским способом начали с 1635 года. К этому же времени относится и выпуск стеклянных сосудов. Первую отечественную бутылку выпустили на заводе, который был построен на территории современной подмосковной станции Истра, и продукция была, вначале, предназначена исключительно для аптекарей.

За границей, стандартная бутылка вмещает одну шестую галлона – в разных странах это составляет от 0,63 до 0,76 литра

Плоская бутылка называется флягою.

Штоф (от нем. Stof) = 1/10 ведра = 10 чаркам = 1,23 л. Появился при Петре I. Служил мерой объема всех алкогольных напитков. По форме штоф был похож на четверть.

Кружка (слово означает - 'для пития по кругу') = 10 чаркам = 1,23 л.

Современный граненый стакан раньше назывался "досканом" ("строганые доски"), состоящим из обвязанных верёвкой ладов-дощечек, вокруг деревянного донца.

Чарка (рус. мера жидкости) = 1/10 штофа = 2 шкаликам = 0,123 л.

Стопка = 1/6 бутылки = 100 грамм   Считалась величиной разовой дозы приёма.

Шкалик (народное название - 'косушка', от слова 'косить', по характерному движению руки) = 1/2 чарки = 0,06 л.

Четвертинка (полшкалика или 1/16 часть бутылки) = 37,5 грамма.

Меры веса, употреблявшиеся в XVIII веке:

Меры веса

Значение в золотниках




Значение в граммах

В килограммах

Примечание

Берковец

38400

10 пудов 400 гривны (фунтов) 800 гривенок

163800

163,8




Ласт




72 пуда




1179 (1 тонна)




Кадь




14 пудов




230




Конгарь (Контарь)

9600

2,5 пуда

40950

40,95




Пуд

3840

40 фунтов

16380

16,38 (0,1638 центнера)




Полпуда

1920




8190

8,19




Безмен

240

2,5 гривны

1022

1,022 (1,024)




Полубезмен

120




511

0,511




Ансырь

128




546

0,546




Гривенка большая

(гривна) Фунт торговый

96

32 лота 1/40 пуда

409,5

0,4095




Фунт аптекарский







307,3




по другим источникам - 358,8г

Либра

72

72 золотника

307,1

0,3071




Гривенка малая (гривенка)

48

1200 почки 4800 пирогов

204,8

0,2048




Полугривенка

24




102,4

0,1024






















Лот

3

3 золотника

12,797




старорусская единица измерения массы

Золотник

1

96 долей 25 почек

4,266




старорусская единица измерения массы;  золотник использовался  для взвешивания  мелких, но дорогих  товаров

Скрупул (аптекарский)




20 гран

1,24 грамм




старинная единица аптекарского веса

Почка







171 миллиграмм







Гран (аптекарский)







0,062 грамма




применялся в старой Русской аптекарский практике

Доля

1/96




0,044 грамма
44,43 мг







Пирог







43миллиграмм







Примечание: выделены наиболее употребимые в то время (XVIII век)


З розвитком точних наук та технічного прогресу виникла необхідність в розробці нових методів та засобів вимірювання, які могли б забезпечити єдність (единство рус.) вимірювання.

Велику роль у встановленні сучасної метрології, як однієї з наук фізичного циклу відіграв Д.І. Мендєлєєв, керівник вітчизняної метрології в період 1892-1907 рр. Д.І.Мендєлєєв визначив значення вимірів для науки наступним чином: „Наука починається з тих пір, як начинають міряти. Точна наука втрачає сенс без міри”.

Ці терміни широко використовуються для якісного оцінювання вимірювань. На запитання, яка точність вимірювання, часто можна почути відповідь висока. При цьому передбачаються малі похибки всіх видів в порівнянні з нормальною. При необхідності оцінити точність кількісно, то називають або абсолютну, або відносну похибки.

На точність вимірювання впливає точність засобів вимірювання, зовнішні умови (вологість повітря, температура навколишнього середовища, вимірювального приладу та температура вимірюваного об’єкту) та індивідуальна особливість оператора. З цих похибок складається загальна похибка вимірювання, а точність вимірювання характеризується похибкою вимірювання.

Вибір точності вимірювання залежить від експлуатаційних характеристик об’єкту вимірювання:

Приклад – при побудові однопролітного моста через невелику річку точність нижча, а похибка більша; при побудові багатопрлітного мосту через велику річку точність вимірювання вища, а похибка менша для забезпечення міцності та точності виготовлення.

МЕТРОЛОГІЯ ТА МЕТРОЛОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

"Не будете чинити кривди в суді, у мірі, у вазі та в мірі рідини. Вага вірна, тягарці вірні, ефа* вірна, гін* вірний буде у вас. Я – Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського краю! І ви будете пильнувати всі постанови Мої та всі устави Мої і виконуватимете їх. Я – Господь!" (Біблія. Левіт. 19: 3537).

З 11 лютого 1998 р. в Україні почав діяти Закон "Про метрологію та метрологічну діяльність" № 113/98-ВР.

Цей Закон визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює суспільні відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань.

Загальні положення

Основні терміни та їх визначення

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні.

Метрологія – це наука про вимірювання, методах та засобах забезпечення їх єдності та способах досягнення заданої точності ГОСТ16263-70.

Єдність вимірювань стан вимірювань, за якого їхні результати виражаються в узаконених одиницях вимірювання, а похибки відомі та із заданою ймовірністю не виходять за встановлені межі.

Точність вимірювань характеризується близькістю їх результатів до істинного значення вимірюваної величини.

Загальні відомості про метрологію.

Вимірювання відображення фізичних величин за допомогою їхніх позначень як результат експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів.

Одиниця вимірювання фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних із нею величин.

Методика виконання вимір ювань сукупність процедур і правил, виконання яких забезпечує одержання результатів вимірювань із потрібною точністю.

Засіб вимірювальної техніки технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики.

Тип засобу вимірювальної техніки– сукупність засобів вимірювальної техніки однакового призначення, які мають одні і ті самі принцип дії, конструкцію та виготовлені за однією і тією самою технічною документацією.

Еталон засіб вимірювальної техніки, що забезпечує відтворення і/або зберігання одиниці вимірювання одного чи декількох значень, а також передачу розміру цієї одиниці іншим засобам вимірювальної техніки.

Державний еталон офіційно затверджений еталон, який забезпечує відтворення одиниці вимірювання та передачу її розміру іншим еталонам із найвищою в країні точністю.

Робочий еталон еталон, призначений для повірки чи калібрування засобів вимірювальної техніки.

Вихідний еталон– еталон, який має найвищі метрологічні властивості серед еталонів, що є на підприємстві чи в організації.

Повірка засобів вимірювальної техніки – встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, для застосування на підставі результатів контролю їхніх метрологічних характеристик.

Калібрування засобів вимірювальної техніки– визначення в певних умовах або контроль метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд.

Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки– дослідження засобів вимірювальної техніки для визначення їхніх метрологічних характеристик та встановлення придатності цих засобів для застосування.

Атестація методики виконання вимірювань– процедура встановлення відповідності методики метрологічним вимогам, що ставляться до неї.

Вимірювальна лабораторія – організація чи окремий підрозділ організації, підприємства, що здійснює вимірювання фізичних величин, визначення хімічного складу, фізико-хімічних, фізико-механічних та інших властивостей і показників речовин, матеріалів і продукції.

Законодавство про метрологію та метрологічну діяльність

Відносини у сфері метрології і метрологічної діяльності регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
  1   2   3   4
написать администратору сайта