Главная страница
Культура
Искусство
Языки
Языкознание
Вычислительная техника
Информатика
Финансы
Экономика
Биология
Сельское хозяйство
Психология
Ветеринария
Медицина
Юриспруденция
Право
Физика
История
Экология
Промышленность
Энергетика
Этика
Связь
Автоматика
Математика
Электротехника
Философия
Религия
Логика
Химия
Социология
Политология
Геология

Культура конспект. Лекція 2 3 Серцевиною будьякого народу будьякої культури є світогляд



НазваниеЛекція 2 3 Серцевиною будьякого народу будьякої культури є світогляд
АнкорКультура конспект.doc
Дата19.12.2017
Размер34 Kb.
Формат файлаdoc
Имя файлаКультура конспект.doc
ТипЛекція
#13090

Лекція 2

3) Серцевиною будь-якого народу будь-якої культури є світогляд.

Уяву про світогляд давніх слов’ян дають їхні релігійні вірування та міфологія

Найбільшого ефекту в поєднанні емоцій, творчої уяви та інтелектуальних здібностей людини досягли міфі

Міфи поставали у вигляді оповіді про події і предмети дійсності.

Вони були за змістом про походження світу, буття людини, живої природи, про стосунки між представниками спільноти. Коллективний доствід предків, якій формувався у міфі не підлягав сумніву. Міфи цілком задовольняли інтелектуальні та емоційні потреби первісних людей.

Враховуючи низький уровень тодішньої абстрактної думки саме міфи несли необхідну інформацію про світ у персоніфікованому образному вигляді.

Релігійни погляди людства почали формуватися на відносно зрілому етапі його розвитку, когли людина наболу здатності до абстрактного мислення.

Творчі здібності людини знайшли свій вихід у такіх ранніх формах релігії, як тотемізм, анімізм, фетишизм, магія.

У первісну добу вони ще не складали єдиної системи. В залежності від умов проживання, кліматичних та ландшафтних особливостей ареалу, де існувала первісна спільнота, тваринного і людського оточення, яке час від часу зазнавало змін; змінювалися і релігійні уявлення. Значною мірою такі зміни були обумовлені і розвитком людського мислення. Але той факт, що в обрядах і релігіях подальших епох завжди присутні елементи первісних форм релігії стає важливим аргументом на користь розуміння важливого соціально-психологічного значення цих віруваннь в житті людства.
Тотемізм – віра в надприродній зв’язок людини або группи людей з якою-небудь твариною або рослиною (тотем), що розглядається як предок, прабатько усієї спільноти. Часто род або людина носили ім’я свого тотема, покладалися на його допомогу, шанобливо ставилися до представників тотемних видів тварин. Проте це не виключало полювання на них. Тотемізм виник в той час, коли здатність людини до самопізнання та самоідентифікації була ще не досить розвиненою, коли зв’язок зі світом оточуючої природи був найбільш міцним і органічним, людина ще не бачила принципової різниці між собою та іншими живими істотами.

Тотемізм відіграв важливу роль в об’єднанні первісних людських колективів, які визнавали спільність своїх представників не за фізіологічним спорідненням, а посилаючись на спільного предка, від якого беруть початок і в якого перетворюються після смерті. В сучасній культурі тотемізм знаходить прояв у вшануванні священних тварин. Сьогодні це зберігається в релігійній обрядовості іудєїв, мусульман, християн.
Анемізм – віра в існування душі як надприродної субстанціі, властивої кожному тілу. Аніма (душа або дух) може існувати як разом з тілом, так і окремо від нього, покидаючи його на певний час (хвороба, сон) або назавжди (смерть).

У різних випадках душою наділяються живі істоти та рослини або нежіві об’єкти.

Поступово у людей почало виникати бажання ще за життя піклуватися про подальшу долю своєї душі. З’явилися спроби накопичувати магічні предмети або коштовності, почала формуватися певна система моральних норм, певний список добрих справ, виконуючі які можна заробити прощення своєї душі.
Фетишизм – віра у певні можливості предметів, що можуть впливати на перебіг події у людському житті. Є подальшим розвитком анімістичних уявлень. Кожний предмет, маючі власну душу, сприяє людині, або навпаки, шкодить. Предметом фетішу може бути кістка, природний предмет або щось вироблене руками людини. Фетишизувалися соціальні, моральні, культурні та іші цінності, які часто вдавалися людям сенсом життя.
Магія – віра в надприродні можливості людини впливати на оточуючий світ і перебіг подій у ньому. Відповідно до свого призначення магію поділяли на військову, лікувальну, мисливську, любовну, шкідливу. В основу магії було покладено чаклунство, за допомогою якого можна було позбавитися всього випадкового і небажаного в світі. До певної міри магія нагадує науку. Вона теж намагається знайти зв’язок між причиною і наслідком у природних процесах, робить спроби пристосувати потреби людини до конкретних обставин життя, виробляє правила і знання, від яких не можна відступати.

Головна причина звернення первісної людини до магічних дій полягає в психологічних особливостях людини, що притаманні їй незалежно від часу та простору. В наш час магіні вірування знаходять свй прояв в прикметах, заклинаннях, астропрогнозах тощо. Сьогодні у великій кількості зустрічаються білі та чорні маги, ворожки, знахарі а також люди, що їм вірять.
Землеробські культи – поклоніння богам-покровителям землеробства.

Шаманство – віра в методи екстатичного спілкування з надприродними силами спеціально визначених для цього осіб
Таким чином, первісні релігійні вірування мали практичний домашній і господарський характер, необхідний людини на протязі всього життся. Ці вірування були натуралістичного спрямування і тісно пов’язані з навколишнім світом. Визначені форми релігійних вірувань були властиві релігії і міфологічному світогляду давніх слов’ян. За допомогою релігійних вірувань люди вчились узагальнювати свй життєвий досвід, ровивати уяву про навколишній світ, шукати першопричину буття.

Міфологія стародавніх слов’ян була системою фантастичних уявлень про навколишній світ, та нажаль її було зруйновано в період загальної християнізації.
написать администратору сайта