Главная страница
Навигация по странице:

  • « Затверджено » на методичній нарадікафедри медичної інформатики .Завідувач кафедри професор Готра О.З._____________« ___»

  • Базовий рівень підготовки.

  • ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ Медичні інформаційні системи

  • Госпітальні інформаційні системи

  • ЯДРО Системи

  • Модуль “Швидка допомога”

  • Модуль “Управління запасами”

  • Архів медичних зображень

  • Особливості побудови медичних інформаційних систем

  • Уніфікованої системи медичної мови UMLS

  • Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття Навчальна дисципліна



    Скачать 0.87 Mb.
    НазваниеМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття Навчальна дисципліна
    Анкорtema14new.doc
    Дата06.05.2017
    Размер0.87 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаtema14new.doc
    ТипМетодичні рекомендації
    #8251



    Міністерство охорони здоровя України

    львівський Національний медичний університет

    Імені данила галицького

    « Затверджено »

    на методичній нараді

    кафедри медичної інформатики .

    Завідувач кафедри

    професор Готра О.З._____________

    «___»_____________ 2009 р.


    Методичні рекомендації

    для самостійної роботи студентів

    при підготовці до практичного заняття


    Навчальна дисципліна

    Медична інформатика

    Тема заняття 14:

      Госпітальні інформаційні системи та їх розвиток.

    Курс:

    ІІ

    Факультет:

    Медичний


    Львів - 2009
    Мета заняття: ознайомити студентів з класифікацією медичних інформаційних систем, основними особливостями та структурою госпітальних інформаційних систем; підходами до моделювання таких систем; складностями, які виникають при їх впровадженні.

    Базовий рівень підготовки. Елективний курс «Європейський стандарт комп’ютерної грамотності. Володіти навичками роботи з програмним забезпеченням комп’ютера: вміти cтворювати бази даних, вводити дані до таблиць, робити запити.
    ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
    Медичні інформаційні системи

    Медична Інформаційна Система (МІС) – сукупність програмно-технічних засобів, баз даних і знань, призначених для автоматизації різних процесів, що відбуваються у лікувально-профілактичній установі; це інструмент для визначення і планування всіх ресурсів медичного закладу, які необхідні для ведення лікувально-діагностичної, адміністративно-господарської, фінансової, сервісної діяльності та обліку в процесі надання медичних послуг.

    Основними перевагами запровадження МІС в медичному закладі є:

      • “Усе як на долоні ” - це єдина база даних, яка дає можливість вести оперативний облік всіх ресурсів (матеріальних, людських, фінансових). Результатом є планування, аналіз ефективності та оптимізація використання наявних ресурсів.
      • Збільшення пропускної спроможності медичного закладу за незмінних ресурсів (за рахунок оптимізації процесів введення, пошуку, зведення та аналізу даних; швидшої взаємодії між підрозділами; планування завантаженості лікарів, кабінетів, обладнання).
      • Підвищення якості обслуговування пацієнтів (зменшується час очікування за рахунок планування; збільшується ефективний час перебування пацієнта в госпіталі) і, як наслідок, зростання задоволеності пацієнтів.
      • Підвищення ефективності управління за рахунок оперативності ухвалення і підвищення якості управлінських рішень;

      • Підвищення ефективності діяльності структурних підрозділів медичної установи при використанні ієрархічної системи збору, зберігання, передачі і централізованої обробки інформації, яка міститься в амбулаторній карті і історії хвороби, з оперативним доступом до інформації робочих місць;
      • Підвищення ефективності праці медичного персоналу, всіх співробітників медичної установи за рахунок автоматизації трудомістких, рутинних операцій (підготовці численних виписок, довідок, звітів, дублювання результатів аналізів і т.д.), підвищення достовірності даних і оперативності інформаційного обслуговування;
      • Підвищення якості рішень в процесі діагностики, лікування, реабілітації за рахунок використання експертної підтримки ухвалення рішення лікарями, з впровадженням експертної оцінки роботи лікаря, відділення;
      • Використання електронних медичних протоколів, можливість підрахунку ефективності лікування, зменшення вірогідності медичних помилок підвищує медичну якість послуг.

      • Можливість швидкого формування будь-яких звітів для прийняття обґрунтованих управлінських рішень (кількість наданих послуг, завантаженість лікарів та кабінетів, статистика пацієнтів за діагнозами, віком, статтю, і т.д.).
      • Ефективне управління складськими запасами медикаментів та витратних матеріалів за рахунок автоматизації процесу замовлення-списання та підтримки оптимального залишку.

      • Підвищення рівня безпеки та конфіденційності інформації завдяки запровадженню політики прав доступу до різних даних та для входу в систему, за паролем або за відбитком пальця.

    Класифікація медичних інформаційних систем.


    Класифікація МІС базується на ієрархічному принципі і відповідає багаторівневій структурі системи охорони здоров'я, як галузі, що містить:

    • базовий (клінічний) рівень (лікарі різного профілю);

    • рівень лікувально-профілактичних установ (поліклініки, стаціонари, диспансери, швидка допомога тощо);

    • територіальний рівень (профільні та спеціалізовані медичні служби і регіональні органи управління);

    • державний рівень (державні установи і органи управління).

    Зазвичай системи кожного рівня класифікують за функціональним принципом, тобто за цілями і завданнями, які розв’язуються системою.

    Медичні інформаційні системи базового рівня



    МІС базового рівня представлені системами інформаційної підтримки технологічних процесів (медико-технологічні ІС). Системи цього класу призначені для інформаційного забезпечення прийняття рішень в професійній діяльності лікарів різних спеціальностей. Основна їх мета – комп’ютерна підтримка роботи лікаря денного стаціонару, гігієніста, лаборанта та ін. Вони дозволяють підвищити якість профілактичної і лікувально – діагностичної роботи, особливо в умовах масового обслуговування при недостачі часу і кваліфікованих спеціалістів.

    За завданнями які розв’язуються, медико-технологічні ІС можна розділити на такі групи:

    • інформаційно-довідкові системи ;

    • консультативно – діагностичні системи

    • приладо-комп’ютерні ;

    • автоматизовані робочі місця (АРМ) спеціалістів

    Медичні інформаційно-довідкові системи (бази і банки даних) призначені для вводу, збереження, пошуку і виведення медичної інформації за запитом користувача. Це найпростіший вид медичних інформаційних систем, що використовуються на всіх рівнях системи охорони здоров'я.

    Системи цього класу не виконують обробку інформації, але забезпечують швидкий доступ до потрібних даних. Інформаційні масиви таких систем містить довідкову інформацію різноманітного характеру. Це і наукова інформація з різних медичних дисциплін, і довідкова статистична, і технологічна інформація широкого профілю.

    Зазвичай, інформаційно-довідкові системи поділяють:

    • за видами збереженої інформації (клінічна., наукова, нормативно-правова та ін.);

    • за характером інформації (первинна, вторинна, оперативна, оглядово-аналітична, експертна, прогностична та ін.);

    • за об’єктивною ознакою (матеріально-технічна база, лікарські засоби та ін.).

    Крім того розрізняють документальні, документографічні, фактографічні і повнотекстові інформаційно-довідкові системи. Відповідно, види інформаційного пошуку, які можуть бути здійснені: документальний пошук, тобто пошук відомостей про той чи інший документ, його бібліографічний опис, анотації, реферату; фактографічний пошук, тобто пошук даних та інформації, вилучених з документу.

    Важливе значення має інтеграція медичних інформаційно-довідкових систем в єдину інформаційну мережу Internet, що забезпечує доступ будь-якого лікаря – користувача до інформації і обмін цією інформацією.

    Консультативно-діагностичні системи призначені для діагностики паталогічних станів, прогнозування і вироблення рекомендацій щодо способів лікування при захворюваннях різного профілю і для різних категорій хворих;


    Історично консультативно-діагностичні системи (КДС) почали розвиватися одними з перших медичних діагностичних систем. В даний час консультативно-діагностичні системи представлені багаточисельними системами діагностики паталогічних станів при захворюваннях різноманітного профілю і для різних категорій хворих.

    Вхідною інформацією для таких систем слугують дані про симптоми захворювань, які вводять в комп’ютер в діалоговому режимі, або в форматі спеціально розроблених інформаційних карт.

    Діагностичні висновки крім власне діагнозу (або можливих діагнозів), як правило, містять також рекомендації щодо вибору тактичного рішення і лікувальних заходів.

    За способом розв’язання задач діагностики розрізняють

    • імовірнісні системи

    • експертні системи.

    В імовірнісних системах діагностика здійснюється реалізацією одного з методів розпізнавання образів чи статистичних методів прийняття рішень. В експертних системах – реалізується логіка прийняття діагностичного рішення досвідченим лікарем.

    В імовірнісних системах часто реалізується так званий байєсовський статистичний підхід, що дозволяє проводити обчислення ймовірності захворювання за його апріорною і умовною ймовірністю, які пов'язують процеси з їх характерними ознаками.. Апріорна ймовірність визначається шляхом підрахунку частоти появи того чи іншого стану у вибірці.

    Експертні системи належать до класу систем “штучного інтелекту”, що містять базу знань з набором евристичних алгоритмів.

    Найбільш важливі області застосування консультативно-діагностичних систем – невідкладні та загрозливі стани, що характеризуються дефіцитом часу, обмеженими можливостями обстеження і консультацій і нерідко малою клінічною симптоматикою при високому рівні загрози для життя хворого і швидких темпах розвитку процесу.

    Досвід використання консультативно-діагностичних систем доводить суттєве підвищення якості діагностики, що не лише зменшує невиправдані втрати, але і дозволяє більш ефективно використовувати ресурси допомоги, регламентувати об’єм необхідних досліджень, і нарешті, підвищити професійний рівень лікарів , для яких така система слугує одночасно і навчальною

    Поки консультативно-діагностичні системи не отримали широкого розповсюдження в практичній медицині і, в основному використовуються як складова частина інших систем, наприклад, медичних приборно - комп’ютерних систем. Це пов’язано в першу чергу зі складністю задачі діагностики : в реальному житті число можливих ситуацій і, відповідно “діагностичних правил” виявилось таким великим, що система або починає вимагати велику кількість додаткової інформації про хворого, або різко знижується точність діагностики.
    Приладо-комп’ютерні системи призначені для інформаційної підтримки та / або для автоматизації діагностичного і лікувального процесів, що здійснюються при безпосередньому контакті з організмом хворого;
    Автоматизовані робочі місця (АРМ) спеціалістів - це комп’ютерні інформаційні системи, призначені для автоматизації всього технологічного процесу (лікувально-профілактична і звітно-статистична діяльність, ведення документації, планування роботи, отримання довідкової інформації) лікаря відповідної спеціальності. Вони забезпечують інформаційну підтримку у прийнятті діагностичних і тактичних (лікувальних, організаційних та ін.) рішень. Кожне робоче місце володіє індивідуальним графічним інтерфейсом і виконує обробку даних відповідно до закладеного в нього алгоритму функціонування.

    Створення АРМ лікаря є основою політики інформатизації базового рівня. Всі розглянуті вище інформаційні системи клінічного рівня можуть і мають входити в структуру АРМ, забезпечуючи автоматизацію всього технологічного процесу медика: лікувально-профілактичну і звітно-статистичну діяльність, введення документації, планування роботи, отримання довідкової інформації різного роду.

    За призначенням АРМ, що використовуються на базовому рівні , можна поділити на три групи:

    • АРМ лікаря;

    • АРМ медсестри;

    • АРМ медпрацівників парамедичних служб (за профілями діагностичних і лікувальних підрозділів);

    • АРМ адміністративно-господарських підрозділів.


    Автоматизоване робоче місце (АРМ) лікаря призначене не тільки для ведення історій хвороби, їх зберігання і складання звітів. Його особливе і найважливіше призначення - надавати постійну і різносторонню допомогу лікарю в його міркуваннях і рішеннях, нагадувати і підказувати, страхувати від ряду помилок, надавати інформацію для роздуму, а часом включатися в діалог з лікарем або навіть ухвалювати рішення незалежно від нього (але на основі введених їм відомостей). АРМ поводиться, як уважний, строгий, компетентний помічник, що нічого не забуває. АРМ лікаря здійснює збір, збереження і аналіз медичної (і парамедичної) інформації, що використовується при прийнятті діагностичних і тактичних (лікувальних, організаційних та ін.) лікарських рішень.

    АРМ лікаря забезпечує:

    • ведення історії хвороби, що дозволяє здійснювати введення, корекцію і зберігання даних;

    • звернення до архівних даних з метою пошуку прецедентів, що сприятиме підвищенню ефективності розпізнавання станів і вибору оптимальної для даного випадку схеми лікування (такий підхід відповідає і логіці лікарського мислення);

    • вибір оптимального плану обстеження хворого з урахуванням критерію альтернативи, що включає ризик передбачуваного дослідження, обумовлений тяжкістю стану, кваліфікацією лікаря, характеристиками медичної апаратури і іншими параметрами;

    • обробку і аналіз функціональних досліджень (ЕКГ, ЕЕГ, ФВД і інших, включаючи обробку зображень);

    • оцінку результатів лабораторних досліджень (порівняно з віковими і іншими нормативами);

    • діагностику захворювань і станів;

    • прогнозування перебігу хвороби і розвитку ускладнень, тобто динаміки розвитку патологічного процесу;

    • вибір лікувальної тактики з прогностичною оцінкою терапевтичних методів;

    • підбір медикаментів при обліку їх взаємодії і побічних ефектів;

    • розрахунок дозувань лікарських речовин з урахуванням тяжкості стану та інших чинників.

    Автоматизоване робоче місце медсестри призначено для підвищення ефективності щоденної роботи чергових сестер лікувальних установ. Комп'ютер дозволяє не переписувати одні і ті ж дані багато разів і знаходити потрібну інформацію в зручному вигляді.

    Документи не потрібно розносити або пересилати за призначенням. Якщо отримані якісь відомості про пацієнта, то вони будуть присутні в усіх документах, де є відповідні графи, а це значить що виконана більша частина роботи по заповненню бланків.

    В електронну історію хвороби вводять дані багато фахівців і цими даними користуються інші фахівці при необхідності. Наприклад в обов'язки чергової медсестри входить щодня проглядати всі історії хвороби і виписувати з них всі призначення, зроблені лікуючими лікарями кожному пацієнту. При цьому самі історії хвороб знаходяться в різних кабінетах фахівців їх треба зібрати і переглянути. Тому однією з функцій АРМ медсестри є складання списку призначень всіх пацієнтів даного відділення на поточний день. Маніпуляційна медсестра бачить всі призначення, відсортовані за часом, палатами, веде облік виконаних маніпуляцій.

    Кожного тижня старша медсестра повинна виписати з лікарняної аптеки певну порцію медикаментів. Раніше старшій медсестрі доводилося кожного разу практично наново повторювати повний список минулого тижня. Зараз такий список складається на підставі призначень лікарів з урахуванням тих, що вже є і необхідного запасу.

    Переваги автоматизації роботи:

    • простота роботи з вибіркою лікарських призначень, виключення при цьому мимовільних помилок.

    • оперативний доступ до листів призначень і отримання інформації при внесенні змін лікарями.

    • автоматизоване оформлення заявок на лабораторні, інструментальні та інші види досліджень.

    • можливість контролю лікарями своєчасності і повноти обстеження, лікування і виконання лікарських призначень середнім медичним персоналом

    • автоматизоване оформлення документів щоденної медичної звітності

    • спрощення роботи медичної сестри в організації забору матеріалу для досліджень і в проведенні інфузійної терапії з можливістю оперативного контролю про виконання даних призначень.


    АРМ застосовують не лише на базовому рівні в системі охорони здоров’я – клінічному, але і для автоматизації робочих місць на рівні лікувально-профілактичної установи (ЛПУ), регіону, території.

    АРМ лікаря може функціонувати як в автономному режимі, забезпечуючи поточну лікарську діяльність, так і входити складовою частиною в інформаційну систему більш високого рівня.

    В структуру інформаційного забезпечення автоматизованого робочого місця лікаря можуть входити медичні приладоо-комп'ютерні системи, інформаційно-довідкові системи, консультативно-діагностичні системи, блок організації роботи, блок обліку і аналізу роботи, блок ведення медичної документації, різноманітні сервісні програми.

    Медичні інформаційні системи рівня лікувально – профілактичних установ



    МІС рівня лікувально-профілактичних установ представлені такими основними групами:

    • Інформаційні системи консультаційних центрів ;

    • Банки інформації медичних установ і служб ;

    • Персоніфіковані регістри;

    • Скрінінгові системи;

    • Інформаційні системи лікувально-профілактичних установ;

    • Інформаційні системи науково-дослідних інститутів та вузів.




      Інформаційні системи консультативних центрів призначені для забезпечення функціонування відповідних підрозділів та інформаційної підтримки лікарів при консультуванні, діагностиці і прийнятті рішень у випадку невідкладних станів

      Інформаційні системи консультативних центрів поділяються на:

    • лікувальні консультативно-діагностичні системи для служб швидкої і невідкладної допомоги;

    • системи для дистанційного консультування і діагностики невідкладних станів в педіатрії та інших клінічних дисциплінах.

    Банки інформації медичних установ і служб містять дані про якісний і кількісний склад працівників установ, прикріпленого населення, основні статистичні дані, характеристики районів обслуговування та ін. необхідні дані.

    Персоніфіковані регістри (банки і бази даних) - це різновид інформаційно-довідкових систем, що містять інформацію з формалізованої історії хвороби чи амбулаторної картки. Регістри забезпечують дільничним, сімейним лікарям, спеціалістам, ординаторам та ін. можливість швидкого отримання необхідної інформації про пацієнта, контролю за динамікою хвороби, якості лікувально-профілактичних заходів

    Скрінінгові системи призначені для проведення долікарського профілактичного огляду населення а також для формування груп ризику і виявлення хворих, що потребують допомоги спеціалістів.


    Скрінінг здійснюється на основі розроблених анкетних карт чи прямого діалогу пацієнта з комп’ютером.

    Задачі, що розв’язується подібними інформаційними системами на рівні амбулаторного закладу, формулюються наступним чином:

    • підвищення медичної ефективності профілактичних оглядів по всім основним профілям патології (в 6-10 разів) і перехід від формальної звітності до реального кількісного контролю здоров’я.

    • Отримання спектру здоров’я не лише окремого пацієнта, а й колективів людей, і відповідно виявлення в інтегральних профілях негативних причин, безпосередньо пов’язаних з особливостями життя даного колективу;

    • Своєчасне виявлення захворівши (на ранніх стадіях захворювання), проведення і реальна оцінка якості слідуючи лікувальних і реабілітаційних заходів.

    Найважливішим різновидом скрінінгових систем є автоматизовані системи профілактичних оглядів населення. Основним завданням цих систем є виявлення пацієнтів, що потребують направлення до лікарів спеціалістів

    Інформаційні системи лікувально-профілактичних установ (ІС ЛПУ) це інформаційні системи, що базуються на об'єднанні всіх інформаційних потоків в єдину систему і забезпечують автоматизацію різних видів діяльності установи. У відповідності з видами ЛПУ зазвичай розрізняють програмні комплекси інформаційних систем: “Стаціонар”, “Поліклініка”, “Швидка допомога”. Вихідна інформація таких систем використовується як для розв’язання завдань управління відповідної ЛПУ, так і для розв’язання задач системами вищих рівнів.


    Однією з найважливіших задач процесу інформатизації є забезпечення представлення всіх наявних даних у вигляді, зручному для прийняття рішень, як лікарями, так і медичною адміністрацією. На виході інформаційної системи отримаємо узагальнені чи аналітичні дані.

    ІС ЛПУ зазвичай складаються із підсистем, що відповідають за (рис. 1):

    1. Медико–технологічну діяльність;

    2. Організаційну діяльність;

    3. А
      дміністративну діяльність.

      Рис.1. Структура інформаційних систем лікувально-профілактичних установ

    Медична підсистема забезпечує інформаційну підтримку діяльності лікарів різних спеціальностей. Всі перераховані вище медичні інформаційні системи базового рівня і технологічні системи рівня установи можуть і мають входити в структуру медичної підсистеми, забезпечуючи автоматизацію всього технологічного процесу медичних працівників. Зазвичай підсистема включає:

    • комплекс АРМ спеціалістів даної ЛПУ, на базі яких здійснюється ведення основної документації (формалізована карта амбулаторного хворого, формалізована історія хвороби та ін.), формування баз даних на хворих, формування звітних документів, інформаційна підтримка прийняття рішень і оцінка результатів діяльності лікаря;

    • консультативно-діагностичні системи і центри;

    • скрінінгові системи;

    • різноманітні персоніфіковані регістри;

    • інформаційно-довідкові системи і бази даних рівня установ.

    Господарська (організаційна) підсистема розв’язує задачі управління потоками хворих, в тому числі оптимізації і завантаження всіх видів ресурсів. Функціонування підсистеми забезпечується комп’ютеризацією робочих місць персоналу регістратури, диспетчерів, медстатистика. Оперативна інформація про рух хворих і ліжковому фонді в стаціонарах, відвідуваності в поліклінічних установах дозволяє підвищити ефективність розв’язання проблем очікування, черг, вибору пріоритетів.

    Фінансово-економічна і адміністративно-управлінська сторони діяльності ЛПУ охоплюються адміністративною підсистемою.. Підсистема дозволяє вирішувати такі задачі управління, як контроль за діяльністю різноманітних підрозділів, аналіз об’єму і якості роботи лікарів, динаміку показників здоров'я закріпленого контингенту, контроль за плановими строками спостережень диспансерних груп і строками лікування в стаціонарі, завдання кадрової і фінансово-економічної політики установи.

    Інформаційні системи лікувально-профілактичних установ поділяються на

    • Інформаційні системи поліклінічного обслуговування

    • Госпітальні інформаційні системи (ГІС)

    Інформаційні системи поліклінічного обслуговування призначені для інформатизації діяльності амбулаторно-поліклінічної установи (АПУ). Основною характерною відмінністю ІС амбулаторно-поліклінічної установи є опора на базу даних населення, приписаного до АПУ, і переважно рішення організаційних, фінансових і адміністративно-управлінських задач.

    Комплекс інформаційної підсистеми ЛПУ може включати в себе три основні підсистеми:

    Ще одним різновидом ІС ЛПУ є госпітальні інформаційні системи, які будуть розглянуті пізніше.

    Інформаційні системи для науково-дослідницьких інститутів (НДІ) та вузів розв’язують три основні задачі: інформатизацію технологічного процесу навчання, науково-дослідної роботи та управлінської діяльності НДІ та вузів. Реалізація задач забезпечується відповідно інформаційними системами медико-біологічних досліджень, комп’ютерними системами навчання та інформаційними системами НДІ та вузів

    Медичні інформаційні системи територіального рівня.



    Це програмні комплекси, що забезпечують управління спеціалізованими і профільними медичними службами, поліклінічною, стаціонарною і швидкою медичною допомогою населенню на рівні території (міста, області, країни).

    На цьому рівні медичні інформаційні системи представлені наступними основними групами:

    • Інформаційні системи територіального органу системи охорони здоров'я, що включають в себе:

      • адміністративно-управлінські ІС, які створюють умови для вирішення комплексу організаційних задач керівниками територіальних медичних служб, головними фахівцями в організаційно-методичних відділах, бюро медичної статистики тощо.

      • статистичні ІС, що здійснюють збір, обробку й одержання зведених даних по основних медико-соціальних показниках відповідно до територій.

    • Інформаційні системи для вирішення медико-технологічних задач, що забезпечують інформаційну підтримку діяльності медичних працівників спеціалізованих медичних служб.

    • Комп'ютерні телекомунікаційні медичні мережі, що забезпечують створення єдиного інформаційного простору охорони здоров'я на рівні регіону.

    Медичні інформаційні системи державного рівня.



    Серед ІС державного рівня, що призначені для інформаційної підтримки системи охорони здоров'я на рівні держави, можна виділити наступні типи:

    1. Інформаційні системи державних органів системи охорони здоров'я, що включають :

    • ІС, що здійснюють інформаційну підтримку організації керування міністерством;

    • адміністративно-управлінські ІС, що забезпечують функціонування комплексу організаційних задач керування галуззю, що дозволяє оптимізувати розподіл і використання ресурсів різних медичних служб, здійснювати вибір пріоритетних напрямків.

    2. Статистичні інформаційні медичні системи, що здійснюють збір, обробку й одержання зведених даних по основних медико-соціальних показниках.

    3. Медико-технологічні ІС, які здійснюють вирішення задач інформаційної підтримки діяльності медичних працівників спеціалізованих медичних служб на державному рівні і передбачають забезпечення наступності на всіх етапах і рівнях діяльності, ведення державних реєстрів. У число ІС для вирішення медико-технологічних задач входять інформаційні системи для окремих напрямків: швидкої медичної допомоги; спеціалізованої медичної допомоги, включаючи державні реєстри (фтизіатрія, психіатрія, інфекційні хвороби тощо); лікарського забезпечення.

    4. Галузеві медичніІС, що здійснюють інформаційну підтримку галузевих медичних служб (Міністерства оборони, Міністерства з надзвичайних ситуацій тощо).

    5. Комп'ютерні телекомунікаційні медичні мережі, що забезпечують створення єдиного інформаційного простору охорони здоров'я на рівні держави.

    Госпітальні інформаційні системи

    Госпітальна інформаційна система є закономірним етапом розвитку інформаційних технологій в будь-якій клініці. Головна відмінна риса ГІС від інших медичних інформаційних систем – це комплексність вирішення інформаційних задач клініки.

    У своїй роботі ГІС повинна відображати фактично повний сценарій інформаційних подій, що відбуваються в лікувальній установі. Так, лікар, перед тим, як приступити до виконання своєї роботи, має бути прийнятим на роботу відділом кадрів відповідним наказом в штат конкретного підрозділу. Хворий при поступленні в лікувальний заклад має бути прийнятий приймальним відділенням, де на нього заводять електронну історію хвороби, і звідти направлений у відділення для наступного проходження курсу лікування. У відділенні він має бути оформлений на вільне ліжко в конкретній палаті. У відповідності з цією логікою працюють всі підсистеми ГІС. Таким чином, не може бути оформлена яка-небудь інформаційна подія, якщо перед цим не будуть оформлені належним чином необхідні попередні події. При цьому кожен користувач системи повинен мати свої, строго визначені права доступу для перегляду інформації, її зміни та редагування. Всі ці зміни в електронних документах фіксуються і підтверджуються особистим електронним підписом (паролем) відповідного користувача.

    ГІС, як певний клас систем, пройшли декілька стадій розвитку:

    • на першій стадії розв'язувалися переважно облікові завдання (медичні, економічні і т.д.);

    • на другій стадії, крім облікових завдань, розвиток одержали управлінські завдання, що припускають вироблення рекомендацій щодо вирішення тих або інших проблем;

    • на третій стадії, що одержала розвиток останнім часом, основний акцент робиться на впровадження інтелектуальних технологій.

    Існуючі в даний час ГІС знаходяться переважно на 1-й або 2-й стадії розвитку, і лише незначну кількість систем можна віднести до 3-ї стадії.

    Під час створення госпітальних інформаційних систем дотримуються наступних основних принципів:

    • Принцип системності полягає в необхідності встановлювати й зберігати зв'язки між структурними елементами ІС, які у процесі створення та функціонування цієї системи забезпечують її цілісність.

    • Принцип розвитку - ІС має створюватись з урахуванням можливості поповнення і поновлення функцій системи та її видів, доопрацювання програмних і технічних засобів.

    • Принцип сумісності забезпечує здатність ІС різних видів і рівнів взаємодіяти у процесі їх спільного функціонування.

    • Принцип стандартизації та уніфікації полягає в раціональному застосуванні типових, уніфікованих і стандартизованих елементів у процесі створення і розвитку інформаційних систем.

    • Принцип ефективності полягає в досягненні раціонального співвідношення між витратами на створення ІС і цільовими ефектами, що отримають при її функціонуванні.


    ГІС автоматизує роботу

    • Реєстратури і приймального відділення

    • Лікарів різних спеціальностей

    • Лабораторії

    • Економічного відділу

    • Відділу статистики

    • Складів медикаментів і аптек

    При цьому автоматизується:

    • в лікувальному процесі

    1. госпіталізація, переведення, виписка;

    2. проведення лабораторних досліджень;

    3. проведення інструментальних досліджень;

    4. ведення медичної документації;

    5. лист лікарських призначень;

    • у фінансово-господарчій діяльності

    1. облік медикаментів

    2. нарахування та оплати за надані послуги

    3. обслуговування пацієнтів страхових компаній

    4. фінансовий моніторинг

    • в управлінні

    1. статистика МОЗ

    2. управління ресурсами

    3. кадри та облік робочого часу

    4. адміністрування

    Структура госпітальної інформаційної системи.



    Госпітальні інформаційні системи переважно мають модульну структуру, яка дозволяє окремим модулям працювати як автономно, так і у складі комплексу, об'єднаного ядром системи, що зберігає ключову інформацію (реєстрація документів (подій), база електронних карт тощо).

    ГІС може включати в себе наступні підсистеми (модулі):

    • Реєстратура;

    • Поліклініка або Амбулаторія;

    • Стаціонар;

    • Адміністратор;

    • Автоматизовані робочі місця Головного лікаря та його замісників.

    • Електронна медична картка;

    • Лабораторія;

    • Операційна;

    • Облік лікарських засобів;

    • Звітність;

    • Облік медобладнання;

    • Пошук;

    • Лікувальне харчування.


    Р
    озглянемо структуру ГІС на прикладі інформаційної системи "Емсімед" (рис.2).

    Рис.2. Структура ГІС Емсімед
    ЯДРО Системи – це базовий модуль (Адміністратор), який

    • забезпечує доступ до бази даних;

    • реалізує систему безпеки ;

    • забезпечує зв’язок між всіма модулями Системи, які використовуються медичним закладом

    • містить підсистеми

      • основних налаштувань Системи

      • управління персоналом

      • бази обладнання та інструментарію


    Модуль “Реєстратура” забезпечує автоматизацію роботи підрозділів реєстратури, координаторів та Call-центру медичного закладу. Основною задачею модулю є оптимізація роботи реєстратури: проведення організації реєстрації пацієнта, пошук картки (ЕМК) пацієнта в базі даних, запис пацієнта на прийом.

    Модуль дозволяє виконувати наступні операції:

    • швидкий пошук медичної карти за її номером;

    • швидкий пошук медичної карти за прізвищем пацієнта;

    • швидкий пошук медичної карти за датою реєстрації карти;

    • пошук за даними пацієнта;

    • перегляд медичної карти;

    • заведення нової медичної картки;

    • реєстрації видачі мед. карти лікарям та в кабінети;

    • реєстрація повернення мед. карти в архів;

    • направлення хворого на огляд;

    • видалення медичної карти (функція доступна лише адміністратору).

    Наявність оперативної інформації про графіки роботи лікарів та кабінетів закладу (рис.3), паспортних даних пацієнта дозволяє якнайкраще та у коротші строки здійснити запис пацієнта на прийом чи курс лікування, попередити пацієнта та/або лікаря про прийом.


    Рис.3. Запис пацієнта на прийом
    Модуль “Стаціонар” дозволяє значно полегшити та покращити роботу керівництва та медичного персоналу відділення стаціонару, оскільки його функціональні можливості передбачають:

    • ведення медичної інформації пацієнтів

    • бази ліжок (ліжковий фонд)

    • формування звітів (в т.ч. за формами МОЗ)

    • роботу із статистичною інформацією


    Ведення медичної інформації пацієнтів

    Електронна медична картка кожного пацієнта може мати довільну кількість Стаціонарних Карток, в залежності від кількості його госпіталізацій. Велика кількість Стаціонарних карток не заважає швидко знайти інформацію про поставлені пацієнту діагнози, оскільки використовується функція зведення даної інформації по всіх картках (амбулаторних та стаціонарних) пацієнта. Стаціонарні картки містять інформацію про

    • огляд лікарем приймального відділення

    • первинний огляд

    • діагноз

    • щоденник

    • температурний листок

    • діагностичні обстеження

    • лабораторні дослідження

    • епікриз



    Рис.4. Щоденник стаціонарної картки пацієнта
    Підсистема “Ліжковий фонд” дозволяє вести базу даних палат та ліжок стаціонарних відділень медичного закладу з метою отримання оперативної інформації про:

    • наявність/відсутність вільних палат (ліжок)

    • статус ліжок відділення (вільне, закрите, оновлюється, карантин, заражене, на ремонті і т.д.)

    • профіль ліжок (терапевтичне, неврологічне, урологічне і т.д.)

    • переміщення пацієнта (зміна ліжка, палати, відділення і т.д.)

    Модуль “Стаціонар” має функцію автоматичного формування звітності (в т.ч. за формами МОЗ) про діяльність стаціонарних підрозділів медичного закладу
    Модуль “Амбулаторія” призначений для створення та супроводу електронних медичних карток пацієнтів, зберігання в електронному вигляді персональних даних пацієнтів, структурованої медичної інформації, протоколів досліджень та цифрових зображень.

    Використання модулю “ Амбулаторія ” дозволяє значно полегшити та покращити роботу медичного персоналу закладу, оскільки його функціональні можливості передбачають ведення медичної інформації пацієнтів та протоколів прийомів лікарів в електронному вигляді з можливістю одночасного доступу до інформації кількох користувачів, формування звітів та роботи із статистичною інформацією.

    Основні можливості:

    • Можливість здійснення запису пацієнта на прийом лікарем (а не виключно працівниками реєстратури)

    • Формування лікарями реєстрів відібраних пацієнтів

    • Робота із медичною інформацією пацієнта в електронному вигляді

    • Робота з медичними протоколами (прийомів, консультацій, обстежень та ін.)

    • Робота з довідниками (класифікатори хвороб, лікарських препаратів та ін.)

    • Створення та використання власних багаторівневих довідників (шаблонів) для швидкого та уніфікованого введення інформації в лікарські протоколи

    • Робота із статистичною звітністю

    • Друк медичної документації за формами згідно вимог МОЗ

    • Надсилання SMS-повідомлень пацієнтам та співробітникам закладу


    Користувачами модуля “Електронна медична картка” є співробітники, яким необхідно працювати з інформацією про лікувальний процес пацієнта. Кожен медичний працівник має доступ в будь-який момент до інформації з медичної картки лише в тому об’ємі, який необхідний для роботи. Об’єм визначається адміністратором системи і корегується по мірі необхідності, у відповідності з обов’язками медпрацівника. Система дозволяє відслідковувати рух медичної карти пацієнта по кабінетах і відділеннях.
    Модуль “ Лабораторія ” автоматизує роботу лабораторії медичного закладу на всіх ланках процесу починаючи від параметризації лабораторних досліджень, біоматеріалів, лабораторного посуду та витратних матеріалів та завершуючи можливістю автоматичного вводу результатів досліджень в Систему та формування всіх лабораторних журналів

    Робота з модулем дозволяє

    • здійснювати необхідні налаштування,

    • виконувати контроль якості,

    • працювати з інформацією про біоматеріали та результати досліджень.

    Модуль підтримує автоматичний імпорт інформації з лабораторних аналізаторів, що дозволяє оптимізувати робочі навантаження персоналу лабораторії та усунуту помилки при ручному введені даних досліджень, скоротити час виконання досліджень, переглядати результати серії досліджень у зручному форматі із відображенням динаміки змін.
    Модуль “Швидка допомога” забезпечує автоматизацію роботи бригад швидкої медичної допомоги. Завдяки можливостям модулю бригади швидкої допомоги протягом робочої зміни завжди мають доступ до ЕМК пацієнтів, можуть отримати будь-яку необхідну для їх роботи інформацію та вести медичну документацію (наприклад, протоколи виїзду до пацієнта)

    Постійний доступ до бази даних медичного закладу забезпечується шляхом використання мобільних пристроїв (портативних комп’ютерів)
    Модуль “Управління запасами” призначений для здійснення автоматизованого контролю за рухом медикаментів, перев'язувальних матеріалів і виробів медичного призначення з формуванням відповідних документів між постачальниками, аптекою і відділеннями стаціонару, «Швидкою допомогою» та консультативно-діагностичним відділенням. Автоматизується процес формування звітної інформації про рух медикаментів, що підлягають предметно-кількісному обліку за визначений проміжок часу.
    Модуль “Фінанси” призначено для організації фінансового обліку послуг медичного закладу, вирішення завдань реєстрації наданих пацієнтам послуг, здійснення автоматичного розрахунку вартості проведеного лікування на підставі прейскурантів та встановлених знижок, організації касових розрахунків, організації взаємодії та документообігу із страховими компаніями. На підставі обліку формуються дані, які можуть використовуватися в системі бухгалтерського обліку «1:С-Підприємство».  Модуль забезпечує автоматизацію роботи касира, бухгалтера та страхового менеджера медичного закладу.
    Архів медичних зображень призначений для зберігання, архівування та пошуку медичних зображень, таких як знімки КТ, МРТ, Рентген, Ендоскопія, а також зображень із сканерів УЗД та ін. за допомогою порту передачі даних “DICOM”

    Модуль дозволяє здійснювати

    • Збереження файлів на віддаленому сервері (PACS сервер - Picture Archiving and Communication System), що дозволяє зменшити навантаження на основний сервер, на якому розміщено базу даних

    • Миттєвий доступ до графічних та відео зображень (відразу після збереження знімку та його опису)

    • Робота користувачів модуля із зображеннями (реконструкція, введення додаткової інформації, ін.)

    З модулями системи зв’язані уніфіковані довідники медичних закладів:

    • шифрів і діагнозів захворювань (МКХ-10) (Рис. 5)

    • кваліфікаційні категорії лікарів

    • географічних понять і т.д.

    • лікарських препаратів

    Використання довідників дозволяє персоналу оперативно заповнювати медичну документацію.


    Рис. 5. Використання МКХ при заповненні протоколу огляду
    Особливості побудови медичних інформаційних систем
    Сьогодні в медичній галузі України використовуються різні інформаційні системи, серед яких «ЕМСІМЕД», «Медучет», «Медіалог», TherDep, Astraia, «ЛисМедап», TrakCare, та інші.

    Зазвичай організація лікувально-діагностичного процесу в різних закладах охорони здоров’я має суттєві відмінності в залежності від форми власності, сфери діяльності, галузі та спеціалізації. Саме тому при розробці медичних інформаційних систем повинна закладатися ідеологія гнучкості системи та можливості налаштування програмного забезпечення під потреби конкретного лікувального закладу. Доцільним є оснащення медичних інформаційних систем інструментами для редагування форм та створення медичних записів. Універсальність системи дозволяє враховувати різні деталі та нюанси організації лікувального процесу у конкретному закладі та максимально наблизити програмне забезпечення до існуючих інструкцій та правил виконання лікувально-діагностичних процедур.

    Госпітальні інформаційні системи є базовим елементом єдиного інформаційного простору.

    Єдиний медико-інформаційний простір – це сукупність взаємопов’язаних локальних інформаційних систем госпітальних закладів (лікарні, поліклініки, реанімаційні центри, амбулаторії, санаторії та ін.) з їх інтелектуальними та апаратно-технічними ресурсами, що містять бази даних діагностично-профілактично-лікувально-реабілітаційних заходів, які є в арсеналі цього лікувального закладу, а також систем адміністративно-управлінських органів охорони здоров'я різного рівня ієрархії.

    Створення єдиного інформаційного простору медичних закладів допоможе протидіяти негативним медико-соціальним наслідкам, оскільки дасть змогу створити систему комплексного, науково обґрунтованого аналізу динаміки стану здоров’я населення у зв’язку з різними соціальними, економічними, екологічними факторами, розробити на основі комп’ютерної технології науково-практичні програми боротьби з основними захворюваннями, значно збільшить продуктивність праці медичних працівників, підвищить ефективність використання ресурсів охорони здоров’я.

    Архітектура єдиного медико-інформаційного простору – це ієрархічна мережа, що об’єднує вертикальним двостороннім комунікаційним зв’язком госпітальні інформаційні системи – їхні базові вузли – з базовими інформаційними вузлами вищих рівнів ієрархії (адміністративно-територіальним, державним) та горизонтальним зв’язком на кожному рівні ієрархії.

    Реалізація єдиного медико-інформаціного простору дасть змогу підтримувати високий рівень кооперації госпітальних закладів, обмінюватися досвідом і знаннями щодо найновітніших діагностики та лікування, а також сприятиме раціональній координації роботи усіх госпітальних закладів з боку адміністративно-управлінського апарату.

    У зв’язку з цим медичні інформаційні системи повинні містити стандартні форми медичної облікової документації (відповідно до наказів та розпоряджень МОЗ України), бути адаптованими до використання в телемедичних цілях, мати повноцінні PACS-розділи.

    Практично всі стандарти медичної інформатики так чи інакше пов'язані з веденням електронної історії хвороби. Одні стандарти описують термінологію, яка повинна бути в ній використана, інші - передачу медичних документів і зображень в електронну історію хвороби, треті, - способи організації даних в електронній історії хвороби, четверті, - забезпечення доступу медичних працівників і самих пацієнтів до електронної історії хвороби і так далі.

    У 1986 році Національна медична бібліотека США почала створення Уніфікованої системи медичної мови UMLS. Її основна мета - значне поліпшення можливостей пошуку біомедичної інформації і забезпечення інтеграції різних інформаційних систем, включаючи системи ведення електронної історії хвороби, бібліографічні і фактографічні бази даних, експертні системи. В результаті роботи над системою UMLS було створено три бази знань:

    - метатезаурус;
    - лексикон SPECIALIST;
    - семантична мережа.

    Метатезаурус забезпечує синонімічний зв'язок між різними термінами, узятими з 60 біомедичних словників і класифікацій, зокрема не англомовних. Версія 2000 року охоплює 730 155 концепцій, 1 338 650 термінів і 1 718 083 рядки джерел, зокрема 39 768 рядків російських рубрик класифікації MESH. Найбільший внесок в метатезаурус належить рубрикатору MESH (426 716 рядків), потім системі клінічних кодів Ріда RCC (347 569 рядків) і номенклатурі SNOMED International, версія 3.5 (164 180 рядків). Для порівняння вкажемо, що класифікація МКХ-10 (ICD-10) представлена в метатезаурусі 13 503 рядками.

    Лексикон SPECIALIST містить синтаксичну інформацію про побудову багатьох термінів і низку англійських слів, відсутніх в метатезаурусі.

    Семантична мережа класифікує кожну концепцію (наприклад, <Захворювання або синдром>, <Вірус>), описує можливі зв'язки між концепціями (наприклад, <Вірус> викликає <Захворювання або синдром>, відносини узагальнення і деталізації, і ін.).

    Таким чином, Уніфікована система медичної мови є не самостійною класифікацією на зразок МКХ, а надбудовою над найбільш відомими біомедичними класифікаціями, що значно полегшує пошук літературних джерел і побудову медичних баз знань.

    Для передачі медичних документів в США розроблений і прийнятий як національний стандарт HL7. А для передачі медичних зображень променевої діагностики в був розроблений стандарт DICOM. Як і номенклатура SNOMED, ці стандарти стали де-факто міжнародними. І при створенні медичних інформаційних систем необхідно використовувати ці стандарти.


    Практична частина


    Завдання 1.

    • Створити базу даних, яка включає таблицю Пацієнти і таблицю Загальний аналіз крові

    Таблиця Пацієнти містить такі поля: № ЕМК, Прізвище, Ім'я, По-батькові, Дата народження, Група крові, Стать, Адреса, Місце праці, Посада, Телефон.

    Таблиця Загальний аналіз крові містить такі поля: № п/п, Дата, № ЕМК, Еритроцити, Гемоглобін, Кольоровий показник, Ретикулоцити, Тромбоцити, Лейкоцити, Базофіли, Еозинофіли, Палички, Сегменти, Лімфоцити, Моноцити, РОЄ.

    • Поля № ЕМК та № п/п вважати ключовими

    • Зв’язати і внести дані у таблиці.

    • Використовуючи Query відібрати пацієнтів,

      • мають першу групу крові

      • в яких спостерігається знижений рівень гемоглобіну,

      • в яких спостерігається підвищення РОЄ


    Завдання 2.

    Ознайомитися з ГІС

    • JEMYS http://www.jemys.com

    • eDoctor http://www.bsl.belsoft.by/cont/edoc.htm

    • ЕМСІМЕД http://medexpert.com.ua/skachati.html


    написать администратору сайта