Главная страница
Навигация по странице:

  • Консультації вузьких спеціалістів

  • Дієтотерапія і водний режим.

  • Стадія ХЗН

  • Лікування причинного захворювання

  • Цільові значення показників, що забезпечують ренопротекцію при ХЗН (адаптовано згідно до NKF K/DOQI , JNC 7, ESH/ESC, EBPG, 2003)

  • Попередження і лікування ускладнень: Дезінтоксикація та зменшення проявів метаболічного ацидозу

  • Затримка росту (більше двох сигм від норми)

  • Неврологічні порушення

  • Показання для початку діалізу

  • 6.2 Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття

  • 6.3.Програма самостійної підготовки до практичного заняття

  • Назви попередніх дисциплін Необхідні навики

  • 6.4. Практичні навички. Студент повинен вміти

  • 6.5. Особливості обстеження хворих з гломерулонефритом та хронічною нирковою недостатністю.

  • 7. Технологічна карта практичного заняття

  • Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття Контрольні питання для теоретичного опитування.

  • 1. Тема 19. Дисметаболічні нефропатії у дітей

  • Нефрология - метод.. Методичні рекомендації з педіатрії для студентів ІV курсу учбова дисципліна педіатрія



    Скачать 0.76 Mb.
    НазваниеМетодичні рекомендації з педіатрії для студентів ІV курсу учбова дисципліна педіатрія
    АнкорНефрология - метод..doc
    Дата11.02.2018
    Размер0.76 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаНефрология - метод..doc
    ТипМетодичні рекомендації
    #16534
    страница6 из 9
    1   2   3   4   5   6   7   8   9

    Інструментальні дослідження.

    А. Обов'язкові:

    • Контроль артеріального тиску, пульсу.

    • Контроль маси тіла.

    • Контроль росту.

    • Дослідження очного дна.

    • ЕКГ.

    • ЕХО-КГ.

    • УЗД органів черевної порожнини і нирок.

    Б. Допоміжні:

    • Добовий моніторинг артеріального тиску.

    • ФКГ.

    • Доплер-дослідження судин.

    • ФГДС.

    • Денситометрія.

    • Аудіограма.

    • Рентгенограма органів грудної клітини.

    • Рентгенологічне дослідження кісток.

    • УЗД сечової системи з імпульсною доплерометрією.

    • Комп'ютерна томографія.

    • Пункційна нефробіопсія (крім термінальної ХНН).

    • Радіоізотопна реносцинтіграфія (при перший стадії ХЗН).

    • Ангіографія судин нирок.

    Консультації вузьких спеціалістів: ЛОР, стоматолога, окуліста, гінеколога, невролога, інших - 1 раз на рік та за необхідністю.

    Принципи лікування.

    1. Дієтотерапія і водний режим. В залежності від стадії ХЗН-ХНН можна застосовувати дієти:

    Стадія ХЗН

    Дієтичний раціон

    I

    Згідно основного захворювання



    7

    IIІ

    7-Б

    IV

    7-А

    V

    7-Г

    Питний режим включає чай, лужну мінеральну воду, чисту воду, компоти, молочні продукти. Прийом рідини обмежується за наявності значних набряків та гіпертензії. В III-ІV стадії ХНН при зниженні діурезу об`єм рідинного навантаження за добу розраховується за формулою: 300-500 мл + діурез напередодні в мл.

    1. Лікування причинного захворювання - згідно відповідних протоколів за умов активності патологічного процесу з відповідною корекцією доз препаратів в залежності від стадії ХНН. Не бажано застосовувати нестероїдні та стероїдні протизапальні препарати, цитостатики (за винятком захворювань сполучної тканини).

    2. Ренопротекція – проводиться з метою максимально тривалого збереження залишкової функції нирок на етапі до діалізу.

    Дієта без зниження або із помірним зниженням білку при обов’язковому застосуванні кетостерилу із розрахунку 1 капсула на 5 кг маси дитини на добу (за наявності показань – внутрішньовенного аміностерилу).

    Цільові значення показників, що забезпечують ренопротекцію при ХЗН (адаптовано згідно до NKF K/DOQI , JNC 7, ESH/ESC, EBPG, 2003)

    Показник

    Цільові значення

    Медикаментозна корекція

    Артеріальний тиск

    <125/75 мм рт.ст. або нормальні вікові значення (на діалізі <120-140/80-90 мм рт.ст.)

    блокатори (антагоністи) ангіотензивних рецепторів II (АРА або БРА ІІ1), інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ), дилтіазем, фелодипін, лерканідипін, моксонідин (фізіотенс), некалійутримуючі діуретики

    Альбумінурія (протеїнурія)

    ≤30 мг/добу

    БРА ІІ1, і-АПФ, дилтіазем, моксонидін

    Анемія

    Hb <110-120 г/л, Ht <33-37%

    в залежності від типу анемії - еритропоетин, препарати елементарного заліза, вітамін В12 або їх комбінації

    Ліпідограма

    нормальна або гіпохолестеринемія

    статіни, фібрати

    Гіперпарати-реоз

    І-II стадія ХНН: ПТГ - 35-70 пг/мл, фосфор сироватки - 0,87-1,48 ммоль/л;

    IІІ стадія ХНН: ПТГ - 70-110 пг/мл (7,7-12,1 пмоль/л), фосфор - 0,87-1,48 ммоль/л;

    ІV стадія ХНН: ПТГ - 150-300 пг/мл і вище (16,6-33,0 пг/мл), фосфор - 1,13-1,78 ммоль/л

    препарати кальцію, активні метаболіти та синтетичні аналоги вітаміну Д, фосфатні біндери, ренагель

    Затримка росту

    Нормальні вікові значення

    Растан 0,6-1,0 ОД/кг/тиждень

    Оксидантний стрес, дефіцит карнітину, гіпер-гомоцистин-емія

    нормальні значення карнітину сироватки,

    екскреція фолієвої кислоти з сечею < 10 нг/добу, фолати сироватки - 6-20 нг/мл, фолати еритроцитів – 160-640 нг/мл

    L-карнітин (під контролем його рівня в сироватці крові), фолієва кислота

    Реологічні властивості крові

    нормальні значення


    аспірин, клопідогрелю, тиклопедин

    Глікемія

    нормальні значення за показником глікозильованого гемоглобіну Hb1c

    згідно відповідних протоколів

    Примітка: ІАПФ лизиноприл (даприл) корегується в дозі із І ступеню ХНН, всі інші – із І-ІІ ступеню ХНН, моексиприл (моекс) потребує корекції дози лише із ІІ-ІІІ ступеню ХНН.

    1. Попередження і лікування ускладнень:

    • Дезінтоксикація та зменшення проявів метаболічного ацидозу: дуфалак, нормазе; цитрат кальцію; оральні сорбенти; рослинні препарати (хофітол, канефрон, лєспефлан); ферменти (при нормальному значенні альфа-амілази); симбіотики або пробіотики; препарати, що знижують здуття кишки (еспумізан).

    • Гіперкаліемія

      Рівень калію

      Заходи

      5,5-6,0 ммоль/л

      катіонообмінні смоли внутрішньо і в клізмах,

      20% розчин глюкози з інсуліном довенно (на 5 г глюкози – 1 ОД простого інсуліну)

      6,0-(6,5-7,0 ммоль/л

      довенно препарати кальцію, потім - бікарбонату натрію і глюкози з інсуліном

      >6,5-7,0 ммоль/л

      Діаліз

    • Ацидоз




      Заходи

      SB<18-20 ммоль/л

      ВЕ>-10

      лужні мінеральні води, розчин соди, цитратна суміш per os, виключення кислих валентностей в харчуванні,

      клізми

      Декомпенсація (ВЕ<-10)

      Діаліз

    • Затримка росту (більше двох сигм від норми) – рекомбінантний гормон росту (растан) 0,6-1 ОД/кг на тиждень підшкірно, модифікація дієти із застосування кетостерилу.

    • Неврологічні порушення – лікування згідно прийнятих протоколів за основними напрямками.

    1. Замісна терапія - гормональна (еритропоетином, кальцитріолом тощо) та ниркова (діаліз, трансплантація).

    Підготовка до замісної ниркової терапії починається при рівні креатиніну сироватки >0,3 ммоль/л з формування судинного доступу для гемодіалізу. У дітей молодшого віку (як правило, <10 років) перевага надається перитонеальному діалізу в зв`язку з обмеженістю адекватного судинного доступу. Трансплантація нирки проводиться в IІІ-ІV стадії ХНН, при можливості - в максимально ранні строки (в тому числі – до діалізу).

    Показання для початку діалізу

    креатинін крові 0,44 ммоль/л або ШКФ <15 мл/хв

    гіперкаліємія >6,5-7,0 ммоль/л

    ускладнення, небезпечні для життя (набряк легень, злоякісна артеріальна гіпертензія з ознаками застійної серцевої недостатності, уремічний перікардит, набряк мозку, декомпенсований метаболічний ацидоз)


    6.2 Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття

    На підставі отриманих знань щодо етіологічних та патогенетичних факторів засвоїти основні клінічні та діагностичні критерії гломерулонефритів та хронічної ниркової недостатності у дітей та ознайомитись з основними принципами лікування, реабілітації і профілактики захворювань нирок у дітей.
    6.3.Програма самостійної підготовки до практичного заняття

    1. Базовий рівень підготовки.

    Назви попередніх дисциплін

    Необхідні навики


    1. Анатомія

    Знати анатомію сечової системи. Будова нирок, їх вікові особливості.


    2. Нормальна фізіологія

    Визначати особливості функціонування сечової системи у дітей.


    3. Патологічна анатомія та патологічна фізіологія

    Знати морфологічні зміни при імунному запаленні клубочків, механізми гіпертензії, набряків, олігоанурії та інших патологічних процесів при ГН та ХНН.


    4. Біохімія

    Визначати й інтерпретувати основні біохімічні показники функціонального стану нирок.

    5. Пропедевтика педіатрії

    Знати симптоми та синдроми ГН та ХНН у дітей.

    Вміти збирати анамнез у батьків дитини, оцінювати загальний стан хворого, проводити об'єктивне обстеження хворого із захворюваннями сечової системи.




    1. Оволодіння представленим у методичній вказівці учбовим матеріалом, що містить мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми.

    2. Робота з рекомендованою літературою за темою заняття.

    3. Ознайомлення з методикою виконання визначених практичних навичок.

    4. Самоконтроль отриманих знань за допомогою контрольних питань до заняття, розв’язування ситуаційних завдань та тестового контролю.


    6.4. Практичні навички.

    Студент повинен вміти:

    • збирати анамнез у дітей із гломерулонефритом та хронічною нирковою недостатністю;

    • збирати сімейний анамнез у родичів хворої дитини;

    • проводити об'єктивне обстеження дитини з гломерулонефритом та хронічною нирковою недостатністю з урахуванням вікових особливостей дитячого організму;

    • проводити оцінку отриманих результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження (загального аналізу крові, загального аналізу сечі, аналізу сечі за Зимницьким, біохімічного аналізу крові, коагулограми, визначення електролітів крові, результатів ультразвукового обстеження органів черевної порожнини у дітей);

    • на підставі отриманих даних клінічного, лабораторного та інструментального обстеження дитини проводити базисну та медикаментозну терапію при гломерулонефриті, визначати показання для проведення замісної терапії.


    6.5. Особливості обстеження хворих з гломерулонефритом та хронічною нирковою недостатністю.

    • При опитуванні батьків дитини – визначити особливості розвитку та вигодовування дитини у ранньому віці, стану здоров’я батьків та родичів дитини, генеалогічний анамнез, наявність перенесених інфекцій або вакцинація за 2-3 тижні до захворювання, наявність у дитини артеріальної гіпертензії, швидкої надбавки у масі, зміни кольору сечі.

    • Фізікальне обстеження – оцінка стану фізичного розвитку дитини, огляд та обстеження стану роботи основних органів та систем (дихальної системи, травного каналу, серцево-судинної системи та сечовивідної системи).

    • Діагностика гломерулонефритів та хронічної ниркової недостатності – використання сучасних методів лабораторного та інструментального дослідження.

    • Лікувальна тактика – призначення базисної та вибір оптимальної схеми медикаментозної терапії при гломерулонефриті та ХНН у дітей; визначення показань для проведення діалізу при ХНН.


    7. Технологічна карта практичного заняття

    Етапи

    Години,хв.

    Навчальна допомога, засоби навчання

    Місце проведення

    Контроль початкового рівня підготовки

    (тестовий контроль)

    25 хв.

    Методичні рекомендації, підручники, довідники


    Учбова кімната

    Усний опит.


    30 хв

    Методичні рекомендації, підручники

    Учбова кімната

    Спілкування з хворими дітьми і їх батьками. Огляд, обстеження хворих дітей.


    90 хв.




    Відділення лікарні

    Вирішення ситуаційних завдань.


    60 хв.

    Набор ситуаційних завдань.

    Учбова кімната та відділення лікарні

    Загальна оцінка учбової діяльності студента


    35 хв.

    Набор ситуаційних завдань, тестів.


    Учбова кімната




    1. Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття

    Контрольні питання для теоретичного опитування.

    1. Основні анатомо-фізіологічні особливості нирок у дітей.

    2. Визначення та класифікація гломерулонефритів у дітей.

    3. Фактори ризику, етіологічні чинники, патогенетичні ланки гломерулонефриту у дітей.

    4. Клінічні критерії встановлення діагнозу «гломерулонефрит».

    5. Методика об'єктивного обстеження дитини з захворюваннями нирок.

    6. Основні лабораторні та інструментальні методи обстеження при гломерулонефритах у дітей. Лабораторно-інструментальні критерії встановлення діагнозу.

    7. Показання до біопсії нирок при гломерулонефритах.

    8. Визначення хронічної ниркової недостатності та хронічного захворювання нирок.

    9. Етіопатогенез, стадії та діагностичні критерії ХНН у дітей.

    10. Принципи базисної терапії та медикаментозного лікування дітей з гломерулонефритами та ХНН.

    11. Показання до діалізу при ХНН.


    9. Література.

    1. Дитячі хвороби. За ред. В.М.Сідельникова, В.В. Бережного // К.: Здоров'я, 1999. – 734 с.

    2. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.). – Харьков: Фолио, 2002. – 1125 с.

    3. Педіатрія. За ред. О.В.Тяжкої. Підручник (видання дуге). – Вінниця: Нова книга, 2008. – 1096 с.

    4. Наказ МОЗ України «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча нефрологія» за № 436 від 31.08.2004.

    5. Наказ МОЗ України «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча нефрологія» за № 365 від 20.07.2005.

    6. Нефрология детского возраста: Руководство для врачей / М.В. Эрман. — 2­-е изд., перераб. и доп. — СПб.: СпецЛит, 2010. — 683 с.

    7. Шабалов Н.П. Детские болезни. Учебник.-Питер-Ком, С-Пб.,2002.-1080с.

    8. Возианов А.Ф., Майданник В.Г., Бидный В.Г., Багдасарова И.В. Основы нефрологии детского возраста.- К.: Книга плюс, 2002.- 348 с.

    9. Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Манолова Э.П., Ершова И.Б., Бойченко П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии - Луганск, 2003.-131с.

    10. Майданник В.Г. Гломерулярные болезни почек у детей.- К.: Знання України, 2002.- 228 с.


    1. Тема 19. Дисметаболічні нефропатії у дітей

    Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування, профілактика та прогноз дисметаболічних нефропатій у дітей.
    1   2   3   4   5   6   7   8   9
    написать администратору сайта