Главная страница
Навигация по странице:

  • 1. Зовнішньоекономічна діяльність

  • 1.2 Зовнішня торгівля товарами

  • 2. Промисловість Структура промисловості Дніпропетровщини

  • 2.1 Будівельна діяльність

  • 3. Сільське господарство

  • План Вступ 1 Зовнішньоекономічна діяльність 1 Прямі іноземні інвестиції 2 Зовнішня торгівля товарами 3 Експорт 4 Імпорт Промисловісьть 1 Будівельна діяльність



    Скачать 390.5 Kb.
    НазваниеПлан Вступ 1 Зовнішньоекономічна діяльність 1 Прямі іноземні інвестиції 2 Зовнішня торгівля товарами 3 Експорт 4 Імпорт Промисловісьть 1 Будівельна діяльність
    Анкор1.doc
    Дата12.02.2018
    Размер390.5 Kb.
    Формат файлаdoc
    Имя файла1.doc
    ТипДокументы
    #16550
    страница1 из 3
      1   2   3




    План:

    Вступ

    1 Зовнішньоекономічна діяльність

    1.1 Прямі іноземні інвестиції

    1.2 Зовнішня торгівля товарами

    1.3 Експорт

    1.4 Імпорт

    2. Промисловісьть

    2.1 Будівельна діяльність

    3. Сільське господарство

    3.1 Рослинецтво тваринецтво

    4. Транспорт

    5. Доходи населення

    6. Ціни і тарифи

    7. Висновок

    8. Література

    Вступ:

    Економіка Дніпропетровської області

    Статистика

    Робоча сила

    1432,1 тис. (2010 р.)

    Безробіття

    7,1% (2010 р.)

    Галузі виробництва

    металургія, важке машинобудування

    Зовнішня діяльність

    Експорт

    8 380 млн.(2010р.)

    Імпорт

    6 275 млн. (2010р.)

    Економіка Дніпропетровської області - входить до складу Придніпровського економічного району, що розташований у Середньому Придніпров’ї. З півночі область межує з Північно-Східним районом, на сході - з Донецьким, на заході - зЦентральноукраїнським, на південному сході - з Запорізькою областю та Причорноморським економічний районом.Дніпропетровщина - є базовою для однієї з найбільших в Україні олігархічної фінансово-промислової групи "Приват", з якою прямо чи опосердковано афільовані сотні підприємств по всій Україні. Економіка Дніпропетровщини належить до одних з найбільш розвинутих у промисловому відношенні регіонів країни, проте також характеризується великою енергоємністю, що значно зменшує конкурентноздатність економіки регіону на міжнародних розвинутих ринках світу. Цінова конкурентоздатність продукції не рідко досягається за рахунок мінімізації фонду оплати праці, а не оновлення і оптимізаціїосновних фондів.

    На території області виділяють 3 міські агломерації: Дніпропетровська, Криворізька і Нікопольська.

    1. Зовнішньоекономічна діяльність

    Зовнішньоторговий оборот області У 2010 році становив 14 млрд. 655 млн. 422 тис. долл США (третій в Україні). Сальдо торгівлі товарами у 2010 році - позитивне, у торгівлі послугами - дифіцит. Загальне сальдо торгового балансу - позитивне у більшості років за останнє десятиліття. У 2010 році - 2 млрд. 105 млн. долл. США. За останні 15 років відбулись структурні зміни в зовнішньоекономічній діяльності - переорієнтація експорту економіки Дніпропетровщини з ринків СНД на більш ліквідні ринки країн АзіїЄвропи і навіть Африки. Експорт у країни СНД у 1996 році становив 53%, у 2008-2010 р.р. - 29-32%.

    1.1 Прямі іноземні інвестиції



    Географічна структура прямих іноземних інвестицій у Дніпропетровську область

    Дніпропетровська область є одним з лідерів за об'ємом залучених прямих іноземних інвестицій в економіку області. Станом на 1 січня 2011 року, залучено 7 млрд 486 млн. 700 тис. доларів США. Що становить майже 16% від загальних прямих іноземних інвестицій в Україну. Структура інвестицій в галузі економіки близька до структури ВРП області. Лідером у залучені інвестицій є гірничометалургійний комплекс.

    Найбільше прямих іноземних інвестицій залучено з Німеччини (62% від всіх інвестицій), Кіпр, Нідерланди, Великобританія, Австрія, Угорщина. Трохи менше 1% залучено інвестицій з Російської Федерації. (див. діагр.)

    Обсяг прямих інвестицій з області в економіки країн світу станом на 1 січня 2011 року (наростаючим підсумком з початку інвестування) склав 152 млн 279 тис.дол. США. Найбільші інвестиції з Дніпропетровської області надійшли в економіку Кіпру.
    1.2 Зовнішня торгівля товарами

    Згідно з даними, що підготовлені на основі інформації Державної митної служби України, у січнівересні 2011р. обсяги експорту товарів становили 7726,2 млн.дол. США, імпорту  4963,6 млн.дол., і проти відповідного періоду минулого року експорт збільшився на 34,5%, імпорт – на 17,5%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами складало 2762,6 млн.дол. (у січнівересні 2010р. – 1523,7 млн.дол.).

    Коефіцієнт покриття експортом імпорту дорівнював 1,6 (у січнівересні 2010р. – 1,4).

    Зовнішньоторговельні товарні операції область здійснювала з партнерами зі 147 країн світу.

    У загальних обсягах експорту та імпорту області питома вага країн СНД становила відповідно 36,9% та 32,7%, Азії  33,1% та 19,9%, Європи – 22,1% та 29%, Африки – 4,7% та 5,2%, Америки – 3,3% та 11,2%.

    Для економічного розвитку регіону важливою є торгівля з країнами Європейського Союзу. У січнівересні 2011р. до них експортовано товарів на 1662,6 млн.дол. (21,5% експорту області), імпортовано  на 1380,7 млн.дол. (27,8% імпорту області), і порівняно з січнемвереснем попереднього року обсяги експорту зросли на 35,3%, імпорту  на 32,1%. Серед країн ЄС значні обсяги експортних поставок здійснені до Польщі – на 496,4 млн.дол., Чехії – на 257,9 млн.дол., Румунії – на 181,9 млн.дол., Словаччини – на 168,6 млн.дол. Найбільше отримано товарів з Німеччини – на 297,2 млн.дол. та Італії – на 170 млн.дол.

    Основу товарної структури експорту області складали чорні метали (35,4% загального обсягу). До країн СНД спрямовано 25,9% експорту цієї групи товарів, до країн ЄС – 11,4%.

    У вартісному виразі у січні–вересні 2011р. обсяг експорту чорних металів склав 2737,8 млн.дол. і збільшився проти відповідного періоду минулого року на 7,3%, руд, шлаків та золи – 1896,3 млн.дол., виробів з чорних металів – 1052,3 млн.дол., локомотивів залізничних або трамвайних, шляхового обладнання – 636,3 млн.дол., механічного та електричного обладнання, машин та механізмів – 245,4 млн.дол., продуктів неорганічної хімії – 209,1 млн.дол., добрив – 37,6 млн.дол.

    У товарній структурі імпортних надходжень значними були обсяги механічного та електричного обладнання, машин та механізмів, яких отримано на 882 млн.дол., енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки – на 765,8 млн.дол., чорних металів – на 642,2 млн.дол., полімерних матеріалів, пластмас та каучуку – на 545,8 млн.дол., руд, шлаків та золи – на 410,4 млн.дол., фармацевтичної продукції – на 379 млн.дол., паперу та картону – на 174,8 млн.дол.

    1.3 Експорт


    Географічна структура експортуДніпропетровської області (товари)

    Дніпропетровська область експортує товари і послуги у більше ніж 100 кріїн світу. Найбільший обсяг експортної виручки сягнув у 2008 році - 13 млрд. 163 млн. долл. США. У 2009 році, внаслідок світової фінансової кризи обсяги експорту упали у 2,53 рази у фактичних цінах, в натуральних величинах падіння експорту менш значне - до 30% залежно від галузі. У 2010 відбулось поступове відновлення експортної зовнішньоекономічної діяльності. Ліквідність та ціни на продукцію ГМК на світових ринках сприятливі і в першому кварталі 2011 року. Найбільші експортери області, як то Криворіжсталь - наростили експортну виручку на 10-20% порівняно з першим кварталом 2010 року.

    В товарній структурі експорту області домінує продукція ГМК - майже 80% у 2010 році. З продукції ГМК, що йде на експорт це чорні метали та вироби з них. Залізна рууда. В експорті послуг, які у 2010 році становили 358 млн. долл США, найбільшу частку займає експорт послуг, пов’язаних з фінансовою діяльністю - майже 75%.

    1.4 Імпорт

    Дніпропетровська область також є однією з лідируючих за імпортом в Україні. Найбільше область імпортує сировину: нафту, та продукти її переробки, руди. Також у великих обсягах імпортується продукція машинобудування, фармацевтика.

    В географічній структурі імпорту домінують економіки країн СНД та ЄС. Найбільше сировини імпортується з Росії, продукції машинобудування - з країн ЄС.

    2. Промисловість



    Структура промисловості Дніпропетровщини

    В промисловості області домінують - добувна та переробна промисловість. Добре розвинена харчова, хімічна галузі. Регіон багатий різноманітними корисними копалинами: серед них родовище залізних рудНікопольський марганцеворудний басейн, також є потужні родовища і поклади титанових і уранових рудбокситівнікелю і кобальту, виявлено запаси будівельного каменю. Паливно-енергетичні ресурси представлені запасами кам'яного вугілля Донбасу і бурого вугілля Дніпропетровського басейну, родовищами нафти і природного газу. За ПМР, та електроенергією область є дифіцитною. Основними галузями спеціалізації в добувній та переробній промисловості -чорна металургія, яка має повний цикл виробництва - видобуток сировини, палива і виробництво металу. Більшість руд видобувається вКриворізькому басейні та Білозерському районі.

    Гірничо-збагачувальні комбінати діють у Криворізькому басейні. найбільші металургійні підприємства зосереджені в Кривому Розі,ДніпропетровськуДніпродзержинську. Основні фонди металургійних комбінатів Дніпропетровська і Дніпродзержинська значно зношені. У поєднанні з чорною металургією також розвивається коксохімічна промисловість, "коксохіми" знаходяться біля металургійних комбінатів. Серед підприємств чорної металургії виділяють перш за все

    ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг), що є найбільшим в Україні виробником окатишів;

    ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат";

    ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат";

    ВАТ "Криворіжсталь", гірничо-металургійний комбінат, ;

    ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод" - найбільший в південно-східній частині Європи виробник сталевих труб широкого діаметру

    ВАТ "Дніпровський металургійний завод ім. Комінтерну".

    В Дніпропетровській області добре розвинена машинобудувна галузь, здебільшого важке і метало-містке машинобудування, верстатобудування, приладобудування,автомобілебудування. Підприємства машинобудування працюють як у великих , так й у середніх і малих містах. Головними центрами машинобудування є: Дніпропетровськ - тут зосереджено виробництво металургійного і гірничо-шахтного устаткування, транспортне машинобудування, металоконструкції, космічне машинобудування ("Південмаш"). Кривий Ріг - гірничо-шахтне устаткування; та Бердянськ- електротехнічне і дорожньо-будівельне устаткування.

    Діють в області також підприємтсва хімічної промисловості. З підприємств хімічної промисловості варто виділити найбільший в Європі шинний завод в Дніпропетровську, ВАТ "Дніпроазот" у м. Дніпродзержинськ (синтетичний аміак, мінеральні добрива), Дніпропетровський лакофарбовий завод, Павлоградський хімічний завод (вибухові речовини), лаки фарби (Кривий Ріг) та інші.

    Будівельна промисловість включає виробництво будівельного каменю, залізобетонних конструкцій, цементугіпсу, облицювальних матеріалів.

    Підприємства харчової промисловості розміщені по всій території області. Профілюючими галузями є масло-переробна, м’ясна, молочна, цукрова, борошномельно-круп’яна, хлібопекарська та кондитерська.

    2.1 Будівельна діяльність

    В області щороку вводиться 170-559 тис. квадратних метрів житла загальної площі. Біля половини житлового будівництва будується індивідуальними забудовниками. За 2010рік підприємствами Дніпропетровської області виконано будівельних робіт на загальну суму 3023,5 млн. грн., що на 36% більше аналогічного періоду 2009 року. За останні 3 роки в області виконано будівельних робіт на суму майже 9 млрд. грн. В галузі будівельні роботи виконують 34 діючих підприємства ("Комфортбуд", "Ізобуд", "Граніт" та інші). Зводиться житло й філіями (або афільованими підприємствами) загальнонаціональних забудовників, такими як Київміськбуд. У індивідуальній забудові домінує житлове будівництво. У поєднанні з будівництвом розвиваються суміжні галузі: цементна, виробництво цегли і інших будматеріалів.

    За січень–жовтень 2011р. підприємствами області виконано будівельних робіт власними силами на суму 3435,3 млн.грн., що на 18,3% більше відповідного періоду попереднього року.

    На зростання обсягів будівництва у січні–жовтні п.р. проти відповідного періоду попереднього року найзначніше вплинула діяльність підприємств, що займаються будівництвом будівель і споруд (частка яких у загальному обсязі становить 80,3%). Серед них суттєво наростили обсяги робіт підприємства, що займаються будівництвом водних споруд (зростання обсягів робіт у 2,9 раза), будівництвом магістральних трубопроводів, ліній зв’язку та енергопостачання (у 2,5 раза) і будівництвом доріг, аеродромів та улаштуванням поверхні спортивних споруд (у 2 рази).

    За характером будівництва обсяги робіт розподілились таким чином: з нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння – 71,2% загального обсягу, з капітального і поточного ремонтів – 22,7% та 6,1% відповідно.

    На міста Дніпропетровськ і Кривий Ріг припадає більше 80% виконаних будівельних робіт.

    У січні–вересні 2011р. уведено в експлуатацію житлові будинки загальною площею 122,5 тис.м2, що на 28,9% більше, ніж у відповідному періоді 2010р. Переважну частку житла (80,2% загального обсягу, або 98,2 тис.м2) введено в експлуатацію у міських поселеннях. У порівнянні з січнем–вереснем 2010р. його обсяги зросли на 32,9%, у сільській місцевості – на 14,8%.

    Більше половини житла (56,3% загального обсягу, або 69 тис.м2) введено в експлуатацію в одноквартирних будинках; у будинках із двома та більше квартирами –43,7%, або 53,5 тис.м2 відповідно.

    Обсяги введеного житла за звітний період зросли в 7 містах і 8 районах області, найзначніше – у Софіївському та Межівському районах.

    У січні–вересні 2011р. за рахунок коштів державного бюджету побудовано 2,2 тис.м2 загальної площі житла, що становить 1,8% загальнообласного обсягу.

    Як і у відповідному періоді 2010р., індивідуальними забудовниками введено в експлуатацію 68,9 тис.м2 загальної площі житлових помешкань.

    Найбільше житла (50,1%) збудовано у м.Дніпропетровську, 12,3% – у Дніпропетровському районі, 9,3% – у м.Кривому Розі.

    Серед об’єктів соціальної сфери введено в експлуатацію амбулаторно-поліклінічні заклади на 85 відвідувань за зміну, реабілітаційний центр на 10 місць тощо.

    3. Сільське господарство

    У Дніпропетровській області сприятливі умови для розвитку сільського господарства. Найбільш розвиненою галуззю є рослинництво, яке в основному спеціалізується на виробництві зернових (перш за все пшениці), соняшнику, цукрового бурякакукурудзи. У сільській місцевості та навколо великих міст розвинене приміське господарство. За січень–жовтень 2011р. загальне виробництво продукції сільського господарства порівняно з січнем–жовтнем 2010р. збільшилося на 14%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – на 14,1%, у господарствах населення – на 13,8%.

    З початку жнив господарствами всіх категорій зернові та зернобобові культури (включаючи кукурудзу) скошено та обмолочено на площі 1087,4 тис.га, що складає91,7% до площ, посіяних під урожай 2011р.

    Із зібраної площі одержано 3,4 млн.т зерна (у початково-оприбуткованій вазі), що на 21,9% більше, ніж на відповідну дату 2010р. Збільшення загального обсягу валового збору зерна зумовлено зростанням середньої врожайності зернових культур (на 19,1%).

    Всіма категоріями господарств зібрано найбільший за роки незалежності України врожай кукурудзи на зерно – 1,2 млн.т, при середній урожайності 44,3 ц з га (на відповідну дату у 2010р. було 30,6 ц з га).

    Виробництво цукрових буряків (фабричних) у 3,3 раза перевищує минулорічний показник. Усього отримано 72,3 тис.т солодких коренів при середній урожайності 337 ц з га, що вдвічі більше, ніж торік.

    Аграріями області зібрано рекордний врожай соняшнику – понад 1 млн.т, що майже на 17,5% більше від минулорічного за рахунок підвищення урожайності на 5,7 ц з га.

    Усіма категоріями господарств накопано 559,9 тис.т картоплі, що на 28,8% більше, ніж на відповідну дату 2010р. (середня врожайность зросла з 89 ц до 114 ц з 1 га). Виробництво овочів відкритого ґрунту збільшилось проти минулорічного на 14,1% (склало 540,4 тис.т) за рахунок підвищення урожайності (з 160 ц до 171 ц з 1 га) та прискорених темпів збирання (на 7,1% більше). Господарствами населення одержано 92,8% загального обсягу виробництва картоплі та 89,5% овочів відкритого грунту.

    Загальне виробництво плодоягідної продукції (154,3 тис.т) зросло проти відповідного періоду 2010р. на 28% (за рахунок підвищення врожайності з 1 га площі насаджень у плодоносному віці майже на 25 ц).

    Разом із збиранням урожаю господарства області проводять оранку зябу та інші сільськогосподарські роботи. За станом на 1 листопада п.р. у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) виорано зябу на площі 395,5 тис.га, що на 15% менше, ніж торік, у т.ч. під цукрові буряки (фабричні) та інші культури – 13,7 тис.га (проти 13,5тис.га у минулому році), підготовлено грунту під посів озимих 556,1 тис.га, або на 3,3% більше. Посіяно озимих культур на зерно та зелений корм (включаючи ріпак) на площі528,3 тис.га, що на 6,8% перевищує минулорічний показник.

    За січень–жовтень 2011р. господарствами всіх категорій реалізовано на забій 227,5 тис.т худоби та птиці (у живій вазі), що на 10,3% більше порівняно з відповідним періодом 2010р., вироблено 296,7 тис.т молока (на 1,5% більше) та 919,7 млн.шт. яєць (на 11,8% більше). В аграрних підприємствах відбулося зростання реалізації худоби та птиці на забій на 11,4%, молока – на 0,5% та яєць – на 12,3%. Господарства населення збільшили виробництво м’яса (на 3,4%), молока (на 1,7%) та яєць (на 10,5%). Частка населення в загальному виробництві цих продуктів тваринництва становила відповідно 12%, 81,4% та 24,7%.

    За розрахунками, на 1 листопада 2011р. загальне поголів’я великої рогатої худоби залишилося на рівні минулого року і становило 172,7 тис. голів, у тому числі корів – 82,7 тис. (на 1,9% менше); свиней – 594,9 тис. (на 0,1% більше), овець та кіз – 73,9 тис. (на 6% менше), птиці всіх видів – 19,1 млн. голів (на 2,6% більше).

    Домогосподарствами утримувалось 77,6% загальної чисельності великої рогатої худоби (торік – 78,2%), у т.ч. корів – 81,9% (також 81,9%), свиней – 28% (26,5%), овець та кіз – 78,9% (81%), птиці всіх видів – 29,1% (29,6%).

    Загальний обсяг реалізованої сільськогосподарськими підприємствами власно виробленої продукції за січень–жовтень 2011р. порівняно з відповідним періодом 2010р. збільшився на 5,8%, у т.ч. продукції тваринництва – на 14,2%, продукції рослинництва, навпаки, зменшився на 0,9%.

    Середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямками у січні–жовтні 2011р. порівняно з відповідним періодом 2010р. зросли на 15,4%, у т.ч. на продукцію рослинництва – на 24,1%, на продукцію тваринництва – на 6%.

    На 1 листопада 2011р. в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) та підприємствах, що здійснюють зберігання, переробку зернових культур, було в наявності 1817,9 тис.т зерна (на 27,5% більше проти 1 листопада 2010р.), у т.ч. 853,6 тис.т пшениці (на 6% більше). Безпосередньо в аграрних підприємствах зберігалося989,7 тис.т зерна (на 26,7% більше), у т.ч. 489,2 тис.т пшениці, 275,6 тис.т кукурудзи, 182,1 тис.т ячменю, 2,7 тис.т жита. Зернозберігаючі та зернопереробні підприємства мали в наявності 828,2 тис.т зерна, у т.ч. зернозберігаючі – 689,6 тис.т.

    Запаси насіння соняшнику становили 802,4 тис.т (на 6,5% більше проти 1 листопада 2010р.), з них безпосередньо в аграрних підприємствах (крім малих) – 393,1 тис.т, в підприємствах, що здійснюють його переробку та зберігання – 409,3 тис.т.
      1   2   3
    написать администратору сайта