Главная страница
Навигация по странице:

Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил. Розкрийте еволюцію та структуру теорій регіональної економіки



Скачать 0.76 Mb.
Название Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил. Розкрийте еволюцію та структуру теорій регіональної економіки
Анкор shpori_regionalna.doc
Дата 14.04.2017
Размер 0.76 Mb.
Формат файла doc
Имя файла shpori_regionalna.doc
Тип Закон
#1037
страница 1 из 12
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Перелік екзаменаційних питань


  1. Предмет, об’єкт, мета і завдання курсу «Регіональна економіка».

  2. Закономірності, принципи та фактори розміщення продук­тивних сил.

  3. Розкрийте еволюцію та структуру теорій регіональної економіки.

  4. Дайте характеристику теоріям регіонального розвитку.

  5. Обґрунтуйте, сутність сучасних концепцій розвитку ре­гіонів?

  6. Регіональний економічний простір. Його роль у формуванні соціальної економічних систем.

  7. Суть наукових методів аналізу територіальної організації господарства.

  8. Місце і значення балансового методу у плануванні територіальної організації господарства.

  9. Сутність та зміст економіки перехідного періоду.

  10. Територіальний поділ праці, його суть та зв’язок з формуванням економічних районів.

  11. Економічний район та економічне районування, їх суть та основні показники.

  12. Критерії, принципи та чинники економічного районування та районоформування.

  13. Типи економічних районів та їх цільові функції.

  14. Роль районоформування в територіальній організації регіональних господарських систем.

  15. Сучасні мережі економічних районів та їх склад.

  16. Обґрунтуйте відмінність понять «територія», «регіон».

  17. Основні структурні елементи регіону.

  18. Дайте характеристику системі показників рівня життя населення.

  19. Які особливості адміністративно-територіального устрою України? Назвіть недоліки цього устрою.

  20. Дайте характеристику проблемним регіонам авангардного типу.

  21. Роль економіко-географічного положення підприємств малого і середнього бізнесу у їх прибутковості.

  22. Накресліть модель територіальної структури сільського господарства за І. Тюнененом. Поясніть сутність теорії.

  23. Які з положень веберівської теорії штандарту можуть бути застосовані при вивчені сучасної промисловості?

  24. Для яких випадків організації людської діяльності у прос­торі розроблені кристалерівські моделі центральних місць? Навес­ти сучасні приклади.

  25. У чому полягає зміст теорії розміщення промисловості?

  26. Розкрийте особливості теорії розміщення виробництва А. Льоша.

  27. Проаналізуйте сучасні теорії розміщення виробництва. Назвіть спільні риси, що поєднують класичні роботи з теорії розміщення.

  28. У чому суть теорії територіально-виробничого комплексу?

  29. Державна регіональна політика сучасної України.

  30. Першочергові завдання державної регіональної політики.

  31. Принципи державної регіональної політики.

  32. Механізм державного регулювання розвитку регіонів. Загальнодержавні програми.

  33. Етапи реалізації регіональної політики. Ефективність регіональної політики.

  34. Принципи та методи регіонального управління.

  35. Взаємозв’язок регіонів в економіці України.

  36. Відносини центру і регіонів.

  37. Дайте характеристику функціональному й виконавчим блокам програми підтримки малого підприємництва. Які ці блоки взаємозалежні.

  38. Спеціальні (вільні) економічні зони як напрям регіональ­ного розвитку.

  39. Місцеві бюджети як фінансова основа соціально-еконо­мічного розвитку регіонів.

  40. Регіональна система розселення як об’єкт територіального управління.

  41. Розкрийте суть та структуру ресурсного потенціалу ре­гіону.

  42. Охарактеризуйте методи оцінки природно-ресурсного потенціалу регіону.

  43. Проаналізуйте вплив інноваційного потенціалу на розвиток господарства регіону.

  44. Дайте визначення природно-ресурсного потенціалу та розкрийте його класифікацію.

  45. Дайте визначення бюджетної системи та охарактеризуйте її склад.

  46. Проаналізуйте, які принципи покладені в основу формування бюджетної системи України.

  47. Розкрийте сутність діяльності Держказначейства України.

  48. Структурна трансформація національної та регіональної господарської системи.

  49. Особливості трансформаційних процесів у міжгалузевих комплексах.

  50. Сутність, місце і роль ПЕК в господарському комплексі України.

  51. Паливно-енергетичний баланс і його структура.

  52. Вугільна промисловість України: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.

  53. Нафтова та нафтопереробна промисловість України: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.

  54. Газова промисловість України: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.

  55. Роль енергетики в господарському комплексі України та особливості її розміщення. Проблеми і перспективи розвитку електроенергетики в Україні.

  56. Види металургійних підприємств і особливості їх розміщення.

  57. Розміщення та оцінка сировинної бази чорної металургії.

  58. Розміщення районів та підприємств чорної металургії України.

  59. Сучасні проблеми чорної металургії та основні напрями їх вирішення.

  60. Особливості розвитку, сировинна база та розміщення підприємств кольорової металургії в Україні.

  61. Місце і значення машинобудування України у розвитку і господарства України.

  62. Загальний рівень розвитку машинобудування України та чинники, що його зумовлюють.

  63. Аналіз галузевої структури та розміщення підприємств машинобудування України.

  64. Сучасні проблеми та перспективи розвитку металургійного і машинобудівного комплексів України.

  65. Значення і місце хімічного, лісопромислового та будівель­ного комплексів в економічному розвитку України.

  66. Економічна оцінка сировинних ресурсів хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів України.

  67. Галузева структура лісопромислового комплексу. Умови та чинники розвитку основних галузей.

  68. Галузева структура будівельного комплексу. Умови та чинники розвитку основних галузей.

  69. Територіальна структура хімічного комплексу України.

  70. Територіальна структура лісопромислового комплексу України.

  71. Територіальна структура будівельного комплексу України.

  72. Значення агропромислового комплексу в господарстві України.

  73. Галузева структура та територіальна організація АПК України.

  74. Виробнича і соціальна структура АПК.

  75. Галузева структура та особливості розміщення сільського господарства в Україні.

  76. Сільськогосподарські зони України і їх спеціалізація.

  77. Структура земельних угідь в Україні.

  78. Розміщення галузей рослинництва.

  79. Особливості розміщення основних галузей тваринництва України.

  80. Галузева структура та особливості розміщення підприємств харчової промисловості.

  81. Основні проблеми і перспективи розвитку та розміщення галузей АПК України.

  82. Роль транспорту в системі виробничих зв’язків.

  83. Структура вантажообігу всіх видів транспорту загального користування в Україні. Регіональні особливості транспортної інфраструктури.

  84. Чинники формування та структура соціального комплексу України.

  85. Особливості розвитку та розміщення соціального комплексу.

  86. Основні напрями розвитку соціального комплексу на перспективу.

  87. Сутність регіональної економічної політики та її територіальні особливості.

  88. Економіка регіонів – ланка єдиного народногосподарського комплексу України.

  89. Спеціалізація економічних районів України і їх місце в територіальному поділі праці.

  90. Комплексний соціально-економічний розвиток території в умовах ринкових відносин.

  91. Диференціація економічних районів України за рівним розвитку і продуктивних сил.

  92. Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку економіки регіонів України та шляхи їх вирішення.

  93. Міжнародний поділ праці, його суть і значення у формуванні зовнішніх економічних зв’язків.

  94. Основні форми зовнішніх економічних зв’язків України.

  95. Експортний потенціал України: значення і регіональні особливості структури.

  96. Місце регіонів у формуванні експортного потенціалу України.

  97. Конкурентні переваги та її регіонів у світовій і господарсь­кій системі за природним, виробничим, науково-технічним і рекреаційним потенціалом.

  98. Економічні зв’язки України з країнами СНД: сучасний стан і перспективи розвитку.

  99. Економічні зв’язки України з країнами світу в паливно-енергетичному, металургійному, машинобудівному і агропромис­ловому комплексі.

  100. Сутність поняття «стійкий розвиток».

  101. Обґрунтуйте значення термінів «економічна безпека», «соціальна безпека», «національні інтереси держави».

  102. Розкрийте основне призначення регіональних науково-технологічних парків.

  103. Розкрийте причини виникнення депресивних регіонів та механізми інвестування їх розвитку.

  104. Екологічні проблеми промислового комплексу.

  105. Екологічні проблеми агропромислового комплексу.

  106. Транспорт і раціональне природокористування.

  107. Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля.

  108. Сутність поняття «стійкий розвиток».

  109. Обґрунтуйте значення термінів «економічна безпека», «соціальна безпека», «національні інтереси держави».

  110. Розкрийте основне призначення регіональних науково-технологічних парків.

  111. Міжнародний поділ праці, його суть і значення у формуванні зовнішніх економічних зв’язків.

  112. Основні форми зовнішніх економічних зв’язків України.

  113. Експортний потенціал України: значення і регіональні особливості структури.

  114. Місце регіонів у формуванні експортного потенціалу України.

  115. Конкурентні переваги та її регіонів у світовій і господарській системі за природним, виробничим, науково-технічним і рекреаційним потенціалом.

  116. Економічні зв’язки України з країнами СНД: сучасний стан і перспективи розвитку.

  117. Економічні зв’язки України з країнами світу в паливно-енергетичному, металургійному, машинобудівному і агропромисловому комплексі.

1.Предмет, об’єкт, мета і завдання курсу «Регіональна економіка».

Предметом науки про РПС та економіку районів є виявлення законів, закономірностей та визначення принципів і факторів просторової (територіальної) організації продуктивних сил економічних районів, їх сучасне і перспективне розміщення.

Об'єктом вивчення даної науки виступають усі елементи просторової організації продуктивних сил регіонів — природо- і трудоресурсний потенціал, галузеві і міжгалузеві комплекси, територіальні форми організації продуктивних сил та системи господарювання, соціальна інфраструктура тощо. Таким чином, загалом об'єктом вивчення науки про розміщення продуктивних сил та економіку районів є продуктивні сили в конкретно-регіональному середовищі функціонування.

Головним завданням науки є обґрунтування оптимального розміщення продуктивних сил. Поняття "оптимальності" передбачає одержання якомога більшого ефекту від правильно розміщеного підприємства, від найкращої територіальної організації регіону, країни. На рівні підприємства ефект виражається у прибутку, на рівні країни — у національному доході. Одначе "оптимальність" не означає, що байдуже, яким чином забезпечуватиметься найбільший ефект. Треба співвідносити розмір ефекту з витратами, тобто розрахувати ефективність витрат. Необхідно також враховувати соці та демографічний фактори. Напр, посередницьке підприємство може одержати прибуток, вивозячи гостродефіцитну сировину за кордон, але при цьому буде завдано збитків державі. Можна завдати шкоди через надмірну експлуатацію природних ресурсів, особливо важковідновних або невідновних. Висока концентрація виробництва у регіоні може дати виграш за рахунок інфраструктури, зручних технологічних зв'язків, але завдати значної екологічної шкоди. З іншого боку, уряд, прагнучи одержати найбільший прибуток від заохочення окремих галузей господарства, може зруйнувати або надмірно утискувати чимало інших підприємств або галузей. Так трапляється тоді, коли пріоритет віддається розвитку експортної монокультури, аби залучити валюту до своєї держави.

2. Закономірності, принципи та фактори розміщення продук­тивних сил.

Закономірність - це об'єктивно існуючий суттєвий зв'язок явищ і процесів природи і суспільного життя, що повторюється в часі. Основні закономірності розміщення продуктивних сил:

- Зак відповідності розміщення виробництва характеру й рівню розвитку продуктив­них сил. (Кожному способові виробництва відповідає певний рі­вень розвитку і розміщення продуктивних сил: феодальному — локальне, замкнуте розміщення виробництва і реалізація товарів на місці; капіталістичному — вихід продукції виробництва на всю країну та за її межі.)

- Зактериторіального поділу суспільної праці. На кожній території відповідно до її природних історичних та економічних умов визначаються і розвиваються в процесі розвитку господарства галузі його спеціалізації.

- Зак економії витрат на подолання просторово­го розриву між елементами виробництва. Під впливом цієї закономірності відбувається наближення підприємств до джерел сировини та до районів споживання готової продукції.

- Зак терит концентрації виробництва, його комплексності й агломерації населених пунктів. Ця закономірність відображає об'єктивну тенденцію суспільного ви­робництва і розселення до скупчення їх на обмеженій території

- За глобалізації і регіоналізації розв світового госп та її вплив на розм виробн й формування економ регіонів. Під впливом цієї зак відбуваються значні змі­ни в розміщенні світового господарства, виникають нові промис­лові центри, райони, зосереджуються складні і точні виробництва в найрозвинутіших країнах

На основі пізнання закономірностей розробляються принципи розміщення продуктивних сил – це правила діяльності та управління економікою, основні положення ек політики держави в реалізації законів розміщення.

Принципи розміщення продуктивних сил конкретизують, доповнюють закономірності. До них у першу чергу належать сировина, енергія та споживачі; забезпечення спеціалізації господарства регіонів з метою максимального поділу праці; раці розміщення виробн: наближення трудомістких виробництв до районів і центрів зосе­редження трудових ресурсів; охорона природи і раціональне природокористування; обмеження надмірної концентрації виробництва.

Закономірності і принципи реалізуються на основі врахування факторів, що впливають на розміщення продуктивних сил. Факторами РПС - це уся сукупність умов для найбільш рац вибору місця розташування госп об’єкта, територіально-виробничого комплексу, розміщення підприємств певної галузі.

Фактори: - природні – х-ка родовищ ко­рисних копалин, енергетичних, водних, лісових, земельних ре­сурсів, природно-кліматичних умов;

- екологічні природоохоронні та конструктивні заходи з ме­тою ощадного використ природних ресурсів і забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини;

-технічні - досягнутий і можливий рівень техніки та техно­логії;

-економічні - вартість капіталовкладень, строки будівницт­ва, ефективність виробництва, продуктивність праці, прибутко­вість.

- соціально-демографічні - чисельність населення і його розміщення, кількісна та якісна оцінка трудових ресурсів і забез­печеність ними виробництва у розрізі областей і районів, стан виробничої і соціальної інфраструктури.

3. Розкрийте еволюцію та структуру теорій регіональної економіки.

Циклічно-динамічні теорії розвитку і розміщення

Серед теорій розвитку світової економіки і розміщення виробництва провідні позиції займає теорія циклів ("довгих хвиль") Н.Д. Кондратьєва (1892—1938). Він кількісно обґрунтував, розрахував за часом та інтенсивністю, зобразив графічно наявність трьох великих циклів економічної кон'юнктури . Головна суть теорії циклів — зміна факторів розвитку і розміщення під впливом НТР.

Теорії ресурсних циклів

Суть цих теорій — у дослідженні всіх стадій видобутку природних ресурсів, "їх переробки, використання і знищення відпрацьованої продукції та відходів. Такий підхід дає змогу з'ясувати всі види зв'язків між підприємствами різних галузей, особливості впливу різних факторів розміщення на різних стадіях циклу, комплексні форми організації господарства тощо. Теорію енерговиробничих циклів (ЕВЦ) розробив відомий економіст і географ М.М. Колосовський (1891—1954), ресурсно-експортних циклів — Я.Г. Машбіц, ресурсних циклів добувної промисловості — Б.М. Зімін.

Концепції територіально-виробничих комплексів (TBK) і економічного районування, міжгалузевих комплексів (МГК)

Теорія TBK (а точніше територіально-господарських комплексів — ТГК) обґрунтовує необхідність і вигідність комплексної територіальної організації господарства. За своєю суттю вона близька до теорії "полюсів зростання (з урахуванням реалій радянської планової економіки). її засновником був М.М. Колосовський [24] (ідея "районних комбінатів" — комплексної організації господарства економічних районів). Розвивалась теорія TBK на основі ідеї ресурсних циклів. Економічне районування — виокремлення великих територіально-господарських (виробничих) комплексів як одиниць єдиного економічного простору країни стало основною ідеєю планової економіки СРСР.Концепція міжгалузевих комплексів, яка поширилась в СРСР у 70—80-х роках, ґрунтувалася на протилежному підході — необхідності комплексної організації усіх стадій (у тому числі обслуговуючих галузей) виробництва кінцевої продукції.

4. Дайте характеристику теоріям регіонального розвитку

Виділяють такі основні напрями і теорії регіональної науки: географічний детермінізм;

енвайронменталізм; штандортні теорії розміщення; регіональна наука; теорія ринків збуту;

Географічний детермінізм – форма натуралістичних учень, де провідну роль у розвиткусуспільства й нації відіграють географічне положення і природні ресурси (Монтеск’є, Е. Реклю).

Енвайронменталізм – наукове вчення, яке пояснює міжнародний поділ праці відмінностями у-природному середовищі (А. Сміт, Е. Хентінгтон). Е. Хентінгтон розробив теорію „кліматичних-оптимумів”, згідно з якою найсприятливіші умови для розвитку виробництва мають країни,розташовані в помірному поясі.

Штандортні теорії розміщення (від нім. standort – сприятливе місцезнаходження)виникли у ХІХ ст. і пов’язані з іменами Й. Г. фон Тюнена, В. Лаунхардта, А. Вебера. Серед-особливостей цих теорій виділяють розгляд одного окремо взятого сільськогосподарського чи-промислового підприємства; припущення, що дані за всіма факторами розміщення можна зібрати,узагальнити й отримати точну відповідь про оптимальне місце будівництва підприємства (розмі-щення виробництва).

Так, Й. Тюнен (17831850) уперше обґрунтував наявність об’єктивних закономірностей розмі-щення товарного виробництва, зокрема акцентував увагу на сільськогосподарському виробництві.

Німецький учений В. Лаунхардт також вважав транспортний фактор вирішальним для розміщення промислових підприємств і розробив метод знаходження пункту оптимального розміщення-окремого промислового підприємства стосовно джерел сировини й ринків збуту продукції, який-отримав назву вагового або локаційного трикутника. Учений обґрунтовував правильний вибір місця-для розміщення промислових підприємств мінімізацією транспортних витрат на сировину,допоміжні матеріали й готові вироби.

Основоположником теорії розміщення промисловості є А. Вебер (18681958), який у праці“Теорія штандорта промисловості” (1909) визначив і проаналізував основні фактори, що впливають на розміщення окремо взятого промислового підприємства, та запропонував основний критерій оптимальності розміщення – мінімізацію сумарних витрат виробництва і збуту. А. Вебер розробив першу багатофакторну теорію розміщення промислового підприємства, яка ґрунтувалася на методах

кількісного аналізу (математичне моделювання). На думку вченого, на місцезнаходження підпри-

ємства найбільше впливають такі фактори: транспортні витрати (основний), витрати на робочу силу, агломерації.

Теорія Вебера побудована на основі спрощених припущень, зокрема, в ній розглядається абстрактна ізольована територія, на якій передбачається наявність усіх необхідних ресурсів, ігноруються взаємозв’язки між галузями, зовнішня торгівля, диференціація цін на ресурси тощо.

Саме тому класичні штандортні теорії у 20-ті роки ХХ ст. критикувалися багатьма вченими. У

подальших регіональних концепціях простежується еволюція поглядів на фактори розміщення виробництва.

Регіональна наука – це напрям зарубіжної теорії розміщення продуктивних сил, який виник у першій половині 50-х років ХХ ст. і є синтезом багатьох традиційних наук, точніше – теорій

просторової організації економіки. Термін “регіональна наука” ввів американський економіст Уолтер Айзард, який вважав, що це поняття є ширшим за регіональну економіку. Регіональна наука повинна вивчати простір, регіони (райони), локації (місце розміщення) та їх системи.

Теорія ринків збуту пов’язана із працями таких видатних учених, як Август Льош та Вільгельм Кристаллер [6].

А. Льош (19061945) розробив теорію економічного ландшафту (книга “Просторовий порядок економіки”), у якій теоретичні проблеми розміщення господарства розглядалися загалом, у масштабі всієї країни. Учений розробив першу теорію просторової економічної рівноваги та математично обґрунтував ринкове функціонування системи виробників і споживачів, у якій кожна економічна змінна прив’язана до певної точки простору. Основними елементами рівнянь моделі рівноваги є функція попиту й витрат.

В. Кристаллер (18931969) є засновником (разом із Л. Лаланном) теорії розселення (книга

“Центральні місця в Південній Німеччині”). Учений створив й обґрунтував теорію “центральних місць”, тобто місць (економічних центрів), які забезпечують навколишній простір (зони збуту) товарами та послугами. На думку вченого, зони обслуговування і збуту з часом мають тенденцію оформлюватися у правильні шестикутники (бджолині стільники), а вся заселена територія покри-ається суцільними шестикутниками (так звана кристаллерівська решітка). Саме тому мінімізується середня відстань для збуту продукції або поїздок у центри для покупок й обслуговування.

5. Обґрунтуйте, сутність сучасних концепцій розвитку ре­гіонів
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
написать администратору сайта