Олечка. Еквіваленти грошових коштів
 Скачать 39.66 Kb.
|
|
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Київський національний університет технологій та дизайну Кафедра економіки, обліку і аудиту Р е ф е р а т з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу» на тему: «Еквіваленти грошових коштів» Виконала: Студентка ІІІ-го курсу групи БОА-1-10 Івченко Ольга Науковий керівник: доц. Бунда О. М. Київ 2013 Зміст Вступ 1. Зміст грошових коштів та їх еквівалентів 2. Облік касових операцій Висновок Список використаної літератури Вступ Ринкову економіку неможливо уявити без розвинутої грошової системи з різноманітними механізмами регулювання грошового обігу, грошової маси, валютного регулювання. Для цього необхідні знання сутності й функцій грошей. Ці питання є досить складними, суперечливими і багатогранними. Оскільки підходи до їх вирішення дуже різноманітні, іноді навіть протилежні один одному, як і в класичних працях науковців, так і в дослідженнях сучасників, то є очевидною складність грошей як об'єкта вивчення і теоретичного пізнання. Проблема суті сучасних грошей набула особливої гостроти, бо без глибокого розуміння їх природи не можна ні будувати сучасну грошову систему, ні ефективно регулювати її. А це особливо важливо у період трансформації економічної системи України, становлення національної грошової системи. При переході нашої країни від планової до ринкової економіки роль грошей в нашій країні різко зросла. Якщо раніше дефіцитом були товари і люди шукали можливість витратити свої гроші на що-небудь корисне, то тепер такої проблеми немає - були б гроші. Отже, дефіцитом стали гроші ... Метою роботи є складання єдиного, загального уявлення про грошові кошти, їх походження, ролі в економіці і розглядаються еквіваленти грошових коштів для більш детального пізнання такого поняття як "гроші" . 1. Зміст грошових коштів та їх еквівалентів Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) відображає надходження і витрату грошових коштів та їх еквівалентів за звітний період. Порядок проміжної (квартальної) звітності і подається тільки у річній фінансовій звітності. Суб'єкти малого підприємництва Звіт про рух грошових коштів не складають. Для початку визначимося, що належить до складу грошових коштів та їх еквівалентів. До грошових коштів належать готівкові та безготівкові грошові кошти, а також їх еквіваленти, що відображаються на рахунках: • 30 "Каса"; • 31 "Рахунки в банках"; • 333 "Грошові кошти в дорозі у національній валюті"; • 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті"; • 351 "Еквіваленти грошових коштів". Згідно з П(С)БО 4 еквіваленти грошових коштів — це різновид фінансових інвестицій, що відображаються на рахунку 35 "Короткострокові фінансові інвестиції". Для того щоб вважатися еквівалентом грошових коштів, фінансова інвестиція повинна вільно конвертуватися у гроші. Прикладом еквівалентів грошових коштів можуть бути казначейські векселі, а також депозитні сертифікати з терміном погашення до 3 місяців. Заповнювати форму № 3 можна після того, як складені форма № 1 "Баланс" і форма № 2 "Звіт про фінансові результати". Це пов'язано з тим, що для її складання необхідні деякі показники з перших двох форм звітності. Для великого підприємства складання форми № 3 — непросте завдання, суть якого полягає в тому, що необхідно знайти зміну грошових коштів за рік (показник зі знаком "+" або "-"), потім додати його до решти (або відняти його від решти) грошових коштів на початок року. Якщо звіт складений правильно, то в результаті повинна вийти сума показників рядків 230 і 240 Балансу на кінець року (гр. 4). Трудність складання форми № 3 полягає ще й у тому, що зміну грошових коштів слід розглядати для кожного виду діяльності окремо в різних розділах. У першому розділі відображається зміна грошових коштів у результаті операційної діяльності підприємства. До операційної належить основна діяльність (та, заради якої створювалося підприємство), а також інші види діяльності, які не можна віднести до інвестиційної та фінансової, наприклад: • надходження грошових коштів від покупців (замовників) за реалізовані товари (роботи, послуги) або як передоплата; • перерахування грошових коштів постачальникам (підрядчикам); • виплата заробітної плати; • надходження грошових коштів (або, навпаки, їх перерахування) за майно, що знаходиться в операційній оренді тощо. Перший розділ складається із застосуванням так званого непрямого (або посереднього) методу. Значення його полягає в тому, що із форми № 2 береться показник бухгалтерського прибутку (або збитку) підприємства до оподаткування, потім він коригується на негрошові операції звітного періоду. У результаті треба отримати зміну грошових коштів від операційної діяльності. Другий розділ призначений для визначення зміни грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності. Прикладами інвестиційної діяльності можуть бути операції придбання і реалізації основних засобів та інших необоротних активів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових інвестицій (а саме акцій інших підприємств, довгострокових векселів), отримання відсотків і дивідендів від фінансових інвестицій. У третьому розділі відображається рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності. До фінансової належить та діяльність, яка призводить до зміни власного і позикового капіталу. Наприклад, випуск акцій акціонерним товариством, отримання і погашення кредитів, виплата дивідендів. Для того щоб правильно віднести конкретну операцію до того або іншого виду діяльності, необхідно проаналізувати її економічну суть. Наприклад, продаж акцій, акціонерним товариством — це його фінансова діяльність, а продаж акцій фондовою біржею — це її операційна діяльність. Купівля акцій звичайним підприємством — це інвестиційна діяльність, а купівля акцій інвестиційною компанією є операційною діяльністю таксі-компанії. Не відображаються у звіті про рух грошових коштів: • внутрішній рух грошових коштів. Оскільки надходження грошей з поточного банківського рахунка в касу або з поточного на валютний рахунок не впливає на загальний показник суми грошових коштів, то і відображати такий рух у формі № 3 не треба; • негрошові операції. У пункті 10 П(С)БО 4 визначено, що не треба відображати у формі № 3 отримання активів шляхом фінансової оренди, придбання активів шляхом емісії акцій, а також бартерні операції. Однак, заповнюючи рядки зміни оборотних активів і поточних зобов'язань, доводиться враховувати і залишки на рахунках, що утворилися в результаті бартерних операцій, здійснюваних при операційній діяльності. Для заповнення першого розділу форми № 3 непрямим методом варто запам'ятати одне нескладне правило: зміни показників активів відображаються з протилежним знаком, зміни показників пасивів — з тим же знаком. 2. Облік касових операцій Для приймання, зберігання і витрачання готівки підприємство має касу. Каса підприємства — це приміщення або місце проведення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей та касових документів. Порядок ведення касових операцій визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637. Розмір сум, що можуть зберігатися в касі підприємства обмежується лімітом, який визначається підприємством самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. Підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості про інкасацію. Ліміт каси підприємствами торгівлі, громадського харчування та послуг установлюється на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси. Розрахунок ліміту каси затверджується підписом керівника та головного бухгалтера підприємства. Готівкова виручка понад ліміт повинна здаватись у банк у день надходження готівкової виручки або наступного дня. Якщо підприємство розташоване у наесленому пункті, де немає банків — не рідше один раз на п'ять робочих днів. Документування касових операцій регламентується Наказом Міністерства статистики України від 15.02.1996 року за №51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій". Наказом визначено форми первинних документів з обліку касових операцій та порядок їх ведення. Усі підприємства, залежно від виду діяльності та форми власності, повинні використовувати такі документи для обліку касових операцій: — Форма № КО - 1 "Прибутковий касовий ордер"; — Форма № КО - 2 "Видатковий касовий ордер"; — Форма № КО - 3 "Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів" ; — Форма № КО - 4 "Касова книга". Касир приймає готівку за прибутковими касовими ордерами, які заповнюються бухгалтером і реєструються в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, де їм присвоюються порядкові номери. Виписаний ордер підписується головним бухгалтером і передається касиру, який приймає гроші в касу. Касир перевіряє правильність заповнення ордера та приймає готівку в касу. В момент оприбуткування коштів він реєструє прибутковий касовий ордер в касовій книзі, вказуючи, від кого і за що прийняті гроші, та суму надходження. Особі, що здала гроші, видається квитанція до прибуткового касового ордера з печаткою підприємства, завірена підписами головного бухгалтера та касира. Підставою для оприбуткування коштів, одержаних з банку, є грошовий чек, на основі якого також виписується прибутковий касовий ордер. Видача готівки з каси здійснюється на підставі видаткових касових ордерів, які виписуються бухгалтером і попередньо реєструються у Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів. В додаток до ордера можуть оформлятись інші належно оформлені документи, за якими здійснюється видача готівки: платіжні відомості, розрахунково-платіжні відомості тощо. На загальну суму виплачених за відомостями грошей складається видатковий касовий ордер. Після завершення операцій видачі коштів за відомостями він візується керівником та головним бухгалтером підприємства (або іншими уповноваженими особами). Якщо видача грошових коштів здійснюється на підставі видаткового касового ордера, то особа, яка їх отримує, повинна мати паспорт або документ, що його заміняє і внести реквізити з документа у спеціальний рядок видаткового касового ордера. У момент здійснення операції видачі грошей ордер реєструється у касовій книзі. Гроші за касовими ордерами видаються і оприбутковуються лише в день їх заповнення. Після здійснення операцій і реєстрації ордерів у касовій книзі касир ставить у документах, які додаються до видаткових ордерів, "Оплачено" або робить на них напис вручну, щоб уникнути їх повторного використання. Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів побудований таким чином, щоб за його даними можна було контролювати факти надходження та виплати грошей. Не маючи права заповнювати ордери, касир не зможе не оприбуткувати надходження коштів або здійснити несанкціоновані видачі коштів на непередбачувані потреби. До обов'язків касира входить заповнення касової книги. Касова книга — документ бухгалтерського обліку визначеної форми та графлення, який використовується для обліку наявності та руху готівки в касі підприємства. Кожне підприємство може мати лише одну касову книгу. Аркуші книги нумеруються, шнуруються. Їх кількість завіряється на останній сторінці підписами керівника та головного бухгалтера підприємства круглою печаткою підприємства. Записи в касовій книзі здійснюються кожного дня, у якому відбуваються операції руху готівки. Для записів на один день відводиться один аркуш. Аркуш касової книги заповнюється вручну в двох екземплярах через копіювальний папір. Жодні виправлення та підчистки в касовій книзі не допускаються. У кінці дня, у якому відбувались операції руху готівки, касир виводить залишок коштів в касі. Другий екземпляр аркуша касової книги є відривним і називається звітом касира. Звіт касира служить реєстром аналітичного обліку касових операцій. Після закінчення робочого дня він разом з доданими документами на одержання і видачу грошей передається в бухгалтерію. Передача звіту бухгалтеру здійснюється під розписку в касовій книзі. Після одержання звіту касира бухгалтерія робить перевірку всіх записів, зіставляє їх з журналом реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, первинних документів. Перевіряється також правильність заповнення всіх реквізитів первинних документів, їх сум та підсумків, своєчасність їх занесення до звіту касира, здачі надлишку готівки в банк. Відокремлені підрозділи підприємства ведуть касову книгу лише за умови, що вони здійснюють операції, пов'язані з необхідністю заповнення прибуткових та видаткових касових ордерів (виплати заробітної плати, сум на відрядження та господарські витрати тощо). Якщо підрозділи ведуть лише операції, пов'язані з рухом готівки з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), розрахункових книжок (РК) або книг обліку розрахункових операцій (КОРО), то касова книга ними не ведеться. Касову книгу можна вести в електронному форматі з дотриманням форми, розміру, графлення та порядку заповнення, передбачених до її заповнення у паперовому вигляді. Вона повинна бути надрукована за вимогою контролюючих органів. Готівкова виручка — сума фактично отриманої готівки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, а також позареалізаційні надходження. Позареалізаційними вважаються надходження від іншої операційної, фінансової та інвестиційної діяльності (окрім виручки від реалізації, отриманої від основної операційної діяльності). Готівкова виручка повинна у повній сумі оприбутковуватись у момент надходження її в касу підприємства. Торгівельні підприємства, які працюють з використанням РК та книг КОРО, повинні провести виручку через РРО (РК) та відобразити у книзі КОРО в день її отримання. Виручка не вважається понадлімітною якщо вона проведена через РРО та відображена в книзі КОРО в день її фактичного надходження, здана першого робочого дня (після вихідних і святкових) в касу з оформленням прибуткового та видаткового касового ордера; здана в банк першого робочого для банку та підприємства (після вихідних і святкових) дня, використана підприємством на необхідні господарські потреби. Здача готівки в банк оформляється об'явою на внесок готівкою. Цей документ складається з трьох частин: об'яви, що є підставою для зарахування внесених коштів на рахунок; квитанції, яка підтверджує внесення працівником підприємства коштів на рахунок; ордера, який додається до виписки банку як підстава зарахування коштів на рахунок. Здача виручки інкасатору оформляється супровідною відомістю, яка складається в трьох примірниках. Перший примірник кладуть разом з грішми, другий — вручають інкасатору, третій — залишають в касі підприємства як підставу для видачі коштів. У цьому примірнику супровідної відомості інкасатор робить відмітку про час і кількість отриманих коштів для здачі в банк на рахунок підприємства. Торгівельні підприємства та підприємства громадського харчування повинні мати необхідну кількість розмінної монети, яка видається касирам підприємства під розписку в Книзі обліку прийнятих і виданих касиром грошей (ф. № КО-5). Виплати коштів підприємствами здійснюються як за рахунок коштів, отриманих з банку, так і з отриманої готівкової виручки. Отримання готівки з банку оформляється грошовим чеком. Бланки чеків, зброшуровані в чекові книжки (по 25 або 50 чеків) підприємство купує за поданою заявою в установі банку, в якій обслуговується. Чек заповнюється бухгалтером підприємства, завіряється підписами осіб, підписи яких є на картці із зразками підписів в установі банку, та печаткою підприємства. У чеку вказується, для яких потреб і в яких сумах буде отримана готівка в банку та загальна сума її отримання. Разом з чеком заповнюється корінець до нього. Заповнений чек дається касиру чи працівнику бухгалтерії, що виконує його функції для отримання готівки. Отримана в банку готівка прибуткується на підставі прибуткового касового ордера. Повнота і своєчасність оприбуткування готівки в касу перевіряється головним бухгалтером, про що робиться відмітка у корінці грошового чека. Жодні виправлення в чеку, навіть обумовлені, не допускаються. Видача готівки з каси здійснюється для виплати заробітної плати, для придбання товарів і послуг, для покриття витрат на відрядження, на інші цілі. Видача коштів на заробітну плату здійснюється на підставі платіжних або розрахунково-платіжних відомостей у триденний термін з дня отримання коштів з банку (включаючи день отримання). Терміни виплати підприємством заробітної плати та авансу встановлюються підприємством і подаються у відділення банку. На загальну суму виплаченої працівникам заробітної плати складається видатковий касовий ордер. Якщо частина заробітної плати працівниками не отримана, то вона вважається депонованою і здається в банк. Списання депонованої заробітної плати з каси здійснюється також на підставі видаткового касового ордера. Видача коштів на придбання товарів і послуг та на відрядження здійснюється у день отримання коштів в банку на підставі видаткових касових ордерів або платіжних відомостей. Про їх витрачання підзвітні особи повинні відзвітуватись : — за кошти, отримані для придбання товарів і послуг, — не пізніше наступного дня після їх отримання в банку; — за кошти, отримані для відряджень, — у триденний термін після повернення з відрядження. Невикористаний залишок готівки повертається підзвітною особою в касу з оформленням прибуткового касового ордера та здається в банк на підставі об'яви на внесок готівкою. Не дозволяється використовувати готівку, отриману за цільовим призначенням, для інших потреб. Облік наявності та руху готівкових грошових коштів ведеться на рахунку 30 "Каса". Рахунок 30 "Каса" має такі субрахунки: 301 "Каса в національній валюті"; 302 "Каса в іноземній валюті". За дебетом рахунка 30 "Каса" відображається надходження грошових коштів в касу підприємства, за кредитом — виплата грошових коштів з каси підприємства. На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв'язку, обмін валюти тощо), відкриваються субрахунки: 303 "Операційна каса в національній валюті"; 304 "Операційна каса в іноземній валюті". Інвентаризація каси проводиться з метою контролю наявності готівкових грошових коштів підприємства. При цьому виявляється відповідність залишків коштів та грошових документів із даними за записами касира. При проведенні інвентаризації каси касир складає касовий звіт за поточний день, додає до нього всі документи, які підтверджують оприбуткування та виплату коштів, надає розписку про те, що всі операції відповідним чином відображені в касовій книзі на підставі первинних документів, та надає для перевірки готівкові кошти й інші цінності, що зберігаються в касі. Якщо підприємство користується при проведенні готівкових розрахунків РРО, то інвентаризаційній комісії також подається денний звіт РРО. Висновок Отже, можна зробити висновок, що до грошових коштів належать готівкові та безготівкові грошові кошти, а також їх еквіваленти, що відображаються на таких рахунках, як: "Каса", "Рахунки в банках", "Грошові кошти в дорозі у національній валюті", "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті", "Еквіваленти грошових коштів". Еквіваленти грошових коштів — це різновид фінансових інвестицій, що відображаються на рахунку 35 "Короткострокові фінансові інвестиції". Для того щоб вважатися еквівалентом грошових коштів, фінансова інвестиція повинна вільно конвертуватися у гроші. Прикладом еквівалентів грошових коштів можуть бути казначейські векселі, а також депозитні сертифікати з терміном погашення до 3 місяців. Грошові кошти та їх еквіваленти відіграють дуже важливу роль в формуванні та функціонуванні держави, будь-якої форми бізнесу, навіть на прикладі окремої людини. І кожен із еквівалентів грошей займай щільне місце в економічному середовищі світу. Список використаних джерел 1. Про затвердження типових норм первинних документів з обліку в будівництві: Наказ Держ. ком. буд-ва, архіт. і житлової політики України від 29.12.2009 № 416/299. 2. Бабич В.В., Свідерський Є.І. Бухгалтерський облік на підприємствах малого бізнесу в Україні. — К.: Лібра, 2007. 3. Бутинець Т.А. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. для студ. вузів / Т.А. Бутинець, Л.В. Чижевська, С.Л. Береза. — Житомир: ЖІТІ, 2009. 4. Бутинець Ф.Ф. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс лекцій. Навч. посіб. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця, доц. Н.М. Малю-ги. — Житомир: ЖІТІ, 2008. 5. Організація бухгалтерського обліку: Підруч. для студ. спец. "Облік і аудит" вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — 3-тє вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП "Рута", 2006. 6. Панасюк В.М., Ковальчук Є.К., Бобрівець С.В. Податковий облік: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2010. 7. Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М.Я. Дем'яненка. — К.: ІАЕ, 2008. 8. Вуд Ф. Бухгалтерский учет для предпринимателей. В 4 ч. — М.: Аскери, 2009. 9. Антонов Н.Г., Пессель М.А. Грошове звернення, кредит і банки. – М., 2008. 10. Гроші, кредит, банки. Підручник під ред. О.И. Лаврушина. – М., 2010. 11. Загальна теорія від грошей і кредиту. Під ред. Е.Ф. Жукова. – М., 2008. 12. Фінанси, грошове звернення української й кредит. Підручник під ред. Н.Ф. Самсонова. - М., 2008. 13. Бабич А.М., Павлова Л.Н. Фінанси. Грошове звернення. Кредит. - М., 2009 |