лаб. практ.МШВ с.36 -конец. Лабораторна робота 3 Світлова мікроскопія текстильних волокон
 Скачать 16.3 Mb.
|
Лабораторна робота № 3Світлова мікроскопія текстильних волокон Мета роботи: вивчити будову та властивості натуральних та хімічних волокон та вміти розпізнавати їх за зовнішнім виглядом. Завдання:
Загальні відомості:Вивчення особливостей будови та зовнішнього вигляду текстильних матеріалів проводиться методом світлової мікроскопії із застосуванням мікроскопів різних видів. Для вивчення особливостей будови текстильних волокон застосовується світлова мікроскопія. Для освітлення заздалегідь приготованих препаратів волокон, які вивчаються, застосовується денне світло або штучне освітлення. Світлова мікроскопія – це метод дослідження матеріалів з метою розглядання їх у збільшеному вигляді за допомогою мікроскопів, в яких для освітлення об’єктів використовується денне світло від різноманітних джерел освітлення. При дослідженні будови текстильних волокон найчастіше використовують біологічні мікроскопи, що призначені для вивчення прозорих об’єктів в звичайному проникаючому світлі. Для дослідження текстильних матеріалів методом світлової мікроскопії спочатку готують препарати повздовжнього виду та поперечних зрізів, потім проводять мікроскопічні дослідження, які дозволяють визначити ряд характерних особливостей різних видів волокон та ниток. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИНайбільш зручними для мікроскопії текстильних волокон є мікроскопи типу МБР-1 і «Біолам». Мікроскоп являє собою оптичний пристрій, що дає збільшене зображення предметів. У  стрій мікроскопу «Біолам». На рис. 3.1. представлений мікроскоп «Біолам С11». На основі 1 укріплена коробка 3 з механізмом мікрометричного фокусування. З одного боку коробки знаходиться направляюча, по якій переміщується кронштейн 14 конденсатора 11. Під конденсором розташована апертурна діафрагма 12, відкидна лінза і дзеркало 13. З іншого боку коробки 3 є паз для переміщення направляючої з тубусотримачем 4. Для грубого фокусування мікроскопа служить ручка 2, для тонкого мікрометричного фокусування – диск 16. Жорстко відносно коробки 3 змонтований предметний столик 10. Змінні об'єктиви 9 угвинчені в гнізда револьвера 8. У верхній частині тубусотримача закріплена голівка 5 для револьвера, що має також гніздо для монокулярної насадки 7, що закріплюється гвинтом 6. До мікроскопа додається набір змінних об'єктивів і окулярів, що забезпечують кратність збільшення від 50 до 1350х.На предметний столик кладуть препарат, в якому кілька волокон знаходяться у рідині між двома скляними пластинками – предметною та покривною. Між дзеркалом та столиком знаходяться конденсор 11 для концентрації променів світла з діафрагмою, яка регулює кількість світла. В середині столу знаходиться круглий отвір, скрізь які проходять промені, відбиті дзеркалом. Для приготування препарату необхідно протерти м’якою тканиною або фільтрувальним папером препаратне та покривне скло. Нанести на препаратне скло за допомогою піпетки, або скляної палички, кілька крапель води та покласти на них волокна. Потім обережно накрити волокна покривним склом. Роботу з мікроскопом треба починати з настройки освітлення. Для цього тубусотримач встановлюють таким чином, щоб лінза об’єктиву знаходилась від столика на відстані 1-2см, а дзеркало повинно бути під кутом до джерела світла, щоб відбитий промінь був направлений на лінзу об’єктиву. У такому положенні в окулярі буде видно коло освітленого поля зору. Препарат кладуть на середину предметного столику та встановлюють спочатку на мікроскопі невеличке збільшення волокон, а потім, дивлячись в окуляр, ручкою 2 піднімають тубусотримач до появи у полі зору найбільш різкого зображення волокон. Знайдене місце препарату розміщують в центрі поля зору найбільш різкого зображення волокон та, повертаючи револьвер, встановлюють обєктив з більшим зображенням. Зображення повздовжніх видів та поперечних зрізів волокон студент повинен представити у вигляді таблиць 3.2, 3.3 та 3.4 у своєму зошиті (журналі), а також надати короткий опис зовнішнього вигляду текстильних волокон. |