Практика 2 курс. Міністерство освіти І науки україни іванофранківський національний технічний університет нафти І газу кафедра буріння нафтових І газових свердловин звіт

Скачать 1.24 Mb. Название Міністерство освіти І науки україни іванофранківський національний технічний університет нафти І газу кафедра буріння нафтових І газових свердловин звіт Анкор Практика 2 курс.docx Дата 12.04.2017 Размер 1.24 Mb. Формат файла Имя файла Практика 2 курс.docx Тип Документы #59 страница 3 из 3

1   2   3 5.4.Прилади для дослідження фізичних властивостей бурових розчинів. Густина – це маса одиниці обєму промивальної рідини. .Вона характеризує здатність промивальної рідини здійснювати в сврдловині гідродинамічні і гідростатичні функції.Для вимірювання густини в лабораторних умовах використовують ареометр АГ-ЗПП(рис 5.1). Рис 5.1.Ареомет АГ-3ПП Він складається з : 1-зйомний тягарець; 2-стакан; 3-поплавок; 4-циліндрична частина поплавка; 5-відро футляр; 6-герметизуюча пробка; 7-шкала; 8-герметизуюча кришка; Мірний стакан заповнюють рідиною,призамірюванні прикріплюється до поплавка.На поверхні циліндричної частини поплавка ,герметизованою пробкою нанесені 2 шкали для заміру густини в межах 900-1700 і 1600-2400 . Умовна вязкість – це умовна характеристика гідравлічного опору прокачування промивальної рідини.Під умовною вязкість розуміють тривалість витікання пів літра ретельно перемішаної промивальної рідини через калібровану трубку з внутрішнім діаметром 5мм і довжиною 100мм приладу ПВ-5 (рис 5.2), в який налито 700 мл. У Рис 5.2.Прилад ПВ-5. Для кількісної оцінки реологічних параметрів промивальних рідин використовують різні реологічні моделі. Для визначення реологічних характеристик використовують ротаційні віскозиметри.Тиксотропією називають здатність суспензії утворювати структуру в стані спокою (гель) і втрачати її при перемішуванні. Міцність утворюваної суспензією структури в стані спокою називають статичним напруженням зсуву (СНЗ.). СНЗ – це те напруження, яке необхідно створити, щоб зруйнувати структуру і відновити текучість системи. Промивальна рідина характеризується двома значеннями статичного напруження зсуву: початковим (θ1), яке заміряють через 1 хв. спокою після інтенсивного перемішування, і другим (θ10), яке заміряють після 10 хв. спокою. Перша величина (θ1) характеризує утримувальну здатність промивальної рідини. Рис 5.3.Прилад для заміру СНЗ. Фільтраційні властивості. У промивальній рідині міститься значна кількість вільного дисперсійного середовища, що не зв'язане з дисперсною фазою. Якщо така рідина вступає в контакт з проникною породою, а тиск у свердловині перевищує пластовий, то промивальна рідина намагається проникнути поровими каналами і тріщинами породи. Так як розміри основної маси частинок дисперсної фази близькі до розмірів порових каналів або перевищують їх, то більшість частинок затримується на поверхні проникної породи, і з них формується фільтраційна кірка. Проникність кірки зменшується з ростом її товщини. Із зниженням проникності кірки зменшується швидкість фільтрації вільного дисперсійного середовища в породу. Фільтрація (Ф) вимірюється в см3/30 хв. і характеризує здатність промивальної рідини фільтруватись в стінки свердловини під впливом перепаду тиску з утворенням малопроникної фільтраційної кірки. За величину фільтрації беруть об'єм фільтрату, який відділяється від промивальної рідини протягом 30 хв. при фільтруванні через паперовий фільтр площею 44 см2 (діаметром 75 мм) при визначеному перепаді тиску. Цей параметр називають показником фільтровіддачі Ф30 або водовіддачею, якщо рідина на водній основі. Фільтрація залежить від складу промивальної рідини, дисперсності твердих частинок, перепаду тиску, температури та деяких інших факторів. В статичних умовах фільтрація завжди менша, ніж при русі промивальної рідини. Для заміру фільтрації використовують прилади двох груп. У першій групі величину фільтрації визначають за зменшенням об'єму промивальної рідини, яка знаходиться на фільтрі (ВМ-6, ВГ-1, прилад ГрозНДІ та ін.). Зменшення об'єму дорівнює об'єму фільтрату. У другій групі безпосередньо заміряють об'єм фільтрату (ФП-200, УИВ-2 та ін.). Фільтраційні властивості на приладі ВМ-6 вимірюють в статичних умовах (рис. 5.4) при перепаді тиску 0,1 МПа. Процес фільтрації здійснюється через паперовий фільтр, розміщений на дні спеціального пристосування. 1 – плунжер; 2 – втулка; 3 – напірний циліндр; 4 – голковий клапан; 5 – фільтраційний стакан; 6 – гумовий корок; 7 – підставка; 8 – паперовий фільтр; 9 – отвір для виходу фільтрату. Рис 5.4.Прилад ВМ-6 6.Структура УБР. Управління бурових робіт – основна організаційна форма управління на підприємствах глибокого буріння в Україні. Крім У.б.р. (УБР) зустрічаються інші форми: морське управління бурових робіт (МУБР), управління розвідувального буріння (УРБ), експедиція глибокого розвідувального буріння (ЕГРБ), нафторозвідувальна експедиція глибокого буріння (НРЕГБ) та ін. Організаційна структура і взаємовідносини всередині підприємств і між окремими підрозділами в усіх розглянутих організаційних різновидах бурового підприємства в ці-лому ті самі, що й в УБР. Основні задачі УБР: виконання планів і завдань з буріння нафтових і газових свердловин з метою забезпечення високих темпів росту видобутку нафти і газу; підвищення ефективності виконуваних робіт за рахунок удосконалення технології буріння, підвищення швидкості проходки і продуктивності праці; забезпечення рентабельності роботи підприємств, які входять до його складу; дотримання правил з охорони надр і довкілля в ході проведення робіт. Для оперативного управління основним виробництвом створюється інженерно-технологічна служба (ІТС), яка зобов’язана забезпечити виконання плану-графіка будівництва свердловин у цілому по УБР із дотриманням установленої технології. ІТС складається з центральної (ЦІТС) та районних (РІТС) інженерно-технологічних служб. Число РІТС визначається об’ємами буріння, віддаленістю розбурюваних родовищ один від одного та від бази УБР. ІТС підпорядковується безпосередньо начальнику УБР. Оперативні розпорядження ІТС обов’язкові для усіх виробничих підрозділів УБР. Для забезпечення безперебійної роботи основного виробництва в складі УБР створюється база виробничого обслуговування (БВО). Остання здійснює прокат всього механічного і енергетичного обладнання та бурового інструменту, підтримує їх у робочому стані і забезпечує своєчасне матеріально-технічне, профілактичне і ремонтне обслуговування основного виробництва в планово-попереджувальному і оперативному порядку. БВО підпорядковується безпосередньо начальнику УБР. До складу БВО, як правило, входять: прокатно-ремонтний цех бурового обладнання (ПРЦБО); прокатно-ремонтний цех турбобурів і труб (ПРЦТ і Т); прокатно-ремонтний цех електрообладнання і електропостачання (ПРЦЕ і Е); цех промивних рідин (ЦПР); цех пароводопостачання (ЦПВП); інструментальний майданчик (ІМ). Організаційна структура БВО може видозмінюватися в залежності від об’єктів, територіальної розкиданості та інших умов виконання робіт, що і визначає наявність тих чи інших цехів і підрозділів у її складі. На правах самостійних підрозділів в УБР можуть входити вежо-монтажний цех (ВМЦ), тампонажний цех і цех випробовування, якщо організаційно-технічні та фінансово-економічні умови роблять недоцільним виділення їх у самостійні підприємства. 7. Екскурсія в навчально-дослідницький центр « Загвіздя ». В навчально-дослідницькому центрі Загвіздя, знаходиться бурова установка баштового типу УРАЛМАШ 3Д-76 з такими робочими характеристиками: 1) Навантаження, що допускається на гаку, 3200 (320) кН (тс) 2) Найбільше навантаження від маси колони бурильних труб, 1920 (1920) кН (тс) 3) Умовна глибина буріння, 5000 м 4) Висота бурової вишки ВБ 53 х 320м, 53 м 5) Розрахункова потужність на вхідному валу бурової лебідки ЛБУ-1200, 1200кВт 6) Статична вантажопідйомність вертлюга УВ-320 - 320 т 7) Діаметр талевого каната, 32 мм 8) Оснащення талевої системи: 5 х 6 8.1 Кількість бурових насосів УНБ-600, 2 шт. 8.2 Потужність бурового насоса, 600 кВт 9) Кількість силових агрегатів WOLA 24ANF-71H12A, 7 шт. 10) Кількість електростанцій дизельних, 2 шт. 11) Потужність електростанції дизельної, 200 кВт Рис 3.1.Бурова установка-Уралмаш 3Д-76 УРАЛМАШ 3Д-76 (рис 3.1) працює за принципом роторного буріння. При роторному бурінні потужність від двигунів передається через лебідку до ротора – спеціального обертального механізму , встановленого над устям свердловини в центрі вишки. Ротор обертає бурильну колону і нагвинчене на неї долото.У міру заглиблення свердловини бурильника колона, підвішена до талевої системи , що складається з кронблока, талевого блока, крюка і талевого каната подається в свердловину. Рис 3.2.Стіл ротора Коли ведуча труба ввійде в ротор(рис 3.2) на всю довжину, включають лебідку, піднімають бурильну колону на довжину ведучої труби і підвішують бурильну колону з допомогою елеватора або клинів на столі ротора. 8.Індивідуальне завдання: «Застосування промивальних рідин на вуглеводневій основі». Промивальні рідини на вуглеводневій основі призначені для розкриття нафтоносних пластів, відбору керна, коли необхідно одержати взірці порід, не забруднені фільтратом; для розбурювання глинистих порід, стійкість яких значно знижується при зволоженні, а також хемогенних порід, які легко розчиняються у воді і схильні до втрати стійкості. Промивальні рідини на вуглеводневій основі являють собою складну багатокомпонентну колоїдно-хімічну систему, в якій дисперсійним середовищем є рідкі вуглеводні, а дисперсною фазою - вода і тверді компоненти. Їх можна поділити на два види: практично безводні та інвертні емульсії. З практично безводних найперспективнішими є вапняно-бітумні суспензії (ВБР), в складі яких нафта є дисперсійним середовищем, а дисперсною фазою - високоокислений бітум, обважнювач, невелика кількість мінералізованої води та високоактивний оксид кальцію.Стабільність практично безводних суспензій на вуглеводневій основі значно залежить від вмісту води, тому в процесі буріння слід попереджувати попадання води в такі суспензії. В інвертних емульсіях дисперсійним середовищем є нафтопродукт, а дисперсною фазою - вода. Вода перебуває у вигляді тонкодиспергованих глобул і рівномірно розподілена по всьому об’єму нафтопродукта. Емульсію стабілізують шляхом введення ПАР-емульгатора. Для цього використовують залізні мила окисленого петролатуму, кальцієві мила жирних кислот та інші ПАР.Оскільки в інвертній емульсії міститься, як правило, не більше 30 % об’єму рідких вуглеводнів, то її вартість значно нижча за вартість практично безводних емульсій. Перевагами промивальних рідин на вуглеводневій основі є: забезпечення високої якості розкриття продуктивних пластів, низькі або нульові значення фільтрації; достатньо високі тіксотропні властивості; низька густина в необважненому виді; добра прокачуваність, не зважаючи на порівняно високу в’язкість; нерозчинність гірських порід в їх дисперсійному середовищі; високі протизносні та мастильні властивості; висока стабільність у часі та ін. До вад промивальних рідин на вуглеводневій основі належать: порівняно висока вартість, руйнування гумових деталей обладнання, підвищена пожежонебезпека, великі затрати праці на приготування та обслуговування, складність проведення електрометричних робіт. Висновки На даній ознайомчій практиці , я ознайомився з циклом будівництва глибоких свердловин та техніко-економічними показниками виконання бурових робіт ,обладнанням та інструментом, що застосовується для буріння глибоких свердловин і видобутку нафти і газу ,способами видобутку нафти, газу і конденсату, способами збору та підготовки нафти і газу до транспортування.Також я ознайомився з основними типами гірських порід , що є колекторами нафти і газу, а також з геологічними особливостями ,що виникають при бурінні нафтових і газових свердловин. Я дізнаввся , на які класи поділяються гірські породи , за своїм віком і типом утворення, вивчив класифікацію свердловин за їх призначенням .Екскурсійно відвідав геологічний музей ІФНТУНГ, науково-дослідницький центр «Загвіздя» , і дізнався про особливості бурової вишки УралМАШ-3Д-76 . Також я ознайомився з усіма видами робіт,що складають цикл будівництва свердловини. Список використаної літератури : 1 Коцкулич Я. С. Буріння нафтових і газових свердловин: Підручник / Я. С. Коцкулич, Я. М. Кочкодан. – Коломия: Вік, 1999. – 504 с. 2 Річні звіти бурового підприємства, науково-дослідних організацій. 3 Довідкова література, керівні документи з окремих питань технології спорудження свердловин. 4 http://studopedia.org/2-133648.html 1   2   3