Попередній діагноз Гострий апендицит
 Скачать 47 Kb.
|
|
1 А. Попередній діагноз ― Гострий апендицит (на користь апендициту свідчить симптом ножниць(швидше росте пульс, ніж температура), симптом Кохера-Волковича, незначне напруження м’язів передньої черевної стінки, незначна болючість у ПЗД) Тактика ― ЗАК(при апендициті помірний лекоциттоз),по можливості виконати УЗД (при наповненому сечовому міхурі), ректальне дослідження. - динамічне спостереження під наглядом дитячого хірурга. При наростанні симптомів оперативне втручання ― апендектомія погружний метод після анте- чи ретроградної апендектомії полягає у зануренні перев’язаної кукси відростка кисетним та Z-подібним швами 2 А. - ЗАК, ЗАС, УЗД ОЧП та органів малого тазу, рентгенографія органів малого тазу, ректальне обстеження - госпіталізація до стаціонару і динамічне спостереження за дитиною під наглядом хірурга 3 А. Попередній діагноз ―Гострий апендицит. Тактика ― ЗАК, огляд, пальпація живота, при сумнівах ректальне дослідження. При підтвердженні діагнозу опретивне втручання ― апендектомія погружний метод після анте- чи ретроградної апендектомії полягає у зануренні перев’язаної кукси відростка кисетним та Z-подібним швами 4А. Об’єктивне обстеження, пальпація, ЗАК, ректальне дослідження Оперативне втручання ― апендектомія 5 А. Гострий апендицит. - Виконати ЗАК (лейкоцитоз із зсувом лейкоциторної формули вліво), ректальне дослідження - динамічне спостереження. Виконати через 1 год ЗАК, при наростанні симптомів апендициту і лейкоцитозу показане оперативне втручання ― апендектомія (погружний метод після анте- чи ретроградної апендектомії полягає у зануренні перев’язаної кукси відростка кисетним та Z-подібним швами) 2Б На основі скарг(біль у епігастрії, який перемістився праву половину живота, нудоту, підвищення t° = 37,2 °С, дворазове блювання), даних об’єктивного обстеження(язик вологий, обкладений білим нальотом, права половина живота відстає в акті дихання, палькується щільне утворення, болюче, помірно виражений симптом Щоткіна-Блюмберга) можна поставити попередній діагноз: гострий апендицит. Провести додаткові методи обстеження: ЗАК(можна очікувати помірний лейкоцитоз, зсув вліво, збільшення п/я нейтрофілів); УЗД ( якщо є необхідність, при ускладненнях ГА). Провести наступне лікування: оперативне втручання – апендектомія. Антибіотикотерапія. 3Б Діагноз: перфорація кишечника. Хірургічна тактика: санація, ревізія, знаходимо місце перфорації, резекція з накладанням анастомозу кінець в кінець, профілактика спайкових процесів, дренування, ушивання рани. 4Б Можливий попередній діагноз: гострий перитоніт. Необхідно зробити ЗАК(лейкоцитоз, різкий зсув ф-ли в ліво), контроль біохімічних показників крові, рентген.(множинні патологічні рівні). Лікування перитоніту лише оперативне після відповідної переопераційної підготовки. Передопераційна підготовка – інфузійна протизапальна та стимулююча терапія для корекції метаболічних порушень. Хірургічний доступ – серединна лапаротомія. Суть оперативного втручання полягає у санації черевної порожнини, промиванні черевної порожнини розчинами антисептиків та дренуванні черевної порожнини. При цьому дренажі звичайно встановлюються коло ложа відростка та у порожнину малого тазу (всього 2). Втім, кількість дренажів може бути і більшою залежно від кількості затьоків гною у черевній порожнині. За наявності вираженого парезу кишківника показана назоінтестінальна інтубація кишківника або черезанальне зондування товстої кишки. У післяопераційному періоді призначається комбінація антибіотиків (цефазолін, гентаміцин, метронідазол – до отримання результатів антибіотикограми), а також інфузійна терапія. 5Б Попередній діагноз гостра кишкова непрохідність. Лікування – екстренна лапаротомія з ліквідацією причини непрохідності. 6Б Діагноз: гострий гангренозно-перфоративний апендицит, гнійний перитоніт. Потрібно провести санацію, апендектомія, дренування черевної порожнини, ушивання рани. 7Б Діагноз: закрита травма живота. Потрібно провести діагностичну лапаротомію. Задача 8 Б. Попередній діагноз : Гострий катаральний (простий ) апендицит. Тактика : ЗАК, ректальне дослідження, УЗД ОЧП, оперативне втручання – апендектомія погружним методом, що полягає в зануренні перев’язаної кукси відростка кисетним та Z-подібним швами. Задача 9 Б. Тактика : антибіотикотерапія, механічно щадяча дієта, при потребі інфузійна терапія, обмеження рухової активності. Через 2-3 місяці після стихання запального процесу повторна госпіталізація для видалення відростка. Задача 10 Б. Діагноз : Апендикулярний інфільтрат. Тактика: ЗАК, ЗАС, УЗД ОЧП, ректальне дослідження. Проводять консервативну терапію: строгий ліжковий режим, механічно щадяща повноцінна їжа (щоб не посилювати перистальтику); - антибіотики широкого спектру дії; - подовжена епідуральна анестезія; - фізіотерапія (мікрохвильова терапія, лід на ділянкку інфільтрату); Задача 11 Б. Діагноз : Апендикулярний перитоніт. Тактика : ЗАК, ЗАС,біохімічний аналіз крові, УЗД ОЧП, рентгенографія ОЧП у прямій проекції у вертикальному положенні хворого. Передопераційна підготовка протягом 2 год – інфузійна терапія, протизапальна і стимулююча для корекції метаболічних порушень. Хірургічне втручання : серединна лапаротомія, гнійний випот видаляють електровідсмоктувачем, залишають мікроіригатор у черевній порожнині для введенння антибіотиків, до зашивання рани у черевну порожнину вводять добову дозу антибіотика на 7-10 мл 0,25% р-ну новокаїну. Задача 1 В. Тактика: ЗАК, ЗАС, бактеріологічне дослідження вопорожнень і блювотних мас, УЗД ОЧП. Проводять консервативне лікування : антибіотики широкого спектру дії до отримання результатів антибіотикограми, інфузійна терапія для корекції метаболічних порушень , адсорбенти, ферментні препарати. 8В.Кишкова непрохідність .Подальше обстеження: Пальцьове дослідження прямої кишки.Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини у вертикальному положенні в передньо-задній проекції, антеградне контрастування кишечнику. УЗД органів черевної порожнини . Лікування ранньої непрохідності починають з консервативних заходів, що направлені на відновлення пасажу по кишечнику, які включають: - випорожнення шлунка шляхом постановки постійного - внутрішньовенна стимуляція перистальтики (10 % розчин хлорида натрію 2 мл/год., 0,05 % прозерин 0,1 мл/год.)- сифонна клізма. Відсутність позитивних зрушень або погіршення стану хворого на тлі проведення консервативної терапії протягом 8 - 12 годин диктує показання до операції. .Обов'язковим є призначення доопераційної антибіотикотерапії (цефалоспорини II - III покоління, аміноглікозиди, метронідазол). 9В кишкова непрохідність (механічна).План обстеження:оглядова рентгенографія органів черевної порожнини,Антеградне контрастування кишечника, УЗД органів черевної порожнини , аналізів крові, сечі, біохімічних досліджень крові .Лікування хірургічне : Знеболення – методом вибору повинен бути ендотрахеальний наркоз. Операційний доступ – середньосерединна лапаротомія. Ревізія і огляд внутрішніх органів черевної порожнини Основне завдання оперативного лікування кишкової непрохідності – усунення непрохідності і встановлення життєздатності кишки. Декомпресію тонкої кишки здійснюють з допомогою її назогастральної інтубації, товстої – через пряму кишку. Життєздатність кишки визначають візуально по кольору, перистальтиці і пульсації судин, а також з допомогою доплерографії, ЭМГ, спектроскопі 10 В ??? 1ГДіагноз: мастит новонароджених.Лікування- необхідний звичайний догляд з накладанням сухої пов’язки для попередження травмування. антибіотикотерапія; - розкриття гнійника під наркозом радіарним розрізом - ревізія порожнини гнійника, - дренування гнійника гумовими полосками, які видаляють через добу та накладання пов’язок з гіпертонічнми розчинами, потім – сухі асептичні пов’язки;- фізіотерапія (УВЧ, електрофорез з антибіотиками). 2ГДіагноз:Некротична флегмона новонародженого,Лікування - новокаїнова блокада запального інфільтрату - множинні розрізи (насічки) шкіри до п/шкірної клітковини в шаховому порядку на всьому протязі вогнища - при появі вогнищ некрозу – некротомії, некректомії - антибіотики широкого спектру дії – пасивна і активна імунізація (автовакцина, стафілококовий анатоксин); - вітамінотерапія (гр.В, С); - оксигенотерапія; - УВЧ на область сонячного сплетіння; - раціональне грудне годування. 10Гдіагноз:Параректальна нориця Лікування: спочатку проводиться його лікування та усунення гнійного запалення, призначаються антибіотики, фізіотерапевтичне лікування. Тільки після цього варто приступати до операції по видаленню параректальної свища.Оперативне лікування,види: Розсічення нориці в просвіт прямої кишки,Висічення нориці в просвіт прямої кишки (операція Габріеля); Висічення нориці в просвіт прямої кишки з розкриттям і дренуванням запливів; . Висічення нориці в просвіт прямої кишки з ушиванням сфінктера; Висічення нориці з переміщенням слизової оболонки або слизисто-м'язового клаптя дистального відділу прямої кишки для ліквідації внутрішнього отвору нориці. |