Главная страница
Навигация по странице:

Тести навч посыбник 09. Тестові завдання



Скачать 318 Kb.
Название Тестові завдання
Анкор Тести навч посыбник 09.doc
Дата 27.04.2017
Размер 318 Kb.
Формат файла doc
Имя файла Тести навч посыбник 09.doc
Тип Документы
#4077
страница 1 из 4
  1   2   3   4

Тестові завдання
1. Для діабетичного кетоацидозу характерні наступні прояви, крім:

  1. Пониження утилізації глюкози тканинами

  2. Зростання катаболізму білків

  3. Зменшення ліполізу

  4. Збільшення діурезу

  5. Підвищення осмолярності плазми


2. Розвитку кетоацидозу та кетоацидотичної коми сприяють наступні фактори:

  1. Невиправданого зниження дози інсуліну

  2. Фізичних та психічних травм

  3. Короткочасного зменшення калорійності їжі

  4. Вживання алкоголю

  5. Зловживання простими вуглеводами



3. Які з перечислених механізмів приймають участь у патогенезі діабетичної кетоацидотичної коми?

  1. Активація контрінсулярних гормональних факторів

  2. Глюконеогенез

  3. Глікогеноліз

  4. Гіперосмолярність

  5. Обмеження надходження глюкози до клітин головного мозку


4. Які з перечислених симптомів відрізняють діабетичний кетоацидоз з клінікою «гострого живота» від клінічної картини «гострого живота»?

  1. Наявність ацетонурії

  2. Блювання передує болю

  3. Невизначена локалізація болю

  4. Зникнення болю в результаті інтенсивної терапії діабетичного кетоацидозу

  5. Стрімкий розвиток симптомів


5. Діабетична кома наступає:

  1. Миттєво

  2. Впродовж 1—2 годин

  3. Декількох хвилин

  4. Впродовж 1—2 діб

  5. Впродовж 1—2 тижнів


6. Для діабетичного кетоацидозу характерні наступні прояви, крім:

  1. Пониження утилізації глюкози тканинами

  2. Зростання катаболізму білків

  3. Зменшення ліполізу

  4. Збільшення діурезу

  5. Підвищення осмолярності плазми



7. Які з перечислених заходів по виведенню з діабетичної кетоацидотичної коми повинні бути застосовані на догоспітальному етапі?

  1. Регідратація

  2. Інсулінотерапія.

  3. Попередження ятрогенної гіпоглікемії

  4. Відновлення кислотно-основного стану

  5. Профілактика інфекційних ускладнень


8. В лікуванні діабетичного кетоацидозу застосовують:

  1. Введення інсуліну короткої дії

  2. Введення калійвмістких розчинів з самого початку лікування

  3. Введення трисаміну

  4. Введення 40 % розчину глюкози

  5. Введення 10 % розчину глюкози


9. Епізодичні гіпоглікемії характерні для таких захворювань:

  1. Інсулінома

  2. Феохромоцитома

  3. Синдром Іщенка - Кушинга

  4. Токсичний зоб

  5. Хвороба Аддісона



10. Які з перечислених механізмів беруть участь у патогенезі гіпоглікемічної коми?

  1. Активація симпаттико-адреналової системи

  2. Посилення глюконеогенезу

  3. Посилення глікогенолізу

  4. Вивільнення в кров контрінсулярних гормонів

  5. Дегідратація



11. Які із вказаних симптомів характерні для гіпоглікемії?

  1. Повільний початок

  2. Судоми

  3. Підвищеня сухожилкових рефлексів

  4. Диплодія

  5. Почуття голоду



12. Які з названих заходів необхідно застосувати в випадку гіпоглікемії?

  1. Інсулінотерапія

  2. Внутрішньовенне струменеве введення 40 % розчину глюкози

  3. Внутрішньовенне покраплинне введення лужних розчинів

  4. Внутрішньовенне покраплинне введення ізотонічного розчину натрію хлориду

  5. Внутрішньовенне покраплинне введення гіпотонічного розчину натрію хлориду



13. Які зі вказаних симптомів характерні для гіперосмолярної коми?

  1. Поверхневе, прискорене дихання

  2. Локальна неврологічна симптоматика

  3. Кетоацидоз

  4. Висока гіперглікемія

  5. Поміркована дегідратація



14. У хворого кетоацидоз. Який варіант інсулінотерапії найбільш раціональний?

  1. Введення інсуліну короткої дії 4 - 5 раз на добу

  2. Введення препаратів інсуліну довгої та середньої тривалості 1 раз на добу вранці

  3. Введення препаратів середньої тривалої дії вранці та ввечері

  4. Комбінування препаратів інсуліну довгої тривалості дії з 2 - 3 ін'єкціями інсуліну короткої дії

  5. Введення інсуліну середньої тривалості дії вранці та ввечері разом з коротким інсуліном



15. Які з названих заходів необхідно терміново провести в випадку гіпоглікемії?

  1. Ісулінотерапія

  2. Внутрішньовенне струменеве введення 40 % розчину глюкози

  3. Внутрішньовенне покраплинне введення 5 % розчину глюкози

  4. Внутрішньовенне покраплинне введення 10 % розчину глюкози

  5. Внутрішньовенне покраплинне введення 5 % розчину фруктози



16. Які з перечислених заходів необхідні для виведення з гіпоглікемічної коми?

  1. Внутрішньовенне струменисте введення 40 % глюкози

  2. Внутрішньовенне покраплинне введення 10 % глюкози

  3. Внутрішньовенне покраплинне введення 40 % глюкози

  4. Внутрішньовенне покраплинне введення 5 % глюкози

  5. Внутрішньовенне покраплинне введення 40 % глюкозиз 6 - 8 ОД інсуліну


17. Гіпоглікемія серед ночі:

  1. Заставляє хворого проснутись

  2. Зовсім не відчувається хворим

  3. Спричинює підвищення глюкози вранці

  4. Супроводжується слабкістю в ранці

  5. Супроводжується поліурією в ранці


18. Прояви гіпоглікемії зв'язані з рівнем глікемії:

  1. Так, за глікемії 4 ммоль/л

  2. Так, за глікемії 3 ммоль/л

  3. Не зв'язані

  4. Так, але й з періодом доби

  5. Так, але й з характером фізичної роботи


19. Часті гіпоглікемії:

  1. Є причиною гострих розладів мозкового кровообігу

  2. Не впливають на функцію мозку

  3. Спричиняють енцефалопатію

  4. Причина гострих порушень коронарного кровообігу

  5. Причина гіпертонічних кризів


20. Гіпоглікемії найчастіше бувають в такий час:

  1. 8 - 12 год.

  2. 12 - 18 год.

  3. 18 - 24 год.

  4. 0 - 6 год.

  5. 16 - 18 год.


21. Кількість епізодів гіпоглікемії на день залежить від:

  1. Кількості ін'єкцій інсуліну

  2. Від загальної добової дози інсуліну

  3. Від стабільності глікемічного контролю (рівень глікозильованого гемоглобіну)

  4. Від рівню глюкози натще серце

  5. Від рівню глюкози перед сном


22. Біль у животі за кетоацидозу зумовлений:

  1. Посиленням перистальтики тонкої кишки

  2. Послабленням перистальтики товстої кишки

  3. Порушеннями екскреторної функції підшлункової залози

  4. Розширенням шлунку

  5. Парезом клубової кишки


23. Ацетон у сечі за діабетичного кетоацидозу може не визначатись:

  1. В людей похилого віку

  2. При ушкодженні печінки

  3. При ушкодженні нирок

  4. При лабільному перебігу цукрового діабету

  5. За діабетичного псевдоперитоніту


24. Дихання за Кусмаулем може свідчити про такі коматозні стани:

  1. Кетоацидотичиа кома

  2. Гіперосмолярна кома

  3. Лактацидемічна кома

  4. Гіпоглікемічна кома

  5. Алкогольна кома



25. В яких випадках протипоказане введення хлориду калію за кетоацидотичної коми?

  1. При передозуванні інсуліну

  2. При рівні глюкози в крові менше 4,5 ммоль/л

  3. За діурезу понад 60 мл/год

  4. За анурії

  5. За діурезу менше 50 мл/год


26. Розвитку гіперосмолярної коми сприяють:

  1. Хронічне передозування інсуліну

  2. Первинна сульфаніламідна резистентність

  3. Вторинна сульфаніламідна резистентність

  4. Дегідратація

  5. Декомпенсація діабету



27. Які зі вказаних медикаментів можуть сприяти розвитку гіперосмолярної коми за цукрового діабету?

  1. Натрію саліцилат

  2. Ацетилсаліцилова кислота

  3. Ібупрофен

  4. Преднізолон

  5. Агапурин



28. Які зі наступних маніпуляцій можуть спричинити розвиток гіперосмолярної коми?

  1. Перитонеальний діаліз

  2. Гемодіаліз

  3. Лікувальний пневмоторакс

  4. Підводний душ, масаж

  5. Субаквальні ванни


29. До лабораторних показників, що характеризують гіперосмолярну кому належать:

  1. Гіперглікемія

  2. Гіперкетонурія

  3. Гіперкаліємія

  4. Ацидоз

  5. Гіпернатрійурія


30. Серед основних діагностичних критеріїв гіперосмолярної коми є:

  1. Різкий запах ацетону в видихованому повітрі

  2. Наявність кетозу

  3. Значна гіперглікемія

  4. Зростання осмолярної плазми

  5. Наявність неврологічної симптоматики


31. Хворого, після лікування діабетичного кетоацидозу, турбує слабкість, порушення ритму серця. Для лікування кетоацидозу застосовували введення інсуліну, гідрокарбонату Nа. Глюкоза крові 4,5 ммоль/л, калій плазми 2,9 ммоль/л, натрій плазми 148 ммоль/л. Найбільш вірогідна причина:

  1. Звичайний перебіг захворювання

  2. Наслідок введення інсуліну

  3. Гіпоглікемія

  4. Гіпокаліємія

  5. Інфекційне захворювання


32. Хворий С., 62 років. Страждає цукровим діабетом 12 років. Лікується пероральними цукрознижуючими засобами. Дотримується дієти. Цукровий діабет весь час був у стані декомпенсації. В останні 5 днів з'явились приступи болю у ділянці серця з іррадіацією в обидві руки, які повторювались кожен день і з великими труднощами знімались нітрогліцерином. Останній приступ був знятий за допомогою дроперідола та фентаніла. Разом з приступами болю з'явились спрага, сухість у роті, поліурія. При обстеженні: стан важкий, шкіра бліда, язик сухий, кількість серцевих скорочень 102 уд. на 1 хв., пульс недостатнього напруження та наповнення. Артеріальний тиск 80/50 мм рт. ст. ЧД 26 за 1 хв. В нижніх ділянках легень дрібнобулькові вологі хрипи. У крові: Л. 11,5-109/л, ШОЕ 35 мм/год., цукор — 15 ммоль/л. ЕКГ: куполовидне підняття сегменту S - Т у IIІ, V1 – V3 відведеннях, шлуночкові екстрасистоли. Цукор у сечі— 40 г/л, ацетон ++. Які з перелічених діагнозів відпові­дають вказаній клінічній картині?

  1. Цукровий діабет 2 (інсулінонезалежний тип), середньої важкості в стані декомпенсації

  2. Цукровий діабет 2 (інсулінонезалежний тип), важка форма у стані декомпенсації.

  3. Ішемічна хвороба серця. Спонтанна стенокардія

  4. ІХС: гострий інфаркт міокарда в ділянці задньої стінки лівого шлуночка та перетинки. Кардіогенний шок II ступеня. Набряк легенів

  5. Діабетична гіперглікемічна, кетоацидотична кома


33. Хворий Ж., страждає на 1 тип ЦД (інсулінозалежний) у важкій формі. Цукровий діабет компенсований. Хворий взяв участь у грі в теніс. Через 30 хвилин після початку гри втратив свідомість. Об'єктивно: свідомість відсутня. Шкіра волога, тонус м'язів кінцівок підвищений. Язик вологий. Пульс 80 на хвилину, ритмічний. АТ 110/70 мм рт. ст. Тони серця звичайної звучності. Дихання 28 за 1 хв., рівне, ритмічне. Менінгеальні симптоми відсутні. Прикуса язика та позасвідомого сечовиділення немає. Попередній діагноз?

  1. Діабетична кетоацидотична кома

  2. Гіпоглікемічна кома

  3. Діабетична гіперосмолярна кома

  4. Лактацидемічна кома

  5. Стан не пов'язаний з діабетом


34. Хворий 3., 45 років. Хворіє цукровим діабетом 4 роки. Отримує 3 таблетки манінілу (5 мг) на день. Два дні тому після вживання неякісної їжі з'явилась блювота, часті, рідкі випорожнення по 10—12 раз на добу, У зв'язку з відсутністю апетиту манініл відмінив. Після цього стан хворого погіршився, посилилась спрага, з'явилась сонливість, судоми м'язів кінцівок. Знепритомнів. Госпіталізований. Об'єктивно: свідомість відсутня, шкіра суха. Тонус очних яблук знижений, дихання поверхове, прискорене. Пульс 126 на хвилину, малий, АТ 80/40 мм рт. ст. Тони серця низької звучності. Дихання везикулярне, послаблене. Язик сухий. Живіт м'який. Край печінки виступає з-під реберної дуги на 4 см. Глюкоза крові 49 ммоль/л, сечі 70 г/л. Реакція сечі на ацетоні негативна. Визначте характер коми у хворого:

  1. Лактацидемічиа кома

  2. Кетоацидемічна кома

  3. Гіперосмолярна кома

  4. Церебральна кома

  5. Стан не пов'язаний з діабетом


35. Ендокринолога запросили на консультацію в кардіологічне відділення до хворої (45 років, цукровий діабет з нестабільною стенокардією). Хвора скаржиться на біль в серці частіше вночі, при цьому спостерігається значна пітливість, підвищений АТ, тахікардія. Біль нітрогліцерином не знімається. АТ корегується з труднощами. На цукровий діабет хворіє 15 років. В останній рік у зв'язку з неефективністю лікування пероральними цукрознижуючими препаратами призначена інсулінотерапія. Добова доза інсуліну - 120 ОД. При огляді: шкіра підвищеної вологості, тахікардія, межі серця зміщені вліво на 1,0 см, тони приглушені, ритм правильний, ЧСС 98 на 1 хв. Глікемія 9,6 ммоль/л натще серце, аглюкозурія. Діурез за добу 1,5 л. Ніктурія відсутня. Діагноз?

  1. Цукровий діабет 1 тип (інсулінозалежний), важка форма в стані компенсації. Інсулінорезистентність II ст. ІХС, нестабільна стенокардія, атеросклеротичний кардіосклероз. ХНК І ст

  2. Цукровий діабе 1тип (інсулінозалежний), важка форма в стані компенсації.

  3. Інсулінорезистентність II ст. Клімактеричний невроз

  4. Цукровий діабет 1 тип (інсулінозалежний), важка форма в стані декомпенсації. Синдром хронічного передозування інсуліну з нічними гіпоглікеміями. ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз, ХНК О

  5. Цукровий діабет 1 тип (інсулінозалежний), важка форма в стані компенсації. Інсулінорезистентність. Автономна діабетична нейропатія


36. Хвора Е., 12 років, хворіє цукровим діабетом 3 роки. Отримує 18 ОД інсуліну протягом доби. Після перенесеної два тижні тому пневмонії стан погіршився. Посилилась спрага, з'явився біль у животі, нудота, блювання, сонливість. Увечері втратила свідомість. Госпіталізована. Запах ацетону з роту. Пульс 120 на хвилину, малий, АТ 80/45 мм рт. ст. Свідомість відсутня, шкіра суха. Дихання шумне. Язик сухий. Нижній край печінки на 3 см нижче від дуги ребер. На пальпацію живота хвора не реагує. Реакція на ацетон різко позитивна, глюкоза крові - 28 ммоль/л. Попередній діагноз:

  1. Діабетична кетоацидотична кома

  2. Гіперосмолярна кома

  3. Лактацидемічна кома

  4. Стан хворої не пов'язаний з діабетом

  5. Діабетичний кетоацидоз


37. Хворий Я., 68 років, звернувся до лікаря зі скаргою на велику втрату ваги, спрагу, сухість у роті, слабкість. При обстеженні в аналізі крові виявлено підвищення глюкози крові натще серце до 9 ммоль/л, у сечі глюкоза 2 г/л. Хворий був направлений в ендокринологічний стаціонар. Там у нього з'явилась іктеричність шкіри, склер. Жовчевий міхур збільшений. Над аортою вислуховується систолічний шум. Інші фізикальні дані без змін. Аналіз крові: ер. 3,5-10І2/л, Нв 108 г/л, 5-109/л. ШОЕ 48 мм/год., білірубін загальний — 38,7 мкм/л, непрямий 8,4 мкм/л, прямий 30,3 мкм/л, АсАТ 0,81 мм/л, АлАТ 0,4 мм/л. Дані копрограми: стеаторея, креаторея, ахолічний кал. Виявлений карбоангідратний антиген. Попередній діагноз?

  1. Цукровий діабет вперше виявлений. Діабетична гепатопатія

  2. Рак підшлункової залози. Вторинний цукровий діабет

  3. Псевдотуморозна форма хронічного панкреатиту. Вторинний цукровий діабет

  4. Жовчно-кам'яна хвороба. Вперше виявлений цукровий діабет

  5. Жоден з цих діагнозів


38. Чоловік, 23 років, страждає на 1 тип цукрового діабету. Під час вечірки у друзів не вводив інсулін. На другий день почали турбувати нудота, блювота, здуття живота, кволість. Викликана бригада швидкої допомоги. Хворий повідомив, що страждає на цукровий діабет. Лікарем швидкої допомоги прийнято рішення госпіталізувати хворого до чергового хірургічного відділення з діагнозом «Гострий панкреатит». Який можливий діагноз у хворого?

  1. Гострий панкреатит

  2. Загострення хронічного гастриту

  3. Гострий холецистопанкреатит

  4. Діабетичний псевдоперитоніт

  5. Кишкова коліка



39. Яий зі вказаних обстежень Ви зробите в першу чергу при підозрі на діабетичний псевдоперитоніт?

  1. Визначення глікемії

  2. Визначення глюкозурії

  3. Визначення кетонурії

  4. Визначення активності альфа-амілази

  5. Визначення наявності лейкоцитозу


40. В приймальне відділення лікарні поступив хворий з діагнозом: «Цукровий діабет 1 тип (інсулінозалежний), важкої форми, декомпенсований. Діабетична передкома». При огляді у хворого педикульоз. Ваші дії?

  1. Відправити хворого до міської дезстанції

  2. Відправити хворого до дезпункту лікарні

  3. Відправити до ендокринологічного відділення і почати лікування передкоми

  4. Ізолювати в приймальному відділенні й зкомпенсувати діабет

  5. Провести повну санітарну обробку в приймальному відділенні, а потім відправити в відділення для компенсації діабету


41. Хворий 53 років, хворіє на 1 тип ЦД, лікується в стаціонарі. Кілька днів підряд спостерігались гіпоглікемічні стани. На фоні відносного здоров'я наступила декомпенсація цукрового діабету, кетонурія. Турбує біль за грудиною, котра посилюються за незначного фізичного навантаження. З чим може бути пов'язане погіршення стану хворого?

  1. Наслідок транзиторних гіпоглікемій

  2. Передозування препаратів інсуліну

  3. Порушенням дієти

  4. Гострим інфарктом міокарда

  5. Неадекватними фізичними навантаженнями


42. Хлопчик 9 років, хворий на ЦД з 2-річного віку. Лікується інсуліном середньої тривалості дії (24 ОД вранці та 8 ОД на ніч). Вчителька в школі почала скаржитись батькам на погану поведінку дитини на уроках періодично кривляється, не відповідає на звернення вчителя, пише вкрай погано. Після обіду стає зовсім іншим, веде себе пристойно. З чим може бути пов'язана неадекватність поведінки дитини?

  1. З перевтомою

  2. З недосипанням

  3. Небажанням вчитися

  4. Психофізіологічними особливостями віку

  5. Гіпоглікемією


43. Хворому на 1 тип ЦД в стані компенсації, в зв'язку з порушенням серцевого ритму, призначено анаприлін у дозі 60 мг на добу. З третього дня прийому анаприліну у хворого почалися періодичні тремтіння рук, пітливість, головокружіння. З чим може бути пов'язаний даний стан пацієнта?

  1. Ідосинкразією до анаприліну

  2. Алергією до анаприліну

  3. Гіпоглікемія

  4. Нейровегетативними реакціями на анаприлін

  5. Контрадренергічними впливами анаприліну


44. Хвора 3. на 2 тип ЦД, яка лікується «Діабетоном МР», захворіла на пневмонію. В терапевтичному відділенні з метою посилення репаративних процесів додатково призначили 16 ОД інсуліну перед обідом, для лікування пневмонії використовувався гросептол — 480 мг на добу. Через тиждень лікування у хворої з'явились відхилення в поведінці. Близько 21 год. вона замикалась в собі, інколи плакала, інколи голосно сміялась. При обстеженні в контакт не вступає, погляд неосмислений, значна пітливість, тахікардія, підйом АТ до 220/120 мм рт. ст. З чим може бути пов'язано стан хворої?

  1. З кризою в перебігу пневмонії

  2. Гіпоглікеміями

  3. Непереносимістю гросептолу

  4. Алергією до інсуліну

  5. Характерологічними особливостями хворої


45. Хвора Я., 74 років, в минулому актриса драматичного театру, хворіє на 1 тип ЦД, котрий лікує комбінацією інсулінів: інсулін короткої дії 20 ОД, інсулін середньої тривалості дії - 24 ОД, інсулін тривалої дії — 36 ОД, які вводить вранці в одній ін'єкції. Перед обідом щодня хвору охоплюють немотивований страх, інколи необгрунтована веселість, безпричинний сміх. Після обіду стан хворої нормалізується. З чим може бути пов'язана неадекватність в поведінці хворої?

  1. Атеросклеротичною ейфорією

  2. Характерологічними особливостями

  3. Діабетичною енцефалопатією

  4. Гіпоглікеміями

  5. Хронічною судинною мозковою недостатністю


46. Хворий В., 43 років, хворіє на 1 тип ЦД 4 роки, лікується інсуліном (хумулін Н 46 ОД вранці й 28 ОД ввечері). Основна скарга хворого - імпотенція. При опитуванні вияснено, що у хворого дуже поганий сон, сновидіння з жахами, значна пітливість вночі аж до того, що двічі на ніч змушений міняти постільну білизну, просипається з відчуттям невиспаності, головним болем. Чим спричинюються страждання хворого?

  1. Спонтанним гіпергідрозом.

  2. Гіпоглікеміями

  3. Психологічною депресією внаслідок імпотенції

  4. Синдромом хронічної втоми

  5. Клімактеричним синдромом



47. На консультацію ендокринолога скеровано хлопчика 6 років з діагнозом: «Цукровий діабет, стан декомпенсації, кетонурія». З анамнезу вияснено, що дитину періодично турбує блювота, котра супроводжується неприємним запахом з рота, значною спрагою, схудінням. Блювота перестає сама по собі, як і починається. Під час останнього приступу блювоти в сечі виявлені кетонові тіла, що й стало підставою для згаданого діагнозу. Який діагноз відповідає стану дитини?

  1. Цукровий діабет

  2. Синдром спонтанних блювот

  3. Ідіопатична кетонурія

  4. Кетонемічна блювота

  5. Синдром спонтанної кетонурії



48. Яке лікування проводиться дітям під час кетонемічної блювоти?

  1. Промивання шлунку та кишечника розчином соди

  2. Содові мікроклізми

  3. Регідрон

  4. Виключення з харчування легкозасвоюваних вуглеводів

  5. Виключення з харчування жирів



49. Який режим харчування найдоцільніше призначити дитині із ацетонемічною блювотою?

  1. Фізіологічне харчування з виключенням легкозасвоюваних вуглеводів

  2. Фізіологічне харчування з обмеженням вуглеводів

  3. Фізіологічне харчування з обмеженням жирів

  4. Дієта, збагачена поліненасиченими оліями

  5. Дієта, збагачена продуктами моря


50. До відділення позагенітальної патології пологового будинку терміново поступила вагітна хвора на ЦД в стані передкоми з терміном вагітності 28 тижнів. В приймальному відділенні проведена сонографія. Виявлено значні вади розвитку плоду й прийнято рішення провести кесаревий розтин за медичними показами. Яку тактику найдоцільніше обрати в даному випадку?

  1. Негайно провести кесаревий розтин

  2. Спочатку компенсувати цукровий діабет, а потім провести хірургічне втручання

  3. Провести інтенсивну дегідратацію організму й оперувати

  4. Проводити хірургічне втручання й водночас компенсувати цукровий діабет

  5. Інтенсивно наситити буферними розчинами й оперувати


51. Вагітній хворій на цукровий діабет виконано кесаревий розтин в стані декомпенсації ЦД з кетонурією. Післяопераційний період протікає дуже важко. Стан хворої прогресивно погіршується, зростає глікемія. На момент обстеження глікемія дорівнювала 55 ммоль/л, анурія. При огляді: хвора реагує на питання, значна дегідратація, шкіра суха, дихання поверхневе, часте, тахікардія. АТ 80/60 мм рт. ст. Який можливий попередній діагноз?

  1. Діабетична кома

  2. Гіперосмолярна кома

  3. Гостра ниркова недостатність

  4. Гіпоглікемічний шок

  5. Молочнокисла кома


52. У хворої, в стані діабетичної коми. під час реанімації з'явились патологічні мозкові знаки: перекошеність лиця, «парусіння» однієї щоки, симптом Бабінського. Реанімація проводиться за режимом великих доз, за 4 години глюкоза в крові зменшилась з 28 ммоль/л до 11,0 ммоль/л. Чим може бути зумовлена поява патологічних мозкових ознак?

  1. Реакція на введення інсуліну

  2. Набряком мозку

  3. Недостатньою дегідратаційною терапією

  4. Надмірною дегідратаційною терапією

  5. Гіпокаліємією


53. До приймального відділення госпіталізовано хворого з діагнозом «Діабетична кома». При огляді: хворий худий, тургор шкіри зменшений, дихання звичайне, пульс 76 на хвилину, АТ 140/90 мм рт. ст. Хворий часто блює. Блювотні маси з різким алкогольним запахом. Глікемія 7,0 ммоль/л, аглюкозурія, кетонурія - 2 од. Попередній діагноз?

  1. Діабетична кома

  2. Кетонемічна блювота

  3. Алкогольний кетоацидоз

  4. Діабетичний псевдоперитоніт

  5. Жоден зі вказаних діагнозів


54. До хірургічного відділення госпіталізована хвора 46 років з діагнозом «Загострення хронічного холециститу». З анамнезу відомо, що хвора страждає на 2 тип цукрового діабету. Лікується «Діабетоном МР». Дієти не дотримується. Огрядна. Глікемія, як правило, в межах 15 - 17 ммоль/л. Останній тиждень «Діабетон МР» не приймала й значно порушувала дієту. При огляді: контактна, злегка загальмована, дихання прискорене, шумне, різкий запах ацетону в повітрі. Пульс 142 на хвилину. З метою підготовки до операції хворій призначено: 10 % розчин глюкози, 500,0 мл, 0,9 % розчину натрію хлориду 500,0 (внутрішньовенно крапельно). Інсулін 32 ОД. Як Ви вважаєте, чи потребує дана терапія коректив?

  1. Ні, не потребує

  2. Так, потребує, потрібно добавити буферні розчини

  3. Так, потребує, добавити 2,4 % розчин натрію гідрокарбонату

  4. Хвора потребує інтенсивної терапії, оскільки в неї діабетичний кетоацидоз

  5. Збільшити дозу інсуліну й готувати до хірургічного втручання


55. Хвора С., 32 років, доставлена без свідомості у реанімаційне відділення. У хворої виявлена картка хворого на цукровий діабет. Дихання шумне, типу Кусмауля, запах ацетону з роту, шкіра суха, тургор знижений, риси лиця загострені, периостальні рефлекси відсутні, тонус очних яблук знижений. В крові вміст молочної кислоти 1,2 ммоль/л (норма 0,62 - 1,3ммоль/л), глікемія 29 ммоль/л. Яку кому можна запідозрити?

  1. Мозкова

  2. Гіперосмолярна

  3. Гіпохлоремічна

  4. Кетоацидотична

  5. Лактацидемічна


56. Хвора Т., 26 років, перебуває в реанімаційному відділенні з кетоацидотичною комою. Свідомість затьмарена, тонус очних яблук знижений, АТ – 90/60, пульс – 130 уд/хв. В глікемія 35 ммоль/л, рН – 7,1. Вміст кетонових тіл 18 мг%. Яка Ваша тактика?

  1. Введення 500 мл 5% р-ну глюкози

  2. Введення 4% гідрокарбонату натрію 2,5 мл/кг

  3. Введення 10 - 20 ОД інсуліну струйно, а потім крапельно протягом 1 год у розрахунку 0,05 - 0,1ОД/кг/год до ліквідації кетоацидозу

  4. Введення 40 - 60 ОД інсуліну щогодини

  5. Введення 500 мл 0,9% натрію хлориду


57. Хворий М., 36 років, знайдений на вулиці без свідомості. У хворого виявлена картка хворого на цукровий діабет. Запах алкоголю з рота. Шкіра волога, тепла, АТ – 145/90 мм рт ст, судомні посіпування м'язів. Дихання поверхневе, тонус очних яблок збережений, зіниці розширені, гіперрефлексія. Яка ваша тактика?

  1. Введення інсуліну 20 ОД підшкірно

  2. Введення інсуліну 20 ОД внутрішньовенно

  3. Введення 500 мл 5% р-ну глюкози внутрішньовенно

  4. Введення 500 мл 0,9% натрію хлориду внутрішньовенно

  5. Введення в/венно 40 – 80 - 100 мл 40% р-ну глюкози


58. Хворий Б., 18 років, знаходиться у аптеці, скаржиться на посилене потіння тремтіння рук, заніміння кінчика язика, серцебиття. Відомо, що хворіє на цукровий діабет 1-го типу. Свідомість потьмарена, дезорієнтований в просторі і часі, агресивний, відмовляється від солодкої їжі. Об'єктивно: різко підвищені сухожилкові і периостальні рефлекси, позитивний симптом Бабінського, шкіра волога, тепла. Рівень глікемії на глюкометрі 2,3 ммоль/л. Запаху ацетону з роту немає. Яка Ваша тактика?

  1. Введення інсуліну 20 ОД підшкірно

  2. 20 - 40 мл 40% глюкози внутрішньовенно (не більше 80 мл)

  3. Введення інсуліну 20 ОД внутрішньовенно

  4. Введення 500 мл 0,9% натрію хлориду внутрішньовенно

  5. Введення 500 мл 5% р-ну глюкози внутрішньовенно


59. Хвора Т., 66 років, скаржиться на біль в животі, нудоту, блювоту, біль в м’язах. Об'єктивно: різко виражені симптоми дегідратації, дихання Куссмауля, АТ 90/50 мм рт ст, анурія, температура 35,9 Со, глікемія – 12, 9 ммоль/л, ацетонурія відсутня. рН крові 6,8, вміст молочної кислоти 1, 7 ммоль/л (норма 0, 62 - 1, 3ммоль/л). Ваш діагноз?

  1. Уремічна кома

  2. Кетоацидотична кома

  3. Мозкова кома

  4. Гіперлактацидемічна кома

  5. Гіперосмолярна кома


60. Хвора М., 57 років, скаржиться на нудоту блювоту, біль у м’язах. Об'єктивно: різко виражені симптоми дегідратації, дихання Кусмауля. АТ 90/50 мм рт ст, анурія, температура 35,9 С0 , глікемія – 12,9 ммоль/л, ацетонурія відсутня. рН крові 6,8, вміст молочної кислоти 1, 7 ммоль/л (норма 0, 62 - 1, 3ммоль/л). Діагностовано гіперлактацидемічну кому. Які терапевтичні заходи слід застосувати в першу чергу?

  1. Введення 20 - 25 ОД інсуліну короткої дії внутрішньовенно струминно

  2. Введення 40 - 60 ОД інсуліну короткої дії підшкірно

  3. Введення 50 - 100 мл 40% розчину глюкози

  4. Введення 8,5% розчину гідрокарбонату натрію, 1% розчину метиленового синього

  5. Введення 400 - 500 мл 5% розчину глюкози


61. У реанімаційному відділенні знаходиться хвора М., 72 років з симптомами дегідратації, олігурією, гіпотермією, гіпоксією. В анамнезі цукровий діабет 2 типу, лікувалась бігуанідами. Стан почав погіршуватись після перенесеного інфаркту міокарда 1 місяць тому. Об'єктивно: шкіра суха, тургор знижений, АТ – 80/40 мм рт. ст., пульс 136 уд/хв. Дихання поверхневе, тонус очних яблук знижений. Ваш діагноз?

  1. Уремічна кома

  2. Кетоацидотична кома

  3. Мозкова кома

  4. Гіперосмолярна кома

  5. Гіперлактацидемічна кома


62. Дівчинка 14 років поступила в хірургічне відділення зі скаргами на різкий біль в животі, нудоту, блювоту. Хворіє 2 тижні після перенесеного ГРВІ, після якого почали наростати спрага, сухість в роті, поліурія. Об'єктивно: свідомість затьмарена, тонус очних яблук знижений, дихання глибоке шумне, АТ – 100/55, пульс – 136 уд/хв. Напруження черевних м'язів. Глікемія 21 ммоль/л, ацетонурія, осмолярність плазми 200 мосм/л. Ваш діагноз?

  1. Ниркова форма кетоацидотичної коми

  2. Енцефалопатична форма кетоацидотичної коми

  3. Кетоацидотична кома з псевдоперитонеальними явищами

  4. Гіперосмолярна кома

  5. Гострий розлитий перитоніт


63. Дівчинка 13 років поступила в хірургічне відділення зі скаргами на різкий біль в животі, нудоту, блювоту. Хворіє 2 тижні після перенесеного ГРВІ, після якого почали наростати спрага, сухість в роті, поліурія. Об'єктивно: свідомість затьмарена, тонус очних яблук знижений, дихання глибоке, шумне. АТ – 100/55, пульс – 136 уд/хв. Напруження черевних м'язів. Глікемія 21 ммоль/л, ацетонурія, осмолярність плазми 200 мосм/л. Яка Ваша найперша тактика?

    1. Введення 10 - 20 ОД інсуліну струминно, а потім крапельно протягом 1 год у розрахунку 0, 05 - 0, 1 ОД/кг/год до ліквідації кетоацидозу

    2. Введення 500 мл 5% р-ну глюкози

    3. Введення 4% гідрокарбонату натрію 2,5 мл/кг

    4. Введення 40-60 ОД інсуліну щогодини

    5. Введення 500 мл 0,9% натрію хлориду


64. Хворий Ч., 29 років, поступив в кардіологічне відділення. Об'єктивно: холодні ціанотичні кінцівки, дихання Кусмауля змінюється поверхневим, пульс нитковидний. АТ 60/35 мм рт. ст. Яскраво виражені явища судинного колапсу–спалі вени, особливо на шиї. На ЕКГ явища миготливої аритмії. Глікемія 23 ммоль/л, рН – 7,1. Вміст кетонових тіл 23 мг%. Ваш діагноз?

  1. Ниркова форма кетоацидотичної коми

  2. Уремічна кома

  3. Інфаркт міокарда

  4. Кардіоваскулярна форма кетоацидотичної коми

  5. Гіперлактацидемічна кома


65. Хворий 68 років госпіталізований в реанімаційне відділення з підозрою на гіперлактацидемічну кому зі скаргами на сильний біль у м’язах, блювотою, сонливість, яка переходить в ступор, біль в ділянці серця. Об'єктивно: тонус очних яблук знижений. АТ – 100/55, пульс – 136 уд/хв, глікемія 14 ммоль/л, рН крові – 7,0, рівень молочної кислоти 1,9 ммоль/л. Яка Ваша тактика?

  1. Введення 500 мл 5% р-ну глюкози

  2. Введення 1% розчину метиленового синього

  3. Введення 0,1% розчину адреналіну

  4. Введення 100 мг преднізолону

  5. Введення 500 мл 0,9% натрію хлориду


66. Хвора 46 років поступила в реанімаційне відділення зі симптомами дегідратації. В анамнезі ЦД 2 типу, ожиріння. Відомо, що хвора з метою схуднення отримувала сечогінні препарати, після чого почали наростати спрага, сухість в роті, поліурія. Об'єктивно: свідомість затьмарена, тонус очних яблук знижений, дихання глибоке шумне, АТ – 110/60, пульс – 140 уд/хв. Глікемія 45 ммоль/л, гіперхлоремія, гіпернатріємія, азотемія, відсутність кетонемії та ацетонурії. Осмолярність плазми 400 мосм/л. Який Ваш діагноз?

  1. Кетоацидотична кома

  2. Мозкова кома

  3. Уремічна кома

  4. Гіперлактацидемічна кома

  5. Гіперосмолярна кома


67. Хвора П., 46 років поступила в реанімаційне відділення зі симптомами дегідратації. В анамнезі ЦД 2 типу, ожиріння. Відомо, що хвора з метою схуднення отримувала сечогінні препарати. після чого почали наростати спрага, сухість в роті, поліурія. Об'єктивно: свідомість затьмарена, тонус очних яблук знижений, дихання глибоке шумне, АТ – 110/60, пульс – 140 уд/хв. Глікемія 45 ммоль/л, гіперхлоремія, гіпернатріємія, азотемія, відсутність кетонемії та ацетонурії. Осмолярність плазми 400 мосм/л. Яка Ваша найперша тактика?

  1. Введення 4 - 6 л, 0,45% розчину хлориду натрію інсулін у розрахунку 0,05-0,1 Од/кг/год

  2. Введення 40 - 60 ОД 500 мл 5% р-ну глюкози, інсуліну

  3. Введення 20 - 30 ОД 4% гідрокарбонату натрію 2,5 мл/кг, інсулін

  4. Введення 40 - 60 ОД інсуліну щогодини, 500 мл 5% р-ну глюкози

  5. Введення 40 - 60 ОД 500 мл 0,9% натрію хлориду, інсуліну


68. Хворий М., 36 р., знайдений на вулиці без свідомості. У хворого виявлена картка хворого на цукровий діабет. Запах алкоголю з рота. Шкіра волога, тепла, АТ – 145/90 мм рт ст, судомні посіпування м'язів, поодинокі тонічні та клонічні судоми. Дихання поверхневе, тонус очних яблук збережений, зіниці розширені, гіперрефлексія. Який Ваш діагноз?

  1. Кетоацидотична кома

  2. Алкогольна кома

  3. Мозкова кома

  4. Гіперлактацидемічна кома

  5. Гіпоглікемічна кома


69. У 63-річного хворого на цукровий діабет 1 (інсулінозалежний) тип, на фоні гострого порушення мозкового кровоплину, вираженого зневоднення, виявлено високу гіперглікемію (27,2 ммол/л), гіпернатріємію та гіперхлоремію. Кетонемія і ацетонурія відсутні. Вкажіть ймовірний діагноз?

  1. Хронічна ниркова недостатність

  2. Діабетична гіперглікемічна кетоацидотична кома

  3. Діабетична гіперосмолярна кома

  4. Гостра ниркова недостатність

  5. Діабетична лактацидемічна кома


70. Хвора Т., 66 років, скаржиться на нудоту, блювоту, біль в м’язах. Об'єктивно: різко виражені симптоми дегідратації, дихання Кусмауля, АТ 90/50 мм рт ст, анурія, температура 35,9 Со, глікемія – 12, 9 ммоль/л, ацетонурія відсутня. рН крові 6,8, вміст молочної кислоти 1,7 ммоль/л (норма 0, 62 - 1, 3ммоль/л). Діагностовано гіперлактацидемічну кому. Які терапевтичні заходи слід застосувати в першу чергу?

  1. Введення 20 - 25 ОД інсуліну короткої дії внутрішньовенно струминно

  2. Введення 40 - 60 ОД інсуліну короткої дії підшкірно

  3. Введення 8,5% розчину гідрокарбонату натрію, 1% розчину метиленового синього

  4. Введення 50 - 100 мл 40% розчину глюкози

  5. Введення 400 - 500 мл 5% розчину глюкози


71. Який з перерахованих препаратів слід призначити хворому на цукровий діабет для нормалізації артеріального тиску при лактацидемічній комі:

  1. Мезатон

  2. Адреналін

  3. Глюкагон

  4. Гідрокортизон

  5. Кордіамін


72. Хвора Б., 21 р., знаходиться у ФАПі, скаржиться на тремтіння рук, заніміння кінчика язика, губ, серцебиття. Відомо, що хворіє на цукровий діабет 1-го типу. Свідомість потьмарена. Хвора агресивна, відмовляється від солодкої їжі. Холодний піт, підвищений тонус м'язів, тонічні судоми. Запаху ацетону з роту немає. Яка Ваша тактика?

  1. Введення 20 ОД інсуліну підшкірно

  2. Введення 20 ОД інсуліну внутрішньовенно

  3. Введення 500 мл 5% р-ну глюкози внутрішньовенно

  4. Введення 500 мл 0,9% натрію хлориду внутрішньовенно

  5. Введення 20-40 мл 40% глюкози внутрішньовенно (не більше 80 мл)


73. Хвора Б., 21 р., знаходиться у аптеці, скаржиться на тремтіння рук, заніміння кінчика язика, губ, серцебиття. Відомо, що хворіє на цукровий діабет 1-го типу. Свідомість потьмарена. Хвора агресивна, відмовляється від солодкої їжі знайдено. Холодний піт, підвищений тонус м'язів, тонічні судоми. Запаху ацетону з роту немає, Яка Ваша тактика?

  1. Введення 20 ОД інсуліну підшкірно

  2. Введення 20 ОД інсуліну внутрішньовенно

  3. Введення 20-40 мл 40% глюкози внутрішньовенно (не більше 80 мл)

  4. Введення 500 мл 5% р-ну глюкози внутрішньовенно

  5. Введення 500 мл 0,9% натрію хлориду внутрішньовенно


74. В поліклініку для проведення ФГДС натщесерце (їжу не приймав 12 годин) прийшов хворий 28 років. На протязі 15 років хворіє на цукровий діабет 1-го типу. Раптово в регістратурі втратив свідомість. Виражені гіпорефлексія та потовиділення, тонус м’язів підвищений, періодично клоніко-тонічні судоми. АТ=140/90 мм рт.ст. Р=124 за 1 хв. Т=36,5о С. Який діагноз найбільш вірогідний?

А. Алкогольна кома

B. Кетоацидотична кома.

C. Гіперглікемічна кома

D. Гіпоглікемічна кома

Е. Печінкова кома
75. Хворий Ю., страждає цукровим діабетом 1 типу в тяжкій формі. Діабет компенсований. Через 30 хвилин після початку гри в теніс знепритомнів. Об’єктивно: свідомість відсутня. Шкіра волога, тонус м’язів кінцівок підвищений. Язик вологий. Пульс 80 на хвилину, ритмічний. АТ 110/70 мм. рт. ст. Тони серця звичайної звучності. Дихання 28 за 1 хв., рівне, ритмічне. Менінгеальні симптоми відсутні. Прикусу язика та позасвідомого сечовиділення немає. Який з названих заходів необхідно провести в цьому випадку?

    1. Інсулінотерапія

    2. Внутрішньовенне краплинне введення лужних розчинів

    3. Внутрішньовенне струменеве введення 40% розчину глюкози

    4. Внутрішньовенне краплинне введення 0,9% розчину натрію хлориду

    5. Внутрішньовенне краплинне введення 0,45% розчину натрію хлориду



76. Хворий, 25 років, хворіє на цукровий діабет упродовж 5 років, приймає інсулінотерапію. Після перенесеної ГРВІ стан погіршився, діабетичні прояви посилились. З’явився біль у животі, нудота, блювання. На час огляду свідомість відсутня, шкіра та язик сухі, дихання шумне, печінка збільшена. Глюкоза крові – 28 ммоль/л, реакція на ацетон різко позитивна. Попередній діагноз?
  1   2   3   4
написать администратору сайта