балаба експертиза кп. Експертиза рівня якості виробу певного призначення
 Скачать 96.17 Kb.
|
|
1 2
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Київський національний університет технологій та дизайну Кафедра ТКШВ Курсовий проект З дисципліни: «Експертиза товарів та процесів їх виготовлення» На тему: «Експертиза рівня якості виробу певного призначення» Виконала: Студентка 5-го курсу Групи ЗШЕТ 1-11 Балаба Ю.О. Варіант №3 Перевірив: Арабулі А.Т. Київ 2014 Вступ 1 Споживчі вимоги до куртки чоловічої 2 Сучасний асортимент матеріалів для виготовлення швених виробів 2.1 Характеристика матеріалів для верху одягу 2.2 Характеристика прокладкових та утеплюючих матеріалів 2.3 Характеристика матеріалів для підкладки виробу 2.4 Характеристика швейних ниток 3 Унормовані вимоги до виробів конкретного призначення 3.1 Вимоги нормативних документів до матеріалів для одягу 3.2 Вимоги нормативних документів до виготовлення швейних виробів 3.3 Розроблення технічного опису 4 Об’єкти та методи контролювання виробів конкретного призначення 4.1 Міжопераційний контроль на різних етапах життєвого циклу продукції 4.2 Вихідний контроль Список використаної літератури Додатки ВСТУП Першочергове значення одягу належить його захисній функції. Ще з давніх-давен, використовували шкіри тварин та рослинні листя, для того щоб захистити своє тіло від факторів зовнішнього середовища та від чужого погляду. В історичному процесі одяг перестає нести в собі лише захисну функцію, значення набуває естетичний фактор. Одяг стає не просто предметом першої необхідності, найближчим людині у всіх проявах його життя. За допомогою костюма люди починають прагнули прикрасити себе і весь наочний світ, що оточує їх і створений ними. Було поміченим, що зі зростанням добробуту людей зростає загальнонародний культурний рівень. Виникає природна потреба в гарному, простому, практичному та елегантному вбранні. Художники-модельєри, конструктора та технологи – є складовими елементами легкої промисловості і покликані задовольнити цю потребу. Вони створюють нові конструкції, моделі, фасони одягу, які за своїм асортиментом задовольнять найвибагливішого покупця. Тобто основними завданнями, які стоять перед швейною галуззю побутового обслуговування є:
Серед швейних виробів найбільшу питому вагу займає одяг, до якості якої пред'являються високі вимоги. Одяг є багатошаровим комплексним виробом, експлуатаційні властивості якої визначаються зовнішнім виглядом і властивостями комплектуючих його матеріалів: основних, прокладкових, підкладкових, що скріплюють, оздоблювальних, а також фурнітури. Асортимент матеріалів характеризується великою різноманітністю, постійно розширюється та оновлюється. Кожен матеріал має певні властивості і структурою, які необхідно враховувати при конструюванні і виборі технологічних режимів обробки виробу. При проектуванні і виробництві одягу необхідно враховувати властивості матеріалів, вміти робити вибір матеріалів відповідно з моделлю. Вибір матеріалів, необхідних для пошиття одягу, є дуже важливим моментом при її виготовленні. Необхідно вміти правильно вибирати матеріали для виробу, що багато в чому гарантує якісне пошиття . Вибір матеріалів буде правильним і обгрунтованим, якщо основна тканина буде відповідати призначенню виробу, а інші складові матеріали за своїми властивостями відповідати властивостям основного матеріалу. Правильний вибір матеріалів забезпечує гарний зовнішній вигляд виробу, необхідну формостійкість, зносостійкість, а значить висока якість швейного виробу. Успішне вирішення цієї задачі передбачає чітке формулювання вимог, що пред'являються до матеріалів для даного виробу, встановлення основних характеристик властивостей, за показниками яких слід вибирати матеріали, визначення фактичних властивостей матеріалу та їх відповідність встановленим нормам. Для того, щоб вміти правильно зробити вибір матеріалів для вирібу, необхідно знати асортимент всіх основних груп матеріалів, використовуваних в швейному виробництві і вимоги, пропоновані до цих матеріалів. Поліпшення якості продукції нерозривно пов'язане з підвищенням ролі державних стандартів - документів, що забезпечують широке впровадження новітніх досягнень науки і техніки у виробництво, вдосконаленням стандартизації. Тільки на основі комплексного підходу до проблеми стандартизації та якості, а так само, насамперед узгодження вимог до якості сировини ,матеріалів , комплектуючих виробів , технічних засобів виробництва , до його підготовки і організації може успішно вирішуватися завдання різкого підвищення якості продукції швейної галузі. Глибокі та міцні знання основ , вміле використання цих знань фахівцями - одна з умов підвищення якості виробів. 1.СПОЖИВЧІ ВИМОГИ ДО КУРТКИ ЧОЛОВІЧОЇ Одяг є другою шкірою людини. Він створює навколо тіла певний мікроклімат, який повинен мати оптимальні умови підтримки теплового балансу, що є необхідною умовою нормальної життєдіяльності людини, збереження її здоров'я і працездатності на високому рівні. Одяг будь-якого виду та призначення відповідає складному комплексу вимог (ГОСТ 4.45-86) які пред'являють до нього споживачі, з одного боку, і виробництво – з іншого. Усе розмаїття цих вимог оцінюють двома групами показників – споживчими і виробничими, чи технічно-економічними показниками якості. До споживчих вимог ставляться функціональні, эргономічні, естетичні, екологічні, соціального призначення, надійності та безпеки споживання. Виробничі вимоги містять у собі конструктивні, технологічні, економічні вимоги. Головною споживчою вимогою до куртки чоловічої є її естетичні показники, що визначають художню концепцію одягу та ступінь його відповідності моді. Даний виріб призначено для прогулянок на свіжому повітрі. Він повинен зберігати зовнішній вигляд і форму за різних погодних умов. На другому місці эргономічні вимоги. Вони містять у собі показники: а) гігієнічні - мікроклімат в підодягному просторі, що означає зручність користування виробом. Важливо, аби тканина для данного виробу була повітрепроникливою, не дуже мазкою і мала деяку водоупорність. Повинна захищати тыло від впливу факторів зовнішнього середовища, від механічних пошкоджень, забезпечення нормальної життєдіяльності організму. б) естетичні – включають в себе художнє оформлення одягу, підбір матеріалів по кольору, оздобленню, дотримання пропорцій частин одягу. Треба враховувати відповідність виробу віку власника одягу та розмірно-повнотної групи, особливості статури і зовнішні дані. в) експлуатаційні – забезпечення відповідності виробів умовам праці та відпочинку. Міцність і надійність одягу в експлуатації. Одяг повинен забезпечувати вільність рухів і дихання людини, вільне одягання та роздягання її. На третьому місці економічні вимоги, що залежать від затрат часу на виготовлення одягу, від технологічності конструкції, від затрат коштів на тканину та матеріали. Даний виріб призначено для повсякденного носіння споживачами. Він повинен мати доступну, з урахуванням дійсних витрат за його виробництво, ціну і дійсних доходів населення. 2.СУЧАСНИЙ АСОРТИМЕНТ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБУ. Асортимент верхнього одягу дуже різноманітний і включає вироби, призначені для повсякденного і домашнього вжитку . Конфекціонування і вимоги до споживчих властивостей матеріалів для курток встановлюють диференційовано - залежно від призначення, сезонності, статево-віковою приналежності, а для індивідуального споживача, ще й залежно від його смаків , напрямки моди , фінансових можливостей. При конфекціонуванні курток чоловічих для підвищення формостійкості окремих вузлів і деталей рекомендується застосування щільних, але при цьому тонких прокладокових матеріалів з поверхневою щільністю до 160 г/м2. Найбільш важливі якості виробів верхнього асортименту одягу для повсякденного носіння є ергономічність , яка характеризується гігієнічними показниками властивостей, що забезпечують комфортність одягу, формостійкість, надійність та естетичність. У виробах, призначених для демісезонного періоду, матеріали для курток повинні сприяти утепленню поверхні тіла, перешкоджати переохолодженню від зовнішнього холоду. Вони повинні мати високі показники гігроскопічності, паро- і повітропроникності; сумарний тепловий опір матеріалів для курток. Ці матеріали повинні мати високий показник водовідштохування (не менше 60 %) для захисту від погодних умов. Комфортність курток виражається найкращим задоволенням фізіологічного стану людини і забезпечується як за рахунок гігієнічності , так і за рахунок маси виробу, яка значною мірою визначається поверхневою щільністю текстильних полотен. Важливе значення має усадка, що робить вплив на збереження лінійних розмірів і форм деталей, і виробу в цілому при носінні, при хімічному чищенні, мокрому прасуванні і чи багаторазових праннях . Жорсткість, драпирувальність і незминаемість матеріалів для верхнього одягу мають особливе значення. При конфекціонуванні : вони справляють істотний вплив на формоутворення і фасонні особливості виробів, визначаючи геометричну форму моделі, її призначення та естетичні властивості. М'якість і драпирувальність матеріалу або, навпаки, допустима жорсткість дозволяє підкреслити унікальність моделі куртки. При створенні курток часто використовують гармонійне поєднання кольорів, контрасти колірних або фактурних рішень. Стійкість до стирання плащьових тканин для повсякденної експлуатації залежить від волокнистого складу. Асортимент для курток надзвичайно різноманітний і включає як текстильні матеріали, тканини, трикотажні і неткані полотна різного волокнистого складу, так і деякі нетекстильні - тонка натуральна шкіра тощо. 2.1.Характеристика матеріалів для верху одягу. Характеристика основних видів матеріалів для курток. Джинсова тканина використовується у пошитті чоловічих курток, і виглядає дуже стильно. До тогож вироби з бавовни дуже міцні, добре переносять прання і прасування при високих температурах, дуже добре вбирають вологу. А з іншої сторони – при пранні помітно «сідають», довго сохнуть і в носці сильно зминаються. Тому до складу тканини з бавовни часто додають нитки лавсану чи поліестеру. Різнокольорові вироби із хлопка відпирають при температурі до 60 градусів, тонкі різнокольорові вироби – при температурі до 40 градусів. Для прання білого виробу використовують універсальні миючі засоби, для різнокольорового – м'які миючі засоби без відбілювача. Вовняні курточні тканини виробляють з вовняної пряжі з додаванням хімічних волокон: нітронових, лавсанових, капронових, віскозних. Ці тканини призначені для зимового і демісезонного асортименту курток. Класичними є костюмні з гладкою поверхнею. Вони легкорастяжимі , добре драпіруються , мають невелику зминаємість, не осипаються по зрізах. Для пошиття курток використовують тонкосуконні тканини, пухнасті, м'які і теплі. Структура і обробка тканин надзвичайно різноманітні. Випускаються гладкокрашенимі, пістрявотканими, з додаванням козячого або кролячого пуху, з пряжі впрікрутку з комплексними хімічними нитками, з використанням текстурованих ниток. Плащові тканини найбільш численні і різноманітні в асортименті курточних тканин. Це тканини синтетичного складу з вмістом віскози, поліестеру, лавсану тощо. Тканини з віскозних ниток або віскозної пряжі відрізняються високими гігієнічними властивостями, гарною драпирувальністю, м'якістю, але їм притаманна значна усадка і зминальність. Загалом, тканини з синтетичних ниток різноманітні як за будовою, так і по вигляду використовуваних ниток. Їх виробляють з усіх відомих видів синтетичних ниток, більше за інших використовуються поліамідні, поліефірні, поліакрилонітрильні нитки. Для одержання тканин стрейч широко використовуються поліуретанові нитки: лайкра, лінел, еластан, дорластан. Велика кількість тканин різноманітних переплетень виробляється з текстурованих поліефірних ниток, вони мають гарний зовнішній вигляд, м'які, пружні, добре чистяться, зберігають форму, не вимагають прасування після прання. Недоліками цих тканин є знижена гігроскопічність і здатність накопичувати електричні заряди. 2.2. Розробка вимог , аналіз асортименту та обґрунтований вибір прокладок матеріалів. Для збереження об'ємної форми деталей одягу в процесі експлуатації , а також для запобігання розтяжіння її окремих ділянок (низу рукава, низу штанів, борту тощо) та від передчасного руйнування використовуються прикладкові матеріали. Матеріали прокладок широко використовуються при виготовленні верхнього одягу костюмно-пальтового асортименту. У куртках матеріали прокладок застосовують для додання окремих деталей (комір, манжети, планки, тощо) пружності і певної жорсткості. За призначенням матеріали прокладок, які застосовуються при виготовленні одягу, умовно можна розділити на такі групи: 1) матеріали для додання деталям одягу формостійкості в процесі експлуатації; 2) матеріали для оберігання окремих ділянок від розтягування, а також для їх зміцнення (низ брюк, низ рукава і т. д.); 3) матеріали для зменшення повітропроникності одягу, вітрозахисні матеріали прокладок; 4) матеріали для зменшення теплових втрат організму через одяг - теплоізоляційні матеріали прокладок. Матеріали прокладок, застосовувані для додавання деталям одягу формостійкості у процесі експлуатації, повинні насамперед відповідати технологічним вимогам. Вони повинні бути пружними, малозминаємі, володіти бажаними показниками жорсткості, хорошою здатністю до формоутворення і формо закріплення, не повинні обтяжувати одяг. Наступними за значимістю можуть бути ергономічні вимоги і вимоги надійності. Матеріали прокладок повинні бути паро- і повітропроникними, гігроскопічними, а також володіти певними показниками теплопровідності і теплового опору. Ці матеріали повинні добре змочуватися, щоб не викликати труднощів у процесі волого-теплової обробки. Матеріали прокладок повинні бути стійкі до різних механічних впливів, що виникають в процесі носіння, хімічного чищення, а також стійкі до дії розчинників, використовуваних при хімічній чистці. Ткані прокладочні полотна можуть бути лляними, напівлляними, напіввовняними і бавовняними. Лляні, напівлляні і напіввовняні можуть бути з клейовим покриттям і без нього, а бавовняні тільки з клейовим покриттям. Термоклейові матеріали прокладок випускають на тканій, трикотажній і нетканій основах. В якості клейових покриттів в основному застосовують такі термопластичні клейові речовини як: кополіаміду та поліетилени низького і високого тиску. Найбільш широко застосовують сополіамідні термопластичні покриття, так як вони гарні адгезійні зв'язки з багатьма текстильними волокнами, добре витримують хімічну чистку та прання при температурі 40...60С. Широке поширення отримали термоклейові матеріали прокладок на трикотажній основі, вироблені по ткацько-в'язальній технології. Термоклейові матеріали прокладок на трикотажній основі в порівнянні з прокладками на тканинної основі, забезпечують більшу м'якість і пружність сполук. Основу трикотажного полотна виробляють з поліефірних, поліамідних ниток або бавовняної пряжі, використовують поліефірні чи поліакрилові нитки. Частка основи в цих прокладках становить 20...30 %. Неткані матеріали прокладок виробляють з суміші хімічних волокон клейовим, голкопробивним, комбінованим або валяльно-повстяним способом. Для прокладкових нетканих матеріалів характерні висока пружність, однакова розтяжність у всіх напрямках, невеликі товщина, усадка і поверхнева щільність, задовільні гігієнічні властивості. Ці матеріали не обсипаються по зрізах при викроюванні з них деталей. Незначна усадка матеріалів обумовлює низьку здатність до формоутворення, тому додання деталям одягу просторової форми здійснюється, конструктивним шляхом або шляхом видавлювання при двомірному розтягуванні. Точність крою забезпечується нерозсипанням по зрізах , що дозволяє не робити операцію уточнення зрізів прокладки. До нетканих прокладочних матеріалів, отриманими клейовим способом, відносяться: флізелін, прокламелін. 2.3 Характеристика матеріалів для підкладки виробу Підкладкові матеріали, що використовуються для оформлення внутрішнього боку виробу та охороняють його від зношування, мають на сам перед забезпечувати добру посадку на фігурі людини, мати достатню стійкість фарбування до тертя і дії поту, мати гладку поверхню з малим коефіцієнтом тертя, за кольоровим рішенням відповідати матеріалу, напрямку моди, мати термін служби, що відповідає терміну експлуатації основного матеріалу і виробу в цілому. Підкладкові матеріали повинні мати повітрепроникливість не менше 100дм3, бути вологопровідними і гігроскопічними, не повинні електризуватися, а більшість з підкладкових тканин - шовкові і напівшовкові. Підкладкові тканини виробляють полотняним, сатиновим, атласним, саржевим, комбінованим переплетенням. За колористичним забарвленням їх випускають вибіленими, гладко фарбованими, пістрявотканими і друкованими, а за оздобленням – мало усадковими, стабілізованими. Обраним для чоловічої куртки матеріалом підкладки є – саржа, яка може задовольнити перелічені вимоги. Саржа виробляється з віскозних ниток в основі, а в утоку–з бавовняної або віскозної пряжі саржевим переплетінням. За колористичним оформленням випускають гладкофарбованою або вибіленою з поверхневою щільністю 120-140 г\м2. Лицева сторона тканини гладка та блискуча з діагоналевим рубчиком, зворотна – матова. Саржу виробляють лінійної щільністю 16,6 текс в основі та 18,2-25 текс в утоку. 2.4.Характеристика швейних ниток. Швейні нитки – це основний вид матеріалу для з’єднання деталей швейних виробів. Нитки обрані для курсового проектування куртки чоловічої міцні, рівномірні по товщині та ступеню скручуваності, зрівноважені за скручуванням, мають міцне фарбування, не мають дефектів. За показниками міцності, розтяжності, усадки відповідають властивостям основного матеріалу. Крім того, нитки можуть використовуватися і як оздоблювальний матеріал. За волокнистим складом швейні нитки поділяються на бавовняні, шовкові, синтетичні, штучні та штапельні. За структурою існують такі види швейних ниток: скручені, однониткові, армовані, текстуровані. За оздобленням та забарвленням швейні нитки випускають: чорними, білими, кольоровими, глянцевими або матовими; бавовняні – мерсеризовані. Швейні нитки повинні задовольняти такі основні вимоги: бути міцними, мати рівномірну товщину та ступінь скручування, мати міцне фарбування або достатність ступеню білизни, не мати дефектів. Будова комплексних ниток визначається кількістю та порядком розташування в них елементарних ниток, а також способом їх з'єднання між собою. Більшість комплексних ниток - це скручені нитки, які випускають: одно-; двох -; та багато-скрученими. Останні - це нитки, які підлягають повторному скручуванню: звичайному або фасонному. За способом скручування розрізняють нитки фасонного скручування та москреп. Нитки фасонного скручування (вузликові, петельні, спіральні та епонж) утворюються при скручуванні 2-х - 4-х ниток, одна- дві з яких - стержневі, одна - нагінна (ефектна) і одна - закріплювальна. Процес виготовлення фасонних ниток подібний процесу виготовлення фасонної пряжі: нагінна та ефектна нитки мають різну довжину і подаються на скручування з різною швидкістю. Співвідношення довжини нагінної та стержневої ниток - 1:1,2; 1:2; 1:3. Використовуються такі нитки при виготовлення платтєво-костюмних тканин з фактурними ефектами на поверхні. Загальне скручування на 500 об/м здійснюють у напрямку скручування крепової нитки. Внаслідок цього, креп надбає ще більшу жорсткість та пружність, а нитка пологого скручування, яка розкручується, стає більш м'якою та пухкою і обвиває крепову по спіралі. Нитки москрепу мають поверхневу пушистість та м'якість, високу товщину і пружність і використовуються для виготовлення платтєво-костюмних тканин, які зовне нагадують вовняні.
1 2
|