- Викладач з вокалу: доц. Дерда І.М ________ (підпис викладача)ЧЕРНІВЦІ – 2014Тема Уроку
- Форма Уроку :позакласне заннятя у 7 класі Музичний Матеріал
- Розвиваюча :-Вчити розрізняти елементи музичної мови використані автором- сприяти розвитку уяви мислення творчих здібностей навичок аналізу музичних творів
- Виховна: -Виховувати культуру сприймання музики інтерес до музичного мистецтваОбладнання
- Методи та прийоми проведення уроку
- 2 Основна частина Сингаївський Микола Федорович
- Перші твори друкувались у районній газеті «Радянське Полісся» та в обласній «Радянська Житомирщина». Пізніше в газеті зявилась добірка віршів із напутнім словом Максима Рильського.
- Дмитро Павличко у передмові до збірки пісень «Безсмертник» писав
анотація спец. Музичнопедагогічна анотація до вокального твору М. Сингаївського Чорнобривці
 Скачать 39.5 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Ю.ФЕДЬКОВИЧА Кафедра музики Музично-педагогічна анотація до вокального твору М.Сингаївського «Чорнобривці» Підготовлена до державного комплексного іспиту з теорії та методики музичного виховання студентом IV курсу заочної форми навчання Івасюка Ігоря Руслановича Викладач з вокалу: доц. Дерда І.М ________ (підпис викладача) ЧЕРНІВЦІ – 2014 Тема Уроку: Творчість та життя М.Сингаївського Форма Уроку :позакласне заннятя у 7 класі Музичний Матеріал: М Сингаївського «Чорнобривці» Мета: Навчальна:
Розвиваюча: -Вчити розрізняти елементи музичної мови використані автором - сприяти розвитку уяви мислення творчих здібностей навичок аналізу музичних творів - Виховна: -Виховувати культуру сприймання музики інтерес до музичного мистецтва Обладнання: -музичний інструмент (фортепіано) -Наочність (фотографії В Верменича ) -Ноти Методи та прийоми проведення уроку : -Словесні методи (розповідь , пояснення,бесіда) -Наочно-зорові (демонстрація портрету ,виконання твору на акордеоні -Методи аналізу,порівняння,узагальнення План уроку :
1.Вступна частина Музика-світ дивовижних уявлень картин та образів.Двері у світ музичних образів відкриті перед усіма хто має багату уяву та чуйне серце.Без них немає мистецтва.Людина і її почуття часто є головним образом мистецтва.Це ми можимо побачити не тільки в творчості композиторів а й художників ,кіно режисерів ,акторів музикантів. 2 Основна частина Сингаївський Микола Федорович Народився 12 листопада 1936 року, в родині хліборобів, на Поліссі у невеличкому селі Шатрище Коростенського району Житомирської області. Навчаючись у Київському університеті, позаштатно працював у редакціях різних газет. По закінченні вузу працював завідувачем відділу поезії «Літературної України», заступником директора Бюро пропаганди художньої літератури СПУ, завідуючим відділу літератури та мистецтва журналу «Ранок». Упродовж багатьох років — головним редактором журналу «Піонерія». Перші твори друкувались у районній газеті «Радянське Полісся» та в обласній «Радянська Житомирщина». Пізніше в газеті з'явилась добірка віршів із напутнім словом Максима Рильського. У 1958 році побачила світ перша збірка для дітей «Жива криничка». Схвальним словом про неї відгукнувся Михайло Панасович Стельмах. Відтоді прийшло до читача понад сорок книжок — поетичних і прозових, з них — половина для дітей. У 1968 році поетичні книги «З березнем по землі», «Архіпелаги» були відзначені премією імені О. Бойченка. За книги «Вогневиця» і «Поступ» Сингаївський удостоєний звання лауреата Республіканської комсомольської премії імені М. Островського. Багато мелодій, написаних на вірші поета, стали «співучими» серед людей: «Чорнобривці», «Безсмертник», «Полісяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Розляглося наше поле» та інші. Одна зі збірок має назву «Я родом із пісні» — свідчення любові автора до цього жанру. Дмитро Павличко у передмові до збірки пісень «Безсмертник» писав: Пісні М. Сингаївського близькі до фольклорних, ясні й прості за образною системою, але головне їхнє достоїнство в тому, що вони відбивають зворушення сучасної людини, яка шукає й знаходить основоположні моральні цінності в своєму зв'язку з рідною землею, бачить свою душу крізь чисті джерела того краю, де минулося її дитинство. Болгарський народ, його минуле і сучасне, Балканський півострів і легендарна «Шипка», трояндові долини і плодоносна Фракія посідають особливе місце в його творчості. Вона певною мірою знайшла своє вираження у збірці «Лоза і камінь». Чорнобривці Чорнобривців насіяла мати У своїм світанковім краю Та й навчила веснянки співати Про квітучу надію свою. Приспів: Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мамо, Твою ласку я чую, рідненька. (весь куплет – 2) Я розлуки та зустрічі знаю, Бачив я у чужій стороні. Чорнобривці із рідного краю, Що насіяла ти навесні. Прилітають до нашого поля Із далеких країв журавлі. Розквітають і квіти, і доля На моїй українській землі. Ілюстрація пісні: -Які образи ви уявили підчас слухання пісні -Які почуття увас викликав це твір -Якого характеру ця пісня (весела ,сумна ,спокійна ,жартівлива,ласкава ) Що хоче донести до слухача прослухана пісня ? Підсумок уроку : |