- 1. Призначення та функції бухгалтерії
- 2. Побудова структури облікового апарату
- При вертикальному розподілі функцій
- 3. Вимоги до кваліфікації бухгалтера та його професійна етика Бухгалтер
- Надійність - у
- Якість послуг - є
- Доброчесність
- Професійна компетентність та належна ретельність
- 4. Регламентація роботи бухгалтерії Регламентні документи
- 5. Відповідальність бухгалтера
- 6. Організація контрольних функцій бухгалтерської служби
1. Призначення та функції бухгалтерії
 Скачать 110.5 Kb.
|
|
Н.Е. 1.1 1. Призначення та функції бухгалтерії 2. Побудова структури облікового апарату 3. Вимоги до кваліфікації бухгалтера та його професійна етика 4. Регламентація роботи бухгалтерії 5. Відповідальність бухгалтера 6. Контрольні функції бухгалтерської служби 1. Призначення та функції бухгалтерії У Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” (п.2 ст. 8) встановлено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві відносяться до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органа (посадової особи) відповідно до законодавства й установчих документів. Підприємство обирає форми організації бухгалтерського обліку, у тому числі включення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером (п.4). Бухгалтерія (у тому числі централізована бухгалтерія) - це структурний підрозділ апарата управління, що здійснює бухгалтерський облік господарської діяльності підприємства. Вона тісно співпрацює з іншими структурними підрозділами управління підприємством (плановим відділом, відділом матеріально-технічного постачання і збуту, виробничим, торгівельним відділами та ін.). Бухгалтерія отримує від них необхідні для обліку і контролю документи і надає їм обліково-економічну інформацію. Основні функції бухгалтерії випливають з функцій бухгалтерського обліку: інформаційна; контрольна; аналітична. Як правило, очолює бухгалтерію головний бухгалтер. Він особисто відповідає за стан обліку і контролю в бухгалтерії, діє від імені підприємства, разом з керівником підписує грошові й інші документи, бухгалтерський баланс та інші форми фінансової звітності. Саме головний бухгалтер визначає обов'язки, права і відповідальність підлеглих йому облікових працівників, разом з керівником підприємства визначає структуру бухгалтерської служби, її місце в системі управління підприємством, взаємодію з іншими структурними підрозділами і т.п. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства: - забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені терміни фінансової звітності; - організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; - бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; - забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представ-ництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства Головний бухгалтер забезпечує не лише організацію збору й обробки облікової інформації, але і її систематизацію в облікових регістрах, збереження бухгалтерських документів, оформлення і передачу їх у встановлений термін в архів. З ним погоджують призначення, звільнення і переміщення не тільки працівників бухгалтерської служби, але і матеріально відповідальних осіб. На більшості підприємств головний бухгалтер не має права виконувати обов'язки касира, але на малих підприємствах поєднувати обов'язки бухгалтера і касира йому не заборонено. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. 2. Побудова структури облікового апарату Побудова облікового апарату на різних підприємствах не є однаковою. Вибір форми організації праці, структури бухгалтерії, функцій її робітників визначається розміром підприємства та обсягом економічної інформації. Найбільш простий тип облікового апарату мають малі підприємства, де бухгалтерські функції може виконувати одна людина. В таких випадках цей працівник виконує функції як головного бухгалтера підприємства, так і функції інших робітників бухгалтерії, тобто він повинен вести всю бухгалтерську роботу, пов’язану зі збором первинної інформації, її обробкою, накопиченням, систематизацією і складанням балансу і форм фінансової звітності, яку слід складати відповідно до законодавства України (скорочену або повну). Коли бухгалтерська служба складається з декількох бухгалтерів (в умовах децентралізованого обліку), то головний бухгалтер розподіляє між ними функціональні обов'язки рівномірної трудомісткості з додержанням умов професійної підготовки кожного. В таких випадках кожний працівник бухгал-терії виконує свої обов'язки на окремій обліковій ділянці, а головний бухгалтер, як правило, складає головну книгу (оборотний баланс), і основні форми фінансової звітності. Значно складніша структура облікового апарату в умовах централізації обліку. В залежності від обсягів інформаційних потоків і згідно з наказом про облікову політику централізована бухгалтерія може мати таку структуру: очолює головний бухгалтер, він має одного або двох заступників (з методології обліку та його автоматизації). Структурними підрозділами ЦБ можуть бути спеціалізовані відділи, сектори, групи, які очолюють начальники, бухгалтери І або ІІ категорії. Їх заробітна платня визначається штатним розкладом. В управлінні великим підприємством централізована бухгалтерія має вирішальне місце, оскільки зв’язана інформаційними потоками прямого й зворотного зв’язку з усіма функціональними службами, а також з об’єктами управління. Об’єкти управління спрямовують первинну інформацію до ЦБ та інших функціональних служб, які перевіряють інформацію, накопичують її, здійсню-ють взаємоконтроль. Обчислювальний центр робить автоматизовану обробку інформації та у встановлений термін видає вихідну інформацію користувачам, якими крім адміністрації, функціональних служб і працівників ЦБ, можуть бути учасники, податкова адміністрація, банк та інші внутрішні і зовнішні користувачі. За таких умов бухгалтерська служба має функціонувати чітко, професійно, своєчасно та об’єктивно. Для цього головний бухгалтер визначає структуру бухгалтерії, функції її підрозділів, проводить планування бухгалтер-ських робіт, визначає перспективи розвитку бухгалтерського обліку, розподіляє обов’язки між працівниками бухгалтерії і розробляє посадові інструкції. Важливу роль в успішному розв'язанні завдань, покладених на апарат бухгалтерії, відіграє чітке розмежування обов'язків між окремими її працівниками. Функції кожного облікового працівника, його обов'язки, відповідальність за ведення обліку і права визначаються службовими характеристиками і посадовими інструкціями. Це дає змогу уникнути знеособлення у виконанні облікових робіт, створює умови для злагодженої і планомірної роботи облікового апарату, одержання своєчасної і якісної економічної інформації, потрібної для управління господарством. За допомогою структурування задач у бухгалтерії забезпечується логічна і систематична організація роботи з розділеними задачами. За допомогою поділу функцій, коли кожному бухгалтеру доручається лише частина функцій, можна реалізувати додаткову контрольну функцію шляхом узгодження заключних результатів роботи різних бухгалтерів. Існує кілька способів розподілу функцій – горизонтальний, вертикальний, змішаний. При горизонтальному розподілі функцій роботи розподіляються на одному етапі облікового процесу. Наприклад, функції такого етапу облікового процесу, як відображення дебіторської заборгованості, можуть бути доручені двом чи більш бухгалтерам, якщо обсяг господарських операцій досить великий. Таким чином, можна, як показано на рис. 4.1, відокремити друг від друга облік розрахунків з дебіторами і відображення на рахунках головної книги дебіторської заборгованості, щоб контролювати відповідність сальдо головної книги аналітичної відомості обліку розрахунків з дебіторами. При вертикальному розподілі функцій їх розподіл відбувається між окремими етапами облікового процесу, тобто всі схожі дії виконуються одним бухгалтером. Під розподілом функцій слід розуміти делегування виконавчої діяльності, наприклад відображення господарських операцій одному бухгалтеру, а діяльність по його контролі і коригуванню - іншому. При об'єднанні компетенції багато бухгалтерів лише спільно мають компетенцію брати на себе визначену функцію в межах поставленої задачі. Наприклад, рішення про відвантаження товару може бути прийнято тільки при координації інформації між бухгалтером, що контролює надход-ження товарів, і бухгалтером, що обробляє виписки банку. З'єднання компе-тенцій, навпроти, припускає, що одному співробітнику передані багато прав. 3. Вимоги до кваліфікації бухгалтера та його професійна етика Бухгалтер – це працівник підприємства, який приймає та обробляє первинні документи, веде поточний облік господарських операцій та складає і надає фінансову та інші види звітності. До бухгалтерів висуваються наступні вимоги: професійна компетентність, порядність, чесність, справедливість, об'єктивність, конфіденційність, патріотичне відношення до своєї професії. Він повинен дотримуватись етичних і професійних вимог до працівника бухгалтерії. Кваліфікаційні вимоги пов’язані із виконанням професійних завдань, а етичні – з вмінням працювати у колективі, вести переговори з діловими партнерами та нести відповідальність за свої дії. Кваліфікаційні вимоги бухгалтерів характеризуються фаховими знаннями та вміннями. Так, висококваліфікований бухгалтер повинен знати: - законодавчі та нормативні документи з бухгалтерського обліку, чинні на підприємстві регламентні документи; - організацію облікової роботи на підприємстві та облікову документацію; - методологію і техніку поточного обліку, а також складання фінансової та іншої звітності підприємства; - способи економічного аналізу та порядок здійснення внутрішньогосподарського контролю; - економіку і організацію виробництва та праці; - основи трудового законодавства; - правила експлуатації обчислювальної техніки. У бухгалтерії працюють фахівці з вищою та середньою освітою. Як правило, на відповідальних посадах працюють особи з вищою освітою рівня фахівець або магістр, стажем бухгалтерської роботи не менш 2-3 років, у т.ч. головний бухгалтер, його заступник, завідувач відділом, сектором, групи бухгалтерії. Бухгалтери І, ІІ категорій, а також інші працівники (касир, рахівник) можуть бути прийняті на роботу з повною загальною середньою чи професійно-технічною фаховою освітою, мати певний досвід роботи або без такого досвіду, але з іспитовим терміном. Підбираючи кадри бухгалтерії, необхідно керуватись Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників бухгалтерського обліку, затвердженими Міністерством праці України від 28.12.2001р. У порівнянні з представниками інших професій для бухгалтерів особливо важливим є поняття професійної етики. Етика бухгалтера покликана забезпечити узгодження його особистої поведінки і тієї міри відповідальності, яка об’єктивно притаманна представникам цієї професії. Етичні норми встановлюють моральні критерії, якими повинен керуватися і яких зобов’язаний дотримуватися кожен бухгалтер під час здійснення своєї професійної діяльності. Бухгалтерська етика - це норми поведінки бухгалтерських працівників. Вперше положення професійної бухгалтерської етики розроблені в США. В 1987 р. Американська асоціація бухгалтерів (ААА) прийняла етичний кодекс бухгалтера. Основні положення етичних норм поведінки бухгалтера-аналітика складаються в наступному: 1) бухгалтер, перш ніж зайняти місце, повинен ретельно вивчити роботу попередника; 2) якщо попередник вже не працює, до нього варто звернутися з письмовим запитом. Професійний обов’язок зобов'язує дати вичерпну відповідь на цей запит; 3) якщо з попереднього ознайомлення зі справами роботодавець порушує або може порушити чинне законодавство, бухгалтер повинен відмовитися від роботи; 4) бухгалтер не повинен жадати від адміністрації знання и розуміння того, що він робить; 5) бухгалтер не може сам вимагати підвищення по службі; 6) прибуток роботодавця не може включати частку для головного бухгалтера, тобто бухгалтер не може одержувати премію або доплату за фінансові результати, які він сам провів; 7) бухгалтер не повинен радити роботодавцеві, як зробити й сховати сліди свого злочину; 8) за перекручування звітності роботодавець і бухгалтер несуть солідарну відповідальність; 9) бухгалтер зобов'язаний регулярно підвищувати свою професійну кваліфікацію, і т.д. На сьогодні професійна діяльність бухгалтерів регулюється Кодексом етики бухгалтерів, розробленим Міжнародною федерацією бухгалтерів (МФБ). Він потребує дотримання чотирьох основних вимог: 1. Надійність - у суспільстві є потреба в надійній інформації та в інформаційних системах, що забезпечують її. 2. Професіоналізм - є потреба в особах, що їх клієнти, роботодавці чи інші зацікавлені сторони можуть без сумнівів визначити як професіоналів у сфері бухгалтерського обліку. 3. Якість послуг - є потреба щодо впевненості в тому, що всі послуги, надані професійним бухгалтером, виконуються згідно з найвищими стандартами якості. 4. Довіра - користувачі послуг професійних бухгалтерів мають бути впевнені в дотриманні основ професійної етики, що регулюють надання цих послуг. Для досягнення цілей бухгалтерської професії професійні бухгалтери повинні дотримуватися ряду засадних принципів: 1 Доброчесність - професійний бухгалтер повинен бути відвертим та чесним при наданні професійних послуг. 2. Об’єктивність - професійному бухгалтерові слід бути справедливим і не дозволяти собі необ’єктивності або упередженості, конфлікту інтересів та впливу інших осіб, які шкодитимуть його об’єктивності. 3. Професійна компетентність та належна ретельність - професійний бухгалтер має надавати професійні послуги з належною ретельністю, компетентністю та старанністю; він зобов’язаний постійно підтримувати високий рівень своїх професійних знань і вмінь, щоб забезпечити отримання клієнтом чи роботодавцем переваг професійних послуг, наданих компетентною особою, яка спирається на сучасні тенденції у практиці, законодавстві та методах роботи. 4. Конфіденційність - професійний бухгалтер повинен зберігати конфіденційність інформації, одержаної в процесі надання професійних послуг, і не повинен використовувати чи розголошувати таку інформацію без належних та визначених повноважень, окрім випадків, коли є юридичне чи професійне право або обов’язок розкривати цю інформацію. 5. Професійна поведінка - професійний бухгалтер повинен діяти так, щоб це відповідало добрій репутації професії, і утримуватися від будь-якої поведінки, яка могла б дискредитувати професію. Обов’язок утримуватися від будь-якої поведінки, яка могла б дискредитувати професію, вимагає, щоб організації – члени МФБ, розробляючи стандарти етики, враховували відповідальність професійного бухгалтера перед клієнтами, третіми сторонами, іншими бухгалтерами, працівниками, роботодавцями та громадськістю в цілому. 6. Технічні стандарти - професійний бухгалтер повинен надавати професійні послуги згідно з відповідними технічними і професійними стандартами. Професійні бухгалтери зобов’язані ретельно і кваліфіковано виконувати інструкції клієнта або роботодавця тією мірою, якою вони сумісні з вимогами доброчесності, об’єктивності, а у випадку професійних бухгалтерів-практиків, – незалежності. Крім того, вони повинні дотримуватися технічних та професійних стандартів, що їх поширюють: – МФБ; – Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку; – професійна організація – член МФБ або інший регулювальний орган; – відповідне законодавство. 4. Регламентація роботи бухгалтерії Регламентні документи діяльності працівників бухгалтерії - нормативні документи, що розкривають порядок організації облікових робіт з метою їх упорядкування. Регламентні документи є внутрішніми документами підприємства і розробляються на підставі нормативно-правових актів України. До регламентів висувається низка вимог: - закріплення тільки таких положень, що забезпечать раціональне функціонування бухгалтерської служби в цілому; - при наявності типових положень регламент повинен доповнювати його, виходячи з конкретних умов діяльності підприємства; - наявність усіх розділів регламенту; - у регламентному документі не може зазначатися суб’єктивні бажання керівника щодо дій або поведінки працівників. На практиці часто виникає питання, чи необхідно в установчих документах розкривати питання організації бухгалтерського обліку, або в них визначається лише порядок організації діяльності підприємства в цілому. Відповідь на поставлене питання можна знайти в п.2 ст.8 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність”, відповідно до якого “питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві відносяться до компетенції його власника чи уповноваженого органа (посадової особи) відповідно до законодавчих і установчих документів” [9]. Отже, ще на етапі створення підприємства власники повинні вказати в установчих документах, хто безпосередньо буде вирішувати питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Таке рішення може бути зафіксовано: - або в розділі, де визначені права й обов'язки вищого органа підприємства; - або в розділі, присвяченому правам і обов'язкам органа управління підприємством (генеральний директор). В установчих документах підприємства (у розділі, присвяченому органам управління підприємством) визначається статус головного бухгалтера. Зокрема, може бути описана процедура призначення головного бухгалтера. Наприклад, установчими документами може бути передбачено, що головний бухгалтер підприємства призначається на посаду за рішенням зборів акціонерів (учасників). Відповідно до статуту підприємства, виходячи з цілей і предмета його діяльності, власником або директором, у залежності від передбачених у статуті повноважень, розробляються регламентні документи, у яких визначена структура підприємства, схема органів оперативного управління, їх підпорядкованість і підконтрольність, а також штатна чисельність кожного структурного підрозділу. На підставі штатного розкладу головний бухгалтер повинен розробити регламентні документи, що визначають порядок організації бухгалтерського обліку. Формуючи регламентне забезпечення діяльності бухгалтерської служби, слід пам'ятати, що в організації роботи бухгалтерського персоналу виділяється три рівні: - загальне стратегічне керівництво; - управління структурними підрозділами, групами, секторами і т.д. - робота безпосередньо виконавців. Для кожного рівня повинні бути визначені функціональні обов'язки, повноваження, права і відповідальність. Тому в систему регламентів входять документи також трьох рівнів: Положення про бухгалтерію підприємства; Положення про сектор (групу) бухгалтерії; Посадова інструкція бухгалтера. Основним документом, що регламентує діяльність бухгалтерії, є Положення про бухгалтерію, оскільки саме воно визначає порядок створення, права, обов'язки й організацію роботи бухгалтерської служби. Положення про бухгалтерію повинне передбачити порядок її створення, права, обов'язки, організацію роботи і взаємозв'язок з іншими управлінськими структурними підрозділами підприємства. Плануючи облікову роботу, головний бухгалтер повинен добре знати функції, види та елементи витрат робочого часу з окремих робіт. Загальний обсяг робіт, що виконується в бухгалтерії, пов’язаний з витратами робочого часу на основні і додаткові функції. Приблизний розподіл робіт, що пов’язані з витратами робочого часу з окремих функцій, та їх елементи представлені в табл. 4.1. Таблиця 4.1 - Склад робочого часу за елементами витрат
Усі види робіт розподіляються на стандартні (типові), що виконуються кожного дня, і нестандартні, що не мають типового характеру. Стандартні види робіт можуть бути визначені методом хронометражу декількох виконавців для обчислення середнього планового часу, а нестандартні – не можуть бути суворо систематизовані для планування робочого часу. Тому витрати часу на нестандартні види робіт не мають загальних способів їх обчислення. Чітка організація бухгалтерського обліку залежить від якості його планування, раціонального розподілу праці і повноти посадових інструкцій для кожного робітника, посада якого передбачена штатним розкладом. Посадові інструкції для робітників бухгалтерії розробляє головний бухгалтер за допомогою своїх заступників і найбільш кваліфікованих працівників. Затверджує їх керівник підприємства. Посадова інструкція – це внутрішній документ, у якому зафіксовані загальні завдання, що стосуються усіх працівників бухгалтерії, функції, обов’язки, права і відповідальність конкретної посадової особи. Посадова інструкція розробляється з урахуванням посади кожного працівника, його кваліфікації, спеціальної освіти і інших вимог, які до них висуваються. Посадова інструкція для головного бухгалтера розробляється на підприємстві, її зміст орієнтується на положення Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. Ця інструкція також затверджується керівником підприємства. В асоційованих і консолідованих підприємствах посадову інструкцію для головного бухгалтера окремих підприємств (дочірніх філій, інших підприємств) розробляє головний бухгалтер організації, що об’єднує окремі підприємства. Головний бухгалтер повинен: - забезпечити широке використання сучасних засобів автоматизації обліково-обчислювальних робіт, прогресивних організаційних і методологічних форм бухгалтерського обліку; - формувати та виконувати основні Положення облікової політики з усіх ділянок обліку; - розробляти положення і основні принципи щодо госпрозрахункових показників і контролювати їх дотримання; - забезпечити достовірний облік необоротних та оборотних активів, розрахунків, зобов’язань, капіталу і фінансових результатів, а також формування об’єктивної фінансової звітності у визначені строки. Треба передбачити, що головний бухгалтер приймає участь у роботі юридичних служб підприємства з оформлення матеріалів по нестачам і крадіжкам, пред’явленню претензій, формуванню штатів співробітників і штатного розкладу. Він приймає активну позицію і участь у суспільному житті підприємства, контролює внутрішню дисципліну, підтримує економічні інтереси підприємства, організує архівне збереження документів, бланків, звітності і т.ін. Обов’язки головного бухгалтера з контролю передбачають дотримання правил прийому і видання товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, виконання посадових інструкцій всіма категоріями робітників бухгалтерії, правил проведення інвентаризації необоротних і оборотних активів, своєчасного виявлення її результатів і т.ін. Призначення, звільнення, переміщення матеріально відповідальних осіб повинно проводитись після узгодження з головним бухгалтером. Головний бухгалтер має право перевіряти діяльність структурних підрозділів установи, що пов’язана з порядком приймання, збереження і витрачання товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, необоротних та інших активів. Він має право вносити пропозиції, спрямовані на підвищення економічної ефективності підприємства, приймати участь у виробничих зборах, і підтримувати економічні інтереси підприємства. 5. Відповідальність бухгалтера Дисциплінарна відповідальністьПорядок залучення працівників (у тому числі і бухгалтерів) до дисциплінарної відповідальності регламентований ст.147 КЗпП, відповідно до якої до працівника може бути застосовано стягнення у формі догани або звільнення. До такої форми відповідальності може бути притягнутий лише бухгалтер, який є штатним працівником підприємства. При цьому слід виділити декілька основних моментів: - дисциплінарна відповідальність може бути покладена на бухгалтера за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку (або іншого документа, що встановлює правила трудової дисципліни); - дисциплінарне стягнення не може бути накладене на бухгалтера після закінчення шести місяців із дня здійснення правопорушення (провини); - дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки тим органом (особою), що прийняв бухгалтера на роботу (керівник підприємства, і при наявності відповідних повноважень, - його заступники). Матеріальна відповідальністьМатеріальна відповідальність застосовується тільки до штатних працівників підприємства. Умови залучення до такого виду відповідальності встановлені гл.9 КЗпП. Так, за загальним правилом, визначеним у ст.132 КЗпП, матеріальна відповідальність працівника (у тому числі головного бухгалтера або бухгалтера) за заподіяний збиток обмежується розміром середньомісячного заробітку. Однак існують ситуації, при яких на бухгалтера може бути покладена повна матеріальна відповідальність, що складається у відшкодуванні всього розміру збитку, заподіяного підприємству. Відповідно до норм КЗпП (ст.134) і інших положень чинного законодавства до таких ситуацій, зокрема, відносяться: - невиконання і/чи неналежне виконання обов'язків касира бухгалтером, на якого покладені посадові обов'язки касира і з яким був укладений договір про повну матеріальну відповідальність; - здійснення бухгалтером дій, що підпадають під ознаки карного злочину; - одержання майна або цінностей за дорученням або на підставі іншого разового документа. Головний бухгалтер не є матеріально відповідальною особою, тому з ним не можна укласти договір про повну матеріальну відповідальність. Виключення складають випадки, коли головний бухгалтер виконує обов'язки касира. Існують три способи відшкодування збитку (збитків): 1) добровільне його відшкодування (це можливо як у випадку з обмеженою відповідальністю, так і з повною); 2) стягнення з працівника коштів на підставі наказу керівника (це допускається тільки при стягненні коштів у межах середнього місячного заробітку); 3) стягнення коштів через суд (у суд звернутися можна завжди (термін давнини позову - один рік), у тому числі для відшкодування збитків у повному обсязі, якщо кошти в межах середньомісячного заробітку вже були стягнені на підставі наказу). Адміністративна відповідальністьПерш ніж говорити про даний вид відповідальності, необхідно з'ясувати, чи є головний бухгалтер посадовою особою. Визначення зазначеного терміна наведено у примітках до ст.364 ККУ, відповідно до якої посадовими особами є особи, що постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також займають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядницьких чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки на підставі спеціальних повноважень. Головний бухгалтер (а в деяких випадках і рядовий бухгалтер) може бути віднесений до посадових осіб підприємства і на нього може бути покладена адміністративна відповідальність. Даний вид відповідальності передбачений положеннями КпАП, відповідно до яких при виявленні порушення складається протокол про адміністративне правопорушення. Згідно ст.38 КпАП адміністративне стягнення (у тому числі і штраф) може бути накладено не пізніше чим через два місяці з дня здійснення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - через два місяці з дня його виявлення. У випадку відмовлення в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше чим через місяць із дня ухвалення рішення про відмовлення в порушенні кримінальної справи або про його закриття. Дуже важливо, щоб бухгалтер надав свої пояснення і заперечення за змістом протоколу про адміністративне правопорушення. Це необхідно для більш повного і всебічного розгляду справи про адміністративне правопорушення (з урахуванням доводів бухгалтера) і, в остаточному підсумку, для винесення обґрунтованого рішення. Складений протокол із прикладеними до нього матеріалами направляється в орган, уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення. У відношенні правопорушень, передбачених ст.41 КпАП, таким органом є суд. За всіма іншими статтями КпАП справи розглядають органи, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення. За результатами розгляду справи виноситься постанова про адміністративне правопорушення, що у десятиденний термін може бути оскаржена у вищих органах або в суді. Постанова суду в справі про адміністративне правопорушення, як випливає зі ст.287 КпАП, є остаточним і оскарженню не підлягає. Однак на нього може бути принесений протест прокурора. Для цього бухгалтер повинен звернутися в прокуратуру з заявою, в якій вказуються порушення, допущені судом при прийнятті постанови. Кримінальна відповідальністьГоловний бухгалтер (у тому числі і рядовий) може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за трьома статтями ККУ: ст.212 - "Ухиляння від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів"; ст.364 - "Зловживання владою чи службовим становищем"; ст.367 - "Службова недбалість". Перераховані статті ККУ встановлюють міру кримінальної відповідальності в залежності від розміру несплачених сум податків, зборів (інших обов'язкових платежів) або заподіяного збитку. Дана величина визначена в ККУ в неоподатковуваних податком мінімумах доходів громадян. Цивільно-правова відповідальністьДо даного виду відповідальності можуть бути притягнуті фахівці, що здійснюють ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірній основі. Для зазначених суб'єктів ринку цивільно-правова відповідальність виражається у формі відшкодування заподіяних збитків. Отже, згідно ст.22 ЦКУ під збитками розуміють, зокрема, втрати, понесені особами у зв'язку з знищенням або ушкодженням речі, а також витрати, що особа зробила або повинна зробити для відновлення свого порушеного права. Стосовно до розглянутої проблеми збитками, понесеними підприємством у зв'язку з неналежним виконанням договору про ведення бухгалтерського обліку, можуть бути суми податкових зобов'язань, пені і штрафних санкцій, донарахованих у результаті перевірок. У зв'язку з цим у договорі між підприємством і притягнутими фахівцями умова про порядок відшкодування заподіяних збитків рекомендується виділити окремим пунктом. Сама ж процедура стягнення збитків здійснюється в судовому порядку шляхом пред'явлення позову до винної сторони. 6. Організація контрольних функцій бухгалтерської служби Необхідність створення бухгалтерської служби як відокремленого підрозділу підприємства, з правової точки зору, зумовлена двома причинами. По-перше, без ведення бухгалтерського обліку від моменту реєстрації до офіційної ліквідації підприємство не має права на існування. По-друге, бухгалтерська служба є тим підрозділом, який повинен слідкувати за дотриманням діючого законодавства: господарського, податкового, трудового та ін., оскільки лише законні господарські операції підлягають відображенню у бухгалтерському обліку. Причому контроль повинен здійснюватися як щодо рішень і дій всіх працівників підприємства, так і щодо операцій, які здійснюються з контрагентами підприємства. Для виконання контрольних функцій працівники бухгалтерського служби наділяються відповідними правами, яких немає у працівників інших підрозділів підприємства. Так, без підпису головного бухгалтера або уповноваженої ним особи грошові та розрахункові документи не мають юридичної сили. У більшості випадків головним бухгалтером попередньо переглядаються і візуються договори, які укладаються підприємством на виконання сторонніх робіт і послуг, постачання та відпуск товарно-матеріальних цінностей тощо. Працівники бухгалтерської служби здійснюють контроль за діяльністю матеріально-відповідальних осіб, перевіряють їх звітність, беруть участь в інвентаризації цінностей. На обліковий підрозділ покладається обов’язок не лише здійснювати контроль за правильністю оформлення первинних документів, а й за відповідність їх змісту чинному законодавству. Облікові працівники відповідають за збереженість бухгалтерської документації на всіх етапах документообігу, за своєчасність представлення бухгалтерської звітності відповідним користувачам. Вказівки та розпорядження головного бухгалтера в межах його компетенції є обов’язковими для виконання всіма працівниками й структурними підрозділами підприємства. Неухильне виконання всіх вимог головного бухгалтера щодо дотримання правил ведення бухгалтерського обліку повинен забезпечити керівник підприємства. |