Відповіді малі. 1 Укр мовадержавна мова в Україні
 Скачать 99.29 Kb.
|
28.Особливості викор.службових слів.Правила використання прийменників у діловому стилі1. Правильно добирати прийменникові конструкції: враження про виставку – враження від виставки; застерігати про небезпеку – застерігати від небезпеки; вітер п'ять метрів на секунду – вітер п'ять метрів за секунду. 2. При виборі прийменникової чи безприйменникової конструкції, перевага надається безприйменниковій: зрікатися від ідеалів – зрікатися ідеалів, повідомляти по телефону – телефонувати, оплатити за проїзд – оплатити проїзд. 3. У прийменникових конструкціях іменник повинен ставитися в правильному відмінку: всупереч проблем – всупереч проблемам, завдяки опитування – завдяки опитуванню, наперекір рішень – наперекір рішенням. 4. Не слід нагромаджувати в одному контексті однакуові прийменники: На наступному тижні на честь свята на сценах театрів, на відкритих майданчиках, на Центральному стадіоні відбудуться найрізноманітніші концерти, на які ми запрошуємо всіх бажаючих. 5. Пропуск прийменника створює двозначність тексту: лист організації – від організації, до організації. 6. У діловому стилі української мови є ряд особливо часто повторюваних усталених словосполучень дієслівного типу, де заміна приймененників неможлива: витрати на, відрахування на, винагорода за, покладається на, у відповідь на, у відповідності з, відповідно до, у зв'язку з, згідно з, залежно від, виходячи з. Російські словосполучення з прийменником -в українською мовою передаються: -на: в адрес – на адресу, в виду (иметь) – на увазі (мати),в завершение – на завершення, в защиту – на захист, в нашу пользу – на нашу користь; -до: в известность (поставить) – довести до відома, в работу (вовлечь) – залучити до роботи, в соответствии с – відповідно до, в состав (вошли) – до складу ввійшли, в карман – до кишені; -з: в следующих вопросах – з таких питань; -за: в пример (поставить) – поставити за приклад, в пяти шагах – за п'ять кроків, в те времена – за тих часів, в одни сутки (уложился) – впорався за одну добу; -про: в получении расписался – про одержання розписався; -при: в случае некплати – при несплаті; -під: в конце недели – під кінець тижня; -о (об): в семь часов – о сьомій годині, в одиннадцать часов – об одинадцятій годині; -як: в качестве – як, в порядке исключения – як виняток; -безприйменникові конструкції: в дальнейшем – надалі, в момент – миттєво, в покое оставить – дати спокій, в прошлом году – торік, минулого року, в равной мере – однаково, в полной мере – цілком, в юности – замолоду. Порушення синтаксичної норми також виникає через невмотивоване вживання прийменника -при. Цей прийменник уживається часто паралельно з іншими прийменниками біля, коло, край, поруч. Наприклад, для позначення близькості до конкретного місця: при виході – коло виходу – біля виходу, край дороги, поруч мене. А на позначення епохи, періоду, часу, протягом якого відбувається дія, – прийменниками за, під час: за царювання Романових – під час царювання Романових. Лише з прийменником при можливі конструкції: а) на передавання значення приналежності, певних стосунків до кого-,чого-небудь: При університеті працює дослідна станція; Служу при штабі дивізії; б) на зазначення чого-небудь у будь-кого, будь-чого або присутність когось будь-де: Був при повній свідомості; Сьогодні я при зброї; Не можна лаятися при дітях; в) на вказування певних обставин або супутніх умов, за яких щось відбувається: Роздивився при світлі сірника; При нульовій температурі випав сніг; Проголосували при овному мовчанні; Зателефоную при першій нагоді; Зроблю при бажанні. Значно ширший обсяг значень прийменника -при в російській мові спричиняє автоматичне помилкове перенесення його до подібних українських конструкцій. Цього не слід робити, оскільки в українській мові є різноманітні можливості, не змінюючи значення, передати зміст за допомогою інших прийменників, сполучень дієприслівникового звороту чи шляхом розгорнутих конструкцій. 29)Синтаксичні особливості професійних текстів. Готуючи текст для публічного виступу, слід пам'ятати про суттєву різницю між писемним і усним його варіантами. Речення, значні за кількістю слів і ускладнені за будовою багатьма відокремленими обставинами, означеннями, вставними і вставленими конструкціями, цілком можливі в науковій статті,монографії та под., і зовсім не бажані в лекції, доповіді, промові й под. Помічено, що сприймання усного тексту залежить від довжини речення (кількості в ньому слів), довжини слова (кількості багатоскладових, довгих слів), кількості особових займенників (які сприймаються на слух легше, ніж безособові). На відміну від писемного, в усному тексті бажані питальні, окличні й риторичні, а не лише розповідні речення. Не словесні, а смислові повтори необхідні в усному мовленні для наголошування основної думки, підкреслення ключового моменту й посилення враження від сказаного. Досягається це за рахунок багатої синонімії української мови, не повторюючи форми вираження. Однак слід уникати повторювання нетипових для усного мовлення складних сполучників: завдяки тому що, унаслідок того що, через те що й под. оскільки вони гальмують сприйняття й не сприяють створенню в аудиторії вільної, невимушеної атмосфери. Окрім повторів, використовують й інші способи привернення чи утримання уваги слухачів, таких як: зміна порядку слів(інверсія), градація (посилення), протиставлення (антитеза), оклична й питальна інтонація, риторичні запитання, пауза та ін. Речення слід будувати таким чином, щоб ключова фраза була розміщена в його першій частині. Набагато легше сприймається на слух зміст, коли речення починається Н. відмінком, ніж декількома конструкціями в непрямих відмінках із прийменника – ми У письмових текстах його частини закріплені за певним місцем на аркуші й виділені шрифтом чи засобами рубрикації (абзац, параграф, розділ тощо). В усному — можливі відступи, умотивовані повтори й перенесення окремих текстових частин. Якщо писемний текст має форму монологу, то усний не виключає діалогових і навіть полілогових варіантів. Наявність правильно побудованих дієприслівникових зворотів (або їхніх замінників), як правило, на початку речення, дозволяє більш образно подати навіть сухий технічний текст Перевагу слід надавати простим реченням, у яких зберігається прямий порядок слів: підмет іде перед присудком, означення — перед означуваним словом Спільним для писемного й усного варіанту тексту є висока частотність у використанні та повторюванні стійких словосполучень (кліше) і водночас відсутність зайвих слів, які ускладнюють сприйняття. Якщо підмет названий живою особою, то присудок матиме форму активного стану. Негативно впливають на мову зайві слова й тавтологія. Не можна будувати речення з одночасним підпорядкуванням одного слова двом стрижневим. 30) Складні випадки керування і узгодження Керування – синтаксичний зв’язок слів, при якому залежне слово стає в тому відмінку, якого вимагає головне слово. Моделі поєднання слів таким підрядним зв’язком відображають специфіку мови, закономірності сполучуваності слів. Керування може бути пряме(безприйменникове) – одержати рекламації, обирати депутата, і опосередковане (прийменникове), тобто залежне слово приєднується до головного за допомогою прийменника – одержати від заводу, чекати на подругу. Воно також буває сильне і слабке. Сильне – “наявність залежного слова зумовлюється семантикою керуючого слова” (читати книжку, виконати доручення, скаржитися на втому), слабке – “виступає між словами, між якими зв’язок, хоч і можливий, але зовсім не обов’язковий” (подарунок від брата, подарунок для брата).1 До складних випадків керування, що можуть призвести до помилок, належать такі: 1) Близькозначні слова-синоніми можуть вимагати різних відмінків: 2) слова-пароніми мають не тільки різне значення, а й різне керування (чи моживості керування): 3) нерозрізнення керування в українській і російській мовах: однакове за значенням дієслово може вимагати від додатків неоднакових відмінкових форм у різних мовах: 4) Неправильне використання прийменників. Вони можуть бути зайві або, навпаки, правильними будуть конструкції з прийменниками, наприклад: скупий словами – треба: скупий на слова Помилки у прийменниковому керуванні дуже часто стосуються вживання прийменника по і пов’язані з впливом російських конструкцій, де є цей прийменник. Варто запам’ятати основнівідношення, які виражає прийменник по в українській мові; зокрема, він може означати мету дії (піти по гриби, по воду,), місце і напрямок дії (по всій долині, рух по поверхні,), вказувати на сферу діяльності (колеги по роботі, подруги понавчанню), на кількісні відношення (по 10 осіб у групі, по 8 годин на добу). У багатьох випадках використання прийменника по неправильне, замість нього потрібно вживати інші прийменники або взагалі безприйменникову конструкцію. Наведімо приклади типового перекладу таких прийменникових структур: д) прийменником через:по болезни – через хворобу ; по уважительной причине – через поважну причину по невнимательности – через неуважність е) прийменником для:комитет по борьбе с коррупцией – комітет для боротьби з корупцією; комиссия по изучению условий труда – комісія для вивчення умов праці з) без прийменника:поговорить по душам – поговорити відверто; по поште – поштою 6) Часто вживається за російським зразком прийменник при. В українській мові він має відповідники з прийменниками:за – при жизни ученого – за життя ученого, при этих условиях – за цих умов; 1 |