Буратова. Аналітична частина
 Скачать 0.62 Mb.
|
          ВступЛегка промисловість України – це багатогалузевий комплекс. Вона є однією з найбільш соціально вагомих галузей народного господарства, адже вона є провідною у виробництві товарів народного споживання, серед яких тканини усіх видів, швейний і трикотажний одяг, взуття, шкіргалантерейні вироби, фурнітура та інше. Структура процесу проектування одягу, яка склалась на початку розвитку галузі та удосконалювалась під впливом сторонніх чинників, лишалась неконкурентоспроможною. Вироби швейної галузі (масового виробництва) були на досить низькому рівні. Неконкурентоспроможність швейних виробів остаточно було доведено майже повним зникненням галузі наприкінці XX століття. Більшість підприємств перейшли на роботу за принципом виготовлення виробів із давальницької сировини, а деякі зовсім зникли. Зрозуміло, що на це вплинули не тільки структурна невизначеність процесів, а всі вади процесу перебудови. Але сьогодні розпочинається відродження галузі. Процес розвитку галузі відчувається у структурній перебудові самої галузі, інформаційного, технічного забезпечення процесів оптимізації та стандартизації окремих ділянок діяльності. В останні роки Україна стрімко розвиває легку промисловість. Це дозволяє не лише задовольняти внутрішні потреби країни, а й постачати товари легкої промисловості на зовнішній ринок. В даній курсовій роботі вирішується питання конфекціювання матеріалів на виріб, який вже виготовляється на виробництві, користується попитом, виходячи із сучасного рівня асортименту матеріалів, існуючої технології виробництва і обладнання на виробництві. Метою виконання роботи є розвиток теми підбору матеріалів для виготовлення куртки для гірськолижного спорту. Аналітична частина1.1 Аналіз розвитку моди на вирібГірськолижний спорт, як явище, почався з лижних гонок. Перше гірськолижне змагання було проведено в 1850 році в Осло. Через кілька десятиліть «лижна лихоманка» охопила не тільки Європу, але й Америку. Перше змагання зі слалому було організовано в 1922 році в Швейцарії. Вже через два роки цей вид спорту був включений в олімпійську програму змагань. Екіпірування, це, звичайно, лижі і лижні палиці. Існує безліч різновидів цього обладнання. Для швидкісного спуску і супергігантского слалому використовуються загнуті палиці, за рахунок чого досягається менший опір повітря. В інших видах слалому лижні палиці прямі і часто мають пластикові насадки-запобіжники на рукоятках, за допомогою яких спортсмен може збивати зі свого шляху прапорці, не пошкоджуючи рук. Лижі виготовляють з різних матеріалів (наприклад, дерева або композитів). Залежно від виду змагань лижі можуть відрізнятися по довжині, ширині і навіть формі, але всі вони повинні відповідати міжнародним стандартам. Також, перед кожним спуском металеві краї лиж необхідно наточувати і загострювати, щоб вони добре трималися на слизькій поверхні, особливо на поворотах. Лижні черевики теж особливі. Їх підошва сконструйована таким чином, щоб спортсмен міг чинити на лижі додатковий тиск. Черевики кріпляться до лиж за допомогою ременів, які виконують функцію своєрідних ременів безпеки - у разі сильного удару або тиску, їх засувка автоматично відкривається і лижі відстібаються щоб уникнути травм. Рукавички любителів швидкісного спуску виготовлені з шкіри або синтетичного матеріалу, але в більшості випадків оснащені пластиковим захистом для передпліччя, який особливо потрібний при проходженні воріт. Спортсмени використовують також маску або захисні окуляри. Вони захищають очі від снігу, дощу, вітру і сліпучого блиску білого снігу, особливо в сонячну погоду. А якщо очки у слаломістів різнокольорові, то це зовсім не від бажання бути моднішим за інших, просто деякі кольори лінз допомагають посилити контраст та чіткість зорового сприйняття. Хоча, бажання слідувати моді теж може бути присутнім. У швидкісному спуску зазвичай одягають пластиковий протектор для спини, а в слаломі - налокітники, наколінники і захисні пристосування для гомілки. Спортивний одяг формується під дією таких чинників як характер спортивної діяльності (тренер, суддя, професійний спортсмен або аматор), інтенсивність енерговитрат спортсмена під час виконання основних рухів (специфічні рухи ніг та рук гірськолижників або сноубордистів тощо), середовище спортивної діяльності (відкрита місцевість, кінноспортивний манеж, стадіон і таке ін.) та специфічні функції спортивного костюма (наприклад: інформативні, у разі, коли колір костюмів дає змогу розпізнавати спортсменів з різних команд; захисні, що спрямовані на запобігання травмувань). Кожний з цих чинників впливає на вибір основних та допоміжних матеріалів для одягу, його конструкцію, модель та колір. 1.2 Характеристика та аналіз асортименту матеріалів на виріб 1.2.1 Характеристика та аналіз асортименту матеріалів
Firebowl Поліестерна тканина Firebowl виособлюється унікальними термоізоляційними властивостями , легкістю та еластичністю. Даний матеріал застосовується, як правило, в куртках сновбордичного та лижного профілю. В більшості випадків комбінується з мембраною. Harddura Міцний матеріал-нейлон Harddura має в 14 разів вищий коефіцієнт механічної стійкості аніж бавовна, та вчетверо цей показник перевищує механічну стійкість, міцність поліпропілену. Основні переваги матеріалу : -Відмінна циркуляція температури всередині -Механічна стійкість Технічні характеристики : -Коефіцієнт водонепроникності - 2 000 mm H2O/m2 -Коефіцієнт дихання - 2 літрів H2O/m2 на 24 год Quantum Структурною основою мембрани Quantum є прошарок із мікроскопічними молекулами, котрі мають добрі потовивідні особливості. Одночасно дана технологія запобігає проникненню вітру та молекул води, оскільки вони є більшими аніж міні-молекули Quantum. У виробах з цієї технологічної тканини Ви завжди відчуватимете сухість та тепло. SENSETECH Дворівнева ламінована мембрана SENSETECH – для надання особливих технологічних ознак виробу, оскільки тут вдало поєднані два найважливіші компоненти, водовідштовхувальність та кондиціонування. Технічні характеристики : -Коефіцієнт водонепроникності - 18 000 mm H2O/m2 -Коефіцієнт дихання – 20 000 літрів H2O/m2 на 24 год Triguard Технологічний матеріал із високим коефіцієнтом дихання та водовідштовхування, наявні оптимальні термоізоляційні властивості, котрі унеможливлюють потрапляння вологи ззовні та рівномірно виводять надлишкову внутрішню вологість, забезпечуючи сталий теплообмін. Плащові тканини виготовляються в основному із капронових і лавсанових комплексних ниток та у суміші з бавовняними волокнами. Змішані тканини мають полотняне, а найчастіше діагональне переплетення. Плащові тканини характеризуються гарним зовнішнім виглядом, високою зносостійкістю, міцністю на розрив, водостійкістю, достатньою повітропроникністю, невеликою поверхневою щільністю (50– 180 г/м2), незминальністю, низьким вологопоглинанням, внаслідок чого вироби зберігають форму протягом тривалого періоду експлуатації.
Зимові куртки належать до теплозахисного одягу. Відтак, вони мають забезпечувати необхідну термоізоляцію, захищати людину від переохолодження, та сприяти комфортності за різних несприятливих погодних умов. Невід'ємною складовою пакета матеріалів для такого одягу є утеплювальні прокладки. На заміну традиційним утеплювачам (пух та хутро тварин, файбертек, синтепон, фліс тощо) приходять нові, високотехнологічні, які не тільки не поступаються усталеним матеріалам, а й мають низку значних переваг порівняно з ними. Серед цих новітніх матеріалів чільне місце посідають Тінсулейт (Thinsulate від англ. thin - тонкий, insulate - утеплення) та Комфортемп (Comfortemp). Виготовлення нетканого матеріалу під назвою Тінсулейт базується на застосуванні надзвичайно тонких мікроволокон, кожне з яких у 50-70 раз тонше за людську волосину. Головне для всіх утеплювачів - здатність утримувати повітря, тобто чим більше інертного повітря в одиниці об'єму утеплювача, тим краще він зберігає тепло. Зі зменшенням товщини волокон суттєво зростає сумарна площина поверхні волокон, що утримують повітря (на одиницю об'єму). Для Тінсулейта цей показник більший майже у 10 раз, порівняно з матеріалами старого покоління. Заслуговує на увагу також те, що зазначений утеплювач з одного чи обох боків може мати флізелінове покриття, яке запобігає міграції волокон на поверхню матеріалу верху або підкладки. Комфортемп являє собою терморегулювальний нетканий матеріал, виготовлення якого грунтується на новітній мікрокапсульній РСМ-технології (Phase Change Material - матеріал із змінною фазою). Він складається з наповнених речовиною мікроскопічних терморегулювальних кульок. Речовина в капсулах працює як термоакумулятор, а саме: знаходиться у твердому порошкоподібному стані за температури до 37 С˚ і перетворюються на рідину, якщо ця температура перевищується. Коли організм людини виробляє зайве тепло, РСМ-мікрокапсули з порошку перетворюються на рідину, абсорбуючи тепло та надаючи відчуття прохолоди; у разі падіння температури РСМ-мікрокапсули знову переходять у порошкоподібний стан, виділяючи при цьому збережене тепло для зігрівання тіла людини. Отже, цей «розумний» або «інтелектуальний» матеріал взаємодіє з тілом людини і регулює температуру га вологість підодягового простору, підсилюючи комфортність одягу. Оригінальність Комфортемпа також у тому, що його мікрокапєули легко можуть бути «заряджені» знову (для цього треба лише порухатися або ненадовго зайти до приміщення, що обігрівається). 1.2.3 Характеристика скріплюючих матеріалів Для скріплення деталей одягу у швейному виробництві найчастіше використовують швейні нитки. Вони бувають різного призначення: для одягу, вишивання, в’язання, взуття, медицини тощо. Швейні нитки – це основний вид матеріалу для з’єднання деталей швейних виробів. Крім того, нитки можуть використовуватись і як оздоблюючий матеріал. Швейні нитки для одягу виготовляють різними за волокнистим складом: з натуральних волокон – бавовняні, лляні і шовкові; з хімічних волокон і ниток – штучні віскозні, полінозні та синтетичні поліамідні, поліефірні. За способом виробництва розрізняють мононитки, комплексні, штапельні, армовані та змішані нитки). За структурою існують такі основні види швейних ниток: скручені, однониткові, армовані, текстуровані. За оздобленням та забарвленням швейні нитки випускають: чорними, білими, кольоровими, глянцевими або матовими; бавовняні – мерсеризованими. Якість швейних ниток характеризується їх міцністю, розтяжністю, пружністю, зрівноваженням скручування, рівністю, міцністю фарбування, відповідним ступенем білизни та відсутністю або наявністю зовнішніх дефектів. Швейні нитки повинні задовільняти такі основні вимоги: бути міцними, мати рівномірну товщину та ступінь скручування, бути зрівноваженими за останнім, мати міцне фарбування або достатній ступінь білизни, не мати дефектів. Для зберігання належного зовнішнього вигляду та якості виробу необхідно, щоб нитки за показниками міцності, розтяжності, усадки відповідали властивостям основного матеріалу. Бавовняні швейні нитки виробляють з високоякісної гребінної пряжі в 2, 3, 4, 6, 9 та 12 складань. Основними операціями з виготовлення ниток є: трощення (складання 2-3х та більше ниток), скручування та оздоблення. Для зрівноваженості структури ниток останнє скручування виконується в напрямку, протилежному основному скручуванню. Оздоблення ниток включає операції: відварювання, відбілення, фарбування, апретування та поліровки. Найбільш високоякісні нитки мерсеризують. Бавовняні швейні нитки за оздобленням та забарвленням випускають: суворими, білими, чорними, кольоровими, матовими або глянцевими, з м’яким та жорстким оздобленням. Залежно від товщини, швейні нитки поділяються на торгові номери; залежно від щільності – на торгові марки. Торговий номер – це умовний номер ниток (наприклад, №10, 12, 20, 30, 40, 50, 60, 80 та 120). Більш тонкі нитки мають більш високий торговий номер. Бавовняні швейні нитки використовують як основні при виконанні операцій з’єднання деталей швейного виробу, обметування зрізів тощо. Швейні нитки з натурального шовку виробляють з ниток шовку-сирця лінійної щільності 3,22 та 4,65 текс подвійним скручуванням: спочатку скручують кожну нитку шовку-сирця, потім з’єднують разом 3 скручені нитки і скручують їх у напрямку, протилежному первинному скручуванню. Готові нитки відварюють; фарбують або відбілюють. Товщину ниток позначають умовними торговими номерами: №65 (нитки в 6 складань, лінійна щільність – 17,4 текс); №33 (нитки в 12 складань, лінійна щільність – 31 текс); №18 (нитки в 20 складань, лінійна щільність – 57,7 текс). Гарус – товсті нитки з натурального шовку. Вони випускаються двох номерів: №3 (333 текс) та №7 (143 текс). На їх виготовлення йде 90 ниток шовку-сирця. Слід зазначити, що нитки використовуються залежно від їх товщини. Так нитки номерів №65 та №33 використовуються для з’єднання деталей з тонких матеріалів або для прокладання оздоблювальних строчок; нитки №18 (потовщені) використовують для орбметування петель, пришивання гудзиків. Прокладання оздоблювальних строчок на виробах з вовняних пальтових тканин; нитки Гарусу необхідні для прокладання оздоблювальних рельєфних строчок, обметування петель, вишивання. Синтетичні швейні нитки. Асортимент цих ниток з року в рік розширюється, за рахунок їх виробництва з хімічної сировини.. широке застосування синтетичних ниток пояснюється тим, що вони мають підвищену міцність і стійкість до витирання, високоеластичні (подібні за еластичністю до шовкових ниток). Крім того гігроскопічність синтетичних ниток значно нижча порівняно з натуральними, що збільшує їх стійкість до дії мікроорганізмів, які спричинюють плісняву. Синтетичні нитки надають швам підвищеної міцності на розтяг, а петлям, обметаним цими нитками, підвищеної стійкості до зношування та гарного зовнішнього вигляду. Значне видовження синтетичних ниток негативно виявляється в процесі обробки. Їх недоліком, зокрема капронових ниток, є також невисока термостійкість. Армовані (каркасні) нитки належать до комбінованих швейних ниток. Вони складаються з синтетичної основи – лавсанової, капронової нитки, обвитої бавовняною чи іншою пряжею. Виготовляються вони у 2-3 складення (№44ЛБ і №65ЛБ). Текстуровані нитки типу таслан – це об’ємні нитки. Для отримання об’ємності цих ниток, скручування елементарних волокон відбувається під дією на них струменя стисненого повітря. При цьому частина волокон утворює петельки різних розмірів, а частина залишається без змін, внаслідок чого виникає об’ємна будова нитки. Нитки типу таслан виробляють з малою і великою розтяжністю, вони характеризуються високою еластичністю, невеликою об’ємною масою, сухим теплим грифом, значною пористістю. Під час роботи на швейній машині нитки типу таслан, завдяки петльованій будові забезпечують повітряні прошарки, частково охолоджують голку, що зменшує можливість їх оплавлення. Слід зазначити, що об’ємні нитки створюють міцні, м’які та еластичні шви. Їх використовують для всіх видів строчок, пришивання гудзиків, обметування петель, пришивання низу при виготовленні білизни, сорочок, піжам, суконь, блуз, корсетних виробів, одягу з трикотажу. Комплексні амідні нитки – найбільш міцні та еластичні, мають високу теплостійкість та практично не змінюють лінійних розмірів. Їх використовують при виготовленні виробів з безусадочних синтетичних матеріалів, шкіри та швейних виробів, які виготовляються за технологією «форніз». Комплексні ПА нитки мають високу міцність та найбільшу стійкість до стирання, але низьку теплостійкість. Їх використовують для обметування петель та виготовлення одягу з міцних жорстких безусадочних матеріалів. Випускають капронові нитки торговими номерами №50К (15,5 текс х 3) та №90К (31 текс х 3). ПЕ нитки теплостійкі, безусадочні, еластичні, але поступаються капроновим за показниками міцності та стійкості до стирання. Їх випускають торговими номерами: №22Л (11,1 текс х 2), №33Л (11, 1 текс х 3), №55Л (27,7 текс х 2) та №90Л (29,4 текс х 3). Тонкі нитки 22Л та 33Л використовують при виготовленні виробів білизняного, сорочкового та костюмно-платтєвого асортиманту, трикотажних виробів; товсті нитки 55Л та 90Л – для прокладання рельєфних оздоблювальних строчок. Армовані швейні нитки мають сердечник з поліамідних та поліефірних комплексних ниток, який обвивають волокнами бавовни або полінозними волокнами. Найбільш поширеними є нитки, армовані бавовною. Вони більш блискучі, міцні та еластичні, ніж бавовняні, і значно більш теплостійкі та менш розтяжні, ніж лавсанові. Їх випускають торговими номерами: 20ЛХ, 30ЛХ, 44ЛХ і використовують замість бавовняних швейних ниток відповідної товщини, а також замість шовкових та синтетичних ниток. Синтетичні швейні нитки використовують при пошиві одягу із безусадочних чи малоусадочних матеріалів (синтетичних чи натуральних з великим вмістом синтетичних). Проклеєні шви - ознака якісного одягу. Проклейка (або зварювання) проводиться на спеціальній машині при температурі близько 370 градусів (для кожної тканини технологія трохи відрізняється). При проклейке спеціальне покриття стрічки під впливом температури просочує тканину, тому проклеєний шов завжди буде герметичним. |
|||||