Гігієнічні нормативи
 Скачать 0.54 Mb.
|
|
Міністерство охорони здоровя України Головне санітарно-епідеміологічне управління Гігієнічні нормативи3. Гігієна праці 3.5-3.8 Хімічні чинники виробничого середовища. Фізичні фактори виробничого середовища (шум, вібрація, освітленість, мікроклімат, неіонізуючі випромінювання та інші). Біологічні чинники виробничого середовища. Фізіологія праці та ергономіка.
6.1 Іонізуюче випромінювання, радіаційна безпека. ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІ Гігієнічні нормативи ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001 р. Видання офіційне Київ, 2001 рік Гігієнічна класифікація розроблена: Інститутом медицини праці АМН України: Ю.І.Кундієв - керівник, академік НАН та АМН України В.І.Чернюк І.М.Трахтенберг Л.А.Гвозденко М.І.Захаренко В.Б.Ластовченко В.І.Назаренко В.Г.Цапко Г.І.Ковальова Харківським НДІ гігієни праці та профзахворювань: П.А.Нагорний Українським НДІ промислової медицини (м. Кривий Ріг): В.Ф.Вищипан НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України (м. Донецьк): В.В.Мухін Міністерством охорони здоров`я України: Д.П.Тимошина Г.Ф.Бурлак Комітетом з питань гігієнічного регламентування МОЗ України: Л.М.Горбань М.М.Коршун Т.К.Кучерук Київською міською СЕС: В.Є.Волочай Українським науковим гігієнічним центром: І.І.Карачов Ю.Д.Думанський Т.Г.Омелянець Н.Д.Семенюк З.В.Калашникова Національним медичним університетом: А.М.Шевченко Центральною СЕС МОЗ України: Логвиненко О.В. Гігієнічна класифікація розроблена на основі: Г46 Гигиенические критерии оценки и классификация условий труда по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процеса: Руководство.-М.: Федеральний центр госсанэпиднадзора Минздрава России, 1999. - 192 с. Рецензенти: О.П.Яворівський Л.М.Шафран В.А.Бузунов В.Я.Акіменко І.П.Лось І.О.Черніченко ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2001 року № 528 ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ШКІДЛИВОСТІ ТА НЕБЕЗПЕЧНОСТІ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА, ВАЖКОСТІ ТА НАПРУЖЕНОСТІ ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ 1. Сфера застосування та загальні положення. 1.1. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу ( далі - Гігієнічна класифікація) призначена для гігієнічної оцінки умов та характеру праці на робочих місцях з метою: - контролю умов праці працівника (працівників) на відповідність діючим санітарним правилам і нормам, гігієнічним нормативам та видачі відповідного гігієнічного висновку; - атестації робочих місць за умовами праці; - встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів; - створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни; - розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності; - санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об`єктів; - санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих та сільськогосподарських підприємств; - застосування заходів адміністративного впливу при виявленні санітарних правопорушень, а також для притягнення винуватців до дисциплінарної та карної відповідальності; - вивчення зв`язку стану здоров’я працюючого з умовами його праці ( при проведенні епідеміологічних досліджень здоров`я, періодичних медичних оглядів); - складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці; - розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь; - встановлення рівнів професійного ризику для розробки профілактичних заходів та обґрунтування заходів соціального захисту працюючих. 1.2. Застосування Гігієнічної класифікації з іншою метою можливе виключно за погодженням з Міністерством охорони здоров`я України. 1.3. Гігієнічна класифікація базується на принципі диференціації умов праці залежно від фактично визначених рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу в порівнянні з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами (далі - гігієнічні нормативи), а також з урахуванням можливого шкідливого впливу їх на стан здоров`я працюючих. 1.4. Робота зі збудниками інфекційних захворювань, речовинами вдихання та потрапляння яких на шкіру повинно бути виключене (протипухлинні лікарські засоби, гормони-естрогени, наркотичні анальгетики), дає право віднесення умов праці за потенційну небезпечність до відповідного класу шкідливості. 1.5. Гігієнічна класифікація умов праці за радіаційним фактором (іонізуючі випромінювання) поширюється виключно на роботи з індустріальними джерелами іонізуючих випромінювань.
3. Терміни та визначення , що застосовуються в Гігієнічній класифікації. 3.1.Гігієна праці – галузь профілактичної медицини, що вивчає умови та характер праці, їх вплив на здоров’я, функціональний стан людини, розробляє наукові основи гігієнічної регламентації факторів виробничого середовища і трудового процесу, практичні заходи, спрямовані на профілактику шкідливої і небезпечної їх дії на працюючих. 3.2.Умови праці– сукупність факторів трудового процесу і виробничого середовища, у якому здійснюється діяльність людини. 3.3. Шкідливий виробничий фактор– фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров'я нащадків. Шкідливими виробничими факторами є: 3.4. Фізичні фактори: • мікроклімат: температура, вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання; • неіонізуючі електромагнітні поля і випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля (в т.ч. геомагнітне), електричні і магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону (у т.ч. лазерне та ультрафіолетове); • іонізуючі випромінювання; • виробничий шум, ультразвук, інфразвук; • вібрація (локальна, загальна); •освітлення – природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, пряма і відбита сліпуча блискість, пульсація освітленості). 3.5. Хімічні фактори: речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, що отримані хімічним синтезом, та/ або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу. 3.6.Біологічні фактори– мікроорганізми-продуценти, живі клітини і спори, що містяться в препаратах, патогенні мікроорганізми. 3.7. Фактори трудового процесу. 3.7.1. Важкість праці– характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі. 3.7.2. Напруженість праці– характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи. 3.8. Небезпечний виробничий фактор – фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров'я або смерті. Залежно від кількісної характеристики рівнів і тривалості дії окремі шкідливі виробничі фактори можуть стати небезпечними.
ГДКр.з. встановлюються для речовин, що здатні чинити шкідливий вплив на організм працюючих при інгаляційному надходженні.
ГДКр.з.с.з. встановлюється для речовин, для яких характерні кумулятивні властивості (речовини хроноконцентраційної дії). 3.11. Експозиція– кількісна характеристика інтенсивності і тривалості дії шкідливого фактора. 3.12. Професійний ризик– величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров'я з урахуванням тяжкості наслідків у результаті несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу. Оцінка професійного ризику проводиться з урахуванням величини експозиції останніх, показників стану здоров'я і втрати працездатності працівників. 3.13. Захист часом– зменшення шкідливого впливу шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих за рахунок обмеження часу їхньої дії: введення внутрішньозмінних перерв, скорочення робочого дня, збільшення тривалості відпустки, обмеження стажу роботи в конкретних умовах. 3.14. Здоров'я– це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад (преамбула Статуту ВООЗ). 3.15. Професійні захворювання– захворювання, у виникненні яких вирішальна роль належить впливу несприятливих факторів виробничого середовища і трудового процесу. 3.16. Професійна захворюваність– показник числа виявлених вперше протягом року хворих із професійними захворюваннями і отруєннями, розрахований на 100, 1000, 10000, 100000 працюючих, які зазнають впливу шкідливих виробничих факторів. 3.17. Виробничо-обумовлена захворюваність– захворюваність (стандартизована за віком) на загальні * захворювання різноманітної етіології (переважно на поліетіологічні), що має тенденцію до зростання при збільшенні стажу роботи в несприятливих умовах праці і перевищує таку в професійних групах, що не контактують із шкідливими факторами. 3.18. Працездатність– стан людини, при якому сукупність фізичних, розумових і емоційних можливостей дозволяє працюючому виконувати роботу визначеного змісту, обсягу і якості.
*Не віднесені до професійних.
Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи: 1 клас - ОПТИМАЛЬНІ умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров`я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення. 2 клас - ДОПУСТИМІ умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров`я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах. 3 клас - ШКІДЛИВІ умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені: . 1 ступінь (3.1) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров’я; 2 ступінь (3.2) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше); 3 ступінь (3.3) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності); 4 ступінь (3.4) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності); 4 клас - НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень. 4.2.Гігієнічні критерії оцінки умов праці при дії хімічного фактора. 4.2.1. Ступінь шкідливості умов праці встановлюється згідно з таблицею 4.11.1 за максимальними концентраціями шкідливих речовин, а також за середньозмінними (при наявності ГДК с.з. та відповідній тривалості робочої зміни). 4.2.2. При одночасній наявності у повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин односпрямованої дії1 виходять з розрахунку суми відношень фактичних концентрацій кожної з них до їх ГДК. Якщо сума не перевищує одиницю, то умови праці відповідають допустимим. 4.2.3. Оцінку умов праці при наявності в повітрі робочої зони двох та більшого числа шкідливих речовин різноспрямованої дії здійснюють наступним чином. При одночасній дії кожна речовина оцінюється як окремий фактор, при цьому: –присутність у повітрі будь-якого числа речовин, рівні впливу яких дорівнюють ступеню 3.1, не підвищують загальної шкідливості умов праці; –три речовини та більше з рівнями впливу, що відповідають ступеню 3.2., переводять умови праці до ступеня 3.3; –дві речовини та більше з рівнями впливу, що відповідають ступеню 3.3., підвищують ступінь шкідливості до ступеня 3.4. При одночасній дії двох та більшого числа речовин у рівнях, що відповідають ступеню 3.4., умови праці до 4 класу не переводяться. Віднесення умов праці до цього класу може бути здійснене виключно при наявності у повітрі робочої зони шкідливих речовин 1-2 класів небезпечності та речовин, здатних викликати гостре отруєння або таких, які мають подразнювальні властивості, у концентраціях, що відповідають класу 4. При послідовній дії умови праці оцінюються за речовиною, концентрація якої відповідає найвищому класу та ступеню шкідливості. При цьому тривалість впливу цієї речовини у концентрації, яка перевищує ГДКр.з.м.р., повинна становити не менш ніж 1 годину (для речовин переважно фіброгенної дії - не менше 2 годин) за 8-годинну робочу зміну за умов загального сумарного часу дії усіх речовин не менш ніж 50 % тривалості робочої зміни. 4.2.4. Якщо одна речовина має декілька специфічних ефектів (канцерогенний, алергенний, фіброгенний, гостроспрямований механізм дії тощо), оцінка умов праці проводиться за тим з них, який відповідає вищому ступеню та класу шкідливості. Наприклад, якщо концентрація шкідливої речовини, яка є і канцерогеном, і алергеном, перевищує ГДК в 1,1-3,0 рази, умови праці повинні бути віднесені до ступеня 3.2, виходячи з алергенних властивостей речовини. 4.2.5. При роботі з речовинами, що можуть потрапляти в організм через шкіру і мають відповідний гігієнічний норматив – гранично допустимий рівень (ГДР), клас умов праці встановлюється відповідно до таблиці 4.11.1. за рядком “Шкідливі речовини 3-4 класів небезпечності”. Для шкідливих речовин 1 класу небезпечності використовують рядок “Протипухлинні лікарські засоби, гормони (естрогени)”. 4.3.Гігієнічні критерії оцінки умов праці при дії факторів біологічного походження . 4.3.1. Ступінь шкідливості умов праці встановлюється згідно з таблицею 4.11.2. 4.3.2. Оцінку умов праці при наявності в повітрі робочої зони одночасно двох або більше шкідливих чинників біологічного походження (мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів, білкові препарати) або при наявності ризику професійного контакту з патогенними мікроорганізмами здійснюють за найвищим класом та ступенем шкідливості.
4.4. Гігієнічні критерії впливу віброакустичних факторів. 4.4.1. Ступінь шкідливості умов праці при дії на працюючих шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку залежно від величин перевищення чинних нормативів встановлюється згідно з таблицею 4.11.3. 4.4.2. Ступінь шкідливості та небезпечності умов праці при дії віброакустичних факторів встановлюється з урахуванням їх часових характеристик (постійний, непостійний шум, загальна та локальна вібрація, інфразвук, повітряний та контактний ультразвук). 4.4.3. Визначення класу умов праці при дії виробничого шуму. 4.4.3.1. Контроль за рівнями шуму та його оцінка здійснюються згідно з Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку № 3.3.6.037-99 та ГОСТ 12.1.050-86, ГОСТ 12.1.003-83*, ДСТУ 2867-94. |