І. Симбіоз – це взаємодія і співіснування різних біологічних видів.
Мутуалізм – взаємовигідне співжиття орг.
(кишкова паличка)
Коменсалізм – тип співжиття, коли один з них отримує від другого їжу чи іншу користь, не зашкоджуючи йому, але й не надаючи ніяких переваг.
Синойкія - тип співжиття, за якого один вид проживає у житлі іншого.
Паразитизм - це тип співжиття між різними видами, за якого один із них (паразит) більш-менш тривалий час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладає на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям.
ІІ. Воша головна (Pediculus capitis
збудники педикульозу
світло-сіра, з темними пігментованими плямами з боків черевця і грудей. Розмір самки 2,4^,0 мм, самця - 2-3 мм. Вусики відносно товсті і короткі, сегменти черевця відділені глибокими вирізками
прості очі і вусики, що є органами нюху. Ротовий апарат колючо-сисного типу, Яйце поздовжньо-овальної або грушоподібної форми, ясно-жовтого кольору, до 1 мм - гнида.
ІІІ. Транспозиція аорти і лег. артерії.
Порушення диференціації первинного стовбура призводить до транспозиція судин – вихід аорти з правого, а легеневого стовбура – з лівого шлун.
Не сумісна з життям.
IV. Трансоваріальна передача – передача збудників інфекційної або паразитарної хвороби потомству переносника через проникнення його в яйцеклітину.
Кліщевий поворотний тиф(кліщ селищний (Ornithodorus papillipes))
тайгового кліщового енцефаліту (Кліщ тайговий (І. persulcatus))
V. Шлях зараження:
Лейшманіоз – трансмісивний;
Стронгілоідоз – перорально, перкутанно;
Лямбліоз – перорально;
Демодекоз – контактний (засоби особистого користування)
VI. Біогельмінт – це паразитичний орг, що розвиваються за участю проміжних хазяїнів.
Альвеокок (Alveococcus multilocularis)
Ехінокок (Echinococcus granulosus)
Неозброєний ціп'як (Taeniarhynchus saginatus
Озброєний ціп'як (Taenia solium)
Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum)
Сисун котячий Opisthorchis felineus
Сисун ланцетоподібний (Dicrocoelium lanceatum)
Сисун легеневий, (Paragonimus Ringeri)
Трихінела (Trichinella spiralis)
Сисун печінковий, або фасціола (Fasciola hepatica)
Шистосома кров’яна Shistosoma haematobium
Геогельмінти – це паразити, що в процесі свого розвитку потребують вихід у зовнішнє середовище.
Волосоголовець (Trichocephalus trichiurus
Вугриця кишкова Strongyloides stercoralis
Кривоголовець (Ancylostoma duodenale)
Аскарида людська (Ascaris lumbricoides)
VII. Факультативно-трансмісивні захворювання – передаються від одного хазяїна до іншого, як через
переносника, так і іншими шляхами (чума ––
блохами, повітряно–крапельним шляхом; поворотний тиф – кліщ селищний, тайговий енцефаліт – кліщ тайговий)
VIII. Рикетсії Провачека висипний тифу. Розмн. поперечним бінарним поділом, Переносник - собачий кліщ, одежна воша. Внутрішньоклітинний паразит.
IX. Лярвоскопія – виявлення личинок у харкотинні.
Сисун легеневий, (Paragonimus Ringeri)
Аскарида людська (Ascaris lumbricoides)
Вугриця кишкова Strongyloides stercoralis
X. Аскарида людська (Ascaris lumbricoides) -аскаридоз. Інв -яйце. Мігрує по кров. суд – печінка – легені – глотка, заковтується тонка кишка.
Цикл: дорослі в орг. хазяїна; 2 - запліднене яйце; 3 - інвазійне яйце; 4 - фактор передачі.
Медична паразитологія - це наука про біологію та
екологію паразитичних орг., їх взаємини з
господарями і оточуючим середовищем, викликані ними хвороби і заходи боротьби з ними у людини, тварин рослин.
Медична протозоологія - розділ зоології, що вивчає одноклітинних тварин − найпростіших.
Медична гельмінтологія - комплексна наука про паразитичних червів (гельмінтів) і гельмінтози (хвороби, спричинені ними).
Медична арахноентомологія – наука, що вивчає паразитичних членистоногих.
Воша головна Pediculus humanus capitis
збудники педикульозу
світло-сіра, з темними пігментованими плямами з боків черевця і грудей. Розмір самки 2,4^,0 мм, самця - 2-3 мм. Вусики відносно товсті і короткі, сегменти черевця відділені глибокими вирізками
прості очі і вусики, що є органами нюху. Ротовий апарат колючо-сисного типу, Яйце поздовжньо-овальної або грушоподібної форми, ясно-жовтого кольору, до 1 мм - гнида.
Гострик (Enterobius vermicularis) - ентеробіоз. Розвиток не прямий.
Цикл: 1 - статевозріла самка в організмі хазяїна; 2 - незріле яйце; 3 - зріле яйце; 4 – автореінвазія.
Аскаридоз – перорально.
Опістрохоз – аліментарно.
Трихінельоз – аліментарно.
Адаптація — процес формування ознак в орг., які забезпечують його існування в умовах того, чи іншого середовища.
Тетрада Фало — вроджена вада серця, що класично має 4 анатомічних компоненти: вентрикулосептальний дефект, обструкцію вивідного тракту правого шлуночка, декстрапозицію аорти та гіпертрофію правого шлуночка серця.
Протозойні захворювання викликають збудники, які відносяться до типу найпростіших, або одноклітинних, тварин.
Типи:
Амебіази – мікроскопія фекалій на наявність вегетативних форм, 8ядерних цист.
Трипаносомози – мікроскопія мазка, і товстої каплі крові, пунктату лімфовузлів, спинномозкової рідини.
Лейшманіози – мікроскопія мазків виразок(шкірний), червоного кісткового мозку(вісцеральний)
Трихомонози (Урогенітальний, кишковий) виявлення вегетативних форм у нативних і пофарбованих мазках із піхви й уретри, рідше - в осаді сечі після центрифугування;
Реінвазія - повторне зараження хворого або перехворілого який-небудь паразитарною хворобою збудником тієї ж хвороби розвиток, що викликав, инвазионного процесу.
Автоінвазія – самозараження паразитичними організмами.
Контактні гельмінтози - інвазії, збудники яких розвиваються у безпосередній близькості до людей і передаються через руки хворого, або предмети, що їх оточують. Ентеробіоз - Гострик (Enterobius vermicularis) Гіменолепідоз - Карликовий ціп'як (Hymenolepis nana)
10.Спірохети Обеймейера - Borrelia recurrentis - Ниткоподібна спіральна бактерія розміром 02-03 x10-20 мкм; Розмножуються поперечним поділом, спір не утворюють. Патогенез поворотного тифу. Воша головна(Pediculus humanus capitis), Воша одежна(Pediculus humanus humanus)
Приподно-осередкові хвороби.
Особливість деяких хвороб, що полягає в тому, що їх збудники, специфічні переносники і тварини, — резервуари збудника необмежено довгий час існують в природних умовах (вогнищах) незалежно від проживання людини. Людина заражається збудниками хвороб диких тварин, потрапляючи тимчасово або проживаючи постійно на території природного вогнища. Характерна межа хвороб с П. о. — наявність природних резервуарів збудників серед диких тварин (переважно гризунів) і птиць.
Трихомонада урогенітальна (Trichomonas vaginalis) існує тільки у вигляді вегетативної
форми (трофозоїт), цист не утворює. Трофо-
зоїт має грушоподібне тіло довжиною 14—30 мкм. На передньому кінці тіла знаходяться 4 вільних джгутики й ундулююча мембрана, що доходить до середини тіла. Ядро одне, знаходиться ближче до переднього кінця тіла. Цитоплазма вакуолізована. Крізь усе тіло проходить аксостиль, який виступає на задньому кінці у вигляді шпички.
Сисун котячий (сибірський), або опісторх
(Opisthorchis felineus) П-ОЗ
Інв. ст. - метацеркарій
Цикл: 1 – ост. х. 2 - яйце; 3 – молюск. 4 - мірацидій; 5 - спороциста; 6 - редія; 7 - церкарій; 7а - церкарій, що залишає молюска; 8 - другий пром. риба з родини коропових); 9 - метацеркарій.
Демакологія - розділ загальної екології, що вивчає динаміку чисельності популяцій, внутрішньопопуляційні угрупування і їх взаємовідносини. описує коливання чисельності різноманітних видів внаслідок впливу екологічних факторів та встановлює їх причини, розглядає особину не ізольовано, а у складі групи таких самих особин, що займають визначену територію і відносяться до одного виду.
Мігруючі нематоди:
1. Кривоголовка (Ancylostoma duodenale) по кров. судинах.
2. Трихінела (Trichinella spiralis) лімфатичні судини.
3. Аскарида людська (Ascaris lumbricoides) по кров. судинах
4. Вугриця кишкова Strongyloides stercoralis по кров. судинах
Облігатно-трансмісивні захворювання - хвороби, що передаються тільки специфічними переносниками (малярія, москітна гарячка, кліщовий та вошовий поворотні тифи, жовта гарячка, сезонні енцефаліти — кліщовий та комариний, шкірний лейшманіоз та ін.)
Короста - через дотик до хворої людини
Теніаринхоз – аліментарно.
-
Філогенез зябрових дуг – В ембріональному періоді в усіх хребетних від серця вперед спрямована черевна аорта, від якої у зябрових перетинках відходять 5-7 пар великих судин, вони охоплюють глотку і позаду з'єднуються в корені аорти. Вони називаються зябровими, або артеріальними, дугами. Через те, що перші зяброві перетинки входять до складу черепа, кровоносні судини називаються щелепною і під'язиковою. Останні 4-5 дуг у риб перетворюються на приносні і виносні зяброві артерії. У наземних хребетних перші дві зяброві дуги теж дуже рано атрофуються. Із третьої дуги розвиваються сонні артерії, які несуть кров до голови. У всіх класів третя дуга втрачає зв'язок з четвертою. Тільки у хвостатих амфібій вони з'єднуються сонною протокою. Із четвертої пари утворюються власне дуги аорти, які постачають кров до всіх органів. У птахів і ссавців функціонує тільки одна дуга - права або ліва відповідно. П'ята пара зябрових дуг редукується у всіх наземних тварин, за винятком хвостатих амфібій. З шостої пари розвиваються легеневі артерії, які втрачають зв'язок з дугами аорти.
Інвазія - це сукупність процесів, які відбуваються під час взаємодії збудника і організму хазяїна, коли збудником є паразитичні тварини (найпростіші, пласкі та круглі черви тощо). Інвазія може відбуватися активно, коли паразит нападає або проникає в організм господаря через пошкоджені і непошкоджені шкірні покрови, або пасивно, коли паразит вноситься в організм з водою, їжею та ін. шляхами.
Загальний легеневий стовбур – це вада, при якій з серця виходить 1 судина, яка локалізується над дефектом у міжшлуночковій перетинці, не сумісна.
Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei) – Тіло широкоовальне, самка довжиною 0,3 самець - 0,2 мм. Спинний бік опуклий, у середній частині знаходяться численні трикутні лусочки і кілька пар шпичкоподібних
щетинок. Ніжки короткі, закінчуються присосками або
волосками. Очі відсутні. Ротовий апарат гризучого
типу. Дихання здійснюється усією поверхнею тіла.
Кривоголовка (Ancylostoma duodenale) -
Інв. – філярієподібні личинки. Цикл:З фекаліями в зов. сер. вид. яйця, з яких розв. рабдитоподібні личинки, яка линяє 2 ->у філярієподібну личинку
Тропічний тип – до характерних ознак тропічного типу відносяться подовжена форма тіла, знижена м'язова маса, зменшений обсяг грудної клітки, велика кількість потових залоз, низький обмін речовин.
Зоонози - узагальнена назва природно-вогнищевих інфекцій, тобто таких інфекційних захворювань що передаються від тварин до людини. чума(кліщ селищний, блоха людська), туляремія (кліщ селищний), енцефаліт (Кліщ собачий) Зоонози розвиваються в популяціях диких, синантропних і свійських тварин і становлять загрозу для здоров'я людини. Серед найвідоміших зоонозів — природно-осередкові інфекції, що циркулюють в популяціях ссавців: чума, туляремія, сказ, лептоспіроз. До зоонозів належать також різноманітні орнітози, зокрема пташиний грип.
Серед найактивніших учасників зоонозів виступають хижі ссавці (найчастіше сказ), кажани (сказ), гризуни та комахоїдні (лептоспіроз і туляремія). Нерідко зоонози заносяться разом з інвазійними видами. Розвиток епідемій чуми у Європі пов'язаний з багаторазовими інвазіями пацюків (переважно з торгових суден).
методи діагностики трематоди:
1. овоскопія фекалій (сисун печінковий)
2. овоскопія дуоденального вмісту фекалій (сисун ланцетоподібний)
3. лярвоскопія (сисун легеневий)
4. овоскопія сечі. (сисун кровяний(шистосома))
Паразитоценоз – це сукупність усіх паразитів, що перебувають у організмі людини.
опісторхоз – аліментарно
трихінельоз – аліментарно
трихомоноз урог. – статево
Девастація - комплекс заходів, направлених на знищення збудників інвазивних і інфекційних захворювань людини, тварин і рослин на всіх фазах розвитку цих збудників.
Дегельмінтизація - комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо оздоровлення населення і тварин від гельмінтозів
Еколог. паразитологія –
Лямблія кишкова (Lamblia intestinalis) – лямбліоз Тонка кишка(12пала), перорально
Трофозоїт грушоподібна. пер. к. розширений і заокруглений, зад. - загострений Має 2 однакові
ядра, 4 пари джгутиків, присмоктувальні диски для фіксації і два тонких аксостилі по середній лінії тіла. Циста(інв. ст.) – овальна, щільна оболонка, часто відшарована від цитоплазми.
Неозброєний ціп'як (Taeniarhynchus saginatus) – теніаринхоз, Інв. - цистицерк. Цикл: - ост; 2 - рухливі членики; 3 - яйце; 4 - проміжний хазяїн; 5 фіна; 6 – розвиток цистицерка; 7 - фінозне м'ясо.
цистицеркоз – аліментарно, перорально
гіменолепідоз – автореінвазія
анкілостомоз – перорально-перкутанно.
контамінація - потрапляння в певне середовище будь-якого домішку, який змінює властивості цього середовища.
Аутекологія - розділ екології, що вивчає вплив чинників довкілля на окремі організми, популяції і види (рослин, тварин, грибів, бактерій)
аортальне кільце – персистенція обидвох дуг аорти – обидві дуги зростаються позаду стравоходу і трахеї, утв. Низхідну частину спинної аорти.
Адаптація - процес формування ознак в орг., які забезпечують його існування в умовах того, чи іншого середовища.
Гонотрофний тип р-ку – взаємопов’язаний процес харчування і розмноження. Полягає у тому, що кожному відкладанню яєць передує акт харчування.
Методи лабораторної діагностики нематод:
1. овоскопія фекалій
2. овоскопія зішкрібка з періанальних складок
3. використання методу "липкої стрічки"
4. лярвоскопія
10. Суперавтоінвазія – це повторне самозараження одним типом гельмінтів.
Біосфера – природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарнуекосистему (населена живими організмами). Маса біосфери — близько 0,05% маси Землі.
Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, всю гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3-11 км на суші й 0,5-1,0 км під дном океану. Товщина біосфери на полюсах Землі близько 10 км, на екваторі — 28 км[3].
Атмосфера Землі — найбільш легка оболонка Землі, що межує з космічним простором; через атмосферу здійснюється обмін речовини й енергії з космосом.
Гідросфера — водяна оболонка Землі. У наслідок високої рухливості вода проникає повсюдно в різні природні утворення, навіть найчистіші атмосферні води містять від 10 до 50 мг/л розчинних речовин. Головною особливістю океанічної води є те, що основні іони характеризуються постійним співвідношенням у всьому обсязі світового океану[3].
Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі, що складається з осадових і магматичних порід. Поверхневий шар літосфери, у якому здійснюється взаємодія живої матерії з мінеральною (неорганічною), являє собою ґрунт. Залишки організмів після розкладання переходять у гумус (родючу частину ґрунту).
Токсоплазма (Toxoplasma gondii) Вегт. (ендозоїд) півмісяцева на загост. перед. к.- апарат проникнення (апікальний комплекс) - коноїд і роптрії; Справжні (тканинні) цисти — сферичні або овальні, є скупченням кількох сотень ендозоїтів, оточених щільною захисною оболонкою.
Карликовий ціп'як (Hymenolepis nana)
Цикл: 1 – людина,2 - яйце; З - цистицеркоїд; 4 автореінвазія
Паразит - - організм, який живе за рахунок іншого організму, що називається господарем паразита.
проміжний хазяїн – це організм, у якому відбувається нестатевий розвиток паразита.
антропоноз – це інфекційне або захворювання, викликане паразитичним орг., що вражає тільки людину. (амебіаз, трихомоноз урогенітальний, трихоцефальоз)
Гірський тип - підвищений основний обмін, збільшено кількість еритроцитів, кількість гемоглобіну, розширена грудна клітка.
Полікістозна дистрофія нирки характеризується наявністю множини кіст в обох нирках. Кількість кіст є численною та їх наповненість рідиною призводить до значного збільшення нирок. Хвороба може також призвести до пошкодження печінки, підшлункової залози, а в деяких рідкісних випадках, серця та мозку.
Адаптивний тип – норма біологічної реакції людини на умови довкілля, що забезпечує стан відносної рівноваги популяції з середовищем і виражається в комплексі морфофізіологічних особливостей популяції, цілого комплексу біохімічних і імунологічних ознак. Помірний, гірський, арктичний, пропічний.
Озброєний ціп'як (Taenia solium)
Цикл: 1 – ост. 2 - нерухливі членики; 3 - яйце; 4 - проміжний хазяїн; 5 - онкосфера; 6 -цистицерк 7 - фінозне м'ясо; 8 - головний мозок, уражений цистицеркозом
Залозиця Вугрова. Дрібні розміри. Овальна ф-ма тіла, нагадує черв’ячка, короткі кінцівки, ротовий орг. пристосований для смоктання. Відкладають яйця
Трихінельоз – аліментарно.Педикульоз – воша.
Види діагностики цистоїдів:
1.Рентгенологічні обстеження.(альвеокок.)
2.шкірноалергічна проба (реакція Кацоні) (Альвеокок)
3.виявлення в калі зрілих члеників. Визначають за кількість відгалужень матки. Ціпяк озброєний, неозброяний
4.виявлення яєць у калі (Карликовий ціпяк)
Незрощена боталова протока - регургітація артеріальної крові з вел. кола кровообігу в мале.
Остаточний хазяїн це орг., в якому розвивається статевозріла стадія паразита, і відб. його стат. роз. резервуарний хазяїн - це хребетні тварини, які приймають інфекцію, що звичайно заражає людей, та використовуються паразитом для перенесення хвороб.
Ендемічні хвороби - біогеохімічні ендемії хвороби, що виникають унаслідок недоліку або надлишку в грунті, воді і їжі життєво необхідних хімічних елементів. Ендемічний зоб(нестача йоду, зб. щитовидной залози), Молібденова подагра(надлишок молібдену, порушується пуриновий обмін.), хондродистрофія (надлишок стронцію, карликовість)
Арктичний тип - Для нього характерні:
• Велика щільність тіла
• Міцний скелет
• Підвищений імунітет в результаті високого вмісту гамма-глобулінов
• Великий розвиток кістно-муськульної маси
• Подовжені ноги і укорочені руки
• Майже повна відсутність астенічного і пікнічного типа статури
• Висока вентиляційна здатність легенів
• стабільність рівня метаболізму в умовах холоду
• Підвищений вміст гемоглобіну в крові
• Посилення енергетичних і терморегуляцій процесів, спалювання жиру.
|
Скачать 160 Kb.
