Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття Навчальна дисципліна

Основними перевагами запровадження МІС в медичному закладі є:

• “Усе як на долоні ” - це єдина база даних, яка дає можливість вести оперативний облік всіх ресурсів (матеріальних, людських, фінансових). Результатом є планування, аналіз ефективності та оптимізація використання наявних ресурсів.
• Збільшення пропускної спроможності медичного закладу за незмінних ресурсів (за рахунок оптимізації процесів введення, пошуку, зведення та аналізу даних; швидшої взаємодії між підрозділами; планування завантаженості лікарів, кабінетів, обладнання).
• Підвищення якості обслуговування пацієнтів (зменшується час очікування за рахунок планування; збільшується ефективний час перебування пацієнта в госпіталі) і, як наслідок, зростання задоволеності пацієнтів.

• Підвищення ефективності управління за рахунок оперативності ухвалення і підвищення якості управлінських рішень;

• Підвищення ефективності діяльності структурних підрозділів медичної установи при використанні ієрархічної системи збору, зберігання, передачі і централізованої обробки інформації, яка міститься в амбулаторній карті і історії хвороби, з оперативним доступом до інформації робочих місць;
• Підвищення ефективності праці медичного персоналу, всіх співробітників медичної установи за рахунок автоматизації трудомістких, рутинних операцій (підготовці численних виписок, довідок, звітів, дублювання результатів аналізів і т.д.), підвищення достовірності даних і оперативності інформаційного обслуговування;
• Підвищення якості рішень в процесі діагностики, лікування, реабілітації за рахунок використання експертної підтримки ухвалення рішення лікарями, з впровадженням експертної оцінки роботи лікаря, відділення;

• Використання електронних медичних протоколів, можливість підрахунку ефективності лікування, зменшення вірогідності медичних помилок підвищує медичну якість послуг.

• Можливість швидкого формування будь-яких звітів для прийняття обґрунтованих управлінських рішень (кількість наданих послуг, завантаженість лікарів та кабінетів, статистика пацієнтів за діагнозами, віком, статтю, і т.д.).

• Ефективне управління складськими запасами медикаментів та витратних матеріалів за рахунок автоматизації процесу замовлення-списання та підтримки оптимального залишку.

• Підвищення рівня безпеки та конфіденційності інформації завдяки запровадженню політики прав доступу до різних даних та для входу в систему, за паролем або за відбитком пальця.

Класифікація медичних інформаційних систем.

• 
  базовий (клінічний) рівень (лікарі різного профілю);
  
• 
  рівень лікувально-профілактичних установ (поліклініки, стаціонари, диспансери, швидка допомога тощо);
  
• 
  територіальний рівень (профільні та спеціалізовані медичні служби і регіональні органи управління);
  
• 
  державний рівень (державні установи і органи управління).
  

Медичні інформаційні системи базового рівня

• 
  інформаційно-довідкові системи ;
  
• 
  консультативно – діагностичні системи
  
• 
  приладо-комп’ютерні ;
  
• 
  автоматизовані робочі місця (АРМ) спеціалістів
  

• 
  за видами збереженої інформації (клінічна., наукова, нормативно-правова та ін.);
  
• 
  за характером інформації (первинна, вторинна, оперативна, оглядово-аналітична, експертна, прогностична та ін.);
  
• 
  за об’єктивною ознакою (матеріально-технічна база, лікарські засоби та ін.).
  

Консультативно-діагностичні системи призначені для діагностики паталогічних станів, прогнозування і вироблення рекомендацій щодо способів лікування при захворюваннях різного профілю і для різних категорій хворих;

• 
  імовірнісні системи
  
• 
  експертні системи.
  

• 
  АРМ лікаря;
  
• 
  АРМ медсестри;
  
• 
  АРМ медпрацівників парамедичних служб (за профілями діагностичних і лікувальних підрозділів);
  
• 
  АРМ адміністративно-господарських підрозділів.
  

• 
  ведення історії хвороби, що дозволяє здійснювати введення, корекцію і зберігання даних;
  
• 
  звернення до архівних даних з метою пошуку прецедентів, що сприятиме підвищенню ефективності розпізнавання станів і вибору оптимальної для даного випадку схеми лікування (такий підхід відповідає і логіці лікарського мислення);
  
• 
  вибір оптимального плану обстеження хворого з урахуванням критерію альтернативи, що включає ризик передбачуваного дослідження, обумовлений тяжкістю стану, кваліфікацією лікаря, характеристиками медичної апаратури і іншими параметрами;
  
• 
  обробку і аналіз функціональних досліджень (ЕКГ, ЕЕГ, ФВД і інших, включаючи обробку зображень);
  
• 
  оцінку результатів лабораторних досліджень (порівняно з віковими і іншими нормативами);
  
• 
  діагностику захворювань і станів;
  
• 
  прогнозування перебігу хвороби і розвитку ускладнень, тобто динаміки розвитку патологічного процесу;
  
• 
  вибір лікувальної тактики з прогностичною оцінкою терапевтичних методів;
  
• 
  підбір медикаментів при обліку їх взаємодії і побічних ефектів;
  
• 
  розрахунок дозувань лікарських речовин з урахуванням тяжкості стану та інших чинників.
  

• 
  простота роботи з вибіркою лікарських призначень, виключення при цьому мимовільних помилок.
  
• 
  оперативний доступ до листів призначень і отримання інформації при внесенні змін лікарями.
  
• 
  автоматизоване оформлення заявок на лабораторні, інструментальні та інші види досліджень.
  
• 
  можливість контролю лікарями своєчасності і повноти обстеження, лікування і виконання лікарських призначень середнім медичним персоналом
  
• 
  автоматизоване оформлення документів щоденної медичної звітності
  
• 
  спрощення роботи медичної сестри в організації забору матеріалу для досліджень і в проведенні інфузійної терапії з можливістю оперативного контролю про виконання даних призначень.
  

Медичні інформаційні системи рівня лікувально – профілактичних установ

• 
  Інформаційні системи консультаційних центрів ;
  
• 
  Банки інформації медичних установ і служб ;
  
• 
  Персоніфіковані регістри;
  
• 
  Скрінінгові системи;
  
• 
  Інформаційні системи лікувально-профілактичних установ;
  
• 
  Інформаційні системи науково-дослідних інститутів та вузів.
  

Інформаційні системи консультативних центрівпризначені для забезпечення функціонування відповідних підрозділів та інформаційної підтримки лікарів при консультуванні, діагностиці і прийнятті рішень у випадку невідкладних станів

Інформаційні системи консультативних центрів поділяються на:

• 
  лікувальні консультативно-діагностичні системи для служб швидкої і невідкладної допомоги;
  
• 
  системи для дистанційного консультування і діагностики невідкладних станів в педіатрії та інших клінічних дисциплінах.
  

Банки інформації медичних установ і служб містять дані про якісний і кількісний склад працівників установ, прикріпленого населення, основні статистичні дані, характеристики районів обслуговування та ін. необхідні дані.

Персоніфіковані регістри (банки і бази даних) - це різновид інформаційно-довідкових систем, що містять інформацію з формалізованої історії хвороби чи амбулаторної картки. Регістри забезпечують дільничним, сімейним лікарям, спеціалістам, ординаторам та ін. можливість швидкого отримання необхідної інформації про пацієнта, контролю за динамікою хвороби, якості лікувально-профілактичних заходів

Скрінінгові системи призначені для проведення долікарського профілактичного огляду населення а також для формування груп ризику і виявлення хворих, що потребують допомоги спеціалістів.

• 
  підвищення медичної ефективності профілактичних оглядів по всім основним профілям патології (в 6-10 разів) і перехід від формальної звітності до реального кількісного контролю здоров’я.
  
• 
  Отримання спектру здоров’я не лише окремого пацієнта, а й колективів людей, і відповідно виявлення в інтегральних профілях негативних причин, безпосередньо пов’язаних з особливостями життя даного колективу;
  
• 
  Своєчасне виявлення захворівши (на ранніх стадіях захворювання), проведення і реальна оцінка якості слідуючи лікувальних і реабілітаційних заходів.
  

Інформаційні системи лікувально-профілактичних установ (ІС ЛПУ) це інформаційні системи, що базуються на об'єднанні всіх інформаційних потоків в єдину систему і забезпечують автоматизацію різних видів діяльності установи. У відповідності з видами ЛПУ зазвичай розрізняють програмні комплекси інформаційних систем: “Стаціонар”, “Поліклініка”, “Швидка допомога”. Вихідна інформація таких систем використовується як для розв’язання завдань управління відповідної ЛПУ, так і для розв’язання задач системами вищих рівнів.

1. 
   Медико–технологічну діяльність;
   
2. 
   Організаційну діяльність;
   
3. 
   А
   дміністративну діяльність.
   

Рис.1. Структура інформаційних систем лікувально-профілактичних установ

• 
  комплекс АРМ спеціалістів даної ЛПУ, на базі яких здійснюється ведення основної документації (формалізована карта амбулаторного хворого, формалізована історія хвороби та ін.), формування баз даних на хворих, формування звітних документів, інформаційна підтримка прийняття рішень і оцінка результатів діяльності лікаря;
  
• 
  консультативно-діагностичні системи і центри;
  
• 
  скрінінгові системи;
  
• 
  різноманітні персоніфіковані регістри;
  
• 
  інформаційно-довідкові системи і бази даних рівня установ.
  

• 
  Інформаційні системи поліклінічного обслуговування
  
• 
  Госпітальні інформаційні системи (ГІС)
  

Медичні інформаційні системи територіального рівня.

• 
  Інформаційні системи територіального органу системи охорони здоров'я, що включають в себе:
  
  • 
    адміністративно-управлінські ІС, які створюють умови для вирішення комплексу організаційних задач керівниками територіальних медичних служб, головними фахівцями в організаційно-методичних відділах, бюро медичної статистики тощо.
    
  • 
    статистичні ІС, що здійснюють збір, обробку й одержання зведених даних по основних медико-соціальних показниках відповідно до територій.
    
• 
  Інформаційні системи для вирішення медико-технологічних задач, що забезпечують інформаційну підтримку діяльності медичних працівників спеціалізованих медичних служб.
  
• 
  Комп'ютерні телекомунікаційні медичні мережі, що забезпечують створення єдиного інформаційного простору охорони здоров'я на рівні регіону.
  

Медичні інформаційні системи державного рівня.

• 
  ІС, що здійснюють інформаційну підтримку організації керування міністерством;
  
• 
  адміністративно-управлінські ІС, що забезпечують функціонування комплексу організаційних задач керування галуззю, що дозволяє оптимізувати розподіл і використання ресурсів різних медичних служб, здійснювати вибір пріоритетних напрямків.
  

• 
  на першій стадії розв'язувалися переважно облікові завдання (медичні, економічні і т.д.);
  
• 
  на другій стадії, крім облікових завдань, розвиток одержали управлінські завдання, що припускають вироблення рекомендацій щодо вирішення тих або інших проблем;
  
• 
  на третій стадії, що одержала розвиток останнім часом, основний акцент робиться на впровадження інтелектуальних технологій.
  

• 
  Принцип системності полягає в необхідності встановлювати й зберігати зв'язки між структурними елементами ІС, які у процесі створення та функціонування цієї системи забезпечують її цілісність.
  
• 
  Принцип розвитку - ІС має створюватись з урахуванням можливості поповнення і поновлення функцій системи та її видів, доопрацювання програмних і технічних засобів.
  
• 
  Принцип сумісності забезпечує здатність ІС різних видів і рівнів взаємодіяти у процесі їх спільного функціонування.
  
• 
  Принцип стандартизації та уніфікації полягає в раціональному застосуванні типових, уніфікованих і стандартизованих елементів у процесі створення і розвитку інформаційних систем.
  
• 
  Принцип ефективності полягає в досягненні раціонального співвідношення між витратами на створення ІС і цільовими ефектами, що отримають при її функціонуванні.
  

• 
  Реєстратури і приймального відділення
  
• 
  Лікарів різних спеціальностей
  
• 
  Лабораторії
  
• 
  Економічного відділу
  
• 
  Відділу статистики
  
• 
  Складів медикаментів і аптек
  

• 
  в лікувальному процесі
  

• 
  у фінансово-господарчій діяльності
  

• 
  в управлінні
  

Структура госпітальної інформаційної системи.

• 
  Реєстратура;
  
• 
  Поліклініка або Амбулаторія;
  
• 
  Стаціонар;
  
• 
  Адміністратор;
  
• 
  Автоматизовані робочі місця Головного лікаря та його замісників.
  
• 
  Електронна медична картка;
  
• 
  Лабораторія;
  
• 
  Операційна;
  
• 
  Облік лікарських засобів;
  
• 
  Звітність;
  
• 
  Облік медобладнання;
  
• 
  Пошук;
  
• 
  Лікувальне харчування.
  

• 
  забезпечує доступ до бази даних;
  
• 
  реалізує систему безпеки ;
  
• 
  забезпечує зв’язок між всіма модулями Системи, які використовуються медичним закладом
  
• 
  містить підсистеми
  

• 
  основних налаштувань Системи
  
• 
  управління персоналом
  
• 
  бази обладнання та інструментарію
  

• 
  швидкий пошук медичної карти за її номером;
  
• 
  швидкий пошук медичної карти за прізвищем пацієнта;
  
• 
  швидкий пошук медичної карти за датою реєстрації карти;
  
• 
  пошук за даними пацієнта;
  
• 
  перегляд медичної карти;
  
• 
  заведення нової медичної картки;
  
• 
  реєстрації видачі мед. карти лікарям та в кабінети;
  
• 
  реєстрація повернення мед. карти в архів;
  
• 
  направлення хворого на огляд;
  
• 
  видалення медичної карти (функція доступна лише адміністратору).
  

• 
  ведення медичної інформації пацієнтів
  
• 
  бази ліжок (ліжковий фонд)
  
• 
  формування звітів (в т.ч. за формами МОЗ)
  
• 
  роботу із статистичною інформацією
  

• 
  огляд лікарем приймального відділення
  
• 
  первинний огляд
  
• 
  діагноз
  
• 
  щоденник
  
• 
  температурний листок
  
• 
  діагностичні обстеження
  
• 
  лабораторні дослідження
  
• 
  епікриз
  

• 
  наявність/відсутність вільних палат (ліжок)
  
• 
  статус ліжок відділення (вільне, закрите, оновлюється, карантин, заражене, на ремонті і т.д.)
  
• 
  профіль ліжок (терапевтичне, неврологічне, урологічне і т.д.)
  
• 
  переміщення пацієнта (зміна ліжка, палати, відділення і т.д.)
  

• 
  Можливість здійснення запису пацієнта на прийом лікарем (а не виключно працівниками реєстратури)
  
• 
  Формування лікарями реєстрів відібраних пацієнтів
  
• 
  Робота із медичною інформацією пацієнта в електронному вигляді
  
• 
  Робота з медичними протоколами (прийомів, консультацій, обстежень та ін.)
  
• 
  Робота з довідниками (класифікатори хвороб, лікарських препаратів та ін.)
  
• 
  Створення та використання власних багаторівневих довідників (шаблонів) для швидкого та уніфікованого введення інформації в лікарські протоколи
  
• 
  Робота із статистичною звітністю
  
• 
  Друк медичної документації за формами згідно вимог МОЗ
  
• 
  Надсилання SMS-повідомлень пацієнтам та співробітникам закладу
  

• 
  здійснювати необхідні налаштування,
  
• 
  виконувати контроль якості,
  
• 
  працювати з інформацією про біоматеріали та результати досліджень.
  

• 
  Збереження файлів на віддаленому сервері (PACS сервер - Picture Archiving and Communication System), що дозволяє зменшити навантаження на основний сервер, на якому розміщено базу даних
  
• 
  Миттєвий доступ до графічних та відео зображень (відразу після збереження знімку та його опису)
  
• 
  Робота користувачів модуля із зображеннями (реконструкція, введення додаткової інформації, ін.)
  

• 
  шифрів і діагнозів захворювань (МКХ-10) (Рис. 5)
  
• 
  кваліфікаційні категорії лікарів
  
• 
  географічних понять і т.д.
  
• 
  лікарських препаратів
  

Практична частина

• 
  Створити базу даних, яка включає таблицю Пацієнти і таблицю Загальний аналіз крові
  

• 
  Поля № ЕМК та № п/п вважати ключовими
  
• 
  Зв’язати і внести дані у таблиці.
  
• 
  Використовуючи Query відібрати пацієнтів,
  
  • 
    мають першу групу крові
    
  • 
    в яких спостерігається знижений рівень гемоглобіну,
    
  • 
    в яких спостерігається підвищення РОЄ
    

• 
  JEMYS http://www.jemys.com
  
• 
  eDoctor http://www.bsl.belsoft.by/cont/edoc.htm
  
• 
  ЕМСІМЕД http://medexpert.com.ua/skachati.html