орд. Закон України "Про Національний банк України" 679xiv від 20. 05. 1999 року. Закон України "

Скачать 59.77 Kb. Название Закон України "Про Національний банк України" 679xiv від 20. 05. 1999 року. Закон України " Анкор орд.docx Дата 04.05.2017 Размер 59.77 Kb. Формат файла Имя файла орд.docx Тип Закон #7273

1. Нормативно-правові акти що регулюють КФС. Закон України "Про Національний банк України" № 679-XIV від 20.05.1999 року. Закон України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-III від 12.07.2000 року. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" № 2664-III від 07.12.2001року. Закон України «Про Рахункову палату Верховної Ради України». // Відомості Верховної Ради України. 1996. №43. ст. 212. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок 23 лютого 2006 року N 3480-IV ЗУ «про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансовим тероризмом» ЗУ «Про кредитні спілки» ЗУ Про державне регулювання ринку цінних паперів Про недержавне пенсійне забезпечення 2.Структура КФС України -банківські установи та філії - страхові компанії ( філії) - інвестиційні компанії -торгівці цінними паперами -кредитні спілки та філії -ломбарди(філії) -договірні товариства -недержавні пенсійні фонди. 3.Структура банківської системи України. Перелік основних операцій що здійснюють банківські установи. Структура БСУ складається з: - НБУ та інших банків, що створюються та діють на території України. - до інших банків відносяться комерційні банки, які мають статус юридичної особи. Перелік основних операцій що здійснюють банківські установи: Залучення у вклади (депозити) коштів від юр та фіз. Осіб Відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів у тч банків Металевих … залучених у вклади, у тч на поточні рахунки, оштів та банк металів від свого імені на власних умовах та на власний ризик Має право також здійснювати діяльність щодо: Інвестицій Випуску власних цінних паперів Випуску, розповсюдження та проведення лотерей Зберігання цінностей Інкасація коштів та перевезення валютних коштів Надання в оренду індивідуального банківського сейфа 4. Основні функції НБУ Відповідно до КУ основною функцією НБУ є: забезпечення стабільності грошової одиниці України. У межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи На її виконання НБ має виходити з пріоритетності досягнення та підтримки інової стабільності в державі. Також НБУ виконує функції: виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування. монопольно здійснює емісією національної валюти України та організує її обіг. здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальний та консолідованій основі встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бух. Обліку і звітності, захисту інформ, коштів та майна. 5. Основні види доходів комерційного банку. Відсотки за кредитування позиками Доходи від проведення операцій з іноземною валютою як у вигляді комісійних за викон цих операцій та у вигляді курсової різниці Доходи від операцій з цінними паперами Доходи від викон для своїх клієнтів широкого спектра послуг, також як надання гарантій, розрахункове обслуговування, трастові, консультаційні, аудиторські, лізингові, факторингові Оренда банківських сейфів 6. Основні види витрат комерційних банків До комісійних відносяться витрати за всіма послугами, отриманими від третіх сторін. До категорії комісійних належать: - витрати від операцій за розрахунково-касове обслуговування, обслуговування депозитних рахунків, за зберігання цінностей та здійснення операцій з цінними паперами; - витрати за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів; - інші комісійні витрати за операціями, що визначаються Законом України "Про банки і банківську діяльність". Торгівельні збитки - це чисті збитки від операцій купівлі-продажу різних фінансових інструментів. До них належать: - чисті збитки від діяльності на валютному ринку і ринку банківських металів; - чисті збитки від операцій із цінними паперами на продаж; - чисті збитки від торгівлі іншими фінансовими інструментами. До інших банківських операційних витрат відносяться ті, що не включені у перелічені вище групи. Небанківські операційні витрати діляться на: - адміністративні; - інші небанківські операційні витрати. Адміністративні витрати пов'язані із забезпеченням діяльності банківської установи. До них належать: - витрати на утримання персоналу (заробітна плата, премії); - сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток; - витрати на утримання й експлуатацію основних засобів та нематеріальних активів; - інші експлуатаційні витрати (роботи і послуги, що використовуються банком у процесі комерційної діяльності, винагорода посередникам, охорона тощо). Інші небанківські операційні витрати виникають у процесі здійснення небанківських операцій, які є складовою діяльності банку. До них належать: - витрати від продажу основних засобів, нематеріальних активів і фінансових інвестицій (вкладів у цінні папери на інвестиції, в асоційовані і дочірні компанії); - витрати від орендних операцій; - створення резервів; - витрати від інших операцій. Витрати визнаються непередбаченими, якщо вони за змістом відповідають таким ознакам: - виникають у разі надзвичайних подій і мають одноразовий характер - збиток буде визначений тільки за фактом подій; - не повторюються по суті (наприклад, виникли через зміни у правилах бухгалтерського обліку активів і пасивів). Непередбачені витрати не можуть бути прийняті до уваги для фінансової оцінки банку. 7.Яка діяльність заборонена комерційним банкам. Комерційним банкам забороняється вести діяльність у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальних цінностей, а також діяльності з усіх видів страхування. 8. Організаційна структура комерційного банку. -Органи управління(загальні збори учасників, спостереження, рада та управління) -Органи контролю(ревізійна комісія та внутр. Аудит) -Функціональні підрозділи та служби 9.Поняття банківської таємниці, яка інформація відноситься до неї, підстави розкриття банківської таємниці. Банківська таємниця – інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносини з ним чи третіми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту. Так, відповідно до частини другої статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», до банківської таємниці законодавець, зокрема, відносить: — відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; — операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; — фінансово-економічний стан клієнтів; — системи охорони банку та клієнтів; — інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи — клієнта, її керівників, напрями діяльності; — відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; — інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; — коди, що використовуються банками для захисту інформації. Крім цього, до банківської таємниці належить інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду. Підстави розкриття БТ: На письмові запити або з письмового дозволу власника такої інформації За рішенням суду Органам доходів і зборів на їх письмові вимоги щодо надання банківських рахунків 10. Особливості, що ускладнюють діяльність ПМ по виявленню злочинів в КФС Гарантія банківської таємниці Єдиним органом, який здійснює контроль та нагляд функції за банками є НБУ у тч ревізійна діяльність: видача і анулювання ліцензій Швидкість переводу грошових коштів Розвинута мережа філій Корпоративність банківської системи Постійне введення нових технологій у банк справі 11.Учасники фондового ринку України. УФР можна поділити на 2 групи: прямі( безпосередні) учасники які здійснюють професійну діяльність на фондовому рину і побічних, які забезпечують діяльність фінансових інститутів,що здійснюють професійну діяльність. Можна представити як ( споживачі; постачальники; суб’єкти, щ обслуговують ринок;органи, що регулюють діяльність учасників ринку). Учасниками фондового ринку є емітенти, інвестори а також фінансові посередники - торговці цінними паперами (здійснюють випуск цінних паперів, комісійну та комерційну діяльність по цінних паперах), інвестиційні компанії та інвестиційні фонди (здійснюють інвестування та комерційну діяльність з приватизаційними паперами), комерційні банки (здійснюють випуск цінних паперів та комісійну і комерційну діяльність по цінних паперах), довірчі товариства (здійснюють представницьку діяльність з цінними паперами, надають послуги громадянам по зберіганню і обслуговуванню цінних паперів довірителя, а юридичним особам - по розпорядженню цінними паперами, агентські послуги, ведення рахунків). 12. Надати визначення термінів: «акція», «облігація», «вексель». Акція — вид цінних паперів, що являє собою свідоцтво про власність на визначену частку статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства і надає її власнику (акціонеру) певні права, зокрема: право на участь в управлінні товариством, право на частину прибутку товариства у випадку його розподілу (дивіденд), а у випадку ліквідації — на частину залишкової вартості підприємства. Облігація- цінний папір,що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики, між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації й номінальну вартість у передбачений, умовами розміщення облігації строк та виплати доход за облігацією , якщо інше не передбачено умовами розміщення. Облігація (лат. obligatio - зобов'язання; англ. bond — довгострокова, note — короткострокова) — емісійний цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу з виплатою певного доходу або передати йому майно, надати послуги. Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити визначену суму грошей власнику векселя після настання строку. 13. Перелік спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів. Страхові компанії Пенсійний фонд Інвестиційні компанії Фінансові компанії Кредитні спілки Ломбарди. 14. Основін функції Страхові компанії З погляду на рух матеріального носія страхових відносин - грошей - страхування виконує розподільчу (за джерелами формування та напрямами використання страхових резервів), контрольну (за цільовим використанням), аналітичну (за своєчасністю та ефективністю використання) та інші функції, притаманні системі перерозподільчих відносин в цілому. Пенсійний фонд України — центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України вносить у встановленому порядкуМіністру праці та соціальної політики України пропозиції з питань формування державної політики у сферіпенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечує її реалізацію. Основні функції інвестиційного фонду — диверсифікація інвестицій і управління портфелем інвестицій. Основною функцією фінансових компаній є надання кредитів покупцям споживчих товарів шляхом придбання у торговельних фірм боргових зобов’язань, якими були оформлені відповідні продажі. Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом. Основна відмінність кредитних спілок від інших кредитно-фінансових установ полягає у тому, що кредитні спілки здійснюють операції практично тільки для своїх членів. Нині основою спеціалізації ломбардів є надання споживчого кредиту фізичним особам під заставу рухомого майна, яке можна легко реалізувати. При цьому вартість майна, відданого у заставу, як правило, перевищує суму кредиту на 20-50%. Позичальник зберігає право власності на заставлене в ломбарді майно протягом певного періоду. Це право підтверджується заставною квитанцією або іншим документом, який завідчує факт внесення того чи іншого майна в заставу та по суті замінює кредитний договір. У тому разі, якщо кредит не буде повернено в строк, ломбард має право реалізувати заставлене майно, виручка за яке має компенсувати суму боргу разом з нарахованими процентами. Іншою сферою дільності ломбардів є приймання речей на зберігання за певну плату (в основному приймаються ювелірні вироби та антикваріат). 15. Перерахувати злочини які вчиняються в КФС та документування і розслідування яких займаються ППМ Злочини спрямовані на незаконне одержання банківських кредитів (190,191, 222 ККУ) Злочини економічного спрямування(205,209,212,212-1,219) Інші злочини які сприяють досягненню(200) Злочини пов’язані з протиправністю службових осіб(365,366,367,368) 16. найбільш поширені злочини з використанням банків у ланцюгу злочинних схем. 1) використання депозитних сертифікатів на пред’явника; 2) зняття готівки через касу банку від імені ФСПД; 3) купівля валюти та відправка її за кордон; 4) незаконне відшкодування ПДВ; 5) використання векселів; 6) використання кодованих та поточних рахунків фізичних осіб; 7) використання банківських рахунків типу 3720 (невстановлений платіж); 8) використання кореспондентських рахунків типу „ Лоро ” (з подальшою купівлею валюти на міжбанківському ринку для нерезидента); 9) незаконне внесення до витрат коштів, використаних на особисті потреби, або неповернуті кредити; 17.Суб’єкти первинного фінансового моніторингу. 1.банки 7.платіжні організації 2. Ломбарди 8.та інші фінансові установи 3.страховики 4. бірж 5. кредитні спілки 6.професійні установи ринків цінних паперів та інші особи які надають фін послуги на терит україни 18.фінансові операції що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу Фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона здійснюється у безготівкових розрахунках, дорівнює чи перевищує 300 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 300 000 гривень; у розрахунках готівкою дорівнює чи перевищує 100 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 100 000 гривень, та має одну або більше таких ознак: переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкрий у фінансовій установі в країні, що віднесені Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон; купівля, продаж чеків, дорожніх чеків або інших подібних засобів за готівку; зарахування або переказ грошових коштів, надання або отримання кредиту (позики), проведення фінансових операцій з цінними паперами у випадку, коли бодай одна із сторін є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місце знаходження в країні (на території), яка не бере участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, і підлягає розголошенню; переказ коштів у готівковій формі за кордон з вимогою видати одержувачу кошти готівкою; зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їхнім подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі, зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунка юридичної особи, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації, або зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунку юридичної особи у випадку, якщо операції на за значеному рахунку не проводилися з моменту його відкриття; відкриття рахунку із внесенням на нього коштів на користь третьої особи; переказ особою, за відсутності зовнішньоекономічного контракту, коштів за кордон; обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу; проведення не розміщених в депозитаріях фінансових операцій з цінними паперами на пред’явника; придбання особою цінних паперів заготівку; виплата фізичній особі страхового відшкодування або отримання страхової премії; виплата особі виграшу в лотерею, казино або в іншому гральному закладі; розміщення дорогоцінних металів, коштовного каміння та інших цінностей у ломбард. 19. джерела отримання інформації стосовно «сумнівних» фінансових операцій платників податків. документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних і юридичних осіб Структура паливно-енергетичного комплексу України До складу підприємств комплексу входять вугільні шахти, нафтові та газові свердловини, атомні станції, нафтопереробні заводи, електростанції, лінії електропередач та трубопроводи, які виступають основними елементами галузевої структури ПЕК. 21.Перерахувати нафтопереробні заводи України. Які з них в даний час працюють: ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез» — потужність — 8 мільйонів тон нафти на рік. ВАТ «Лукойл-Одеський НПЗ» (м. Одеса, Одеська область), збудований 1935 р., — потужність, станом на 2005 рік, близько 2,8 млн. тон сирої нафти на рік. ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» (м. Львів, Львівська обл.), збудований 1896 р. ВАТ «Нафтопереробний Комплекс Галичина» (м. Дрогобич, Львівська обл), збудований 1863 р., — потужність, станом на 2005 рік, близько 3,5 млн. тон сирої нафти на рік. ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (м.Надвірна, Івано-Франківська обл.), збудований 1897 р., — потужність, станом на 2005 рік, — 2,6 млн. тон на рік. ЗАТ «Укртатнафта» (м.Кременчуг, Полтавська обл.) — потужність — 18,6 млн. тон на рік. ВАТ «Херсоннафтопереробка» — щорічно може переробляти 7,1 млн. тон нафти (станом на 2005 рік). Кременчуцький Лісічанський (луганська обл.)(ТНК) Херсонський(Альянс) Одеський(Витек) Дрогобицький Надвірнянський (ПРІВАТ) 22.Види електростанцій за джерелами енергетичними ресурсами: 1. теплові електростанції - працюють на твердому, рідкому та газоподібному паливі; 2. гідравлічні - використовують гідроресурси; 3. атомні - як паливо використовують збагачений уран або інші радіоактивні елементи; 4. електростанції - використовують нетрадиційні джерела енергії (вітер, сонце). 23.Перерахувати атомні електростанції України. Яка з них найбільш потужна. Запорізька АЕС →6x1000 = 6000 МВт Південноукраїнська АЕС →3x1000 = 3000 МВт Рівненська АЕС →2x440+2x1000 = 2880 МВт Чорнобильська АЕС →4x1000 = 4000 МВт [1] Хмельницька АЕС →2x1000 = 2000 МВт 24. Типові схеми ухилення від сплати податків СГ в ПЕК на внутрішньому ринку України Незаконне виготовлення ПММ без сплати акцизного податку під виглядом товарів не підакцизної групи(компонентами палива) Не обліковане виготовлення та реалізація ПММ Фальсифікація бензину шляхом підвищення октанового числа Незаконне видобування Копанки Штучно збиткові шахти Безтоварні операції з використанням ФСПД Необґрунтоване завищення витрат та ПК, а також зменшення доходів та ПЗ Нецільове використання наданих пільг Підміна схожих товарів на які існує різні ставки акциз податку 25. Типові схеми ухилення від сплати податків СГ в ПЕК при здійсненні СГД ЗЕД Псевдо експорт Перерваний транзит Ввезення одного товару під виглядом іншого Часткове декларування Зменшення бази оподаткування при імпорті ПММ Підміна схожих товарів на які існує різні ставки акциз податку 26.Типові схеми ухилення від сплати податків СГ вугільної промисловості Штучно-збиткові шахти Копанки 27. Типові схеми ухилення від сплати податків СГ у нафтогазовій галузі Незаконне відбір нафти і газу з магістральних нафтопроводів 1) реалізація вітчизняним СГД, у тому числі державним, імпортованих паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за цінами, які перевищують ціну їх придбання (прибутки від операцій легалізуються (відмиваються) через фіктивні підприємства та офшорні зони); 2) постачання ПММ як давальницької сировини з наступною реалізацією продуктів переробки на території України (уникнення сплати обов'язкових митних платежів, прибутки від операцій «відмиваються» через фіктивні підприємства); 3) постачання ПММ через фіктивні підприємства з метою розкрадання коштів, ухилення від оподаткування і сплати митних платежів; 4) переробка на вітчизняних нафтопереробних заводах не облікованої сирої нафти з наступною реалізацією не облікованих ПММ; 5) незаконне виробництво, реалізація сумішевих високооктанових бензинів та дизельного палива; 6) використання векселів для розрахунків. 28. Порядок дій опер прац при здійсненні заходів по документуванню протиправних схем штучного підвищення октанового числа бензину. Встановлення відомостей про реалізацію на території регіону неякісних ПММ з певних АЗС. Встановлення місць, де відбувається виробництво сумішевих ПММ; Шляхом контрольної закупівлі та проведенням лабораторної експертизі з’ясувати компоненти, які містяться у відібраних оперативним шляхом пробах; організувати перевірку місця виробництва сумішевих ПММ з відбором контрольних проб з резервуарів де зберігаються компонентів також з зливних рукавів (труб); З’ясувати шляхи надходження компонентів; Опитати всіх причетних до скоєння злочину осіб. 29. Структура агропромислового-комплексу України. АПК- це складна система, яка об’єднує всі галузі народного господарства, що беруть участь у виробництві сільськогосподарської продукції і доведення її до споживача. Основними ланками його є: сільське господарство; переробна промисловість; промисловість, що виробляє машини, обладнання, добрива, отрутохімікати для сільського господарства. 30.Види господарських формувань, які діють в агропромисловому комплексі України. - Селянські(фермерські) господарства - колективні сільськогосподарські підприємства -сільськогосподарських виробничих кооперативів -приватно-орендних підприємств - акціонерні товариства(у формі відкритого та закритого товариства) -особисті підсобні господарства. 31.Основні напрямки зловживань в сфері АПК. - розкрадання матеріальних цінностей, державного або колективного майна; -зловживання службовим становищем; - неефективне, нецільове використання бюджетних та позабюджетних коштів; - шахрайство з фінансовими ресурсами, фіктивне підприємництво; - недбале зберігання, нестача і псування сільськогосподарської продукції; - порушення, пов'язанні з незаконним обігом|звертанням зерна; відсутність належного контролю з питань реорганізації підприємств, інвентаризації майна сільгоспвиробників; - зловживання спеціалістів земельних ресурсів при виготовленні документів, необхідних для одержання державного акту на право власності на землю; - зловживання працівників органів місцевого самоврядування при оформленні оренди земель. 32. Поняття платника ФСП (ст. 301 ПКУ) Платник ФСП - можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Не може бути зареєстрований як платник податку: суб'єкт господарювання, у якого понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини); суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних, вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції; суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). 33. Обєкт оподаткування ФСП(ст. 302) Об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. 34. База оподаткування ФСП(303) Базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) - нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена за станом на 1 липня 1995 року. 35. Ставки ФСП(304) Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування) від 0,09 до 1% бази оподаткування: а) для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) - 0,15; б) для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,09; в) для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,09; г) для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,03; ґ) для земель водного фонду - 0,45; д) для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, - 1,0. Під спеціалізацією на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті слід розуміти перевищення частки доходу, отриманого від реалізації такої продукції та продукції її переробки двох третин доходу (66 відсотків) від реалізації усієї власновиробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки. 36. Порядок нарахування та строки сплати ФСП(306) Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46 цього Кодексу. Сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: а) у I кварталі - 10 відсотків; б) у II кварталі - 10 відсотків; в) у III кварталі - 50 відсотків; г) у IV кварталі - 30 відсотків. 37. Які види податків та зборів не платять платники ФСП ППП Земельного податку Збору за спец використання води Збору за проведення деяких видів підприємницької діяльності 38. Поняття та сутність спеціального режиму оподаткування ПДВ у сфері сг господарства(209) Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського може обрати спеціальний режим оподаткування. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. 39. Основні способи ухилення від сплати податків (розкрадання державних коштів) в АПК України. Завищення ПК та витрат з використання «фіктивних» суб’єктів підприємницької діяльності конвертаційних центрів при здійсненні фінансово - господарських операцій. Заниження одержаного прибутку, повне або часткове приховання з сг продукції Фальсифікація бухгалтерського та податкового обліку або приховування документів фінансового - господарських діяльності і обліку, а також їх знищення. Безпідставне застосовування ФСП замість загальної системи оподаткування Зменшення пл.. ФСП об’єкту оподаткування, а також надання неправдивих даних щодо типу земель Нецільове використання СГ що застосовує спец режим оподаткування ПДВ сум цього податку нарахованих на вартість поставлених ними сг товарів та акумульованих на спец рахунках Розкрадання бюджетних дотацій у сг 40.Основні способи ухилення від сплати податків (розкрадання державних штівкоштівкоштів) в АПК України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. - Ухилення від сплати податків і зборів при імпорті товарів. - Ввезення товарно- матеріальних цінностей на митну територію України для їх подальшої реалізації, під виглядом внесків до статутних. - Приховування доходів від оподпткування субєктами підприємницької діяльності при експортно-імпортних операціях. -Безпідставне відшкодування податку на добавлену вартість при експорті сільськогосподарської продукції. - псевдо експорт - Нетиповий експорт 41. . Основні способи ухилення від сплати податків (розкрадання державних коштів) при здійсненні виробництва та реалізації зернових 42. заходи які проводяться ПМ під час організації опер обслуговування об’єктів сфери АПК визначення переліку об'єктів, які входять до АПК, встановлення режиму їх обслуговування; вивчення системи, структури та характеру діяльності підприємств АПК; вивчення, аналіз та оцінка оперативної обстановки на окремих об'єктах і в, АПК вцілому; організацію підбору та розстановку негласних співробітників на об'єктах АПК та керівництво ними; організацію чіткої взаємодії оперативних підрозділів ПМ із ДПА, іншими підрозділами ПМ, правоохоронними і контролюючими органами; ведення контрольно-наглядових справ. 43. джерела отримання інформації про злочини в АПК Інформація про злочини, пов'язані з ухиленням від сплати податків, ПМ може бути отримана: при проведенні оперативно-розшукових заходів; при відпрацюванні інформаційних баз даних ДПА; від державних організацій які здійснюють контрольно-дозвільні функції в сфері АПК ( управління агропромислового розвитку, департаменти ветеринарної медицини, інспекції з карантину рослин та інш.) від громадян, підприємств та організацій різних форм власності; при взаємодії з іншими контролюючими та правоохоронними органами. ДОЦІЛЬНО ВИКОРИСТОВУВАТИ МАТЕРІАЛИ: підрозділів статистичного управління; банківських установ на місцях; контрольно-ревізійного управління; податкових інспекцій; органів внутрішніх справ; органів митної служби тощо. 44. перелік злочинів що вчиняються службовими особами СГ, які здійснюють свою діяльність в сфері АПК 45. перерахувати документи в яких містяться сліди злочинів в сфері АПК ОПЕРАТИВНІ ПРАЦІВНИКИ ПОВИННІ ОТРИМАТИ ТАКІ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКІ ДОКУМЕНТИ: - товарно-транспортні накладні; - шляхові відомості відправлення вантажу; - бухгалтерські документи, де відображається отримання товару; - первинні документи на отримання від агрофірми сільськогосподарськими підприємствами ТМЦ і книги щодо оприбуткування останніх.