- МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до практичних занять із загальної гігієни та екології для студентів III курсу медичного факультету
- Модуль 2. Спеціальні питання гігієни та екології
- Тема 1. Методика гігієнічної оцінки важкості та напруженості праці з метою профілактики перевтоми та підвищення працездатності. Гігієнічні вимоги до режиму праці. Актуальність теми
- А.М. Шевченко Гігієна праці: Підручник / Ю.І. Кундієв, О.П. Яворовський, [та ін.]. — К.: ВСВ "Медицина", 2011.
- Актуальність теми
- Навчальні цілі
+ Мет. рек. практ. зан. Заг гігієна та ек ІІІ курс МОД 2 Вид 2. Методичні рекомендації до практичних занять із загальної гігієни та екології для студентів III курсу медичного факультету
 Скачать 361.5 Kb.
|
|
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Кафедра загальної гігієни з екологією МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до практичних занять із загальної гігієни та екології для студентів III курсу медичного факультету Спеціальності: 7.110101 - “лікувальна справа” 7.110104 - “педіатрія” 7.110105 - “медико - профілактична справа” Модуль 2. Спеціальні питання гігієни та екології (видання друге) Львів-2015 Методичні рекомендації до практичних занять із загальної гігієни та екології (Модуль 2. Спеціальні питання гігієни та екології) для студентів III курсу медичного факультету за спеціальностями: 7.110101 - “лікувальна справа”, 7.110104 - “педіатрія”, 7.110105 - “медико - профілактична справа” підготували: професор В. І. Федоренко (теми 2, 3, 4, 5, 7, 8), доц. І.Г. Мудра (теми 7,8), доц. Л. М. Кіцула ( тема 6), доц. Н.В. Москвяк (теми 1,2), асистент Я. М. Ямка (тема9). Під загальною редакцією зав. кафедри загальної гігієни з екологією, професора В.І. Федоренко. Методичні рекомендації схвалено методичною комісією з профілактичної медицини і рекомендовано до друку (протокол № від р. ). Відповідальний за випуск: перший проректор з науково-педагогічної роботи ЛНМУ імені Данила Галицького, професор М. Р. Гжегоцький. Методичні рекомендації з загальної гігієни та екології для студентів медичного факультету складені на основі навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно – трансферної системи (ECTS) і призначені для допомоги студентам у підготовці та виконанні практичних занять і самостійної роботи. Методичні рекомендації містять інформацію для викладачів: розподіл часу на практичному занятті (15 % - підготовчий етап заняття, 70 % - основний етап заняття, 15 % - контроль засвоєння теми); контрольні питання, тести і задачі, які застосовується викладачем для контролю виконання самостійної роботи кожним студентом на підготовчому етапі заняття у вигляді фронтального усного чи письмового опитування. Методичні рекомендації до практичних занять включають: актуальність теми; навчальні цілі заняття; базові знання, вміння та навики; зміст теми; основну і додаткову літературу для самопідготовки; завдання для самостійної роботи студентів (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі), навчальні практичні завдання; матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навичок. Оцінка засвоєння окремих тем (вихідний, поточний і підсумковий контроль) проводиться на кожному практичному занятті у формі усного та письмового опитування відповідно до конкретних цілей. При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали. Підсумковий здійснюється після вивчення всіх тем змістових модулів у формі іспиту. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбаченні навчальною програмою, та за поточну успішність набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.. Зміст
Тема 1. Методика гігієнічної оцінки важкості та напруженості праці з метою профілактики перевтоми та підвищення працездатності. Гігієнічні вимоги до режиму праці. Актуальність теми Гігієнічна оцінка умов і характеру праці на різних виробництвах, яка здійснюється за сучасною гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, дає можливість реально оцінити ступінь небезпеки виробничих факторів на організм працівників та дозволяє розробити комплекс заходів, що сприятимуть максимальній працездатності. Навчальні цілі Знати гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, вплив процесу праці на організм робітника. Засвоїти ергонометричні показники, фізіологічні і психофізіологічні методи дослідження важкості та напруженості праці. Вміти проводити гігієнічну оцінку праці за ступенем важкості, напруженості, шкідливості та небезпечності, розробляти заходи з раціональної організації праці та відпочинку при фізичній і розумовій праці. Базові знання, вміння та навики Знати фізіологічні зміни, що виникають в організмі під час фізичної та розумової праці, причини втоми і перевтоми, вміти досліджувати показники функціонального стану організму (частоту пульсу, дихання, артеріальний тиск, показники легеневої вентиляції, м'язової сили та витривалості) (нормальна фізіологія), параметри мікроклімату і вміст хімічних домішок у повітрі (загальна гігієна та екологія). Зміст теми Гігієнічна класифікація праці за показниками важкості та напруженості трудового процесу. Вплив фізичної та розумової праці на організм, втома і перевтома. Ергонометричні, фізіологічні, психофізіологічні показники важкості та напруженості праці, методи їх визначення, гігієнічна оцінка праці за ступенем важкості і напруженості. Гігієнічні вимоги до організації праці та відпочинку, організації робочого місця, робочої пози, заходи профілактики втоми і перевтоми. Санітарне законодавство про охорону праці (Кзпп). Рекомендована література Основна:
Додаткова:
Завдання для самостійної роботи студентів Контрольні питання
Контрольні тести
а) яка потребує значної м'язової активності; б) що виконується за допомогою машин, станків та іншого обладнання; в) повністю автоматизована; г) при якій рух здійснюється в напрямку протилежному дії сили тяжіння; д) при якій рух здійснюється в напрямку дії сили тяжіння.
а) яка не потребує значної м'язової активності; б) яка пов'язана з автоматизацією виробничого процесу; в) при якій напруження м'язів підтримується без зміни довжини м'язових волокон; г) пов'язана зі складним циклом рухових актів; д) яка потребує перенапруження аналізаторів і психічних реакцій.
а) швидкість зорового сприйняття; б) поріг слухової чутливості; в) поріг вібраційної чутливості; г) м'язова сила і статична витривалість; д) частота пульсу.
а) навантаження на організм під час розумової праці; б) нерівномірне навантаження; в)психоемоційне навантаження; г) навантаження під час фізичної праці; д) критерій витривалості організму.
а) напруженість під час фізичної праці; б) тривалість зосередженого спостереження; в) навантаження під час розумової праці; г) нерівномірне навантаження; д) психоемоційне навантаження.
а) наука, що вивчає закони взаємодії людини і техніки; б) обмежена сфера трудової діяльності; в) властивість психічної діяльності людини; г) наука, що вивчає формування психічних властивостей особистості; д) наука, що вивчає зміни функціонального стану організму людини при трудовій діяльності.
а) яка не потребує значної м'язової активності; б) при якій рух здійснюється в напрямку, протилежному дії сили тяжіння; в) яка потребує значної м'язової активності; г) при якій рух здійснюється в напрямку дії сили тяжіння; д) яка потребує тривалого зосередженого спостереження.
а) до 5500; б) до 4000; в) до 40000; г) под 40000 д) до 60000.
а) кількість робочих циклів за одиницю часу; б) рівномірне повторювання будь-яких елементів праці; в) результат дії опорно-рухового апарату; г) використання короткочасних і простих операцій; д) окремий елемент трудової навички.
а) стан організму при повторному виконанні роботи; б) елемент робочої операції; в) кількість робочих циклів за одиницю часу; г) виконання короткочасних і простих операцій; д) чергування роботи та відпочинку.
а) до 3; б) до 5; в) понад 7; г) до 15; д) до 25.
а) м'язової сили і статичної витривалості; б) оцінки працездатності певної групи м'язів; в) координації рухів; г) латентного періоду і швидкості зорової слухомоторної реакції; д) температури тіла в умовах виробництва.
а) робоча поза; б) інтелектуальні навантаження; в) режим праці; г) монотонність; д) нахили корпусу; е) переміщення у просторі; є) сенсорні навантаження; ж) навантаження на зоровий аналізатор; з) навантаження на слуховий аналізатор; й) фізичне динамічне навантаження; і) маса вантажу; к) стереотипні робочі рухи; л) статичне навантаження; м) емоційне навантаження.
а) маса вантажу; б) тривалість зосередженого спостереження; в) змінність роботи; г) статичне навантаження; д) робоча поза; е) монотонність; є) ступінь відповідальності; ж) робота з оптичними приладами; з) стереотипні робочі рухи; й) нахили корпусу; і) характер виконуваної роботи. Контрольні задачі
Підготовчий етап заняття (15 %) Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі) Навчальні практичні завдання (основний етап заняття 70 %)
Задача 1. Методом хронометражного дослідження виробничої діяльності вантажника чоловічої статі, який постійно працює вдень від 9 до 17 год, встановлено, що процес завантажування фургонів мішками зі складу за допомогою транспортера складається з операцій підіймання мішка масою 50 кг з підлоги, утримання його двома руками, одночасно з переміщенням на відстань до 5 м упродовж 10 с, опускання на стрічку транспортера, повернення за наступним мішком. Робоча поза вантажника під час перенесення гоніометричними дослідженнями характеризувалась відхиленнями тулуба від вертикалі більше 30°. За зміну вантажник переніс біля 500 мішків. Завантаження машини здійснювалось без відпочинку, після чого вантажник довгий час очікував на наступну машину. Визначити, до якої групи за важкістю і напруженістю належить праця вантажника. Задача 2. Під час операції з приводу резекції шлунку тривалістю 3 год. лікар-хірург застосувала біля 30 різних інструментів середньою масою 50-100г здійснила біля 25 тисяч стереотипних рухів китицями та пальцями, 30 нахилів корпусу до операційного столу, при чому кут нахилу тулуба не перевищував 30°. Величина статичних зусиль, спрямованих на утримання вимушеної пози та інструментів, становила 5000 кг·с. Операція двічі ускладнювалася кровотечею, що вимагало негайного накладання затискачів і лігатур на дрібні судини (діаметром 1 мм) й постійного спостереження за відсутністю кровотечі. Після операції лікар-хірург незважаючи на закінчення 8-годинного чергування, продовжувала стежити за станом пацієнта ще упродовж 6 год. Визначити, до якої групи за важкістю та напруженістю можна віднести працю хірурга.
Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків (заключний етап заняття - 15%) Контрольні завдання Визначити клас праці за показниками важкості, напруженості за наступними характеристиками:
Тема 2. Методика гігієнічної оцінки небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища та реакції організму на їхній вплив Методика гігієнічної оцінки шуму та вібрації. Виробнича токсикологія, Питання біоетики та біобезпеки в гігієні праці. Актуальність теми Виробнича діяльність у різних професійних сферах супроводжується впливом на організм працівників широкого спектру шкідливих та небезпечних чинників середовища (фізичних, хімічних, біологічних). Провідним завданням гігієни на сучасному етапі є створення належних умов праці з метою профілактики професійних захворювань, підвищення працездатності й ефективності трудової діяльності. Профілактика несприятливого впливу виробничого мікроклімату, зниженого й підвищеного атмосферного тиску, специфічного і неспецифічного впливу шуму, вібрації, електромагнітних полів (ЕМП) різних діапазонів, пилу, хімічних та біологічних факторів на організм людини в умовах виробництва грунтується на гігієнічній оцінці та регламентуванні вказаних чинників у робочій зоні. Навчальні цілі Знати класифікацію шкідливих і небезпечних чинників виробничого середовища. Вміти дати гігієнічну оцінку шкідливих речовин за ступенем токсичності і небезпеки. Знати особливості несприятливого впливу виробничого мікроклімату, зниженого й підвищеного атмосферного тиску на організм працівників, механізми впливу шуму, вібрації, електромагнітних полів, пилу, токсичних речовин та патогномонічні симптоми зумовленої ними патології. Засвоїти принципи методів дослідження шуму, вібрації, електромагнітних полів різних діапазонів, запиленості повітря та вмісту у ньому газо- і пароподібних речовин експресними методами. Вміти проводити гігієнічну оцінку параметрів виробничого мікроклімату, зниженого й підвищеного атмосферного тиску, шуму, вібрації, електромагнітних полів різних діапазонів на промислових об'єктах, а також запиленості повітря та вмісту у ньому газо- і пароподібних речовин з метою профілактики професійних захворювань. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||