Искусство
Языки
Языкознание
Вычислительная техника
Информатика
Финансы
Экономика
Биология
Сельское хозяйство
Психология
Ветеринария
Медицина
Юриспруденция
Право
Физика
История
Экология
Промышленность
Энергетика
Этика
Связь
Автоматика
Математика
Электротехника
Философия
Религия
Логика
Химия
Социология
Политология
Геология
Мікробіологія Модуль1. Методичні рекомендації до практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології за кредитномодульною системою для викладачів та студентів медичного факультету
 Скачать 272.57 Kb.
|
|
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ Методичні рекомендації до практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології за кредитно-модульною системою для викладачів та студентів медичного факультету (Модуль І) Львів - 2013 У розробці “Методичних рекомендацій…” брали участь: завідувач кафедри, д. м. н., професор Корнійчук О.П., д.м.н., професор В.В. Данилейченко, доценти: к.м.н. А.Д.Бобровник, к.б.н. Л.М. Бурова, к.м.н. О.О. Немченко, к.б.н. С.Й.Павлій, к.б.н. І.І. Солонинико, к.м.н. Р.Г. Шикула, старші викладачі: М.П.Постранський, М.З.Тимків, асистенти: Г.С.Лаврик, О.В.Мельник. “Методичні рекомендації… (Модуль І. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет.) для студентів ІІ курсу за спеціальностями 7.11.01.01.- “ Лікувальна справа ”, 7.11.01.04.- “ Педіатрія ”, 7.11.01.05.- “ Медико–профілактична справа” підготовки “Медицина” розглянуті та затверджені на засіданні методичної комісії з профілактичної медицини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (прот.№1 від 07.02.2013 р.). Під загальною редакцією завідувача кафедри мікробіології, вірусології та імунології, доктора медичних наук, професора Корнійчук О.П. Відповідальний за випуск: перший проректор з науково-педагогічної роботи, член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, М.Р.Гжегоцький. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія – це наука про походження, еволюцію та властивості патогенних для людини мікроорганізмів, нормальної мікрофлори тіла людини, закономірності взаємодії мікроорганізму з макроорганізмом, імунну систему та механізми проти інфекційного імунітету, методи діагностики, принципи лікування та специфічної профілактики інфекційних захворювань. Зміст навчальної програми з дисципліни структурований на 3 модулі та 14 змістових модулів. Для вивчення дисципліни передбачено 50 годин лекцій, 120 годин практичних занять та 70 годин самостійної роботи. Всього 240 годин (8,0 кредитів ЕСТS). Практичні заняття передбачають: 1.Дослідження морфологічних, тинкторіальних, культуральних, ферментативних, антигенних та інших властивостей мікроорганізмів. 2.Оволодіння методиками мікроскопії, приготування фарбованих препаратів та прижиттєвого дослідження мікроорганізмів, культивування та стерилізації, виділення чистих культур бактерій, їх ідентифікації, визначення чутливості до антибіотиків, постановки серологічних реакцій, встановлення чутливості до бактеріофагів, патогенності для лабораторних тварин, методів культивування вірусів тощо. 3.Визначення ролі мікроорганізмів в патології людини, обговорення патогенезу найбільш поширених інфекційних захворювань та вивчення сучасних методів мікробіологічної діагностики, в тому числі, мікроскопії матеріалу, бактеріологічного та вірусологічного методів, імуноферментного та радіоімунного аналізу, імуноелектронного, методу імуноблотингу, молекулярно-генетичних методів тощо. 4. Вивчення сучасних методів розробки та використання антибіотиків, діагностичних сироваток, специфічних лікувальних та профілактичних препаратів. Вивчення предмету дозволить: 1.Інтерпретувати біологічні властивості патогенних та непатогенних мікроорганізмів, вірусів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини та зовнішнім середовищем. 2. Оволодіти основами методів мікробіологічної та вірусологічної діагностики. 3.Трактувати принципи етіотропної терапії та специфічної профілактики інфекційних хвороб. 4.Вивчити будову імунної системи організму людини та пояснювати роль неспецифічних та специфічних механізмів проти інфекційного захисту організму людини. 5.Пояснювати основні механізми формування імунної відповіді організму людини. 6.Визначити основні типи патологічної реакції імунної системи і зв’язок з виникненням найбільш поширених хвороб людини. “Методичні рекомендації…” присвячені вивченню Модулю №1 “Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет.”, який складається із 9-ти змістовних модулів (48 год. практичних занять, 25 год. самостійної роботи, 20 год. лекцій; 3,0 кредитів ЕСТS). Тут представлені: тематичний план практичних занять, методичні рекомендації з підготовки та проведення 15 практичних занять, які містять: контрольні питання, перелік практичних навичок, описи завдань для практичного виконання, тести для контролю знань та приклади тестів для «Крок 1», ситуаційну задачу за темою заняття, рекомендовану літературу для підготовки, перелік теоретичних питань до модульного контролю. Наведено теми для самостійного опрацювання. Перелік скорочень.
Модуль 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет. Тематичний план практичних занять.
Заняття 1. Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічний метод дослідження. Прості методи фарбування мікроорганізмів. Актуальність. Відповідна структура i спеціальне обладнання бактеріологічної та вірусологічної лабораторій, дотримання протиепідемічного режиму роботи i встановлених правил при проведенні мікробіологічних досліджень дозволяє запобігати інфікуванню персоналу лабораторій та оточуючих, забезпечити умови для швидкої i надійної діагностики інфекційних захворювань. Знання основних груп мікроорганізмів, вивчення їx морфологічних особливостей дає можливість правильно використовувати мікроскопічний метод дослідження при діагностиці інфекційних захворювань. Мета і завдання заняття. Вивчення правил роботи і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії. Оволодіння мікроскопічним методом дослідження для розпізнавання основних форм бактерій. Засвоєння техніки приготування препаратів для мікроскопічного дослідження бактеріальних культур і фарбування їх простими методами. Контрольні питання. 1.Значення медичної мікробіології в діяльності лікаря. 2.Структура мікробіологічної лабораторії. Особливі умови праці лікаря-бактеріолога. Правила роботи. 3.Основні групи мікроорганізмів. 4.Основні форми бактерій. 5.Мікроскопічний метод дослідження. Типи сучасних мікроскопів 6.Будова світлового мікроскопа, роздільна здатність і збільшення мікроскопа, імерсійна система. 7.Методи і етапи приготування препаратів для мікроскопічного дослідження. 8.Способи фіксації мазків. 9.Барвники, що використовують для фарбування. 10.Прості методи фарбування, їх його значення і обмеження. 11.Орієнтовні методи визначення величини мікроорганізмів. Практичні навики. Засвоїти правила роботи і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії. Оволодіти мікроскопічним методом дослідження для розпізнавання основних форм бактерій. Засвоїти техніку приготування препаратів для мікроскопічного дослідження бактеріальних культур. Засвоїти методику визначення морфологічних груп бактерій у мікроскопічних препаратах. Зміст і хід заняття. Робота 1. Вивчення правил поведінки і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії. Хід роботи. Вивчити «Правила роботи в мікробіологічній лабораторії». ПРАВИЛА РОБОТИ В МІКРОБІОЛОГІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ. 1.Робота в лабораторії дозволяється тільки в медичних халатах, шапочках та змінному взутті, які захищають від можливого попадання на одяг заразного матеріалу. 2. Забороняється приймати їжу, пити, курити, зберігати продукти харчування у приміщеннях, де працюють із матеріалом, зараженим патогенними мікроорганізмами або підозрілим на таке зараження. 3. З інфікаваним матеріалом працюють тільки за допомогою інструментів (пінцети, петлі, корцанги та ін.). 4. Забороняється доторкатися руками до досліджуваного матеріалу і конденсату в засіяних чашках. 5. Перед роботою старанно перевіряють цільність скляного посуду, прохідність голок і надійність поршнів шприців. 6. При посіві матеріалу роблять напис на пробірках, чашках Петрі, колбах, флаконах із назвою аналізу (культури) і дати посіву. 7. У пробірки і чашки Петрі матеріал висівають поблизу від вогню пальника з пропалюванням петлі, шпателя, країв пробірки; під час роботи всі чашки з посівами поміщають у кювети, пробірки – у штативи. 8. Розчини, що містять патогенні мікроорганізми, набирають піпеткою за допомогою гумового балона. Набирати матеріал у піпетку ротом і переливати розчини із посудини в посудину через край заборонено. 9. У випадках потрапляння заразного матеріалу на робочий стіл, підлогу, одяг потрібно негайно та ретельно обробити це місце дезинфікуючим розчином. 10. Після закінчення роботи забороняється залишати на робочих столах невикористані мазки, чашки Петрі, пробірки та інший посуд з інфікованим матеріалом. Використані під час роботи предметні скла, піпетки, тампони тощо занурюються у дезинфікуючий розчин. 11. Доставляти інфікований матеріал у лабораторію і переносити його з однієї лабораторії в іншу на території установи потрібно в спеціально пристосованому посуді (металевих біксах, ящиках, баках). 12. Залишати робоче місце в кінці заняття у взірцевому стані. Робота 2. Дослідження можливостей імерсійної системи для вивчення морфології бактерій. Порівняти і описати мікроскопічну картину препарату стрептобацил і дріжджів при дослідженні в сухій системі (окуляр х10, об'єктив х40) та в імерсійній системі (окуляр х10, об'єктив х90). Принцип методу. Неоднорідні складові мікробіологічного об'єкту, які відрізняються один від одного за поглинанням світла та показником заломлення, утворюють розсіяне світло, яке і формує зображення. Використання імерсійної олії, якою заповнюється повітряний простір між препаратом і лінзою об’єктива, дозволяє підвищити роздільну здатність мікроскопа. Правила роботи з імерсійною системою: 1. Підняти конденсор Аббе до рівня предметного столика, повністю відкрити ipic-діафрагму. 2. Користуючись об'єктивом х8, за допомогою плоского дзеркала досягти максимального освітлення поля зору. 3. На предметному столику розмістити забарвлений препарат-мазок, закріпити клемами i нанести на нього iмерсійну oлiю. 4. Повертаючи револьвер, встановити над препаратом імерсійний об'єктив х90, під контролем зору занурити його в краплю імерсійної олії. 5. Дивлячись в окуляр лівим оком (не закриваючи правого), спочатку макрогвинтом знайти контури зображення, а потім мікрогвинтом досягти максимальної чіткості, вивчити й замалювати препарат. 6. Після закінчення роботи підняти тубус, зняти предметне скло, обережно витерти серветкою iмерсійний об'єктив від імерсійної олії, повернути його, опустити тубус, перевести револьвер на об'єктив х 40). Практичне значення. Світлова мікроскопія належить до найбільш поширених та доступних методів спостереження. Може використовуватися як самостійний метод мікробіологічної діагностики, а також, як один з етапів бактеріологічного методу. Робота 3. Вивчення основних форм бактерій. Принцип дослідження: вивчають форму бактерій (коки, палички, кручені форми) та їх взаємне розташування. Використовуючи мікроскоп, вивчити в імерсійній системі демонстраційні препарати стафілококів, стрептококів, сарацин, монобактерій, стрептобацил, вібріонів. Практичне значення. Форма бактерій є одним із морфологічних критеріїв ідентифікації мікроорганізмів. Робота 4. Визначення розмірів бактерій методом порівняння. Принцип методу. За відомим розміром одного об’єкту вимірюють розмір іншого об’єкту. Хід роботи. Користуючись імерсійною системою мікроскопа, розглянути препарат -мазок із суміші крові з бактеріями, забарвлений за методом Романовського-Гімзи. Мікроскопічна картина: поряд із форменими елементами крові (еритроцитами, лейкоцитами) видно забарвлені у фіолетовий колір палички, розташовані ланцюжками, а також - поодинокі або розміщені групами коки. Порівнюючи розміри мікроорганізмів з діаметром еритроцитів, визначити розмір розглянутих мікробів (діаметр еритроцитів - 7,5 мкм). Практичне значення. Метод простий у виконанні і дозволяє приблизно визначати розміри мікроорганізмів. Робота 5. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження бактерій: а) виготовлення препарату-мазка з культури бактерій, вирощеної у рідкому середовищі. Дотримуючись вказівок викладача, відкрити пробірку, притискаючи корок мізинцем до долоні. Корок категорично забороняється класти на стіл. Пропаленою в полум'ї пальника бактеріологічною петлею взяти матеріал з пробірки і негайно закрити пробірку корком, обережно обпалюючи її краї в полум'ї пальника. На предметне скло, що лежить на бактеріологічному містку, нанести матеріал і виготовити мазок діаметром 1 см. Петлю пропалити в полум'ї. Мазок висушити на повітрі та зафіксувати. Для цього провести склом 3—4 рази через полум'я пальника. На охолоджений зафіксований мазок нанести алкоголь-водний розчин фуксину на 2 хв., промити водою, висушити фільтрувальним папером і промікроскопувати з використанням імерсійної системи. б) виготовлення препарату-мазка культури бактерій з твердого поживного середовища. Дотримуючись правил роботи з культурами бактерій, нанести бактеріологічною петлею на предметне скло краплю стерильного фізіологічного розчину і внести в неї мінімальну кількість бактеріальної культури з твердого середовища, старанно суспендувати і приготувати мазок діаметром 1 см. Мазок висушити, зафіксувати, зафарбувати розчином метиленового синього (5 хв.), промити водою, висушити фільтрувальним папером. При мікроскопії з імерсійною системою встановити морфологічну групу бактерій з культур у рідкому і твердому середовищах. Практичне значення. Мікроскопічна діагностика базується на визначенні у матеріалі від хворого морфологічних та структурних особливостей збудника з метою його ідентифікації. Це важливо як для наукових досліджень, так і при постановці діагнозу. Тестові завдання. 1. До однієї з названих груп відносяться мікроскопічні еукаріотичні організми. Вкажіть цю групу. A. Синьо-зелені водорості B. Бактерії C. Гриби D. Найпростіші Е. Мікоплазми 2. Який структурний елемент відсутній у всіх прокаріотів: A . Нуклеоїд B. Клітинна стінка C. Ядерна мембрана D.Цитоплазматична мембрана Е. Спори 3. При бактеріологічному дослідженні клінічного матеріалу виявлено бактерії Pseudomonas aeruginosa. Які таксономічні категорії використані для назви цього виду мікроорганізмів? A. Родову та видову B. Родинну та видову C. Родинну та родову D. Порядкову та видову Е. Порядкову та родову 4. Більшість патогенних бактерій за розмірами відносять до середніх. В яку розмірну шкалу входять ці мікроорганізми? А. 0,3-1 мкм D. 10 нм В. 2-5 мкм Е. 9-10 мкм С. 5-10 мкм 5. Вкажіть, які з перерахованих нижче мікроорганізмів є прокаріотами? A. Амеби B. Віруси C. Бактерії D. Гриби Е. Найпростіші Приклади тестів «Крок 1». 1. До бактеріологічної лабораторії доставлені блювотні маси хворого з підозрою на холеру. З матеріалу приготований препарат «висяча крапля». Який метод мікроскопії буде використаний для виявлення збудника за його рухливістю? A. *Фазово-контрастна B. Електронна C. Імунна електронна D. Люмінесцентна E. Імерсійна Ситуаційна задача. Перед початком мікроскопії препарату студент встановив імерсійний об'єктив і дивлячись в окуляр почав підбирати освітлення. А. Якої помилки він припустився і як її усунути? В. Яким дзеркалом потрібно користуватися при мікроскопії з імерсійним об'єктивом? Складання протоколів. Записати: “Правила роботи в мікробіологічній лабораторії” (робота 1), “Правила роботи з імерсійною системою” (робота 2). Замалювати мікроскопічні препарати (робота 3, 4). Записати хід виготовлення препаратів (робота 5). Література. 1. Борисов Л. Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. - М., 2005.-С. 26-32. 2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2008.-С.30-36. 3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. – Медицина, 2009. С.28-51. 4. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль., “Укрмедкнига”. – 2004. – С. 5-32. 5. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П., 2002.-С.14-33. 6. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011.- С.54-77, 313-321. Самостійна робота № 1 |