Нейростоматологічні захворювання

НЕЙРОСТОМАТОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
Нейростоматологія — розділ медицини, який вивчає неврогенні захворювання обличчя та порожнини рота.

У зв'язку з тим що в іннервації цих ділянок голови беруть участь 4 чутливих (трійчастий, проміжний, язикоглотковий та блукаючий), 5 рухових (нижньощелепна гілка трійчастого нерва, лицевий, язикоглотковий, блукаючий та під'язиковий), черепні нерви, 5 вегетативних гангліїв (повійчастий, крилопіднебінний, вушний, піднижньощелепний та під'язиковий), а також вегетативні периваскулярні сплетення (каротидні, язикове, лицеве — a.facialis), патологія цих утворень і складає структуру нейростоматологічних захворювань.

Класифікація нейростоматологічних захворювань за М. Н. Пузіним (1997)

I. Больові феномени.

1. Лицевий біль, зумовлений ураженням системи трійчастого нерва:

а) невралгія трійчастого нерва;

б) невропатія трійчастого нерва:

інфекцій­но-алергічна;

травматична;

ішемічна;

ятрогенна;

в) дентальна плексалгія.

2. Вегетативні прозопалгії:

а) синдром ураження війкового вузла (синдром Оппенгайма);

б) синдром ураження крилопіднебінного вузла (синдром
Сладера);

в) синдром ураження вушно-скроневого нерва (синдром
Фрей);

г) синдром ураження піднижньощелепного та під'язикового
вузлів;

д) задній шийний симпатичний синдром;

є) шийний симпатичний трунцит;

г) синдром ураження носовійкового нерва.

3. Судинний лицевий та головний біль:

а) мігренозний головний біль;

б) вазомоторний головний біль.

4. 
   Міофасціальний больовий дисфункціональний синдром.
   
5. 
   Одонтогенний лицевий біль.
   

3. 
   Парестетичний синдром (глосодинія).
   
4. 
   Інші неврогенні захворювання обличчя.
   

1. 
   Ксеростомія.
   
2. 
   Ксерофтальмія.
   
3. 
   Ангіоневротичний набряк.
   
4. 
   Синдром Россолімо — Мелькерссона — Розенталя.
   
5. 
   Гранулематозний хєйліт (синдром Мейжа).
   
6. 
   Синдром Шегрена.
   
7. 
   Прогресуюча геміатрофія обличчя (синдром Паррі- Ром-
   берга).
   

1. 
   найбільшим серед чутливих провідників тіла людини;
   
2. 
   його центральні проекції займають значну частину ділянки
   кори післяцентральної звивини лобової частки мозку;
   

3. 
   кожний периферичний корінець трійчастого нерва має зв'язок
   з певним вегетативним ганглієм голови;
   
4. 
   трійчастий ганглій є найбільш чутливим ганглієм тіла лю­
   дини;
   
5. 
   існує багато зв'язків трійчастого нерва з іншими черепними
   нервами (лицевим, блукаючим, язикоглотковим);
   
6. 
   в орофаціальній ділянці є спеціалізовані структури, які вико­
   нують специфічну роль у виникненні лицевого болю, це роговиця
   та зуби (мал. 125);
   
7. 
   іннервація зубів представлена як механорецепторами, які
   розташовані в періодонтальній зв'язці, так і рецепторами пульпи,
   які можуть збуджуватися тільки в патологічних умовах.
   

1. 
   шкіри обличчя від під'язикової кістки до вінцевого шва;
   
2. 
   параназальних синусів (лобового та верхньощелепного);
   
3. 
   зубів та альвеолярних відростків;
   
4. 
   слизові оболонки порожнини рота до передніх піднебінних
   дужок;
   
5. 
   передніх 2/3 язика;
   
6. 
   очних яблук;
   
7. 
   слизової оболонки порожнини рота;
   
8. 
   твердої мозкової оболони.
   

1. 
   морфологічні зміни в ділянці спінального шляху (атеро-
   матозна петля та артеріовенозна мальформація, які живляться
   від задньої нижньої мозочкової артерії);
   
2. 
   невринома трійчастого (гасерового) вузла та вестибуло-
   кохлеарного нерва;
   
3. 
   інтракраніальні пухлини;
   
4. 
   аномалія Арнольда —Шарі;
   
5. 
   сирингомієлія;
   
6. 
   патологія судин;
   
7. 
   кіста верхньощелепної пазухи;
   
8. 
   природжені дефекти або набуте звуження підочноямкового
   каналу в разі невралгії верхньощелепного нерва або стеноз нижньо­
   щелепного каналу в разі невралгії нижньощелепного нерва. У таких
   випадках захворювання клінічно перебігає за тунельним типом;
   
9. 
   патологія зубощелепної системи, що дозволяє виділити
   одонтогенну форму захворювання;
   

1. 
   невралгія трійчастого нерва може виникати і в разі дис­
   функції стовбурових та кірково-підкіркових ділянок систе­
   ми трійчастого нерва внаслідок порушення регіонарного крово­
   обігу;
   
2. 
   серед лрозопалгій також зустрічаються иостгерпстичні
   невралгії;
   
3. 
   зрощення твердої мозкової оболони в ділянці трійчастого
   вузла як наслідок інфекційних уражень мозкових оболон.
   

1. 
   Ідіопатична невралгія.
   
2. 
   Симптоматична невралгія:
   

• 
  оцінюється положення нижньої щелепи під час відкривання рота;
  
• 
  досліджується тонус жувальних м'язів та обсяг рухів нижньої щелепи;
  
• 
  перевіряються кон'юнктивальний, корнеальний та нижньо­щелепний рефлекси.
  

• 
  дегідратацію (фуросемід -• по 1 таблетці вранці 1 раз у три дні; верошпірон — по 1 таблетці через день; еуфілін — по 5- 10 мл 2,4 % розчину внутрішньовенно повільно);
  
• 
  нейротрофічні засоби (тіамін — 1 мл внутрішньом'язово через день № 10; нейровітан — по 1 таблетці 2 рази на день протягом 1 міс; ноотропіл — 5 мл внутрішньовенно щоденно № 10);
  
• 
  для поліпшення кровообігу (трентал — по 1 таблетці 3 рази на день, курантил — по 1 таблетці 2 рази на день, нікотинову кислоту — по 1 мл внутрішньом'язово щоденно № 10).
  

1. 
   Пульпіт (гострий, хронічний; конкрементозний, гангреноз­
   ний, токсичний).
   
2. 
   Періодонтит (особливо гранулематозний і травматичний).
   
3. 
   Травматичні хірургічні маніпуляції.
   
4. 
   Альвеоліт, гінгівіт, пародонтит (у тому числі токсична дія
   зубного нальоту).
   
5. 
   Нераціональне протезування (погано виготовлені протези,
   травмування слизової оболонки порожнини рота гострими краями
   пломб і зубів, завищення або заниження висоти прикусу).
   
6. 
   Ретенція та дистопія зубів (особливо третіх молярів, а також
   наявність надкомплектних зубів).
   
7. 
   Остеомієліт шелеп.
   
8. 
   Огріхи стоматологічного лікування (виведення пломбуваль-
   ної маси за верхівку кореня зуба, дефекти пломбування каналу,
   перфорація кореня, залишки відламків стоматологічних інструментів, залишки кореня зуба, пломбування нижньощелепного каналу під час онтодонтичного лікування нижніх кликів, верхівка яких може збігатися з ментальним отвором, розвиток гострої невралгії внаслідок проведення анестезії).
   

10. 
    Гальванізм унаслідок наявності у ротовій порожнині
    матеріалів з різних металів.
    
11. 
    Анатомічні особливості (дуже глибока пульпова камера,
    стоншення альвеолярної пластинки щелепи, внаслідок чого корінь
    зуба давить на альвеолярне сплетення, природжене або набуте
    звуження кісткових каналів).
    

10. 
    Множинний карієс.
    

• 
  біль постійного характеру, в більшості випадків хворі вказують місце, з якого біль поширюється;
  
• 
  частіше біль має хвилеподібний характер (поступово збіль­шується, а потім так само поступово зникає без «обривання»), але через деякий час від початку захворювання внаслідок постій­ного подразнення волокон трійчастого нерва біль набуває типового невралгічного характеру;
  
• 
  відсутність тригерних ділянок;
  
• 
  зміна характеру болю залежно від загострення патологічних процесів у зубощелепній системі;
  
• 
  локалізація болю в ділянці іннервації основних гілок трійчас­того нерва. Дуже рідко біль іррадіює по зонах Зельдера;
  
• 
  частий нічний біль;
  
• 
  відсутність ефекту від антиконвульсантів за наявності пози­тивного терапевтичного ефекту від вживання анальгетиків;
  
• 
  переважає двобічна локалізація болю;
  
• 
  практично відсутнє ураження першої гілки очного нерва.