Українське ділове мовлення. ЕКЗАМЕН. Українське ділове мовлення Відповіді до екзамену Автобіографія
 Скачать 240.5 Kb.
|
Міністерство у справах молоді та спортуОргкомітет спартакіади 2003 п. Семибрату В. Г. про умови проведення спартакіади серед вищих навчальних закладів Просимо надіслати пакет документів щодо умов проведення загальнодержавної спартакіади серед вищих навчальних закладів 2003 го року. Додатки на 10 с. в 1 пр.: 1) характеристика та стан спортивної бази; 2) перелік і характеристика спортивних секцій; 3) список студентів-спортсменів, розрядників, призерів. Із повагою завідувач навчально-виховною роботою проф (підпис) В. С. Микитенко 11. Наказ. Наказ — розпорядчий документ, що видається керівником установи, організації, підприємства на правах єдиноначальності та в межах його компетенції і стосується організаційних або кадрових питань. Накази охоплюють широке коло питань із виробничої і навчальної діяльності: організація праці (навчання); добір і розстановка кадрів; трудова (навчальна) дисципліна; заохочення до праці (навчання) тощо. За призначенням усі накази поділяються на накази щодо особового складу (кадрові) та накази із загальних питань (організаційні, із питань основної діяльності). У наказах щодо особового складуоформляють призначення, переміщення, звільнення, відрядження, відпустки, нагороди та стягнення працівників. Ці накази укладаються на підставі доповідних записок керівників структурних підрозділів, заяв громадян, протоколів колегіальних органів тощо. Серед організаційних наказів розрізняють: - ініціативні, які видаються для оперативного впливу на процеси, що виникають усередині організації (керівні); - на виконання розпоряджень керівних (вищих) органів (виконавчі). Реквізити: 1. Назва міністерства, якому підпорядковується організація. 2. Повна назва організації, установи. 3. Назва документа. 4. Індекс (до номера через дефіс додають літери (ВК відділ кадрів), номер наказу (посередині). 5. Дата укладання (ліворуч). 6. Назва населеного пункту, де розташоване підприємство, установа (праворуч). 7. Заголовок «про...». 8. Текст: Констатуюча частина містить такі складові: вступ (причина видання наказу); доведення (основні факти); висновок (мета видання наказу). Якщо підставою для видання наказу є розпорядчий документ вищого органу (установи), то в констатуючій частині вказується назва, номер, дата й заголовок до тексту розпорядчого документа, а також передається зміст певного розділу статті документа вищого органу (установи). Розпорядча частина починається словом «Наказую» і складається з пунктів, що поділяються на такі складові: дія, термін виконання та відповідальність за виконання. Кожний пункт наказу нумерується арабськими цифрами. Текст викладу розпорядчої частини повинен мати наказову форму. Зокрема, кожний пункт починається з дієслова в інфінітивній формі («Призначити», «Здійснити», «Звільнити» та ін.). Як виконавець указується назва організації, підрозділу, службова особа із зазначенням у давальному відмінку посади, прізвища та ініціалів. Якщо в одному пункті перелічуються декілька осіб, то їхні прізвища вказуються за абеткою. В останньому пункті розпорядчої частини зазначають службових осіб, на яких покладено контроль за виконанням наказу (відповідно до службової ієрархії). 9. Наприкінці кожного пункту зазначається підстава для його укладання (службова записка, рапорт, заява тощо). 10. Посада першого керівника установи (ліворуч), його підпис, ініціали та прізвище (праворуч). 11. Візи (якщо є) «Проект наказу внесено...», «Проект наказу погоджено,..». Проект наказу погоджується: - із заступником керівника установи (підприємства); - з куратором питань, які зазначені в документі; - з керівником структурного підрозділу, якого стосується пункт наказу; - з юристом організації, який засвідчує узгодження наказу із чинними правовими актами та розпорядженнями керівних установ. Накази щодо особового складу залежно від їх змісту укладаються за певними вимогами: 1. У наказах про призначення, зарахування на роботу вказують: - на яку посаду; - до якого структурного підрозділу (відділу); - вид прийняття (переведенням, відповідно до контракту, на постійну, тимчасову роботу або за сумісництвом); - особливі умови (із прийняттям матеріальної відповідальності', зі скороченим робочим днем та ін.); - умови платні (відповідно до штатного розк; 2. У наказах про переведення на іншу роботу: - з якої посади на яку; - вид, термін (постійно, тимчасово); мотивування (реорганізація, скорочення, ліквідув підрозділу, дільниці, філії та ін.).
а) вид відпустки: б) загальна кількість робочих днів; в) дата (з якого числа, місяця, року до якого числа, року включно); г) період, за який надається відпустка 4. У наказах про звільнення зазначають: - дату звільнення; - мотивування із зазначенням відповідної статті КЗпП чи інших законів. Начальник чи інспектор відділу кадрів або посадова зобов'язані ознайомити зі змістом наказу осіб, прізвища фігурували в документі, а ті повинні розписатися зазначивши дату ознайомлення. Наказ набуває чинності з моменту його підписання керівником. Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет їм. В. Каразіна Наказ ОС 94-ВК 17.10.2002 м. Харків про зміни у штатному розкладі 1. ЗАРАХУВАТИ: 1.1 Біленко Ларису Глібівпу на посаду викладача історії України з 17.10.2002 з окладом відповідно до штатного розкладу. Підстава — заява Біленко Л. Г. 1.2 Кардаша Григорія Юрійовича на посаду старій, лаборанта каф. соціології за сумісництвом з 18.10.2002 з окладом відповідно до штатного розкладу. Підстава — заява Кардаша Г. Ю. 2. ПЕРЕВЕСТИ: Вєтрову Ганну Іллівну, вахтера гурт. № 3, на посаду гардеробниці навч. корпусу з 19.10.2002 до 30.03.2002 у зв'язку з капітальним ремонтом гуртожитку. Підстава: доповідна записка коменданта гурт. № 3 Фе-сенко С. О. й заява Вєтрової Г. І. 3. НАДАТИ: 3.1 Беремесенкові Антону Олександровичі/, водієві ванта-жівки ГАЗ-53, тарифну відпустку з 20.10 до 21.11.2002 (на 24 робочі дні) за період роботи. Підстава графік відпусток і заява Беремесенка А. О. 3.2 Завалій Валерії Корніївні, доц. каф. української мови, декретну відпустку з 19.10.2002. Підстава — заява Завалій В. К. 4. ЗВІЛЬНИТИ: Комар Олександру Михайлівну, проф. каф. історії України, у зв'язку із закінченням терміну дії контракту з 11.10.2002. Підстава контракт від 26.08.99 та заява Комар О. М. Ректор (підпис) Г. Б. Лобан 12. Оголошення, план. Оголошення - це документ, у якому міститься необхідна інформація. За змістом оголошення поділяються на два види: 1. Організаційні оголошення про подію чи захід. 2. Рекламні - оголошення про навчання, роботу, послуги, пропозиції тощо. Організаційні оголошення адресуються як конкретній групі осіб, так і широким верствам населення. Зміст рекламних оголошень розраховано на широкий загал. Як організаційні, так і рекламні оголошення за формою бувають: писані, мальовані, комбіновані, відтворені механічним способом та ін. Текст будь-яких оголошень повинен бути лаконічним, конкретним і містити вичерпну інформацію про дату, час, місце та зміст події чи заходу. Рекламні оголошення повинні висвітлювати перелік послуг, товарів, їхню ціну тощо. Розрізняють оголошення: службові підприємств, навчальних закладів, державних установ, організацій тощо; особисті приватної особи чи групи осіб. Реквізити: 1. Назва документа. 2. Текст, що містить: - дату; час; - адресу місця проведення; - організатора (відповідального); - порядок денний (зміст) заходу; - коло осіб, яких запрошено; - умови входу (вільний чи платний); способи проїзду (для зовнішніх). 3. Назва структурного підрозділу чи колегіального органу, або посада і прізвище особи, яка дає оголошення (якщо треба). Визначальним чинником дієвості візуальних оголошень (реклами) окрім оригінальності змісту є оформлення: відтворення тексту (шрифт) і розміщення його на площині (симетрія, асиметрія), добір кольорів та їх поєднання. Для трансляції по радіо і телебаченню є суттєвим час повідомлення, музичне чи звукове оформлення, чіткість та зрозумілість вимови, оригінальність тексту, композиції чи відеоряду. АТ «Промзварприлад» повідомляє про самоліквідацію з 11.05.2002. Претензії приймаються протягом 2 міс. від дня публікації цього повідомлення за адресою: Харків-176, вул. Ужгородська, 8. Тел. для довідок: 111-827, 111-834. Правління АТПлан роботи - це документ, що встановлює точний і чіткий перелік намічених заходів (робіт) для їхнього подальшого виконання. Він має такі складові: послідовність, обсяг, умови й забезпечення виконання, термін для кожного етапу й для всього обсягу, кошторис, керівників і конкретних виконавців (відповідальних за кожний пункт плану). Окрім рубрикованого тексту плани можуть мати графіки, таблиці, схеми тощо. Розрізняють такі групи планів: річні (календарний, фінансовий, навчальний); піврічні (семестрові); квартальні (четвертні); місячні; декадні; тижневі; добові. Наявність тих чи інших реквізитів обумовлюється видом, формою та призначенням плану: 1. Ґриф затвердження. 2. Назва документа. 3. Назва установи чи структурного підрозділу. 4. Термін, на який укладено план. 5. Порядковий номер. 6.Термін виконання конкретного виду роботи (заходу). 7.Зміст роботи. 8. Посада, прізвище та ініціали виконавця. 9. Посада, прізвище та ініціали відповідального. 10. Відмітка про місце, дату, факт та якість виконання (проведення) роботи. Службові плани робіт підписують посадові особи, які відповідають за їх виконання, а індивідуальні - ті, хто їх укладає, із наступним затвердженням керівником. ЗАТВЕРДЖУЮ Директор НДІ Укрпівденспецавтоматика (підпис) С. Ю. Лур'є 20.09.2002 План роботи_______на І півріччя 2003 р.
Голов. інженер (підпис) Б. І. Комісаренко Директор (підпис) 3. Я. Коміссаров 13. Посвідчення. 14. Постанова. Постанова - правовий акт, який приймається вищими і центральними органами на базі основних законів та на їх виконання. Текст постанови складається з двох частин: констатуючої й постановчої, визначаються виконавець і терміни виконання. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок реалізації, обліку торгових патентів і контролю за їх використанням ПОСТАНОВА від 24 лютого 1997 р. № 190 Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ: Затвердити зміни і доповнення, що вносяться до Положення про порядок реалізації, обліку торгових патентів і контрою за їх використанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1996 р. № 563 (додаються). Прем'єр-міністр України (підпис) Резолюція — це документ, який фіксує рішення, постанову. Найчастіше резолюцію приймають на зборах, з'їздах, конференціях; її вміщують в кінці протоколу або пишуть окремо й додають до нього. Резолюція складається із вступної (констатуючої) і директивної частин. У констатуючій частині спочатку відзначають досягнення з питання, що розглядається, а потім указують недоліки. У директивній (резолютивній) частині роблять узагальнені висновки, оцінюють роботу, визначають конкретні заходи з кожного питання, спрямовані на виконання поставлених завдань, усунення виявлених недоліків, зазначають відповідальних осіб. 15. Пояснювальна записка. Пояснювальна записка укладається на вимогу керівника, керівної організації або ж із власної ініціативи й має реквізити, аналогічні доповідним запискам. Пояснювальна записка може бути: 1. Службовою складовою частиною чи додатком, доповненням іншого документа (плану, проекту, пропозиції, звіту, програми й т. ін.). У ній укладач або організація обґрунтовує мету, актуальність, новизну й перелік дії основного документа. Викладає структуру, зміст, функціональне призначення і термін його дії з поясненням можливих позитивних чи негативних наслідків. 2. Документом особистого характеру, у якому аргументовано й доказово пояснюються певні дії укладача або його підлеглих чи причини якихось подій, фактів, провин та ін. Міністерство харчової промисловості Директорові України об'єднання “Харківський хлібзавод № 8” Бондар О. Г. Пояснювальна записка № 16 про порушення технічної дисципліниДоводжу до Вашого відома, що 17.11.2002 у зв'язку з вимкненням електроенергії в загальній мережі заводу з 20.00 до 24.00 було припинено випікання партії хліба, яка складала 150 (сто п'ятдесят) кг. Мною, нач. цеху М 2 Пасько В. Ю., щодо цього факту було укладено акт, якай додається. Зроблено відповідний запис до технологічного чергового журналу, напівфабрикати хліба передано до складу № 4, накладна додається. Додатки: 1) акт М 4 - 2 арк. у 2 пр. 2) накладна Л£ 247 - 1 арк. в 1 пр. 18.11.2002 (підпис) В. Ю. Пасько 16. Протокол. Протокол - це документ, який відбиває процес і результати роботи колегіальних органів, проведення різних нарад, засідань, обговорень тощо. Протоколом оформляється також діяльність адміністративних органів, слідчих та ін. У ньому занотовуються всі виступи з розглянутих питань та прийняті рішення. Протокол – це первинний офіціальний документ. Протокол звичайних зборів веде секретар або інша спеціально призначена особа. Після зборів у її розпорядження передаються всі письмові матеріали зборів: листи реєстрації присутніх, тези доповідей і співдоповідей, проекти рішень, письмові запитання учасників зборів та ін. Практикується ознайомлення промовців з записами секретаря перед тим, як протокол друкуватиметься – для уникнення перекручень і неточностей. Добирати кандидатуру секретаря на відповідальну нараду треба дуже вимогливо: адже хороший протокол може скласти тільки людина грамотна, досвідчена і компетентна в обговорюваних питаннях. Після зборів протокол має бути повністю оформлений і підписаний головою і секретарем зборів. Протокол загальних зборів різних неперіодичних засідань, нарад підписують голова і секретар, а протокол засідань комісій – усі члени президії. Протоколи мають порядкову нумерацію з початку року, яка водночас означає й кількість проведених засідань. Правильне ведення протоколу має важливе значення, оскільки прийняті рішення набувають юридичної сили тоді, коли вони оформлені протоколом. Протокол дає можливість перевірити правильність прийнятих рішень, контролювати їх виконання. Питання порядку денного в протоколі формулюються у називному, а не в знахідному відмінку, наприклад: «Розгляд і затвердження ... » (форма «Про розгляд і затвердження...» не рекомендується). Жанр виступу («доповідь», «повідомлення», «пропозиція» та ін.), посада і прізвище доповідача називається після формулювання питання. Основний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожен розділ будується за традиційною схемою: Слухали – Виступили – Ухвалили. Після цих слів ставиться двокрапка. В наступному рядку після слова “Слухали” вказуються прізвище й ініціали доповідника, тема доповіді або повідомлення. У розділі “Ухвалили” повністю викладається прийняте рішення, яке може складатися з одного чи декількох пунктів або мати форму резолюції (складається з констатуючої і резолюючої). У констатуючій частині підкреслюють значення обговореного питання, зазначають досягнення і недоліки. У резолюючій – заходи, спрямовані на виконання поставлених завдань.
17. Розписка. Розписка - це документ, що підтверджує певні дії, які мали місце між двома особами чи особою та установою. Наприклад, передачу й одержання документів, грошей, матеріальних цінностей. Розрізняють приватну розписку, коли одна особа отримує щось від іншої, та службову, коли особа або представник установи отримує матеріальні цінності чи документи від якоїсь організації, закладу. Розписка може мати довільну форму викладу, але все ж таки треба зазначати такі відомості: 1. Назва документа. 2. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові (посада й повна назва установи для службового варіанта), назва документа (із його вихідними даними), що посвідчує особу того, хто дає розписку й підтверджує отримання. 3. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові (посада й повна назва установи — для службового варіанта) того, кому дається розписка. 4. Конкретне зазначення, у чому дано розписку: точне найменування матеріальних цінностей, документів та ін.; — стан (нові, були в користуванні, у робочому стані}; - кількість, вага, вартість, розмір, сума зазначаються цифрами, а в дужках - словами. 5. У службовому варіанті слід зазначити, ла підставі якого розпорядження, наказу чи іншого документа передано й отримано цінності. 6. Дата укладання (ліворуч). 7. Підпис укладача (праворуч). 8. У приватному варіанті підпис особи, яка дає розписку, засвідчується керівником установи чи підрозділу (із зазначенням його посади, ініціалів, прізвища) або нотаріальною конторою. 9. Дата засвідчення (ліворуч). Іноді в розписці зазначають свідків, тобто осіб, у присутності яких її було підписано. У такому разі ці особи засвідчують документ своїми підписами. Усі вільні місця між текстом і підписом перекреслюють. Укладається розписка лише в одному примірнику. |