Главная страница
Культура
Искусство
Языки
Языкознание
Вычислительная техника
Информатика
Финансы
Экономика
Биология
Сельское хозяйство
Психология
Ветеринария
Медицина
Юриспруденция
Право
Физика
История
Экология
Промышленность
Энергетика
Этика
Связь
Автоматика
Математика
Электротехника
Философия
Религия
Логика
Химия
Социология
Политология
Геология

педіатрія. Порівняльні епідеміологічні характеристики дитячих інфекційних хвороб



Скачать 310 Kb.
Название Порівняльні епідеміологічні характеристики дитячих інфекційних хвороб
Анкор педіатрія.doc
Дата 10.11.2017
Размер 310 Kb.
Формат файла doc
Имя файла педіатрія.doc
Тип Документы
#11152
страница 3 из 7
1   2   3   4   5   6   7

Краснуха


Краснуха (червоничка, багряниця)  гострий вірусний антропоноз, що характеризується явищами помірної загальної інтоксикації, збільшенням потиличних і шийних лімфатичних вузлів, появою висипки на шкірі й ураженням плода у вагітних, які захворіли.

Етіологія.Збудник – РНК-вмісний вірус. Він малостійкий у довкіллі: дуже чутливий до підвищення температури, сонячного світла, висихання і різноманітних хімічних агентів. Швидко знешкоджується хлорвмісними розчинами.

Джерело збудника  людина, хвора на явну або приховану форму краснухи, яка заразна наприкінці інкубаційного періоду і протягом 2-5 діб після початку висипань. Хворі з прихованою формою, яких удвічі більше від осіб з явними ознаками краснухи, найбільш епідемічно небезпечні.

Тривалим (до 1,5 року) джерелом збудника є діти з вродженою краснухою, у яких вірус виділяється з носоглотковим слизом, калом і сечею. Джерелом можуть бути й клінічно здорові діти, матері яких хворіли на краснуху під час вагітності.

Механізм і шляхи передачі. Під час кашлю, чхання, розмови величезна кількість вірусів краснухи потрапляє у повітря. Але через нестійкість у довкіллі їх передача через предмети побуту неможлива. Найчастіший механізм передачі краснухи – краплинний. Віруси спроможні проникати від вагітної до плоду (через плаценту).

Прояви епідемічного процесу. Сприйнятливість до краснухи висока, найчастіше хворіють діти і підлітки. Особи до 20 років становлять біля 90 % хворих. Діти у віці до 6 міс. уникають цієї недуги, оскільки успадковують від матері імунітет.

Захворюваність має переважно спорадичний характер. У дитячих і військових колективах, інтернатах трапляються локальні спалахи, що тривають декілька місяців. У дітей, які контактували з хворим, вірус виявляють у слизовій верхніх дихальних шляхів з 11-ї до 21-ї доби.

У разі зараження жінок, особливо у перші місяці вагітності, можливі викидні, народження мертвого плоду або дітей з вродженими вадами розвитку.

Максимальна захворюваність відзначається переважно в зимово-весняний період. При краснусі можливі епідемічні хвилі, що виникають з інтервалом біля 7 років. Відзначено, що після таких хвиль збільшується число природжених вад серця.

Основні напрямки епідеміологічного обстеження. При обстеженні осередку краснухи стараються виявити джерело збудника. Особливу увагу приділяють з’ясуванню контактів вагітних з хворими на краснуху. Не допускається відвідування осередків краснухи жінками у перші 3 міс. вагітності. Через вкрай важливе значення раннього виявлення вагітних в осередку краснухи його епідеміологічне обстеження здійснює лікар-епідеміолог.

Виявляючи джерело збудника, слід зважити на те, що значна частина хворих переносить краснуху безсимптомно і при огляді вона залишається непоміченою. Крім того, тривалими джерелами є діти з природженою краснухою, у яких вірус виділяється з носоглотковим слизом. Тому при найменшій підозрі інфікування вагітної потрібно проводити лабораторне дослідження, щоб своєчасно діагностувати цю хворобу.

При обстеженні осередку в дитячому закладі слід з’ясувати час захворювання і появи висипки у дитини. Це має значення не лише для встановлення терміну ізоляції хворого, а й для визначення строків карантину та допуску у колектив контактних осіб.

Для підтвердження етіології застосовують два методи: 1) виділення вірусу із змиву носоглотки або крові на культурі тканин і 2) серологічні реакції (РН, РГГА, РЗК), які ставлять з парними сироватками крові, що були забрані з інтервалом 10-14 днів (діагностичним є наростання титру антитіл до вірусу краснухи в 4 рази і більше).

Протиепідемічні заходив осередку краснухи переважно спрямовані на джерело збудника та контактних осіб. Зокрема:

  • хворих ізолюють удома до 5-ї доби з моменту висипання;

  • діти з природженою краснухою також підлягають ізоляції в пологовому будинку чи вдома;

  • у дитячому колективі вводять карантин на 21 добу після ізоляції останнього хворого;

  • контактні з хворим можуть відвідувати дитячі колективи до 10-ї доби, а з 11-ї до 21-ї доби їх ізолюють у домашніх умовах.

Досягти переривання механізму передачі збудника можна шляхом провітрювання і вологого прибирання кімнат, де перебувають хворі.

З метою активного виявлення хворих у дитячих закладах здійснюють щоранкові огляди дітей.

Вагітні повинні уникати контакту з хворими на краснуху протягом 10 діб від початку їх захворювання. Якщо інфікування жінки все ж відбулося у перші 3 міс. вагітності, рекомендують штучне її переривання.

Специфічна профілактика краснухи здійснюється за допомогою тривакцини, яка включає ослаблені віруси кору, краснухи та епідемічного паротиту. При відсутності комбінованої вакцини щеплення роблять разом з вакцинацією проти кору. Однак в Україні планова імунізація краснухи поки що впроваджена недостатньо.

Дітям і вагітним, які спілкувались із хворим, вводять гамаглобулін.
1   2   3   4   5   6   7
написать администратору сайта