педіатрія. Порівняльні епідеміологічні характеристики дитячих інфекційних хвороб

Скачать 310 Kb.

Название	Порівняльні епідеміологічні характеристики дитячих інфекційних хвороб
Анкор	педіатрія.doc
Дата	10.11.2017
Размер	310 Kb.
Формат файла
Имя файла	педіатрія.doc
Тип	Документы #11152
страница	4 из 7

1 2 3 4 5 6 7

Вітряна віспа

Це гострий вірусний антропоноз, що характеризується явищами помірної інтоксикації та везикульозним висипом на шкірі і слизових оболонках.

Етіологія.Збудник вітряної віспи та оперізувальногогерпесу – ДНК-вірус  нестійкий поза організмом людини, швидко інактивується дезінфекційними засобами, при висиханні та температурі понад 60 °С, але добре зберігається при низькій температурі.

Джерело збудника.Основним джерелом є хворий на вітряну віспу. Хворий стає небезпечним для оточуючих з кінця інкубаційного періоду (за 6-7 год до появи висипки) і не довше 5-ї доби з моменту появи останніх елементів висипань. Додатковим джерелом може бути хворий на оперізувальнийгерпес, але він виділяє значно менше вірусів.

Механізм і шляхи передачі. Механізм передачі збудника – краплинний. Незважаючи на слабку стійкість вірусів у довкіллі, доведено (як і при кору) можливість їх поширення з повітрям за межі кімнати, де перебуває хворий (через відчинені двері, систему вентиляції тощо). Таким чином, ймовірність зараження може поширюватися на весь будинок (лікарні, дитячого закладу).

Не виключена можливість вертикальної передачі збудників вітряної віспи від матері до плоду, що може спричинити вади розвитку, але це трапляється дуже рідко.

Прояви епідемічного процесу. Вітряна віспа – типова дитяча інфекція. Новонароджені перших 2 міс. життя мають пасивний материнський імунітет, після чого вони стають сприйнятливими. Тому максимальне число захворілих припадає на вікову групу 2-4 років. Дошкільнята становлять біля 80 % захворілих. У старших вікових групах через формування імунного прошарку захворюваність значно зменшується. Рівень захворюваності дітей в містах у 3-4 рази вищий порівняно з селом. Дорослі частіше хворіють на оперізувальнийгерпес.

Для вітрянки характерна осінньо-зимова сезонність, що пояснюється тіснішим контактуванням дітей під час відвідування дитячих садків і школи.

Захворюваність найчастіше спорадична. Трапляться спалахи вітряної віспи, зокрема у дитячих дошкільних закладах і лікарнях. Після перенесеної інфекції залишається тривалий імунітет. Повторні захворювання трапляються рідко.

Основні напрямки епідеміологічного обстеження. При обстеженні епідемічного осередку важливо виявити хворого та ізолювати його. З цією метою з’ясовують наявність і час виникнення попередніх захворювань на вітрянку у сім’ї чи колективі, опитують батьків, вихователів, вчителів про здоров’я дітей, вимірюють температуру тіла, оглядають шкіру і слизові оболонки.

Вітряну віспу та оперізувальнийгерпес розпізнають переважно на підставі клінічних і епідеміологічних даних. При потребі діагноз можна підтвердити за допомогою вірусологічних методів (виділення вірусу з везикул) і серологічних реакцій (РЗК, РПГА).

Проводять ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності, спрямований на виявлення вікових груп і колективів ризику, встановлення причин спалахів у дитячих колективах.

Протиепідемічні заходи,спрямовані на нейтралізацію джерела збудника в осередку вітряної віспи, такі:

виявлення й ізоляція хворих (вдома або, за показаннями, у стаціонарі);
ізоляція припиняється лише через 9 днів з дня захворювання (після відпадання кірок, або через 5 діб з моменту появи останнього елементу висипки);
контактних дітей до 7 років, які не хворіли на вітряну віспу, роз’єднують на 21 день з моменту спілкування (вони можуть відвідувати дитячі заклади лише у перші 10 діб інкубаційного періоду).

З метою розриву механізму передачі здійснюють часте провітрювання і вологе прибирання приміщення, де перебувають хворі.

Найважливішим профілактичним заходом є недопущення контакту з хворими на вітряну віспу або оперізувальнийгерпес. З цією метою у дитячих дошкільних закладах щоденно оглядають дітей і опитують їх батьків. У разі підозри на захворювання дитину відправляють додому або залишають в ізоляторі. Потрібно дотримувати режим міжгрупової ізоляції.

Важливе значення має запобігання занесенню інфекції в лікувальні установи. Спрямовуючи хвору дитину у будь-який стаціонар, лікар повинен зазначити наявність контактів її з інфекційними хворими у сім’ї чи дитячому закладі.

Специфічна профілактика.За кордоном отримана жива вакцина з ослабленого вірусу вітряної віспи, рекомендована для імунізації дітей раннього віку. При загрозі захворювання дитини з обтяженим анамнезом можна провести пасивну імунізацію гамаглобуліном.

1 2 3 4 5 6 7