Главная страница
Навигация по странице:

  • Плоди, солодкі страви, солодощі, фрукти та ягоди

  • 6. Специфічні методи лікування

  • L-карні тин: д

  • Санаторно-курортне лікування передбачає вживання мінеральних вод

  • 6.2 Конкретна мета самостійної підготовки

  • 6.3.Програма самостійної підготовки

  • 6.4. Практичні навички. Студент повинен вміти

  • 6.5. Особливості обстеження хворих з інфекціями сечової системи.

  • 7. Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки теми.

  • Нефрология - метод.. Методичні рекомендації з педіатрії для студентів ІV курсу учбова дисципліна педіатрія



    Скачать 0.76 Mb.
    НазваниеМетодичні рекомендації з педіатрії для студентів ІV курсу учбова дисципліна педіатрія
    АнкорНефрология - метод..doc
    Дата11.02.2018
    Размер0.76 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаНефрология - метод..doc
    ТипМетодичні рекомендації
    #16534
    страница9 из 9
    1   2   3   4   5   6   7   8   9


    Дієтотерапія при фосфатурії

    (переважання кислих валентностей)

    Не рекомендується

    Обмежується

    Дозволяється

    1

    2

    3

    М’ясо, птиця, риба

    Копченості, консерви




    М’ясо, птиця, риба, оселедець, ікра, м’ясні та рибні закуски, супи на м’ясному і рибному бульйонах, котлети

    Молочні продукти

    Сир, молоко, твердий сир, молочний суп

    Сметана в суп як приправа 25-50 г/добу




    Яйця

    Свіжі яйця і страви з них

    0,5 яйця на добу




    Жири







    Вершкове масло, олія

    Крупи

    Каші на молоці




    Каші на воді

    Хліб та мучні вироби

    Здобний хліб, здоба на молоці




    Макаронні вироби, пудинги, запіканки

    Овочі

    Овочі й овочеві супи, щі, борщі

    Різке обмеження овочів, капусти, гарбуза, гороху

    Супи на грибному бульйоні

    Плоди, солодкі страви, солодощі, фрукти та ягоди

    Фруктові супи, цитрусові, шипшина

    Брусниця, порічка, кислі яблука, суниця, горіхи 30-40 г/добу

    Цукор, солодощі

    Напої

    Алкоголь




    Чай неміцний, кавуни, морс з журавлини, брусниці, всього до 2 л/добу

    Прянощі

    Гострі закуски, перець, часник, гірчиця, ванілін

    Лимон 1 шт./тиждень





    6. Специфічні методи лікування спрямовані на попередження кристалоутворення, виведення солей, нормалізацію обмінних та енергетичних процесів.

    Оксалатна ДМН:

    • піридоксин (вітамін В6) 1-3 мг/кг/добу (до 400 мг/добу ) протягом 1 міс. щокварталу;

    • окис магнію, особливо при первинній гіпероксалурії, в дозі 0,15-0,2 г / добу;

    • Магне В6 5-10 мг/кг/добу курсом протягом 2 міс. 3 рази на рік;

    • стабілізатори цитомембран - ксидифон (10 мг/кг/добу 2% розчину в 3 прийоми на протязі 1 міс., 2 рази на рік);

    • кофактори ферментних реакцій енергетичного обміну - L-карнітин: до 3 років - 5–10 крапель, 3 - 6 років — по 14 крапель 2–3 рази на добу, 6 - 12 років — по 28–42 краплі 2–3 рази на добу на протязі 1 міс.; нікотинамід; рибофлавін;

    • антиоксиданти: вітамін А 1000 МО на рік життя дитини на добу, курсом 1 міс щокварталу; токоферолу ацетат (вітамін Е) призначається з вітаміном А в дозі 1-1,5 мг/кг маси на добу;

    • препарати, що покращують функції мітохондрій, - димефосфон (1 мл 15 % розчину на кожні 5 кг ваги, 3 прийоми на добу протягом 1 міс., 3 рази на рік);

    • препарати, що впливають на рН сечі, - магурліт, блемарен;

    • цистон, особливо при кристалурії, - 1-2 таблетки 2-3 рази на день курсом від 3 до 6 міс.

    Уратна ДМН:

    • при рівні сечової кислоти в сироватці крові > 0,5 ммоль/л та відсутності ефекту від застосування дієтотерапії - алопуринол (інгібітор ксантиноксидази) 0,2-0,3 г/добу в 2-3 прийоми протягом 2-3 тижнів, потім доза знижується. Тривалість загального курсу - до 6 міс. Застосування в педіатрії алопуринолу обмежено через можливі ускладнення (гепатит, епідермальний некроз, алопеція, лейко - і тромбоцитопенія, підвищення рівня ксантину в крові);

    • нікотинамід 0,005-0,025 г 2-3 рази на добу по 1-2 міс. повторними курсами. Більш слабкий інгібітор активності ксантиноксидази, ніж алопуринол, але краще переноситься;

    • колхіцин 0,5-2 мг/добу терміном від 18 міс. до декількох років - знижує транспорт пуринових основ і швидкість їх обміну;

    • урикозуричні препарати: оротова кислота, цистон, етамід, антуран, кетазон, цистенал, фітолізин та ін.;

    • для підтримки рН сечі в межах 6,2-6,6 – цитратні препарати (магурліт, блемарен), лужні розчини, розведений лимонний сік;

    • мембранотропні засоби та антиоксиданти – ксидифон, вітаміни В6, А, Е.

    Фосфатна ДМН:

    • при вираженій екскреції фосфату кальцію – альмагель (для зниження всмоктування фосфору і кальцію в кишечнику);

    • при наявності трипельфосфатів - антибактеріальна терапія і санація хронічної інфекції сечової системи.

    Для усунення больового синдрому застосовуються спазмолітики та нестероїдні протизапальні препарати.

    7. Фітопрепарати справляють комплексну дію: діуретичну, протизапальну, спазмолітичну, антиоксидантну, нефропротекторну та ін.:

    • при оксалатурії - березові бруньки, кукурудзяні рильця, квіти волошки, насіння льону;

    • при уратурії - звіробій, ромашка, липа, бузина;

    • при фосфатурії - брусниця, петрушка, звіробій, рута, мучниця, дика морква, лопух, аїр.

    Комплексні фітопрепарати: канефрон Н грудним дітям — по 10 крапель 3 раза на добу, дітям дошкільного віку — по 15 крапель 3 раза на добу; дітям шкільного віку — по 25 крапель 3 раза на добу протягом 2–4 тижнів; фітолізін – по1 ч.л. у 100 мл теплої підсолодженої води 3 рази на добу після прийому їжі.

    Курс лікування триває 1–2 місяці.

    Можливі ускладнення: приєднання запалення (цистит, пієлонефрит), кровотеча, підвищення артеріального тиску (особливо у підлітків та дорослих), сечокам’яна хвороба, гостра ниркова недостатність, формування інтерстиціального процесу в нирках, хронічної ниркової недостатності

    Для профілактики кристалурії рекомендується диспансерне спостереження за дітьми з родин, у яких є спадкова схильність до сечокам’яної хвороби, часто хворіючими дітьми, з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, дітьми, які протягом тривалого часу (місяці, роки) отримують будь-які препарати (глюкокортикоїди, цитостатики, нестероїдні протизапальні препарати, сечогінні, протисудомні, антигіпертензивні та інші). Періодично контролювати загальний аналіз сечі, за необхідності — проводити більш поглиблене обстеження: УЗД нирок, аналіз транспорту солей та ін.

    З метою профілактики дисметаболічної нефропатії необхідно вживати достатню кількість рідини: у холодний період року — 40 мл/кг маси тіла на добу, влітку — до 60 мл/кг/добу (за відсутності артеріальної гіпертензії).

    Діти з дисметаболічною нефропатією повинні знаходитися на диспансерному обліку у дитячого нефролога, контролювати загальний аналіз сечі 1 раз на місяць (за наявності інфекції сечовивідних шляхів 1 раз на 2 тижні), аналіз транспорту солей та УЗД нирок — 1 раз на 6 місяців, поглиблене обстеження в умовах стаціонару проходити 1 раз на рік. Обов’язковими є контроль за нирковими функціями з визначенням швидкості клубочкової фільтрації.

    Санаторно-курортне лікування передбачає вживання мінеральних вод 3–5 мл/кг маси тіла (на один прийом не більше 200 мл):

        • при гіперурикозурії: Свалява, Лужанська, Поляна Квасова, Єссентуки №4 та 17, Боржомі;

        • при гіпероксалурії: Єссентуки №20, Смирновська, Нафтуся, Слов’янівська;

        • при фосфатурії: Нарзан доломітний.

    Прогноз сприятливий. У більшості випадків при відповідному режимі, дієті і медикаментозної терапії вдається домогтися стійкої нормалізації відповідних показників у сечі. У відсутність лікування або при його неефективності найбільш частішими наслідками ДМН є сечокам’яна хвороба і тубулоінтерстиційний нефрит.

    6.2 Конкретна мета самостійної підготовки

    На підставі отриманих знань щодо етіологічних та патогенетичних факторів знати основні клінічні та діагностичні критерії різних форм дисметаболічної нефропатії у дітей, ознайомитись з основними принципами лікування, реабілітації і профілактики цієї групи захворювань.
    6.3.Програма самостійної підготовки

    1. Базовий рівень підготовки.

    Назва попередніх дисциплін

    Необхідні навики


    1.Нормальна анатомія

    Описувати будову нирок і сечовивідної системи й уміти зобразити її схематично

    2. Гістологія й ембріологія

    Демонструвати особливості ембріологічної будови нирок у дітей

    3. Патологічна анатомія

    Визначити морфологічні зміни в тканинах нирок при дисметаболічних нефропатіях

    4. Нормальна фізіологія

    Визначити загальні механізми основних функцій нирок

    5. Патологічна фізіологія

    Визначити компенсаторні механізми сечової системи при запальних процесах

    6. Біохімія

    Демонструвати знання обміну речовин в організмі людини. Визначати й інтерпретувати основні біохімічні показники функціонального стану нирок

    7. Пропедевтика педіатрії

      • Аналізувати анатомо-фізіологічні особливості сечовидільної системи в дітей залежно від віку і їхнє клінічне значення.

      • Зібрати анамнез у хворої дитини або його батьків з виділенням скарг екстраренального й ренального походження.

      • Проводити об'єктивне обстеження сечовидільної системи.

      • Трактувати зміни показників лабораторних та інструментальних методів дослідження (загального аналізу крові, загального аналізу сечі, аналізу сечі за Нечипоренком, аналізу сечі за Зимницьким, бактеріологічного дослідження сечі, добової протеїнурії, біохімічного аналізу крові, дослідження екскреції сечової кислоти, оксалатів, кальцію і фосфору з сечею, вмісту сечової кислоти, фосфору і кальцію у сироватці крові, результатів ультразвукового обстеження органів черевної порожнини у дітей).




    8. Фармакологія

    Пояснити принцип призначення літолітичних препаратів, мембраностабілізаторів, ферментів, спазмолітиків та нестероїдних протизапальних препаратів .

    1. Оволодіння представленим у методичній вказівці учбовим матеріалом, що містить мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми.

    2. Робота з рекомендованою літературою за темою заняття.

    3. Ознайомлення з методикою виконання визначених практичних навичок.

    4. Самоконтроль отриманих знань за допомогою контрольних питань до заняття, розв’язування ситуаційних завдань та тестового контролю.


    6.4. Практичні навички.

    Студент повинен вміти:

    • збирати анамнез у дітей з дисметаболічними нефропатіями;

    • збирати сімейний анамнез у родичів хворої дитини;

    • проводити об'єктивне обстеження дитини з дисметаболічною нефропатією з урахуванням вікових особливостей дитячого організму;

    • проводити оцінку отриманих результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження (загального аналізу крові, загального аналізу сечі, аналізу сечі за Нечипоренком, аналізу сечі за Зимницьким, бактеріологічного дослідження сечі, добової протеїнурії, біохімічного аналізу крові, дослідження екскреції сечової кислоти, оксалатів, кальцію і фосфору з сечею, вмісту сечової кислоти, фосфору і кальцію у сироватці крові, результатів ультразвукового обстеження органів черевної порожнини у дітей);

    • на підставі отриманих даних клінічного, лабораторного та інструментального обстеження дитини проводити базисну терапію та призначати медикаментозну терапію дитині з дисметаболічною нефропатією.


    6.5. Особливості обстеження хворих з інфекціями сечової системи.

    • При опитуванні батьків дитини – визначити особливості перебігу вагітності у матері, стану здоров’я батьків та родичів дитини, наявність аномалій розвитку сечової системи у родичів, особливості перебігу пологів та стану здоров’я дитини у неонатальному періоді, наявність тривалої кристалурії при обстеженні дитини, частих чи рідких випорожнень, затримки сечі, натужування при сечовипусканні, нетримання сечі денного чи нічного.

    • Фізикальне обстеження – оцінка стану фізичного розвитку дитини, наявність ознак інтоксикації, дегідратації, огляд та обстеження стану роботи основних органів та систем (дихальної системи, травного каналу, серцево-судинної системи та сечовивідної системи).

    • Діагностика дисметаболічних нефропатій – використання сучасних методів лабораторного та інструментального дослідження.

    • Лікувальна тактика – визначення питного режиму, призначення лікувальної дієти, патогенетичної та симптоматичної терапії при дисметаболічних нефропатіях у дітей.


    7. Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки теми.

    1. Основні анатомо-фізіологічні особливості сечової системи у дітей.

    2. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація та клініка дисметаболічних нефропатій у дітей.

    3. Методика об'єктивного обстеження хворого з дисметаболічною нефропатією.

    4. Основні лабораторні та інструментальні методи обстеження хворого з дисметаболічною нефропатією.

    5. Методи лікування дисметаболічних нефропатій у дітей.

    6. Профілактика та прогноз дисметаболічних нефропатій у дітей.

    7. Диспансерне спостереження хворих на дисметаболічні нефропатії.


    8. Література.

    1. Дитячі хвороби. За ред. В.М.Сідельникова, В.В. Бережного // К.: Здоров'я, 1999. – 734 с.

    2. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.). – Харьков: Фолио, 2002. – 1125 с.

    3. Педіатрія. За ред. О.В.Тяжкої. Підручник (видання друге). – Вінниця: Нова книга, 2008. – 1096 с.

    4. Нефрология детского возраста: Руководство для врачей / М.В. Эрман. — 2­-е изд., перераб. и доп. — СПб.: СпецЛит, 2010. — 683 с.

    5. Шабалов Н.П. Детские болезни. Учебник.-Питер-Ком, С-Пб.,2002.-1080с.

    6. Возианов А.Ф., Майданник В.Г., Бидный В.Г., Багдасарова И.В. Основы нефрологии детского возраста.- К.: Книга плюс, 2002.- 348 с.

    7. Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Манолова Э.П., Ершова И.Б., Бойченко П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии - Луганск, 2003.-131с.

    8. Кушніренко С.В. Дисметаболічні нефропатії у дітей.// Почки. – 2012 .- №1.

    9. Зубаренко А.В., Стоева Т.В. Дисметаболические нефропатии в педиатрической практике. Сообщение 1. Принципы диагностики.// Здоровье ребенка. – 2009. - №4 (19). – С.132-136.

    10. Зубаренко А.В., Стоева Т.В. Дисметаболические нефропатии в педиатрической практике. Сообщение 2. Принципы лечения и профилактики.//Здоровье ребенка. – 2011. - №3 (30). – С.97-104.

    11. Рычкова С.В. Дисметаболические нефропатии в педиатрической практике.// Лечащий врач. – 2010. - №8. – С.11-15.

    12. Малкоч А.В., Гаврилова В.А. Дисметаболические нефропатии у детей // Лечащий врач. — 2006. — № 1. — С. 32-36.
    1   2   3   4   5   6   7   8   9
    написать администратору сайта