Главная страница
Культура
Искусство
Языки
Языкознание
Вычислительная техника
Информатика
Финансы
Экономика
Биология
Сельское хозяйство
Психология
Ветеринария
Медицина
Юриспруденция
Право
Физика
История
Экология
Промышленность
Энергетика
Этика
Связь
Автоматика
Математика
Электротехника
Философия
Религия
Логика
Химия
Социология
Политология
Геология

леткі отрути база. Тема Знайомство з тб І правилами та порядком роботи в лабораторії токсикологічної хімії. Зовнішній огляд І попередні випробовування обєкта дослідження



Скачать 305.5 Kb.
НазваниеТема Знайомство з тб І правилами та порядком роботи в лабораторії токсикологічної хімії. Зовнішній огляд І попередні випробовування обєкта дослідження
Анкорлеткі отрути база.doc
Дата02.05.2017
Размер305.5 Kb.
Формат файлаdoc
Имя файлалеткі отрути база.doc
ТипДокументы
#6567
страница1 из 3
  1   2   3

ЛЕТКІ ОТРУТИ

Тема 1. Знайомство з ТБ і правилами та порядком роботи в лабораторії токсикологічної хімії. Зовнішній огляд і попередні випробовування об’єкта дослідження.


1. Робота і обов’язки судово-медичного експерта-токсиколога регламентуються нормативними актами ( кримінально –процесуальним кодексом – КПК). Згідно цього акту судово – медичний експерт-токсиколог має право:

  1. Знайомитися з матеріалами справи, яка стосується експертизи.

  2. Проводити допити.

  3. Не давати експертного висновку, якщо поставлені складні питання.

  4. Не проводити складних експертиз.

  5. При відсутності реактивів і методик давати заключення (експертний висновок) на підставі однієї реакції чи одного методу.

2. При дослідженні органів трупу на наявність аміаку треба враховувати ймовірність його утворення при гнитті біологічного матеріалу. Тому перед початком аналізу досліджувану біологічну пробу перевіряють на наявність:

  1. Сірководню

  2. Сірковуглецю

  3. Оксиду вуглецю (ІV)

  4. Оксиду вуглецю (ІІ)

  5. Оксиду азоту (ІІ)

3. При проведенні попередніх випробовувань використовують різні індикаторні папірці. Посиніння індикаторних папірців (лакмусового та обробленого купрум сульфатом) вказує на наявність в біологічному об’єкті :

  1. амонію гідроксидуу

  2. хлороводню

  3. сірководню

  4. кислоти сульфатної

  5. натрію гідроксиду

4. При проведенні попередніх випробовувань використовують різні індикаторні папірці. Почорніння індикаторного папірця, обробленого плюмбум ацетатом вказує на наявність в біологічному об’єкті:

  1. сірководню

  2. хлороводню

  3. амонію гідроксиду

  4. кислоти сульфатної

  5. натрію гідроксиду

5. При хіміко-токсикологічному дослідженні діалізату з водної витяжки реакцію на аміак не проводять, коли доведено в ньому наявність:

  1. сірководню

  2. кислоти сульфітної.

  3. кислоти сульфатної.

  4. кислоти нітратної.

  5. кислоти нітритної.

6. При проведенні попередніх випробовувань використовують різні індикаторні папірці. Посиніння індикаторних папірців (лакмусового та обробленого купрум сульфатом) вказує на наявність в біологічному обєкті:

  1. амонію гідроксиду

  2. сірководню

  3. кислоти сульфатної

  4. натрію гідроксиду

  5. хлороводню

7. При роботі з шкідливими та отруйними речовинами (солі металів, металічна ртуть, сірководень тощо) студентам необхідно дотримуватись наступних правил:

  1. всі перелічені відповіді вірні

  2. слідкувати за тим, щоб отруйні речовини не потрапляли на шкіру та очі.

  3. забороняється приймати їжу в лабораторії

  4. після роботи необхідно добре вимити руки

  5. не допускати безладу на робочому місці

8. В лабораторії хімік-експерт часто працює з легкозаймистими та горючими речовинами (органічними розчинниками). При виконанні такої роботи суворо забороняється нагрівати ці речовин:

    1. на відкритому вогні чи сильно нагрітих електричних приладах

    2. на водяних огрівниках в колбах із зворотним холодильником

    3. без вогню, на попередньо нагрітому водяному огрівнику

    4. не виконувати роботу близько біля вогню

    5. всі перелічені відповіді вірні

9. При виконанні судово-хімічної експертизи хімік-експерт працює з біологічними об’єктами, зокрема рідинами та тканинами внутрішніх органів трупів людей. При недотриманні правил роботи існує небезпека:

  1. всі перелічені відповіді вірні

  2. проникнення в організм токсичних речовин

  3. зараження збудниками інфекційних хвороб

  4. зараження птомаїнами

  5. зараження СНіДом та гепатитами

10. Серед речовин, що викликають гострі та хронічні отруєння, значне місце займають «леткі отрути». До їх числа не належать::

  1. піретроїди

  2. аліфатичні вуглеводні

  3. альдегіди

  4. кетони

  5. карбонові кислоти

11. При складанні плану хіміко-токсикологічного аналізу на невідому отруту, хімік-експерт попередньо проводить зовнішній огляд об’єктів дослідження. При цьому необхідно звернути увагу на:

  1. всі перелічені ознаки

  2. наявність сторонніх включень

  3. визначення кольору об’єктів дослідження

  4. визначення запаху

  5. забарвлення об’єкта дослідження

12. Важливе судово-медичне значення мають отрути, що викликають первинні зміни в крові – гемоглобінотропні отрути. При отруєнні кров набуває темно-червоного кольору, яка на повітрі стає коричневою. Назвіть ці отруйні речовини:

    1. всі перелічені речовини

    2. калій перхлорат

    3. нітрити

    4. нітросполуки

    5. анілін та його похідні



13. Для проведення судово-хімічної експертизи разом з речовими доказами необхідно скерувати такі документи:

      1. всі перелічені документи

      2. письмову постанову слідчого про призначення експертизи

      3. направлення судмедексперта

      4. виписку із акта судово-медичного дослідження трупа

      5. копію карти стаціонарного паспорта

14. Судово-токсикологічна експертиза проводиться в установлені «Правилами» терміни, тобто протягом:

  1. 30 діб

  2. 20 діб

  3. 7 діб

  4. 3 доби

  5. 14 діб

15. При підозрі на отруєння леткими хлорорганічними речовинами (хлороформ, дихлоретан, хлорорганічні пестициди) додатково для судово-хімічного дослідження скеровують:

  1. сальник і 1/3 головного мозку

  2. шлунок із вмістом

  3. 1 м тонкої кишки із найбільш пошкоджених відділів

  4. нирка та 1/3 печінки

  5. сеча та кров

16. Біологічні об’єкти судово-хімічного дослідження, взяті із органів трупа рекомендовано консервувати етанолом за винятком підозри на отруєння:

  1. металами

  2. серцевими глікозидами

  3. фенотіазинами

  4. фосфорорганічними пестицидами

  5. трициклічними антидепресантами

17. Ефективність і точність проведення хіміко-токсикологічного аналізу біологічних об’єктів при отруєннях не залежить від:

  1. кількості взятого біоматеріалу

  2. відбору проб

  3. попередніх випробовувань

  4. підготовки проби до аналізу

  5. самого аналізу і обробки результатів

18. Швидка поява червоно-рожевого забарвлення сечі чи витяжки із вмістом шлунка вказує на присутність у цих об’єктах похідних фенотіазину як при отруєнні, так і при лікуванні терапевтичними дозами. Яким реактивом хімік-експерт може отримати такий результат?

  1. реактивом ФПН

  2. реактивом Фореста

  3. реактивом Неслера

  4. реактивом Фоліна

  5. реактивом Тріндлера

19. Яким чином необхідно надати потерпілому першу допомогу при попаданні на його шкіру концентрованого розчину фенолу?

  1. промити ушкоджену ділянку шкіри етиловим спиртом

  2. промити ушкоджену ділянку шкіри водою

  3. промити водою та нейтралізувати розведеною ацетатною кислотою

  4. промити водою та нейтралізувати 1% розчином питтєвої соди

  5. витерти сухою тканиною або ватно-марлевим тампоном


20. У приймальне відділення лікарні поступив хворий із симптомами гострого отруєння. При зовнішньому огляді об’єкту дослідження (сеча) лаборант звернув увагу на забарвлення її в оливково-чорний колір. Це свідчить про можливість отруєння:

  1. фенолом

  2. етанолом

  3. ацетоном

  4. формальдегідом

  5. ціанідами

21. Госпіталізовано хворого з гострим отруєнням невідомою речовиною. На скерований аналіз була направлена сеча, яка дала позитивний результат із реактивом Фореста. Яку групу речовин необхідно включити в план судово-хімічного аналізу?

  1. трициклічних антидепресантів

  2. опіатів

  3. похідних барбітурової кислоти

  4. похідних бенздіазепіну

  5. саліцилатів

22. На судово-хімічне дослідження надійшов біологічний матеріал трупа людини, що померла від отруєння невідомою речовиною. Токсичну речовину, виділену із біоматеріалу, спалили у фарфоровій чашці, в результаті чого утворився твердий залишок. Це свідчить про можливість отруєння:

  1. металами

  2. пестицидами

  3. алкалоїдами

  4. леткими сполуками

  5. барбітуратами

23. На чому ґрунтується умовний поділ токсичних речовин у токсикологічній хімії і токсикології:

  1. за способом ізолювання речовин

  2. за хімічною будовою речовин

  3. за фармакологічними властивостями

  4. за складом речовин

  5. за складом та будовою речовин

24. При патоморфологічному огляді тіла та внутрішніх органів людини відмічені характерні вишнево-червоні трупні плями та відчувається запах гіркого мигдалю. Отруєння якою речовиною необхідно в першу чергу підтвердити хіміку-експерту?

  1. ціанідами

  2. формальдегідом

  3. етанолом

  4. солями ртуті

  5. хлорофосом

25. При транспортуванні біологічного матеріалу для проведення судово-хімічної експертизи допускається його консервування. Якими речовинами не рекомендовано проводити консервування об’єктів судово-токсикологічного аналізу?

  1. всіма переліченими речовинами

  2. етанолом

  3. формаліном

  4. фенолом

  5. гліцерином

26. При судово-медичній експертизі трупного матеріалу та при прижиттєвій діагностиці отруєнь важливу роль відіграє попередня підготовка проб (пробопідготовка). Що розуміють під цим терміном:

  1. всі перелічені відповіді

  2. обезводжування (ліофілізація)

  3. подрібнення (гомогенізація)

  4. осадження білків

  5. видалення ліпідів



Тема 2. Хіміко-токсикологічне дослідження мінеральних кислот, лугів та їх солей


1. Більшість хімічних реакцій виявлення нітритів та нітратів є спільними. За допомогою якої реакції можна відрізнити нітрити від нітратів у досліджуваному діалізаті?

З реактивом Гріса

З дифеніламіном

З бруцином

З заліза (ІІ) сульфатом і концентрованою сульфатною кислотою

Віталі-Морена
2. Відбулося отруєння мінеральною кислотою. Який метод необхідно використовувати для ізолювання з біологічного матеріалу мінеральної кислоти?

Настоювання з водою

Перегонка з водяним паром

Екстракція органічними розчинниками з кислих водних витяжок

Екстракція органічними розчинниками з лужних водних витяжок

Мiнералiзацiя кислотами
3. Відбулося отруєння невідомою речовиною. При перевірці кислотності біологічного матеріалу індикатором фенолфталеїном спостерігали червоне забарвлення. На яку групу речовин треба провести хіміко-токсикологічне дослідження?

Лугів, солей сильних основ і слабких кислот

Оцтового ангідриду

Натрію хлориду

Калію нітрату

Мінеральних кислот
4. Отруйні речовини виділяються із об’єктів біологічного походження за допомогою різних методів. При отруєнні нітратами їх виділяють із біологічного матеріалу за допомогою:

Настоювання з водою

Мінералізації

Мікродифузії

Настоювання з підкисленим спиртом

Настоювання з водою, підкисленою щавлевою кислотою
5. При різко вираженій лужній реакції водної витяжки з біологічного матеріалу та відсутності в ній карбонатів і солей амонію для підтвердження факту отруєння гідроксидом калію хіміками - токсикологами застосовується реакція на іони калію з:

Гідротартратом натрію

Цинк-уранілацетатом

Антимонатом калію

Реактивом Неслера

Реактивом Гріса
6. При хіміко-токсикологічному дослідженні діалізату з водної витяжки реакцію на аміак не проводять, коли доведено в ньому наявність:

Сірководню

Кислоти сульфітної

Кислоти сульфатної

Кислоти нітратної

Кислоти нітратної

7. Відбулося отруєння нітритом. Виявлення нітриту в діалізатах проводять реактивом:

Гріса

Драгендорфа

Маркі

Марме

Неслера
8. Якої реакції не дають нітрати?

реакція з сульфаніловою кислотою та β- нафтолом

Реакція з бруцином

Реакція з сульфатом заліза (II) і концентрованою сірчаною кислотою

Реакція з дифеніламіном

Реакція з хлоридом барію
9. Дитина вилила на себе концентровану сульфатну кислоту. Сорочечку надіслано на дослідження. Яким методом треба ізолювати цю речовину:

Методом настоювання з водою

Методом перегонки з водяною парою

Методом мінералізації

Методом екстракції бензолом

Методом екстракції органічними розчинниками
10. Для виділення відповідних отрут із об’єктів дослідження використовують відповідні методи. Луги і аміак виділяють шляхом:

Настоювання з водою та наступним проведенням діалізу.

Мінералізації з наступною денітрацією

Мікродифузії

Настоювання підкисленим спиртом

Настоювання з органічними розчинниками
11. Для ізолювання лугів з біологічного матеріалу використовують метод настоювання з водою. Одержані водні витяжки фільтрують і очищають методом:

Діалізу

Тонкошарової хроматографії

Екстракції з органічними розчинниками

Дистиляції

Возгонки
12. За допомогою якої реакції можна відрізнити нітрити від нітратів у досліджуваному діалізаті?

З реактивом Гріса

З дифеніламіном

З бруцином

Із заліза (ІІ) сульфатом і концентрованою сульфатною кислотою

Віталі-Морена
13. Мінеральні кислоти, луги і солі лужних металів із об’єктів біологічного походження виділяються:

Настоюванням біологічного матеріалу водою

Методом мікродифузії

Ізолюванням полярними розчинниками

Настоюванням біологічного матеріалу водою

Визначають безпосередньо в біологічному матеріалі
14. Необхідно провести судово-хімічний аналіз на наявність в об’єкті лугів. Перед дослідженням діалізату з біологічного матеріалу на вміст лугів слід перевірити рН середовища і наявність карбонатів лужних металів. Для цього у діалізат додають:

Розчин барію хлориду і спиртовий розчин фенолфталеїну

Розчин барію сульфату і водний розчин фенолфталеїну

Розчин барію карбонату і спиртовий розчин фенолфталеїну

Розчин стронцію сульфату і спиртовий розчин фенолфталеїну

Розчин барію сульфату і водний розчин метилового оранжевого
15. Різні групи отрут виділяють з об’єктів біологічного походження за допомогою певних методів. Мінеральні кислоти ізолюються із біологічного матеріалу за допомогою:

Настоювання з водою

Мокрої мінералізації

Перегонки з водяною парою

Озолення

Настоювання з органічними розчинниками
16. Відбулося отруєння нітритом. Виявлення нітриту за реакцією утворення азобарвника проводять з використанням кислоти:

Сульфанілової

Сульфатної

Фосфорної

Хлористоводневої

Саліцилової


Тема 3. Одержання дистиляту. Виявлення у дистиляті ціанідної кислоти та алкілгалогенідів.


1. Метод перегонки з водяною парою використовують в хімічних лабораторіях для розділення та очищення деяких сполук, які руйнуються при високій температурі. З якою метою використовують водяну пару?

  1. для запобігання термічного розкладання цих сполук

  2. для підвищення температури кипіння

  3. для збільшення об’єму дистиляту

  4. для запобігання взаємодії компонентів суміші

  5. для зменшення часу перегонки

2. Метод перегонки з водяною парою переважно використовують для ізолювання летких отруйних сполук. Який із перелічених алкалоїдів також можна ізолювати цим методом?

    1. пахікарпін

    2. морфін

    3. кодеїн

    4. теофілін

    5. атропін

3. За допомогою методу перегонки з водяною парою проводять ізолювання різних отруйних та сильнодіючих речовин з біологічного матеріалу. Вкажіть, які з перелічених речовин можна ізолювати цим методом?

      1. всі перелічені речовини

      2. анабазин

      3. фенол

      4. фенол

      5. саліцилова кислота

4. Точка кипіння суміші рідин, що не змішуються одна з одною, завжди буде нижчою за точки кипіння обох її компонентів. Це пояснюється тим, що:

  1. загальний тиск пари суміші завжди буде більшим ніж парціальний тиск кожної окремо взятої рідини

  2. загальний тиск пари суміші завжди буде меншим ніж парціальний тиск кожної окремо взятої рідини

  3. загальний тиск пари суміші буде однаковим із парціальним тиском кожної окремо взятої рідини

  4. загальний тиск пари суміші буде меншим за атмосферний тиск

  5. загальний тиск пари суміші буде більшим за атмосферний

5. Під час перегонки летких отрут можливе утворення азеотропних сумішей, що утруднює розділення їх на компоненти шляхом простої або фракційної перегонки. Розділення цих сумішей можна поліпшити перегонкою при:

  1. зниженому або підвищеному тиску

  2. підвищеній температурі

  3. зменшенні масової частки одного компонента

  4. зменшенні масової частки одного компонента

  5. використанні пароутворювача

6. Для розділення азеотропних сумішей на окремі компоненти можуть використовуватися хімічні методи. За допомогою якої хімічної речовини можна розділити бінарну азеотропну суміш (вода та 96% етанол) і одержати абсолютний спирт?

    1. металічний натрій

    2. спиртовий розчин натрій гідроксиду

    3. концентрована сульфатна кислота

    4. активоване вугілля

    5. кристалічний оксид кальцію

7. Для підкислення біологічного матеріалу, що досліджується на наявність оцтової кислоти використовують мінеральні (фосфорну або сульфатну) кислоти. З якою метою це проводять:

  1. пригнічення дисоціації оцтової кислоти

  2. посилення дисоціації оцтової кислоти

  3. розкладання кон’югатів з сульфатами

  4. утворення кон’югатів з сульфатами

  5. утворення добре дисоційованих сполук

8. Відбулося отруєння невідомою леткою отрутою. Ізолювання проводять методом перегонки з водяною парою. Приймач для збору дистиляту містить 2 % розчин лугу. Яку речовину слід виявляти в цій порції дистиляту:

  1. синильну кислоти та її солі

  2. формальдегід

  3. бензол

  4. етанол

  5. хлороформ

9. З якою метою при ізолюванні синильної кислоти методом перегонки з водяною парою у приймач для збору дистиляту додають розчин лугу?

  1. для переведення леткої сполуки у нелетку

  2. для запобігання розкладання

  3. для утворення кон’югатів

  4. для пригнічення дисоціації

  5. для зміни рН середовища

10. При ізолюванні летких отрут, що мають незначну розчинність у воді (анілін, фенол, крезол, ізоаміловий спирт), з одержаного дистиляту їх концентрують. Який метод використовують для цього:

  1. екстракцію органічним розчинником

  2. хроматографію в тонкому шарі сорбенту

  3. упарювання

  4. сорбцію

  5. дегідратацію неорганічними кислотами

11. Азеотропні суміші - це:

  1. суміші, що мають сталу температуру кипіння і переганяються одночасно

  2. суміші, що реагують в еквівалентних співвідношеннях

  3. суміші, що мають сталі значення рН середовища

  4. суміші, що мають сталу температуру замерзання

  5. суміші, в яких обов’язковим компонентом є вода

12. На хіміко-токсикологічне дослідження скерований біологічний матеріал з підозрою на отруєння хлороформом. Для ізолювання отрути необхідно використати:

  1. перегонку з водяною парою

  2. дистиляцію

  3. екстракцію

  4. мінералізацію

  5. деструкцію

13. При підозрі на отруєння етиленгліколем для ізолювання отруйної речовини використовують метод перегонки з водяною парою. До біологічного матеріалу додають бензол. Яка його роль?

  1. селективний перенощик

  2. інертний носій

  3. органічний розчинник

  4. екстрагуюча речовина

  5. комплексоутворювач

14. Відбулося отруєння засобом для тушіння пожежі – тетрахлоркарбоном. При дослідженні дистиляту на наявність цієї отрути одержані позитивні результати реакції з реактивом Фелінга. Як пояснити такий результат реакції:

  1. утворенням метаболітів

  2. утворенням кон’югатів

  3. фізичними властивостями

  4. утворенням азеотропних сумішей

  5. розкладанням у процесі перегонки

15. Яка з наведених нижче реакцій буде давати позитивний результат на всі хлорвмісні отрути?

  1. реакція Фудживара

  2. реакція Фелінга

  3. реакція Неслера

  4. реакція з резорцином

  5. реакція утворення ізонітрилу

16. При біотрансформації якої леткої сполуки в організмі людини після отруєння утворюється оксалатна кислота?

    1. дихлоретан

    2. хлоралгідрат

    3. синильна кислота

    4. тетрахлоркарбон

    5. хлороформ

17. Які речовини рекомендовано визначати за допомогою методу мікродифузії?

  1. леткі отрути

  2. металічні отрути

  3. отрутохімікати

  4. алкалоїди

  5. луги

18. При дослідженні біологічного матеріалу на ціаніди його необхідно:

  1. підкислити органічною кислотою

  2. підкислити мінеральною кислотою

  3. підлужнити розчином аміаку

  4. додати етанол

  5. підлужнити розчином натрію гідроксиду

19. Методом мікродифузії на наявність летких отрут не рекомендують досліджувати такі об’єкти біологічного походження, як:

  1. волосся

  2. кров

  3. м’які тканини

  4. сеча

  5. вміст шлунка

20. На протязі якого часу з моменту отруєння ціанідами ефективним є введення антидоту?

  1. 1 хвилина

  2. 1 година

  3. 1 доба

  4. 1,5 години

  5. 6 годин

21. В хіміко-токсикологічну лабораторію поступив біологічний матеріал. Хімік-токсиколог при нескерованому аналізі повинен розпочинати дослідження з групи:

    1. летких отрут

    2. металевих отрут

    3. лікарських отрут

    4. пестицидів

    5. мінеральних кислот, лугів, неорганічних солей

22. Відома велика кількість токсичних речовин, які можуть викликати отруєння. Ці речовини у токсикологічній хімії поділяються на групи залежно від:

  1. способу їх виділення із об’єктів хіміко-токсикологічного дослідження

  2. механізму їх токсичної дії

  3. хімічної будови і реакційної здатності отрут

  4. напрямків метаболізму в організмі

  5. шляхів виведення із організму

23. Деякі отрути внаслідок окиснення в організмі утворюють сполуки, які є більш токсичними. Внаслідок окиснення гептахлору в організмі утворюється:

  1. епоксид гептахлору

  2. чадний газ

  3. вуглекислий газ

  4. оксид гептахлору

  5. гексахлорциклогексан

24. Для кожної з двох фаз метаболізму в організмі характерні певні процеси, що протікають під впливом різних ферментативних систем. Які процеси протікають в другій фазі метаболізму?

  1. кон’югація

  2. гідроліз

  3. дезалкілювання

  4. окислення

  5. відновлення

25. До приймального відділення лікарні поступив хворий з підозрою на отруєння жиророзчинною сполукою. Який проносний середник протипоказаний в цьому випадку?

  1. олія рицинова

  2. магнію сульфат

  3. бісекодил

  4. сенадексин

  5. ізафенін

26. Консервування об’єктів хіміко-токсикологічного аналізу будь-якими речовинами забороняється. Проте у виключних випадках допускається їх консервування за допомогою:

  1. етилового спирту

  2. формаліну

  3. фенолу

  4. хлораміну

  5. метилового спирту

27. Для деяких «летких» отрут характерними є особливості при їх ізолюванні з біологічного матеріалу. При перегонці ізопентанолу з водяною парою необхідно проводити:

  1. концентруванням речовини із дистиляту шляхом екстракції

  2. збір дистиляту в розчин натрію гідроксиду

  3. перегонка із селективним переносником – бензолом

  4. збір дистиляту в охолоджений приймач

  5. підкислення біологічного об’єкту сульфатною чи фосфатною кислотою

28. Для деяких «летких» отрут характерними є особливості при їх ізолюванні з біологічного матеріалу. При перегонці оцтової кислоти з водяною парою необхідно проводити:

  1. підкислення біологічного об’єкту сульфатною чи фосфатною кислотою

  2. збір дистиляту в розчин натрію гідроксиду

  3. перегонка із селективним переносником – бензолом

  4. збір дистиляту в охолоджений приймач

  5. концентруванням речовини із дистиляту шляхом екстракції

29. Для деяких «летких» отрут характерними є особливості при їх ізолюванні з біологічного матеріалу. При перегонці фенолу з водяною парою необхідно проводити:

  1. концентруванням речовини із дистиляту шляхом екстракції

  2. збір дистиляту в розчин натрію гідроксиду

  3. перегонка із селективним переносником – бензолом

  4. збір дистиляту в охолоджений приймач

  5. підкислення біологічного об’єкту сульфатною чи фосфатною кислотою

30. Для деяких «летких» отрут характерними є особливості при їх ізолюванні з біологічного матеріалу. При перегонці метанолу з водяною парою необхідно проводити:

  1. збір дистиляту в охолоджений приймач

  2. збір дистиляту в розчин натрію гідроксиду

  3. перегонка із селективним переносником – бензолом

  4. концентруванням речовини із дистиляту шляхом екстракції

  5. підкислення біологічного об’єкту сульфатною чи фосфатною кислотою

31. Необхідно провести судово-токсикологічне дослідження вмісту шлунку на групу „летких” отрут. При цьому першу фракцію дистиляту збирають у приймач, який містить:

  1. розчин натрію гідроксиду

  2. розчин сульфатної кислоти

  3. розчин хлоридної кислоти

  4. розчин щавелевої кислоти

  5. хлороформ

32. Відбулося отруєння синильною кислотою. Ізолювання проводять методом перегонки з водяною парою. Приймач для збору дистиляту повинен містити:

  1. розчин натрію гідроксиду

  2. розчин йоду

  3. розчин сульфатної кислоти

  4. розчин натрію хлориду

  5. розчин хлоридної кислоти

33. Перегонкою з водяною парою з біологічного матеріалу ізолюється:

  1. фенол

  2. натрій нітрит

  3. барбітурова кислота

  4. хінін

  5. карбон (IV) оксид

34. При ізолюванні сполук, що відносяться до групи "летких отрут" проводять розрив зв’язку білок-“летка отрута”. Для цього використовують:

  1. перегонку з водяною парою

  2. настоювання із спиртом

  3. мінералізацію

  4. екстракцію

  5. діаліз

35. На хіміко-токсикологічне дослідження прислані внутрішні органи з підозрою на отруєння хлоралгідратом. Яким методом треба ізолювати дану отруту?

  1. перегонкою з водяною парою;

  2. настоюванням з підкисленим спиртом;

  3. настоюванням з підкисленою водою;

  4. мінералізацією;

  5. екстракцією органічними розчинниками.

36. Відбулося отруєння тетраетилсвинцем. Тетраетилсвинець при перегонці з водяною парою збирають в колбу, що містить:

  1. спиртовий розчин йоду

  2. кислоту хлористоводневу

  3. натрію гідроксид

  4. дистильовануводу

  5. в пусту колбу

37. При проведенні дослідження на етиленгліколь його ізолюють із біологічного матеріалу методом перегонки з водяною парою. У цьому методі селективним переносником етиленгліколю є:

  1. бензол

  2. етиловий спирт

  3. гептан

  4. бензол

  5. хлороформ

38. Від органів трупа чути запах гіркого мигдалю. На наявність якої леткої отрути необхідно провести хіміко-токсикологічний аналіз?

  1. синильна кислота

  2. фенол

  3. ацетон

  4. оцтова кислота

  5. хлороформ

39. Яка реакція або метод є найбільш доказовим для виявлення синильної кислоти у дистилятах після перегонки з водяною парою?

  1. реакція утворення берлінської блакиті

  2. реакція утворення роданіду заліза

  3. реакція утворення бензидинової сині

  4. реакція з пікриновою кислотою

  5. метод мікродифузії

40. При інтоксикації хворого ціанідами застосовують антидот. Який антидот є метгемоглобіно-утворювачем?

  1. метиленовий синій

  2. атропін

  3. натрію гідрокарбонат

  4. унітіол

  5. метанол

41. Хлоралгідрат, який у малих дозах проявляє заспокійливу та снодійну дію, при передозуванні може викликати отруєння. Його виявлення за допомогою реакції з реактивом Неслера може бути помилковим у разі наявності в біоматеріалі:

  1. альдегідів

  2. хлороформу

  3. тетрахлорометану

  4. дихлороетану

  5. хлористого етилену

42. Відбулося отруєння хлорованим вуглеводнем. За допомогою якої реакції можна відрізнити хлороформ від чотирихлористого вуглецю у досліджуваному дистиляті?

  1. з реактивом Фелінга

  2. утворення ізонітрилу.

  3. з резорцином.

  4. відщеплення хлору.

  5. Фудживара

43. При необхідності відрізнити хлороформ і чотирихлористий вуглець у хіміко-токсикологічному дослідженні можна застосувати:

  1. реакцію Фелінга

  2. реакцію утворення ізонітрилу

  3. реакцію Фудживара

  4. реакцію відщеплення хлору

  5. реакцію з резорцином

44. Вкажіть реакцію, що використовується для попереднього виявлення галагенопохідних вуглеводнів :

  1. з реактивом Фудживара

  2. утворення ацетиленіду міді

  3. з хіноліном

  4. з нітратом срібла

  5. утворення формальдегіду

45. Відбулося отруєння 1,2-дихлоретаном. Якою реакцією його можна відрізнити від інших хлорпохідних при дослідженні дистиляту :

  1. реакція утворення етиленгліколю та виявлення його після переведення в формальдегід

  2. реакція Фудживара

  3. реакція утворення ізонітрилу

  4. реакція відщеплення хлору

  5. реакція з спиртовим розчином срібла нітрату

46. Яка реакція використовується для того, щоб відрізнити хлоралгідрат від хлороформу?

  1. реакція з реактивом Неслера

  2. реакція відщеплення хлору

  3. реакція з резорцином

  4. реакція Фудживара

  5. реакція утворення ізонітрилу

47. Реакція відщеплення хлору використовується для виявлення:

  1. хлороформу

  2. етилового спирту

  3. фенолу

  4. ацетону

  5. формальдегіду

48. При інтоксикації хворого ціанідами використовується антидот. Який антидот є метгемоглобіноутворювачем?

  1. метиленова синька

  2. атропін

  3. натрію гідрокарбонат

  4. унітіол

  5. етанол

49. Відбулося отруєння леткими отрутами. Тетраетилсвинець при дистиляції з водяною парою збирають у колбу, що містить:

    1. спиртовий розчин йоду

    2. хлористоводневу кислоту

    3. гідроксид натрію

    4. воду, що дистилює

    5. у порожню колбу

50. Відбулося отруєння синильною кислотою. Ізолювання проводять методом перегонки з водяною парою. Приймач для збору дистиляту повинен містити розчин:

  1. натрію гідроксиду

  2. йоду

  3. сульфатної кислоти

  4. натрію хлориду

  5. хлоридної кислоти



  1   2   3
написать администратору сайта