Искусство
Языки
Языкознание
Вычислительная техника
Информатика
Экономика
Финансы
Психология
Биология
Сельское хозяйство
Ветеринария
Медицина
Юриспруденция
Право
История
Физика
Экология
Этика
Промышленность
Энергетика
Связь
Автоматика
Электротехника
Философия
Религия
Логика
Химия
Социология
Политология
Геология
Загальна екологія Аутекологія Предмет та основні поняття загальної екології
 Скачать 1.09 Mb.
|
|
18. Різновидності екологічних ніш. 1)Вузька (види спеціалісти) і широка (види генералісти) екологічна ніша 2)Фундаментальна екологічна ніша (це та ніша яку займає даний вид за відсутності конкурентів) 3)Реалізована екологічна ніша (це та ніша яку займає даний вид за присутності конкурентів) 4)Просторова екологічна ніша (де перебуває вид). 5)Трофічна ніша (відношення до харчового ресурсу) 6)Часова ніша (час, період коли даний вид найактивніший) 19. Закон конкурентного виключення Гаузе. Принцип конкурентного витіснення — теорія в популяційній екології, що стверджує та обґрунтовує неможливість стабільного співіснування двох видів, конкуруючих за однаковий набір ресурсів, за умови незмінності екологічних факторів. Згідно з цим принципом, один з таких видів завжди буде мати перевагу над іншим, що за деякий час призведе до витіснення суміжного виду, або до його еволюційного переходу в іншу екологічну нішу. 20. Диференціація екологічних ніш і приклади цього явища. Цей закон повязяний з законом конкурентного виключення. Закон конкурентного виключення – два види, які мають ідентичні потреби в умовах і ресурсах не можуть тривалий час перебувати в одному угрупуванні і з часом один із них витіснить іншого. Закон диференціації екологічних ніш – для того, щоб види могли вижити в одних місцях перебування, вони хоча б в чомусь повинні розійтися (відрізнятись). Приклади: 1) копитні в Африці: листки дерев – жирафи; пагони кущів – антилопи; траву – зебри; водну рослинність – носороги. 21. Гомо- та гетеротипові коакції: суть та класифікація. Гетеротипові коакції – це взаємодія організмів різних видів Гомотипові коакції – це взаємодія організмів одинакових видів. Гетеротипові коакції Біотичні  Гомотипові коакції   1)Протокооперація 2)Коменсалізм 3)Мутуалізм 4)Хижацтво 5)Алелопатія 6)Паразитизм 7)Паразитоїдність 1)Груповий ефект 2)Масовий ефект 3)Внутрішньовидова конкуренція 22. Протокооперація. Протокооперація – це необлігатний (не обов*язковий) симбіоз. це взаємодія між популяціями двох видів, при якій обидва одержують взаємовигідну користь, але їх співіснування є факультативним. Симбіоз – це взаємовигідне співіснування. Прикладом є взаємодія рака самітника і актинії. 23. Мутуалізм та його різновиди. Мутуалізм – це обовязковий, облігатний симбіоз. 1)взаємодія між авто- та гетеротрофними організмами (бульбочкові бактерії на коренях бобових) 2)взаємний захист від ворогів (мурахи захищають рослину від фітопаразитів) 3)розведення одних організмів іншими (взаємодія між метеликом голубінкою та мурахами) 4)взаємне забезпечення кормовою базою (медовказник та медоїд). 5)запилення камахами рослин. 24. Коменсолізм. Коменсалізм – тип взаємодії між різними видами, при якому один вид одержує користь від співіснування з іншим, а другий неодержує ні шкоди ні користі. Приклад: Тендітний краб в мантійній порожнині каракатиці. 25. Алелопатія. Алелопатія – ( аменсалізм, антибіоз) це негативний вплив рослин одного виду на рослини іншого виду. Той тип рослин що здійснює вплив називається індівітро, а той вид, що зазнає впливу називається аменсал. 26. Паразитизм та паразитоїдність. Паразитизм - це такий вид взаємозв'язків між різними видами, за якого один із них (паразит) більш-менш тривалий час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та існування. Паразитоїд: веде вільний спосіб життя; відкладає яйця в личинку господаря; не дає господарю розвинутись до дорослого. Є макро і мікропаразити. За кількістю видів на яких паразитують : 1)монофаги 2)олігофаги 3)поліфаги 27. Груаовий ефект. Масовий ефект. Груповий ефект (цей тип коакцій означає зміни, пов'язані з об'єднанням тварин одного виду по дві чи більше особин). Груповий ефект (ефект групи) — це оптимізація фізіологічних процесів, яка веде до підвищення життєздатності під час об'єднання тварин одного виду в групи. Він проявляється як психофізіологічна реакція окремої особини на присутність інших особин свого виду. Спостерігається прискорення темпів росту тварин, підвищення їх плодючості, швидке виникнення умовних рефлексів, збільшення середньої тривалості життя індивідуума. Поза групою у деяких тварин навіть не реалізується плодючість. Наприклад, голуби деяких порід не відкладають яйця, якщо не бачать інших птахів. Досить поставити перед самкою дзеркало, щоб вона почала яйцекладку 28. Внутрішньовидова конкуренція. Внутрівидова конкуренція - (Територіальна конкуренція часто виявляється в територіальній поведінці, коли тварини захищають місце свого проживання і певну прилеглу територію) Внутрішньовидова конкуренція - це суперництво між особинами одного виду за життєво важливі ресурси. Конкуренція між особинами одного виду може зменшувати виживання і плодючість тварин, вона тим сильніша, чим більша щільність. Конкуруючі особини не рівноцінні, оскільки мають різний генотип. Така взаємодія асиметрична. Приклади конкуренції: взаємне затінення рослин, боротьба за самку, боротьба за територію в територіальних тварин. 29. Поняття про життєву форму. Життєва форма – це сукупність тварин або рослин різних видів, які мають подібний зовнішній вигляд, що сформувався історично під впливом купуності екологічних факторів і був закріплений природним добором, забезпечує найкраще припасування до відповідних умов існування. 30. Класифікація життєвих форм рослин за системою Раункієра. Приклади рослин, що належать до різних груп життєвих форм. 1 група – фанерофіти – це види рослин в яких бруньки відновлення розміщені високо над землею. 2 група – хамефіти – бруньки відновлення розміщені над поверхнею землі. 3 група – гемікриптофіти – бруньки відновлення розміщені в поверхневому шарі грунту. 4 група – криптофіти – бруньки відновлення розміщені глибоко в землі. 5 група – терофіти – не утворюють бруньок відновелння а розвиваються від насіння до насінння. 6 група – епіфіти – вкорінюються в крону дерев, не мають зв’язку з грунтом. 31. Класифікація життєвих форм тварин за синтетичною системою Формозова-Кашкарова. Класифікація за Формозовим і Кашкаровим:
32. Переваги біомоніторингу перед іншими видами моніторингу. Біомоніторинг – це оцінка стану довкілля за допомогою живих організмів. Його переваги: а) дешевизна досліджень. б) біомоніторинг дозволяє швидко оцінити стан довкілля великих територій. в) до проведення біомоніторингу можна залучати різні верстви населення. 33. Приклади організмів–біоіндикаторів та біотесторів. Біомоніторинг водних екосистем За допомогою Дафній ( водні блохи) Якщо самка дафнії у досліджуваній воді народжує лише самок – то вода чиста. Якщо народжує самців то залежно від їх кількості (чим більше самціва тим гірший стан води). Якщо дафнія викидає мішки з якйцями то вода у критичному стані. Ще використовують Ряску Малу. (якщо вода забруднена органікою то біомаса ряски різко зростає, якщо ж забруднена важкими металами то навпаки падає). Ще можуть використовувати слимаків. Біомоніторинг грунтів. За допомогою Крес-Салату Крес-салат реагує на полютанти та не вибагливий до типу грунту. Беруть різний грунт і в нього висаджують однакову кількість насіння. Потім рахують енергію проростання. На другому місці знаходиться горох посівний, його використовують для визначення в грунті мутагенних чинників. Третій вид – колооптелі пшениці. Біомоніторинг атмосферного повітря. Найбільш популярним видом індикатором атмосферного повітря є бруньки тополі. (те що ми робили на лабораторних з мікрокосмами). А також голки хвойних дерев. Демекологія 1. Класифікація популяцій за М.П. Наумовим, В.М. Беклемішевим, та Е. Піанкою. Популяція – це група особин одного виду, які тривалий час проживають на певній території, характеризуються високим рівнем вільного схрещування(панміксія) та ізольовані від інших груп певним видом ізоляції. Демекологія – екологічна наука яка займається дослідженням популяцій. Існує декілька класифікцій популяцій. Наумов запропонував класифікацію за розміром:
Беклемішев розробив класифікацію що ґрунтується на критеріях: самодостатність та само відтворюваність:
Класифікація за Е. Піанкою: 2. Просторова структура популяції та методика її визначення в польових умовах. Розрізняють наступні типи просторової структури популяції: 1) Рівномірна (всі особини даної популяції розміщені рівномірно по всій території). При рівномірному типі сильно виражена конкуренція між особинами; 2) Випадова (особини даної популяції розміщені хаотично); 3) Групова або агрегатна. Виділяють декілька причин агрегування популяції: А) даному виду притаманне явище групового ефекту; Б) ресурс який є важливий для даного виду має острівне поширення (тобто розміщується лише у певних ділянках території). 3. Вікова структура популяції рослин. Вікові спектри рослин. У вікові структурі популяції рослин розрізняють наступні періоди: 1) латентний (п. первинного спокою) SE, N – представлений насінням. 2) передгенеративний. Представлений наступними стадіями: Р - проростки, J- ювенільні (мають справжні листки які відрізняються від листків дорослих рослин) Іm – іматуральні (в цих рослин є галуження вегетативних органів) V- віргінільні (у цих рослин листки набувають такої форими і розміру як написано у визначниках). 3)генеративний період. Представлений такими стадіями: g1 – молоді генеративні рослини кількість генеративних і вегетативних органів мінімлаьна; g2 – середньовікові рослини, кількість генеративних і вегетативних органів максимальна; g3 – старі генеративні рослини, зменшення насіневої продуктивності. 4)постгенеративний період ss – субсенільні рослини. У субсенільних рослин розпочинається загнивання коренів; s – сенільні рослини. У сенільній стадії загнивання коренів досягає свого епогею. Існують такі вікові спектри:
4. Вікові піраміди людських популяцій та їх типи. Є три типи вікових пірамід людини: 1  . (шапка мага) – характерний для зростаючої чисельності населення (В’єтнам, Індія)  2. (шапка попа) – характерний для країн де держава дуже сильно регулює чисельність населення (Канада) 3. (Як купол церкви) – популяції в яких є різке зменшення чисельності населення. 5. Генотипова структура популяцій. Закон Харді-Вайнберга: суть, доведення, значення. Поліморфізмпопуляцій: суть, різновиди та екологгічне значення. Генотипова структура популяцій це частота зустріваності в популяції особин з різними генотипами. Фенотипова структура популяції – віддзеркалює частоту зустріваності в популяції особин з різними фенотипами. Закон Харді-Вайнберга. У популяції, яка складається з безмежної кількості особин, які вільно схрещуються між собою, за відсутності мутацій, за відсутності вибіркової міграції особин, за відсутності тиску природного добору, первісна частота зустріваності різних алелей одного гена, а також первісна частота зустріваності особин з різними генотипами залишається сталою з покоління в покоління. Генетичний тягяр – це різниця між пристосованістю популяції, яка ск4ладається з найкраще пристосованих фенотипів і пристосованістю реальної популяції, яка складається з різних фенотипів. 6. Криві зміни чисельності популяцій. Є чотири типи кривих зміни чисельності: 1 – геометричний (експоненційний, показниковий, вибуховий, j- подібний). Він був відкритий в 1945 р. радянським вченим Гаузе. Він дослідив це на інфузоріях. к     -тьособин t час 2 – логістичний (s – подібний, сигмоподібний). Цей тип був досліджений на прикладі дрозофіли.   Асимптота – це межа яку популяція не може перетнути. Цей тип був відкритий у 1838 р. Верхюльстом, а у 1925 р Пірлом. dN/dt = rN*(k – N/k), де N – це чисельність у даний момент часу, К – максимальна чисельність яка можлива в даних умовах для даної популяції, r – коефіцієнт народжуваності. 3 – циклічний (хижак - жертва).   4 – стабільний. Стабільний тип (відкрив Уітеккер) популяції володіють механізмами що дозволяють підтримувати чисельність на одному рівні.  7. Криві виживання. (вверх по у % виживання) І тип – висока смертність в ранньому віці (молюски, риба); ІІ тип – висока смертність на пізніх етапах онтогенезу (людина, дрозофіла); ІІІ тип – відсоток виживання приблизно однаковий на віх етапах онтогенезу (гідра); ІV тип – висока смертність в ранньому та пізньому віці (пінгвіни). 1   ) Тип І  (молюски, риби) 2) Тип ІІ (людина, дроздофіл)3) Тип ІІІ (гідра) 4) Тип ІV (пінгвіни)   |